ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
03.07.12 р. Справа № 5006/2/40/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Уханьової О.О. при секретарі судового засідання Фоменко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали:
за позовом - Полтавського обласного територіального відділення
Антимонопольного комітету України м. Полтава
до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк
про стягнення пені у розмірі 6500грн.
за участю представників сторін:
від позивача - не явився,
від відповідача - ОСОБА_1 особисто за паспортом
СУТЬ СПРАВИ:
29.05.2012р. Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України м. Полтава звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення пені у розмірі 6500грн. за період з 01.11.2011р. по 12.02.2012р.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на факт несплати відповідачем штрафу, який рішенням адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.06.2011р. №02/67-рш за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» покладений на фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 щодо розміщення в щоденній всеукраїнській газеті «Робітнича газета» від 05.08.2010р. №138 (14751) неточних та неправдивих відомостей стосовно властивостей дієтичної добавки до раціону харчування «ШИІТАКЕ», внаслідок чого на підставі ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» в період з 01.11.2011р. по 12.02.2012р. нарахована пеня в сумі 6500грн.
В підтвердження викладених в позовній заяві обставин позивач надав розрахунок пені до позовної заяви від 22.05.2012р. №02/3174 в порядку ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
14.06.2012р. позивач через канцелярію господарського суду надав копії листа територіального відділення від 29.06.2011р. №02/3935 рішення адміністративної колегії, рішення господарського суду Полтавської області від 31.10.2011р. по справі №18/2473/11, постанови Харківського апеляційного господарського суду від 01.03.2012р. по справі №18/2473/11, рішення господарського суду Донецької області від 07.05.2012р. по справі 28/175а, наказу господарського суду Донецької області від 22.05.2012р. по справі №28/175а.
03.07.2012р. відповідач в судове засідання явився, через канцелярію господарського суду надав ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 13.02.2012р. по справі №18/2473/11. Письмовий відзив на позов не надав, в усному порядку пояснив, що в період, за який нарахована пеня, сума штрафу не сплачена, оскільки рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.06.2011р. №02/67-рш оскаржувалось в Харківському апеляційному господарському суді.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, господарський суд,
ВСТАНОВИВ :
Предметом спору по даній справі є стягнення з відповідача 6500грн. пені за прострочення оплати суми штрафу, яка нарахована на підставі п. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за період з 01.11.2011р. по 12.02.2012р.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.06.2011 року №02/67-рш справа № 02-15-1/10-2011 визнано дії фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 щодо розміщення в щоденній всеукраїнський газеті "Робітнича газета" від 05.08.2010 №138 (14751) неточних та неправдивих відомостей стосовно властивостей дієтичної добавки до раціону харчування "ШИІТАКЕ" порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" у вигляді поширення інформації, що вводить в оману. За порушення законодавства про захист економічної конкуренції накладено на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 6500 грн., який підлягав оплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення.
Штраф у добровільному порядку у встановлений законодавством термін відповідачем не оплачений, тому позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом №02/5313 від 08.09.2011р. про примусове стягнення 6500грн. штрафу з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк.
Рішенням від 07.05.2011р. по справі №28/175а позов Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Полтава до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк задоволено, з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк в доход загального фонду Державного бюджету України на рахунок №31110106700004 Управління Державного казначейства України у Ворошиловському районі м. Донецька, ЄДРПОУ 34686537, банк одержувача ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016 за кодом бюджетної класифікації надходжень бюджету 21081100, символ звітності 106 стягнуто штраф накладений рішенням адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.06.2011р. №02/67-рш у справі № 02-15-1/10-2011 у сумі 6500,00грн. Це рішення господарського суду набрало законної сили, 22.05.2012р. виданий наказ щодо його примусового виконання.
В ст.124 Конституції України зазначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно із ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
В ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
За змістом ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику суду як джерело права.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. по справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява №48553/99) визначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової впевненості, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Таким чином, враховуючи загальнообов'язковий статус судових актів, визначений ст.ст.124, 129 Конституції України, факт законності накладення штрафу у сумі 6500грн. рішенням адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.06.2011р. №02/67-рш за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 щодо розміщення в щоденній всеукраїнській газеті «Робітнича газета» від 05.08.2010р. №138 (14751) неточних та неправдивих відомостей стосовно властивостей дієтичної добавки до раціону харчування «ШИІТАКЕ», господарський суд визнає доведеним за умови чинності рішення господарського суду Донецької області по справі 28/175а від 07.05.2012р. та не підлягає доведенню знову.
29.05.2012р. позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 пені у розмірі 6500грн. за період з 01.11.2011р. по 12.02.2012р., яка нарахована внаслідок несплати штрафу.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Частиною 8 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Відповідач, всупереч вимогам вказаної статті, зобов`язання з оплати штрафу в розмірі та в строки, визначені рішенням адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.06.2011р. №02/67-рш, не виконав.
Пунктом 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до Полтавського господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №02/67-рш від 29.06.2011р.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 31.10.2011р. по справі 18/2473/11 у задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.03.2012р. рішення господарського суду Полтавської області від 31.10.2011р. по справі 18/2473/11 залишено без змін.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку пені до позовної заяви №02/3174 від 22.05.2012р., пеня нарахована в період з 01.11.2011р. по 12.02.2012р.
У відповідності до ч. 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не повинен перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Таким чином, розмір пені за несвоєчасну сплату штрафу відповідно до рішення адміністративної колегії Полтавського територіального відділення Антимонопольного комітету України встановлюється на рівні суми штрафу, а саме 6500грн.
Таким чином, на момент подання територіальним відділенням позову №02/5313 від 08.09.2011р. про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 6500грн. штрафу до господарського суду Донецької області пеня на нараховувалась. Сума пені нарахована на період з дати винесення господарським судом Полтавської області рішення і до прийняття апеляційної скарги.
Господарський суд, дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що нарахування пені, які проведені позивачем є законними з огляду на наступне:
Підстави та умови нарахування пені в даному випадку визначаються статтею 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», яка встановлює як обов'язковість пені в разі несплати штрафу, так і правила обчислення її розміру та строки нарахування.
Відповідно до п. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Абзацами третім - п'ятим частини п'ятої зазначеної статті Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.
Слід також мати на увазі, що зупинення нарахування пені, про яке йдеться у цих нормах, відбувається лише у зв'язку з прийняттям рішення, розглядом чи переглядом справи саме господарським судом, а не будь-яким органом, що вирішив (вирішує) спір.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Приймаючи до уваги, що відповідач не звільнений від сплати судового збору на нього покладаються судові витрати в повному обсязі.
На підставі Закону України «Про захист економічної конкуренції», керуючись ст.ст.22,33,43,49,82,82-1,84,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Полтава про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк пені у розмірі 6500грн. задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (83050, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України на рахунок №31110106700004 Ворошиловського району м.Донецька, ЄДРПОУ 38033949, за кодом бюджетної класифікації 21081100, адміністративні штрафи та санкції : пеню у розмірі 6500,00грн.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (83050, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь державного бюджету судовий збір в сумі 1609,50грн.
Повний текст рішення підписаний 03.07.2012року.
Суддя Уханьова О.О.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін з дня підписання повного тексту рішення.
Судове рішення № 25119932, Господарський суд Донецької області було прийнято 03.07.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5006/2/40/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: