Рішення № 25119867, 04.07.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.07.12р. Справа № 15/5005/4969/2012За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Спутнік", м.Дніпропетровськ

до В-1:Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н, с.Новоолександрівка.

В-2: Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, м.Харків

про стягнення 19 618,98 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Гурський В.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3, представник за довіреністю № б/н від 15.11.11р.

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Спутнік" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач-1) та суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (далі - відповідач-2), про стягнення 19 618,98 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем-2 умов договору купівлі-продажу № 60 від 21.10.05р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар та неналежним виконанням відповідачем-1 умов договору поруки від 07.07.08р., в частині виконання зобов'язання відповідача-1 перед позивачем.

Сума позову складається з наступних сум:

- 12 127,96 грн. - сума основного боргу;

- 1 501,27 грн. - 3% річних;

- 5 989,75 грн. - інфляційні витрати.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.12р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду в судовому засіданні на 03.07.12р.

03.07.12р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір та для долучення до матеріалів справи пояснення до позову та акт звірки від 31.05.06р.

Відповідач-1 у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи знаходиться конверт, який повернуто поштою.

Господарський суд вважає, що відповідач-1 про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч.1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.

В свою чергу, повноважний представник відповідача-2 в судове засідання також не з'явився, але 27.06.12р. до суду надійшов відзив на позов, відповідно якого відповідач-2 позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити позивачу в їх задоволенні в повному обсязі застосувавши до позовних вимог позовну давність. Крім того, у відзиві зазначено про те, що відповідач-2 хворіє і тому бути присутнім у судовому засіданні не зможе.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі відповідача-1 та відповідача-2 за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 03.07.12р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.10.05р. між позивачем та відповідачем-2 було укладено Договір купівлі-продажу №60 (далі - Договір), відповідно до умов п.1 якого, позивач зобов'язується передати у власність, а відповідач-2 прийняти та оплатити мінісільгосптехніку, навісне обладнання, запчастини до них та інші ТНП (далі - Товар) на умовах цього договору, в асортименті, кількості та номенклатурі згідно з накладними, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п.2.1. Договору, позивач продає відповідачу-2 товар по договірним цінам, вказаним у накладних до кожної партії товару.

Загальна сума платежів по даному договору визнається згідно сум, вказаних у накладних до кожної партії товару. Загальна сума Договору відповідає сумі усіх накладних (п.2.2. Договору).

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що форма оплати - безготівковий розрахунок.

Як зазначено в п.3.2. Договору, оплата за товар, який поставляється по договору, здійснюється впродовж 5-ти банківських днів з моменту поставки кожної партії товару по накладній.

Усі платежі за товар, який поставляється в рахунок Договору, здійснюються в національній валюті України (п.3.3. Договору).

Відповідно до п.3.4. Договору, відповідач перераховує грошові кошти по банківським реквізитам позивача, вказаним у Договорі.

В п.5.2. Договору зазначено про те, що за прострочення платежу відповідачем-2 сплачується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2008 року, але в будь якому випадку до повного завершення усіх розрахунків між сторонами (п.7.1. Договору).

Як зазначено в п. 8.1. Договору, цей Договір і накладні, які є невід'ємною частиною договору, є підставою для оплати за товар.

Крім того, 07.07.08р. між позивачем та відповідачем-1 було укладено Договір поруки (далі-Договір поруки), відповідно до п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, відповідач-1 зобов`язується відповідати перед позивачем за виконання відповідачем-2 своїх зобов`язань, що виникли за Договором купівлі-продажу № 60 від 21.10.05р., укладеним між позивачем та відповідачем-2 (далі - Основний договір).

Згідно п.1.2. Договору поруки, відповідач-1 відповідає за відповідача-2 у обсязі, визначеному цим Договором, за умови невиконання або неналежного виконання відповідачем-2 своїх зобов`язань за Основним договором та додатками до нього.

В п.1.3. Договору поруки зазначено про те, що у відповідності до п.1, п.3.2 Основного договору, предметом Основного договору є обов`язок відповідача-2 прийняти та сплатити вартість товару на протязі 5 банківських днів з моменту отримання кожної партії товару по накладній.

Пунктом 2.1. Договору поруки передбачено, що відповідач-1 відповідає за виконання відповідачем-2 своїх обов`язків за Основним договором та додатками до нього, які існують на момент укладення Договору або будуть укладені в майбутньому, але в будь якому випадку розмір відповідальності відповідача-1 не повинен перевищувати розміру 100,00 грн., в тому числі за відшкодування відповідачем-2 збитків та за сплату ним неустойки, штрафу, пені передбачених Основним договором.

Відповідно до п.3.1. Договору поруки, при порушенні відповідачем-2 зобов`язання перед позивачем за Основним договором, відповідач-1 зобов'язаний виконати за відповідача-2 зобов`язання у семиденний строк з дня отримання вимоги від позивача.

