Рішення № 25120571, 04.07.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.12 Справа№ 5015/2067/12

Суддя О.Д.Запотічняк при секретарі Р.Джус розглянула матеріали справи

За позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГРАВЕ України», м.Львів.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Е Ван Вайк і Моя Логістик», с.Підгайчики Золочівський район, Львівська область.

Про: стягнення 5 822,61 грн.

За участю представників:

Від позивача: Пащенко Д.О. -представник;

Від відповідача : не з'явився;

Представнику роз'яснено права та обов'язки згідно ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Позов заявлено Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ГРАВЕ України» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Е Ван Вайк і Моя Логістик» про: стягнення 5 822,61 грн.

Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 25.05.2012 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 12.06.2012р.

В судове засідання з'явився представник позивача, надав документи, які витребовувались судом, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи терміном на 14 днів, у зв'язку з його тимчасовою непрацездатністю.

Розгляд справи було відкладено на 25.06.12р.

В судовому засіданні 25.06.12р. розгляд справи відкладався до 04.07.12р. у зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання.

В судове 04.07.12р. представники сторін повторно не з'явилися. Позивач подав через канцелярію суду докази сплати відповідачем першого страхового платежу в сумі 1 813,50 грн.

Відповідач причин неявки представника в судове засідання не повідомив, відзиву на позов не подав.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а матеріалів справи достатньо для її розгляду по суті, у відповідності до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Відповідно до Агенської угоди від 06.01.09р.№14/П-ЗК укладеної між ВАТ «НАСК «ОРАНТА»(страховик) та ЗАТ «СК «ГРАВЕ УКРАЇНИ»(агент), страховик доручив а агент взяв на себе обов'язки по наданню фізичним та юридичним особам страхових послуг шляхом укладення договорів страхування (полісів) від імені страховика.

07.05.2010року між ПАТ «СК «ГРАВЕ УКРАЇНИ»(агент) та ТзОВ«Е Ван Вайк і Моя Логістик» (страхувальник) був укладений договір № 32.034-170.494 про укладення договорів обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на умовах міжнародної системи автострахування "Зелена картка". Згідно вказаного договору відповідачу видано поліс № 5818360, за яким забезпеченим транспортним засобом є F»з реєстраційним № НОМЕР_1. За даним полісом загальний страховий платіж становить 7 254,00 грн.

Відповідно до п. 2.4 договору передбачено розтермінування страхового платежу, а сааме:

- 25% страхового платежу в сумі 1 813,50 грн. до 16.05.10р.;

- 25% страхового платежу в сумі 1 813,50 грн. до 16.08.10р.;

- 25% страхового платежу в сумі 1 813,50 грн. до 16.11.10р.;

- 25% страхового платежу в сумі 1 813,50 грн. до 16.02.11р.;

Перший платіж в сумі 1 813,50 грн. був сплачений відповідачем 17.05.10р., що вбачається з банківської виписки долученої позивачем до справи (а.с.36-37).

Інші платежі відповідач не здійснив, внаслідок чого у нього виник борг в сумі 5 440,50 грн., який станом на день подання позову до суду є непогашеним.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, позивач нарахував відповідачу :

- інфляційні витрати в сумі 179,54 грн. за період з 17.02.11р. по 14.05.12р.

- 3% річних в сумі 202,57 грн. за період з 17.02.11р. по 14.05.12р.

Приймаючи рішення у даній справі суд виходив з наступного.

Відповідно до Агенської угоди від 06.01.09р. №14/П-ЗК укладеної між ВАТ «НАСК «ОРАНТА»(страховик) та ЗАТ «СК «ГРАВЕ УКРАЇНИ»(агент), страховик доручив а агент взяв на себе обов'язки по наданню фізичним та юридичним особам страхових послуг шляхом укладення договорів страхування (полісів) від імені страховика.

Згідно п. 4. агентської угоди, агент перераховує страховику суму отриманих страхових платежів за звітний місяць згідно звіту до 10-го числа місяця, наступного за звітним. У випадку видачі агентом полісів страхування страхувальнику за договором, що передбачає можливість розтермінування платежу, агент перераховує суму страхових платежів визначену в полісі страхування, незалежно від наданих ним страхувальнику умов страхування.

