Постанова № 25121384, 20.12.2011, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/10799/11

категорія 8.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2011 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Іваненко Т.В. ,

при секретарі - Духновській В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СКВ-МІГ"

до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 28.10.2011 р. № 0002132301,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Коростенської ОДПІ № 0002132301 від 28.10.2011 р., яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 927872 грн., з яких 618581 основного платежу та 309291 грн. штрафних санкцій. Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стало встановлене перевіркою п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 ПК України. Позов мотивує тим, що ним правомірно сформовано податковий кредит на підставі господарських операцій з ПП "Авантис" і ТОВ "Авантрейд". Правочини, укладені з вказаними контрагентами не мають ознак нікчемності та є укладеними відповідно до норм чинного законодавства. Господарські операції підтверджуються належними первинними документами та отримані послуги та товар використані в господарській діяльності.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просив задовольнити на підставі наявних матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову. Заперечення обґрунтовував тим, що правочини, укладені між позивачем ТОВ "Авантис" та ТОВ "Аванрейд" є нікчемними, оскільки вони не мали можливості здійснення реальних поставок товаро-матеріальних цінностей.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що працівниками Коростенської ОДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "СКВ -МІГ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при взаємовідносинах з ПП "Авантис" та ТОВ "Авантрейд" за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 р., про що складено акт № 1530/23-01/36245605 від 14.10.2011 р. (а.с. 10-23).

Перевіркою встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 2.4, 2.15, 2.16 розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну від 24.05.1995 р. № 88, в результаті чого встановлено заниження платником податку на додану вартість за липень 2011 р. на суму 618581 грн.

28.10.2011 р. Коростенською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 00002132301 (а.с. 44), яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 618581 грн. та застосовано 309291 грн. фінансової санкції.

Суд вважає, що податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

П. 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.4. ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що між ТОВ "СКВ-МІГ" та ПП "Авантис" укладено договір поставки нафтопродуктів № 010909-ЗП від 01.09.2009 р. (а.с. 24-26), договір відповідального зберігання паливно-мастильних матеріалів № 05/05-01 від 05.05.2010 р. (а.с. 28-32), додаткову угоду до договору 05/05-01 відповідального зберігання паливно-мастильних матеріалів від 30.12.2010 р. (а.с. 27), додаткову угоду № 1 до договору № 281109-2 від 30.12.2010 р. (а.с. 33), додаткову угоду до договору від 30.12.2009 р. Між позивачем та ТОВ "Авантрейд" укладений договір № 0106-04 поставки нафтопродуктів від 01.06.2011 р. (а.с. 35-38), договір відповідального зберігання паливно-мастильних матеріалів № 01/06-1 від 01.06.2011 р. (а.с. 39-43).

На виконання вказаних договорів позивачем був отриманий товар, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, зокрема видатковим накладними № РН-110721-3 від 21.07.2011 р., № РН-110721-3 від 21.07.2011 р., № РН-110727-2 від 27.07.2011 р., № РН-110727-2 від 27.07.2011 р., № РН-110717-2 від 17.07.2011 р., №РН-110717-2 від 17.07.2011 р., №РН-110717-1 від 17.07.2011 р.,№РН-110717-1 від 17.07.2011 р., №РН-110714-6 від 14.07.2011 р., № РН-110714-6 від 14.07.2011 р., № РН-110713-10 від 13.07.2011 р., № РН-110713-10 від 13.07.2011 р., № РН-110701-7 від 01.07.2011 р., № РН-110701-7 від 01.07.2011 р., № РН-110707-4 від 07.07.2011 р., № РН-110707-4 від 07.07.2011 р., № РН-110701-4 від 01.07.2011 р., № РН-110701-4 від 01.07.2011 р., № РН-110701-9 від 01.07.2011 р., отриманими від ПП "Авантис" та ТОВ "Авантрейд" (а.с. 65-84), товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів № 08130711 від 13.07.2011 р., № 090070711 від 07.07.2011 р., № 03170711 від 17.07.2011 р., № 02170711 від 17.07.2011 р., № 02170711 від 17.07.2011 р., № 21070 від 21.07.2011 р., № 03070711/1 від 07.07.2011 р., № 10140711 від 14.07.2011 р., № 21070 від 21.07.2011 р.

Виконання договору на відповідальне зберігання нафтопродуктів підтверджується актами приймання-передачі від 01.07.2011 р. (а.с. 85-88).

Позивачем отримані від контрагентів податкові накладні № 440, 439, 441, від 01.07.2011 р., № 441, 438 від 07.07.2011 р., № 437 від 13.07.2011 р., № 436 від 14.07.2011 р., № 435, 434 від 17.07.2011 р., № 433 від 27.07.2011 р., № 432 від 21.07.2011 р. (45-58).

Отже, наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлені податкові накладні свідчать про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту. В даному випадку при придбанні товару та отриманні послуг кожна оподаткована господарська операція належним чином оформлена, податкова накладна оформлена належним чином та відповідає встановленим вимогам.

Суд вважає, твердження відповідача, щодо нікчемності угод безпідставним, виходячи з наступного.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено перелік вимог, які свідчать про дійсність правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.

Однією з ознак, яка згідно з Цивільним кодексом України впливає на дійсність правочину є наявність вільного волевиявлення тієї особи, що є саме учасником правочину. В даному випадку учасниками оспорюваних правочинів є юридичні особи - суб'єкти господарювання, які діють через свої органи управління, визначені установчими документами.

Угоди, укладені між ТОВ "СКВ-МІГ" та ПП "Авантис" та ТОВ "Авантрейд" спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ними, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Реальне настання правових наслідків за визначеними відповідачем нікчемними угодами, підтверджено тим, що за цими угодами контрагенти - ПП "Авантис" та ТОВ "Авантрейд" виконав повністю взяті на себе зобов'язання по продажу та зберіганні нафтопродуктів. Учасники цих господарських операцій у своїх бухгалтерській та податковій звітностях повно і достовірно відобразили вчинені операції.

Усі господарські операції, у тому числі щодо отримання товару та послуг від TOB "Авантрейд" та ПП "Авантис" підтверджені первинними документами позивача, у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача щодо нікчемності укладених договорів є помилковими та такими, що не підтверджуються обставинами справи.

Слід відмітити, що Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Тому відсутність у контрагентів складських приміщень не є підставою для невключення таких сум ПДВ до складу податкового кредиту платником податку-покупцем і не може бути підставою для притягнення останнього до відповідальності.

Таким чином, Коростенською ОДПІ безпідставно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість 618581 грн. та 309291 грн. фінансових санкцій.

Враховуючи все вищевикладене, суд вважає, що висновки Коростенської ОДПІ, викладені в акті перевірки, є невмотивованими, що є підставою для задоволення позову і визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документальні підтверджені судові витрати з Державного бюджету. Отже, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 28,23 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3623 від 08.11.2011 р. (а.с. 2) підлягає відшкодуванню на користь позивача з Коростенської ОДПІ.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції від 28.10.2011 р. № 0002132301.

Стягнути з Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКВ-МІГ" судові витрати в сумі 28,23 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: Т.В. Іваненко

Повний текст постанови виготовлено: 26 грудня 2011 р.