Рішення № 25120106, 03.07.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2012 р. Справа № 5010/428/2012-5/36

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Г.З.Цюх , при секретарі судового засідання Л.Р.Ломей, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго", вул. Козельницька,15, м. Львів,79026

до відповідача: Комунального підприємства "Житловик", вул. В.Стуса, 2, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область,77111

про стягнення заборгованості в сумі 2 293 617, 97 грн. за поставлену теплову енергію

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1-представник, довіреність № 82-2005 від 23.04.12р.

від відповідача: ОСОБА_2-юрисконсульт, доручення № 10 від 03.01.12р.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Житловик" заборгованості в сумі 2 293 617, 97 грн. за поставлену теплову енергію.

Позивач в засіданні суду позов підтримав. В обгрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем умов Договору Постачання теплової енергії № 01-РЕП-0001/2011 від 04.01.11 щодо оплати за надані послуги по постачанню теплової енергії.

Відповідач позов визнав частково в сумі 2189420,58 грн. (відзив на позовну заяву за вх. № 3906/2012-свх від 08.06.12). При цьому відповідач посилався на те, що при укладенні додаткових угод з позивачем в жовтні 2011р. та в листопаді 2011р. стосовно ціни на теплову енергію, він двічі 18.10.11р. та 04.11.11р. направляв позивачу протокол розбіжностей до цих угод, про що зазначено в самих угодах та не заперечується позивачем. Поскільки позивачем не прийнято мір по врегулюванню розбіжностей стосовно ціни, то суд погоджується з відповідачем, що сторонами не досягнуто згоди по істотній умові договору, а тому додаткові угоди вступили в силу в редакції відповідача згідно з п. 7 ст. 181 ГК України, а тому з 01.07.11р. по 01.10.11р. відповідач повинен був розраховуватись з відповідачем по ціні 179,04 грн. за 1 Гкал, а з 01.10.11р. по ціні 187,66 грн. за 1 Гкал.

Крім того, відповідач подав клопотання про розстрочку виконання рішення суду на 12 місяців, оскільки в силу фінансового становища підприємство не зможе в одноразовому порядку погасити борг.

Представник позивача заперечував проти розстрочки виконання рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом

встановлено:

04.01.11 між сторонами даного спору укладено договір Постачання теплової енергії № 01-РЕП-0001/2011, відповідно до п.1.2 якого позивач зобов'язується постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді для відкритих систем теплопостачання м. Бурштин та с. Дем'янів в визначених договором обсягах, а відповідач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання.

Згідно п. 2.2 теплова енергія постачається відповідачу в обсягах згідно з додатками № 1А, № 1Б, № 1В, які є невід'ємними частинами договору.

Порядок розрахунків за постачання теплової енергії передбачено розділом 4 договору (згідно рішення суду від 31.03.11 у справі №5010/536/2011-6/16). Згідно п. 4.1, 4.2 тариф (ціна) на теплову енергію з урахуванням ПДВ за договором складає 179 грн. 04 коп. за 1 Гкал, розрахунковим періодом є календарний місяць.

У відповідності до п. 4.6 відповідач зобов'язується здійснювати оплату поставленої теплової енергії протягом десяти календарних днів з моменту отримання рахунку від позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вищевказаного договору, в період з червня по грудень 2011 року позивачем поставлено, а відповідачем одержано теплову енергію на умовах та порядку, визначених договором. Даний факт підтверджують наявні в матеріалах справи: акт від 30.06.11, рахунок-фактура №98 від 30.06.11; акт від 31.07.11, рахунок-фактура №108 від 31.07.11; акт від 31.08.11, рахунок-фактура №209 від 31.08.11; акт від 30.09.11, рахунок-фактура №309 від 30.09.11; акт від 31.10.11, рахунок-фактура №409 від 31.10.11; акт від 30.11.11, рахунок-фактура №509 від 30.11.11, акт від 31.12.11, рахунок-фактура №520 від 31.12.11 (а.с.19-32).

