Рішення № 25120342, 03.07.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" липня 2012 р. Справа № 25/045-12

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик",

84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2

до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,

08500, АДРЕСА_1

про стягнення 6 777,50 грн.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2 (довіреність від 31.12.2011);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (далі -позивач) до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач) про стягнення 6 777,50 грн., з яких: 5 209,22 грн. -основний борг, 404,82 грн. -пеня, 798,82 грн. -20% річних, 364,64 грн. -7% штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.05.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 05.06.2012.

Як вбачається зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 22.05.2012 № 13841577 адреса місцезнаходження відповідача відповідає тій, на яку направлено ухвалу суду від 21.05.2012.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 8831 від 31.05.2012) позивачем подано клопотання про залучення документів на вимогу ухвали суду від 21.05.2012.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 9011 від 05.06.2012) відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому позов визнається частково в сумі 4 063,24 грн.

У судовому засіданні 05.06.2012 оголошувалась перерва на 21.06.2012 відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 9986 від 21.06.2012) відповідачем подано заяву про визнання позову повністю. Судом, в судовому засіданні 21.06.2012 представнику відповідача роз'яснено наслідки визнання позову.

Згідно з частиною 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо ця дія суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Отже, визнання позову є процесуальним правом відповідача, з яким кореспондується повноваження суду задовольнити визнаний позов, якщо суд не встановить, що визнання позову суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

У судовому засіданні 21.06.2012 оголошувалась перерва на 03.07.2012 відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 03.07.2012 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених у позові, відповідач не забезпечив явку свого представника, його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 03.07.2012 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (далі - позивач, постачальник) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (далі - відповідач, покупець) укладено договір від 04.02.2011 № 3368-11 (далі -Договір) відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця алкогольні напої, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити в порядку, визначеному умовами договору (пункт 1.1. Договору). Відповідно до пункту 4.1. Договору найменування, кількість, асортимент товару визначається Покупцем у замовленні та зазначається постачальником у видатковій накладній на товар. Розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженими сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін шляхом попередньої оплати (пункт 6.1. Договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 5 476,14 грн., а останній вказану продукцію отримав, що підтверджується наступними видатковими накладними: від 26.07.2011 №122713/122077 на суму 4 063,62 грн., від 20.07.2011 №116288/116863 на суму 345,60 грн., від 23.07.2011 №121699/120847 на суму 1 066,92 грн. До матеріалів справи долучено копії зазначених видаткових накладних.

Відповідач в порушення умов Договору отриманий товар оплатив частково на суму 266,92 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами: від 30.08.2011 №11582 на суму 166,92 грн., від 20.09.2011 №15010 на суму 100,00 грн. (копії в матеріалах справи).

За таких обставин, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 5 209,22 грн. -різниця між загальною вартістю поставленої продукції та перерахованими коштами.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем грошове зобов'язання перед позивачем виконане частково, що стало підставою для звернення позивача до суду.

До матеріалів справи залучено заяву відповідача про визнання позову повністю.

Відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищевикладене, наявні у справі докази, досліджені судом, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 5 209,22 грн. заборгованості за поставлений товар відповідає законодавству, обґрунтована, відповідачем визнана, а, відтак, підлягає задоволенню.

Крім того, за несвоєчасну оплату відповідачем отриманого товару, позивачем заявлено до стягнення 404,82 грн. пені, 798,82 грн. 20% річних, 364,64 грн. штрафу (7% від суми боргу). Розрахунок наведено в Додатку до позовної заяви №1 (а.с. № 6, том 1).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами 1, 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (частина 6 статті 232 Господарського кодексу України).

Згідно частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до пункту 7.1. Договору, у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно пункту 9.2. Договору, у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

З метою повного і об'єктивного розгляду справи, судом перевірено правильність нарахування штрафних санкцій і 20% річних та встановлено, що здійснений позивачем розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб та приймається судом, а позовні вимоги про стягнення з відповідача 5 209,22 грн. основного боргу, 404,82 грн. пені, 798,82 грн. 20% річних, 364,64 грн. штрафу обґрунтовані та визнані відповідачем, а, відтак, підлягають задоволенню.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 609,50 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 78, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (08500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35871504) 5 209 (п'ять тисяч двісті дев'ять) грн. 22 коп. основної заборгованості, 404 (чотириста чотири) грн. 82 коп. пені, 798 (сімсот дев'яносто вісім) грн. 82 коп. 20% річних, 364 (триста шістдесят чотири) грн. 64 коп. штрафу та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 04.07.2012.

Суддя С.О. Саванчук