Рішення № 25120201, 26.06.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2012 р. Справа № 5010/619/2012-П-17/55

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Хімчак Ю.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Прокурора м. Калуш, вул. Грушевського 93, м. Калуш, 77300, в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради, вул. Окружна, 8, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300;

до відповідача: Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №1", вул. Л. Українки 16/б, м. Калуш, 77300; вул. Грушевського, 54, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300;

про стягнення 223815 грн. 75 коп. з яких 191348 грн. 41 коп. основний борг, 10668 грн.10 коп. 3% річних, 21799 грн. 24 коп. інфляційні втрати.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Вороняк Г.Є. - старший помічник прокурора м. Калуша (посвідчення № 169 від 12.07.11)

від позивача: ОСОБА_2 - представник (довіреність №20 від 10.01.11)

від відповідача: представник не з'явився

ВСТАНОВИВ: Прокурором м. Калуш в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради подано позов до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №1" про стягнення 223815 грн. 75 коп. з яких 191348 грн. 41 коп. основний борг, 10668 грн.10 коп. 3% річних, 21799 грн. 24 коп. інфляційні втрати.

Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.

Представниками позивача та прокуратури подано заяву (вх. № 3968/2012-свх від 12.06.12) про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 346013 грн. 55 коп., в тому числі 311770 грн. 46 коп. основного боргу, 22493 грн. 07 коп. інфляційних втрат, 11750 грн. 02 коп. 3 % річних.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, тому заява позивача (вх. № 3968/2012-свх від 12.06.12) підлягає прийняттю до розгляду по суті. Таким чином, позов розглядається господарським судом в обсязі визначеному заявою (вх. № 3968/2012-свх від 12.06.12).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, направив суду клопотання про відкладення розгляду справи. Однак суд зазначає, що оскільки відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, останнього не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів. У разі неможливості забезпечення явки представника в судове засідання, сторона у справі не позбавлена права надавати свої вимоги і заперечення у письмовому вигляді. Однак, відповідач відзив на позовну заяву не надав. У відповідності із ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

З огляду на те, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, відзив на позов не надано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, без участі відповідача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників прокуратури та позивача, господарський суд встановив наступне.

Між Комунальним підприємством "Водотеплосервіс" Калуської міської ради та Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна організація №1" укладено договори на водо-, теплопостачання та приймання стічних вод до комунальної каналізації № 807 від 01.03.2009 р. з додатком № 1 від 01.03.09, № 807 від 17.02.2011 р. з додатком № 1 від 17.02.11, № 807 від 01.01.2012 р. з додатком № 1 від 01.01.12.

Згідно п.п.1.1., 3.2. договорів, позивач зобов'язується забезпечувати відповідача питною водою, тепловою енергією (на опалення та гаряче водопостачання), а також приймати стічні води, а відповідач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати за надані йому послуги з водотеплопостачання та водовідведення в обсягах і в терміни, які передбачені договорами.

У відповідності до умов договорів, позивачем надано відповідачу послуги з водо-, теплопостачання та приймання стічних вод, що підтверджується актом приймання-передачі послуг згідно договору № 807 від 01.03.2009 р. за період з 01.03.09 по 01.07.11, актом приймання-передачі послуг згідно договору № 807 від 17.02.2011, № 807 від 01.01.2012 за період з 01.07.11 по 01.05.12. Тарифи наданих послуг розраховані позивачем на підставі норм, затверджених рішеннями виконавчого комітету Калуської міської ради № 16 від 29.01.08, № 457 від 12.09.08, №458 від 12.09.08, рішенням сесії Калуської міської ради від 21.12.10, №333 та Постанов НКРЕ № 128 від 30.09.11 та № 58 від 03.02.12.

Всього позивачем надано послуг на загальну суму 311770 грн. 46 коп.

У відповідності до п. 6.1. договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Розрахунки за надані послуги проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів поетапно, у такому порядку:

- до 20 числа розрахункового місяця 80 % місячної вартості у відповідності до очікуваної вартості споживання послуг в розрахунковому місяці.

- кінцевий розрахунок за надані послуги здійснюється відповідачем на розрахунковий рахунок позивача згідно виставленого рахунку протягом 3 банківських днів з дня отримання рахунку, за мінусом оплаченої вартості в розрахунковому періоді.