Згідно розрахунку позивача борг за відпущену теплову енергію за вищевказаний період становить 5768758,41 грн. Заборгованість в сумі 3475140,44 грн. відповідач погасив заліком зустрічних однорідних вимог, про що свідчать наявні в матеріалах справи заяви про зупинення зобов"язань заліком зустрічних однорідних вимог за червень-грудень 2011 року (а.с.33-39).

Таким чином за розрахунками позивача, непогашеною залишилась заборгованість за відпущену теплову енергію в сумі 2293617,97 грн. Як вбачається з матеріалів справи позивач проводив нарахування за відпущену теплову енергію з 01.07.11 по 01.10.11р. по ціні 187,66 грн. за 1 Гкал. (постанова НКРЕ №1225 від 01.07.11), а з 01.10.11р. по ціні 190,73 грн. за 1 Гкал. (постанова НКРЕ №1706 від 29.09.11)

Слід зазначити, що так як позивачем не прийнято мір по врегулюванню розбіжностей стосовно ціни, то суд погоджується з відповідачем, що сторонами не досягнуто згоди по істотній умові договору, а тому додаткові угоди вступили в силу в редакції відповідача згідно з п. 7 ст. 181 ГК України, а тому з 01.07.11р. по 01.10.11р. відповідач повинен був розраховуватись з відповідачем по ціні 179,04 грн. за 1 Гкал, а з 01.10.11р. по ціні 187,66 грн. за 1 Гкал.

За таких обставин, з врахуванням сум перерахованих відповідачем позивачу, непогашений борг відповідача складає 2189420,58 грн.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст.614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Таким чином до стягнення підлягає заборгованість за відпущену теплову енергію в сумі 2189420,58 грн., яка визнана відповідачем. В стягненні 104197 грн. належить відмовити за недоведеністю вимог.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Що стосується заяви відповідача про розстрочки виконання рішення на дванадцять місяців, то згідно з положеннями статті 121 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Право суду при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити його виконання передбачене також пунктом 6 статті 83 ГПК України.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи .

З метою реального виконання рішення клопотання відповідача щодо розстрочки виконання рішення на дванадцять місяців згідно поданого ним графіку слід задоволити, визнавши обгрунтованими його посилання на те, що одноразова сплата суми основного боргу є непомірно великою, а тому негативно вплине на його фінансовий стан та спричинить до негативних наслідків у роботі, оскільки підприємство надає комунальні послуги населенню та ускладнить виконання рішення.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 43788,41 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193 ГК України, ст.ст.509, 526, 530, 610, 612, 614, 629, 714 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82 - 85, ст.121 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" до Комунального підприємства "Житловик" про стягнення 2 293 617, 97 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію задоволити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Житловик" (вул. В.Стуса, 2, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківської області, 77111, ідентифікаційний код 03346035) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (вул. Козельницька, 15, м. Львів, 79026, ідентифікаційний код 23269555) - 2189420 (два мільйони сто вісімдесят дев"ять тисяч чотириста двадцять) грн. 58 коп. основного боргу та 43788 (сорок три тисячі сімсот вісімдесят вісім) грн. 41 коп. судового збору.

Розстрочити виконання рішення терміном на дванадцять місяців.

Накази видавати позивачу після набрання рішенням законної сили таким чином:

- 17.07.2012 року на суму 330000 (триста тридцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу та 43788 (сорок три тисячі сімсот вісімдесят вісім) грн. 41 коп. судового збору;

- 17.08.2012 року на суму 500000 (п"ятсот тисяч) грн. 00 коп. основного боргу;

- 17.09.2012 року на суму 500000 (п"ятсот тисяч) грн. 00 коп. основного боргу;

- 17.05.2013 року на суму 600000 (шістсот тисяч) грн. 00 коп. основного боргу;

- 17.06.2013 року на суму 259420 (двісті п"ятдесят дев"ять тисяч чотириста двадцять) грн. 58 коп. основного боргу;

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

повне рішення складено 06.07.12

Суддя Г.З. Цюх

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

__помічник судді Шунтов О. М. 06.07.12