Рішення № 25120678, 03.07.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2012 р. Справа № 5023/2497/12

вх. № 2497/12

Суддя господарського суду Присяжнюк О.О.

при секретарі судового засідання Стрижак О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №51 від 01.08.2011 року відповідача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 12.12.2012 року

розглянувши справу за позовом Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ

до Державного підприємства "Підприємство Дергачівської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області (№109)", с. Дворічний Кут

про стягнення 456 690,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача 456690,00 грн., у тому числі 351300,00 грн. боргу, 105390,00 грн. штрафу за договором № 1-006 поставки насіння, укладеним між сторонами 25.03.2011 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимогу визнає частково. У відзиві наданому в судовому засіданні визнає заборгованість у сумі 351300,00 грн. Стосовно стягнення штрафу у розмірі 30% повідомляє, що на даний час облікова ставка НБУ складає 7,5 %, подвійна ставка НБУ - 15%, тобто штраф який підлягає стягненню складає 52695,00 грн.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

25.03.2011 року між Державним підприємством "Державний резервний насіннєвий фонд України" та Державним підприємством "Підприємство Дергачівської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області (№109)" було укладено договір №1-006 поставки насіння.

У відповідності до умов договору Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця протягом 10 днів після виконання ним п. 2.1.1. даного договору, насіння:

- ячмінь "Прерія" 1 репр., у кількості 28 т. (двадцять вісім тонн) по ціні 2700 грн./т. без урахування ПДВ;

- ячмінь "Водограй" 1 репр., у кількості 32 т. (тридцять дві тонни) по ціні 2700 грн./т без урахування ПДВ;

- горох "Фаргус" еліта, у кількості 1,6 т. (одна тонна 600 кг) по ціні 6000 грн./т. з урахуванням ПДВ

- соняшник "Деркул" F1, у кількості 1,6 т. (одна тонна 600 кг.) по ціні 27000 грн./т. без урахування ПДВ;

- кукурудза "Харківська 311 МВ" F1, у кількості 10 т. (десять тонн) по ціні 8500 грн./т. без урахування ПДВ;

- кукурудза "Білозірський 285" F1, у кількості 3 т. (три тонни) по ціні 8500 грн./т. без урахування ПДВ.

Покупець згідно п. 2.2.1. Договору зобов'язується оплатити вартість насіння відповідно до умов розділу 3 договору та прийняти насіння тільки для власного використання.

Відповідно до п. 3.2. розрахунок проводиться покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника поетапно.

Відповідно до п.3.2.1. Договору, суму у розмірі 20 000,00 грн. покупець сплачує на умовах 100% передоплати до 10.04.2011 року.

Відповідно до п. 3.2.2. Договору, суму заборгованості у розмірі 355700,00 грн. покупець сплачує наступним чином: 3600,00 грн. до 01.05.2011 року; 3600,00 грн. до 01.06.2011 року; 3600,00 грн. до 01.07.2011 року; 3600,00 грн. до 01.08.2011 року та 341 300,00 грн. до 01.09.2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що Постачальник повністю виконав свої договірні зобов'язання, передав Покупцю товар, що підтверджується відповідними накладними, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи. Товар за цими накладними був отриманий відповідальною особою відповідача на підставі відповідної довіреності, засвідчена копія якої долучені до матеріалів справи.

Відповідач, у свою чергу, зобов'язання відповідно до умов Договору виконав чатково, а саме перерахував на рахунок ДП "Держрезервнасінфонд" грошові кошти у сумі 24 400,00 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 456 690,00 грн., яка до цього часу не погашена.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України).

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, суд вважає позовну вимогу позивача про стягнення з відповідача 351300,00 грн. боргу законною, обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 4.2. Договору за несвоєчасне проведення розрахунків покупець сплачує штраф продавцеві у розмірі 30% від всього залишку заборгованості. Позивачем наданий розрахунок суми штрафу, розмір якої складає 105390,00 грн.

Проте, відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого арбітражного суду України від 10.03.98 N 01-8/91, якщо сторони в договорі передбачили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді штрафу, правила статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" щодо обмеження розміру стягнення подвійною обліковою ставкою Національного банку України мають застосовуватися на загальних підставах.

На даний час облікова ставка НБУ складає 7,5% , подвійна ставка НБУ - 15% , тобто штраф, який підлягає стягненню складає 52695,0 грн.

В решті позовної вимоги про стягнення 52695,0 грн. штрафу суд вважає необхідним відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору в сумі 8079,90 грн. покласти на відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 530, 549 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Підприємство Дергачівської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (62351, Харківська область, Дергачівський район, с. Дворічний Кут, код ЄДРПОУ 08680945, р/р 26002823388704 в банку "Грант" МФО 351607) на користь Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" (03038, м. Київ, вул. Ямська, 32, код ЄДРПОУ 30518866, р/р 26000301035992 в ПАТ "БАНК ФОРУМ", МФО 322948) 351 300,00 грн. боргу, 52695,00 грн. штрафу та 8079,90 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 52695,00 грн. штрафу відмовити.

Повний текст рішення складений 04.07.2012 року.

Суддя Присяжнюк О.О.

Справа № 5023/2497/12