Рішення № 25120194, 26.06.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2012 р. Справа № 5010/587/2012-17/50

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Хімчак Ю.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1,

до відповідача: Приватного підприємства "ВЕ-СТА", вул. Калуська буд.6, м. Бурштин, Галицький р-н, Івано-Франківська область, 77111,

про стягнення 7000 грн. боргу.

за участю представників сторін:

Від позивача: не з'явились,

Від відповідача: не з'явились

ВСТАНОВИВ: Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано позов до Приватного підприємства "ВЕ-СТА" про стягнення 7000 грн. боргу.

Позивач в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомив.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 0601039 від 01.09.10 в частині сплати вартості отриманого відповідачем товару.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не подав, про поважність причини своєї неявки суду не повідомив. Враховуючи ту обставину, що відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, останнього не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів. У разі неможливості забезпечення явки представника в судове засідання, сторона у справі не позбавлена права надавати свої вимоги і заперечення у письмовому вигляді. Разом з тим, у відповідності із ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

З огляду на те, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, без участі відповідача, якого належно повідомлено про час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

01.09.10 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Приватним підприємством "ВЕ-СТА" укладено договір № 0601039, згідно умов якого позивач передає у власність відповідачу товар (гумові автопокришки (шини) для вантажних автомашин та автобусів), в асортименті, кількості і за згідно із заявкою відповідача, погодженою сторонами за допомогою факсимільного зв'язку або в усній формі, а відповідач зобов'язується прийняти і сплатити його на умовах договору. Підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є підписання сторонами видаткових накладних.

Згідно п. 2.2. договору, приймання товару по кількості та якості здійснюється шляхом підписання сторонами накладної.

Передача товару здійснюється за цінами, які були зазначені позивачем у рахунку вказані у видатковій накладній. Відповідач зобов'язаний сплатити 100 % вартості товару впродовж 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку позивачем. Оплата здійснюється згідно виставленого рахунку прямим банківським переказом грошових коштів на поточний рахунок позивача (п.п. 4.1., 4.2. договору).

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв товар на суму 14000 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною № 277 від 12.10.10 та надав відповідачу рахунок № 320 від 08.10.10.

Однак відповідач в повному обсязі не розрахувався за отриманий товар, неповну оплату здійснив 28.10.10 на суму 4000 грн., 29.10.10 на суму 3000 грн. Таким чином, станом на 26.06.12 борг відповідача перед позивачем становить 7000 грн.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобов'язання. Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених Цивільним Кодексом, зокрема з договорів та інших правочинів.

У відповідності до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Строки поставки, згідно статті 267 Господарського кодексу України, встановлюються сторонами в договорі.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачем не спростовано доводи позивача щодо наявності боргу за договором № 0601039 від 01.09.10, докази сплати такого боргу господарському суду не подано.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення 7000 грн. боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 628, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 265, 267 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Приватного підприємства "ВЕ-СТА" про стягнення 7000 грн. боргу задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "ВЕ-СТА", вул. Калуська буд.6, м. Бурштин, Галицький р-н, Івано-Франківська область, 77111 (ідентифікаційний код 31574972) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 7000 грн. (сім тисяч гривень) - боргу, 1609 грн. 50 коп. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень, п'ятдесят копійок) - судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.07.12

Суддя Неверовська Л. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Озарко Л. Р. 02.07.12