Тобто, згідно агентської угоди ЗАТ «СК «ГРАВЕ УКРАЇНИ»(агент) зобов'язане сплачувати ВАТ «НАСК «ОРАНТА»(страховик) суми отриманих страхових платежів в повному обсязі до 10-го числа місяця, наступного за звітним, навіть у тих випадках, коли згідно договору страхування, страхувальник сплачує такі платежі з розтермінуванням.

Нормою ст. 979 Цивільного кодексу встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У відповідності до ст. 981 Цивільного кодексу України договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката). Аналогічна норма міститься і в ст. 18 Закону України "Про страхування".

07.05.2010року між ПАТ «СК «ГРАВЕ УКРАЇНИ»(агент) та ТзОВ«Е Ван Вайк і Моя Логістик» (страхувальник) був укладений договір № 32.034-170.494 про укладення договорів обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на умовах міжнародної системи автострахування "Зелена картка". Згідно вказаного договору відповідачу видано поліс № 5818360, за яким забезпеченим транспортним засобом є F»з реєстраційним № НОМЕР_1.

За даним полісом загальний страховий платіж становить 7 254,00 грн., який згідно п. 2.3 договру, страхувальник зобовязався сплатити на поточний рахунок Агента не пізніше 16.02.11р.

Відповідно до п. 2.4 договору передбачено розтермінування страхового платежу, а сааме:

- 25% страхового платежу в сумі 1 813,50 грн. до 16.05.10р.;

- 25% страхового платежу в сумі 1 813,50 грн. до 16.08.10р.;

- 25% страхового платежу в сумі 1 813,50 грн. до 16.11.10р.;

- 25% страхового платежу в сумі 1 813,50 грн. до 16.02.11р.;

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Перший платіж в сумі 1 813,50 грн. був сплачений відповідачем 17.05.10р., що вбачається з банківської виписки долученої позивачем до справи (а.с.36-37).

Інші платежі відповідач не здійснив, внаслідок чого у нього виник борг в сумі 5 440,50 грн., який станом на день подання позову до суду є непогашеним.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.1 договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, сторони несуть відповідальність у порядку передбаченому чинним законодавством України.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, позивач нарахував відповідачу :

- інфляційні витрати в сумі 179,54 грн. за період з 17.02.11р. по 14.05.12р.

- 3% річних в сумі 202,57 грн. за період з 17.02.11р. по 14.05.12р.

Судом перевірено правильність нарахування штрафних санкцій здійснених судом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України, передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані а тому підлягають до задоволення в повному обсязі в сумі 5 822,61 грн. з яких: 5 440,50 грн. - основний борг, 179,54 грн. - інфляційні втрати та 202,57 грн. - 3% річних.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір»передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або

скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, судовий збір сплачується в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Статтею 13 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік»встановлено на 2012 рік мінімальну заробітну плату:

у місячному розмірі: з 1 січня - 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні;

у погодинному розмірі: з 1 січня - 6,43 гривні, з 1 квітня - 6,56 гривні, з 1 липня - 6,61 гривні, з 1 жовтня - 6,7 гривні, з 1 грудня - 6,8 гривні.

Виходячи з наведеного, при поданні даного позову слід було сплатити судовий збір в сумі 1 609,50 грн.

Як вбачається з платіжного доручення від 20.03.12р. №28833, при поданні позову до суду, позивачем сплачено судовий збір в сумі 3 191,04 грн., тобто надлишково сплачено судовий збір в сумі 1 581,54 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, надлишково сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1 581,54 грн. підлягає поверненню позивачу.

Судовий збір в сумі 1 609,50 грн. суд покладає на винну сторону відповідача.

З врахуванням викладеного, керуючись, ст. ст. 526,625, 979, 981 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 12,33,34,35,43,49,82-84 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Е Ван Вайк і Моя Логістик»(80726, Львівська область, Золочівський район, с.Підгайчики, вул.. Підлісна,52, код ЄДРПОУ 33278512) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГРАВЕ України»(79044, м.Львів, вул.. Метрологічна,2, код ЄДРПОУ 19243047) - 5 440,50 грн. - основного боргу, 179,54 грн. -інфляційних втрат, 202,57 грн. - 3% річних, 1 609,50 грн. судового збору.

3. Повернути Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «ГРАВЕ України»(79044, м.Львів, вул.. Метрологічна,2, код ЄДРПОУ 19243047) з державного бюджету 1 581,54 грн. зайво сплаченого судового збору.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

5. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 07.07.2012 року.

Суддя Запотічняк О.Д.