Всупереч договірних умов, відповідач за отримані послуги згідно договорів від 01.03.2009 р., від 17.02.2011, від 01.01.2012 розрахунків не здійснював, внаслідок чого станом на день розгляду справи, борг відповідача становить 311770 грн. 46 коп.

Між сторонами проведено звірку взаєморозрахунків та підписано акт звірки взаєморозрахунків по договорах від 01.03.2009, від 17.02.2011, від 01.01.2012 за період з 01.03.09 по 01.05.12, згідно якого станом на 18.06.12 борг відповідача перед позивачем становить 311770 грн. 46 коп.

Згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобов'язання.

Відповідно до ст. 509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного Кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 Цивільного Кодексу України ).

Статтею 610 Цивільного Кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків передбачених законом.

В силу ст. 526 Цивільного Кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на день розгляду справи, в матеріалах справи відсутні документальні докази, які підтвердили б сплату боргу відповідачем.

Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи, тому позовна вимога щодо стягнення 311770 грн. 46 коп. основного боргу, є обґрунтованою та підлягає до задоволення в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаного положення позивач просить стягнути з відповідача 22493 грн. 07 коп. інфляційних втрат, 11750 грн. 02 коп. 3 % річних.

З огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Господарським судом здійснено перерахунок інфляційних втрат, оскільки позивачем при розрахунках інфляційних витрат не були застосовані встановлені індекси інфляції, показник яких становив менше 100 % (тобто, мала місце дефляція). Так, в липні 2009 р. середній індекс інфляції становив 99,9 %, в серпні 2009 - 99,8 %, в квітні 2010 р. - 99,7 %, в травні 2010 р. - 99,4 %, в червні 2010 р. - 99,6 %, в липні - 99,8 %, в липні 2011 р. - 98,7 %, в серпні 2011 р. - 99,6 %.

Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ надано в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р., згідно з яким розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості; для визначення сукупного індексу інфляції за будь-який період необхідно щомісячні індекси, складаючі відповідний період, перемножити між собою.

Таким чином, позивачем при розрахунках інфляційних витрат невірно застосовані встановлені індекси інфляції, показник яких становив менше 100%.

За розрахунком, здійсненим судом, розмір інфляційних втрат, що підлягає стягненню становить 18613 грн. 89 коп.

В решті суми інфляційних втрат, заявленої до стягнення, слід відмовити в зв'язку з необґрунтованістю.

Господарським судом здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку річних. З огляду на обґрунтованість поданого розрахунку, позовні вимоги про стягнення 11750 грн. 02 коп. 3% річних підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідача 311770 грн. 46 коп. основного боргу, 18613 грн. 89 коп. інфляційних витрат, 11750 грн. 02 коп. 3 % річних. В решті позовних вимог слід відмовити в зв'язку з необґрунтованістю.

У відповідності до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету. Таким чином, судові витрати слід стягнути з відповідача в дохід державного бюджету, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського Кодексу України, ст.ст. 22, 33, 43, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Прокурора м. Калуш в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №1" про стягнення 346013 грн. 55 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №1", вул. Грушевського, 54, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300 (ідентифікаційний код 32177260) на користь Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради, вул. Окружна, 8, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300 (ідентифікаційний код 32364207) 311770 грн. 46 коп. (триста одинадцять тисяч сімсот сімдесят гривень, сорок шість копійок) - основного боргу, 18613 грн. 89 коп. (вісімнадцять тисяч шістсот тринадцять гривень, вісімдесят дев'ять копійок) - інфляційних витрат, 11750 грн. 02 коп. (одинадцять тисяч сімсот п'ятдесят гривень, дві копійки ) - 3 % річних, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №1", вул. Грушевського, 54, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300 (ідентифікаційний код 32177260) в доход Державного бюджету України (номер рахунку 31219206783002, одержувач: УДКСУ у м. Івано-Франківську, МФО одержувача: 836014, ЄДРПОУ одержувача: 37952250, код класифікації доходів: 22030001, назва коду класифікації доходів: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), назва суду: господарський суд Івано-Франківської області) 6842 грн. 69 коп. (шість тисяч вісімсот сорок дві гривні, шістдесят дев'ять копійок) - судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.07.12

Суддя Неверовська Л. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Озарко Л. Р. 02.07.12