Постанова № 25121386, 14.12.2011, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/10980/11

категорія 8.2.6

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2011 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Іваненко Т.В. ,

при секретарі - Духновській В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства "Премдор-Україна"

до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

01.09.2011 р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Бердичівської ОДПІ від 20.07.2011 р. № 0000662301, № 0000702301, № 0000672301, № 0000692301, № 0000682301.

Ухвалою від 02.09.2011 р. відкрито провадження по справі 0670/8542/11 за вказаним позовом.

Ухвалою від 14.11.2011 р. справу 0670/8542/11 за позовом ДП "Премдор-Україна" до Бердичівської ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Бердичівської ОДПІ №№ 0000662301, 0000672301, 0000692301, 0000682301 та податкового повідомлення-рішення № 0000702301 від 20 липня 2011 року роз'єднано та присвоєно останній справі новий номер 0670/10980/11.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бердичівської ОДПІ № 0000702301 від 20.07.2011 р., яким визначено грошове зобов'язання по орендній платі за землю за основним платежем 18735,75 грн. та нарахована штрафна санкція 171 грн. Позов мотивує тим, що договір оренди земельної ділянки від 22.04.2010 р., укладений між підприємством та Бердичівською райдержадміністрацією є припиненим, внаслідок відчуження нерухомого майна, яке знаходиться на вказаній земельній ділянці з 28.12.2010 р. Зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України та ч. 1 ст. 377 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду. Отже, позивач не є орендарем земельної ділянки з 28.12.2010 р. та відповідно не є платником орендної плати в розумінні Податкового кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі. Просив задовольнити на підставі наявних матеріалів справи.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували. Просили відмовити в задоволенні за безпідставністю. Заперечення обґрунтовували тим, що згідно відповіді Держкомзему у Бердичівському районі за позивачем обліковуються земельні ділянки на території Великонизгірецької сільської ради загальною площею 9,759 га. Рішення Бердичівської райдержадміністрації про дострокове припинення договору оренди до відповідача не надходило. П. 33 договору оренди № 385, № 386 передбачено, що односторонній порядок розірвання договору не допускається. До того ж документом, що підтверджує повернення земельної ділянки орендодавцю після припинення договору оренди землі, є акт приймання - передачі, який відсутній.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що працівниками Бердичівської ОДПІ проведено планову документальну виїзну перевірку ДП "Премдор Україна" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 31.03.2011 р., про що складено акт від 07.06.2011 р. № 2660/23-01/32721155 (а.с. 12-40).

Перевіркою встановлено порушення п. 1, 2 ст. 286 та ст. 288 ПК України та п. 1 ст. 193 гл. 34 ЗК України - платником занижено суму орендної плати за землю за І квартал 2011 р. на суму 18735,75 грн. в т.ч. по періодах: січень 2011 р. - 6245,25 грн., лютий 2011 р. - 6245,25 грн., березень 2011 р. - 6245,25 грн.

20.07.2010 р. Бердичівською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000702301 (а.с. 11), яким визначено грошове зобов'язання по орендній платі за землю за основним платежем 18735,75 грн. та нарахована штрафна санкція 171 грн.

Суд вважає вказане податкове повідомлення - рішення неправомірним та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.04.2005 р. між позивачем та Бердичівською РДА укладений договір оренди землі № 385 (а.с. 42-43), згідно якого ДП «Премдор-Україна» орендує земельну ділянку, площею 2,7590 га., яка знаходиться по вул. Низгірецькій, 100 на території Великонизгірецької сільської ради. 22.04.2010 р. сторони поновили договір від 21.04.2005 р. (а.с. 44). Орендна плата становить 16400 грн. в рік. 21.04.2005 р. був укладений договір оренди № 386 (а.с. 45-46), згідно якого позивач орендує земельну ділянку, площею 7 га, що знаходиться за адресою вул. Низгірецька, 127 на території Великонизгірецької сільської ради. Орендна плата становить 43275,00 грн. 22.04.2010 р. угодою (а.с. 47) було поновлено строк дії вказаного договору.

08.12.2010 р. між ДП «Премдор -Україна» (продавець) та ТОВ «Торговий дім заводу «Прогрес» (покупець) укладено договір купівлі-продажу на об'єкти незавершеного будівництва, які є власністю продавця. Вказані об'єкти знаходяться на земельній ділянці, площею 7 га за адресою: вул. Низгірецька, 127 на території Великонизгірецької сільської ради. 09.12.2010 р. був підписаний акт прийому-передачі , згідно якого вказані об'єкти незавершеного будівництва передалися покупцю.

08.12.2010 р. між ДП «Премдор -Україна» (продавець) та ТОВ «Торговий дім заводу «Прогрес» (покупець) укладено договір купівлі-продажу на будівлю, яка є власністю продавця, та яка знаходиться на земельній ділянці, площею 2,759 га за адресою: вул. Низгірецька, 100 на території Великонизгірецької сільської ради. 09.12.2010 р. був підписаний акт прийому-передачі , згідно якого вказана будівля була передана покупцю.

14.12.2010 р. позивач звернувся до голови Бердичівської РДА з заявою про розірвання договорів оренди № 385, 386 від 21.04.2005 р. у зв'язку з продажем нерухомого майна.

28.12.2010 р. листом № 02-6/4961 Бердичівська РДА повідомила позивача про те, що комісія з питань земельних відносин вирішила надати згоду на дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок та запропоновано прибути для оформлення розірвання договорів оренди.

У статті 5 Закону України «Про оренду землі» визначено, зокрема, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, суб'єктом - власник земельної ділянки і землекористувач, у тому числі орендар.

За змістом статті 15 вказаного Закону обов'язок сплачувати за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

Статтею 21 Закону визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи яка набула право власності на житловий будинок будівлю або споруду переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Отже тлумачення вказаних норм дає підстави прийти до висновку, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у фактичному користуванні , а обов'язок зі сплати орендної плати за земельну ділянку покладається на суб'єкта плати за землю з дня виникнення права користування земельною ділянкою.

Також однією з підстав припинення договору оренди землі відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» є набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Оскільки 08.12.2010 р. позивачем продано об'єкти незавершеного будівництва та будівлю, а 09.12.2010 р. фактично передано, про що свідчить акти приймання-передачі, отже позивач фактично не користувався земельними ділянками та не має обов'язку сплачувати орендну плату.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

В постановах у справах № 21-59а10, № 21-54а10 від 24.12.2010 р. Верховний суд України прийшов до висновку, що перевагу мають спеціальні норми, що регулюють випадки набуття права власності на землю чи права користування нею внаслідок придбання споруди, розміщеної на земельній ділянці, за наведених обставин, - стаття 120 ЗК та стаття 377 Цивільного кодексу України. За змістом яких, у разі набуття права власності на жилий будинок або споруду, що перебувають у власності та користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Тобто з моменту набуття права власності на жилий будинок (будівлю або споруду) у набувача виникає право (власності чи користування) на земельну ділянку, на якій знаходиться цей об'єкт, а з ним - і обов'язок сплачувати земельний податок чи орендну плату.

Отже, суд приходить до висновку, що порушення зазначені відповідачем в акті є безпідставними, а тому податкове повідомлення-рішення № 0000702301 від 20.07.2011 р. підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Згідно платіжного доручення № 425 від 21.04.2011 р. позивачем сплачений судовий збір в розмірі 17 грн., тобто по 3,40 грн. за кожне оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Оскільки в даній справі оскаржується лише одне податкове повідомлення-рішення № 0000702301 від 20.07.2011 р., то поверненню підлягають витрати в розмірі 3,40 грн.

Керуючись Законом України "Про оренду землі", Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Податковим кодексом України, ст.ст. 71, 86, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції від 20.07.2010 року №0000702301.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Премдор-Україна" 3,40 грн. понесених судових витрат.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: Т.В. Іваненко

Повний текст постанови виготовлено: 19 грудня 2011 р.