Відповідач-1 та відповідач-2 несуть солідарну відповідальність перед позивачем за неналежне виконання відповідачем-2 забезпеченого зобов'язання (п. 4.4. Договору поруки).

Як зазначено в п. 6.1. Договору поруки, Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення дії Основного договору.

В п. 6.5 Договору поруки зазначено про те, що загальна та спеціальна позовна давність за цим Договором складає п'ять років.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору ним було поставлено станом на 07.07.08р. відповідачу-2 товар на загальну суму 314 403,94 грн., але в порушення умов Договору відповідач-2 розрахувався за товар лише частково, а саме у сумі 302 275,98 грн., сума основного боргу станом на 06.04.12р. у розмірі 12 127,96 грн. залишилась непогашеною.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем були нараховані до сплати відповідачу-2 інфляційні витрати у розмірі 5 989,75 грн. та 3% річних у розмірі 1501,27 грн.

Як зазначає позивач, з метою досудового врегулювання спору, 18.01.11р. позивачем було направлено на адресу відповідача-2 претензію № 04 від 12.01.2011р. про сплату заборгованості за отриманий товар (а.с.18). Докази направлення даної претензії містяться в матеріалах справи (а.с.19).

Позивач зазначає про те, що вказані вимоги були залишені відповідачем-2 без відповіді та задоволення.

Крім того, в матеріалах справи міститься лист відповідача-1 з вих. № б/н від 27.01.11р., який направлявся відповідачем-1 на адресу позивача. З даного листа вбачається, що відповідачем-1 було отримано вимогу позивача від 12.01.11р. про сплату суми коштів за Договором поруки та зазначається, що відповідач-1 не має змоги виконати своє зобов'язання та пропонує позивачу звернутися з вимогою до відповідача-2.

Враховуючи не належне виконання відповідачами своїх зобов'язань перед позивачем, останній був змушений звернутися з даним позовом до суду.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача-2 заборгованість за отриманий товар у розмірі 12 027,96 грн., інфляційні витрати у розмірі 5 989,75 грн., 3% річних у розмірі 1 501,27 грн., а з відповідача-1 заборгованість у розмірі 100,00 грн.

Відповідач-1 доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору поруки на момент розгляду спору до господарського суду не надав.

В свою чергу, відповідач-2 поти позову заперечує, просить суд застосувати до позовних вимог позовну давність та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідач-2 стверджує, що в Договорі не був визначений ні асортимент, ні загальна кількість, ні номенклатура товарів, а також не була визначена загальна сума поставки. Отже, у позивача при укладанні договору не виникло зобов'язання щодо поставки заздалегідь обумовленої кількості товарів, а у відповідача-2 не виникло зобов'язання щодо оплати заздалегідь обумовленої кількості товарів.

Також відповідач-2 стверджує, що зобов'язання по оплаті кожної окремої партії товару (поставленої за окремою накладною), є окремим зобов'язанням, а не загальним зобов'язанням за договором, у зв'язку з чим неможливо вживати термін "загальний борг за договором", а слід вживати термін "окремі борги за окремими зобов'язаннями".

Відповідач-2 вважає, що здійснення оплати за товари, поставлені в інших партіях (за іншими накладними), не свідчать про визнання боргу за товари, що були поставлені за тими накладними, за якими позивач просить стягнути заборгованість.

Крім того, відповідач-2 зазначає про те, що постачання товарів за накладними, за якими позивач просить стягнути вартість товарів відбулося в 2008р., і прострочення по оплаті вказаних товарів виникло ще в 2008 році, а тому з моменту виникнення прострочення по оплаті до моменту пред'явлення позову пройшло більше трьох років, у зв'язку з чим необхідно застосувати до всіх вимог позивача строк позовної давності, що є підставою для відмови позивачу в задоволенні позовних вимог.

Відповідач-2 зазначає також про те, що йому не було відомо про укладання між позивачем та відповідачем-1 договору поруки, який на думку відповідача-2 є штучним для визначення підсудності цього спору господарському суду Дніпропетровської області.

Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору відповідач-2 до господарського суду не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України, у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

В матеріалах справи містяться видаткові накладні, які підтверджують належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором: видаткова накладна № СП080707-003 від 07.07.08р. на суму 270,00 грн. (а.с.30), видаткова накладна № СП080328-020 від 28.03.08р. на суму 4009,00 грн. (а.с.34), видаткова накладна № СП080118-005 від 18.01.08р. на суму 11 850,00 грн. (а.с.39). Крім того, отримання товару підтверджується: довіреністю ЯОЦ № 878816 від 02.07.08р. (а.с.31), довіреністю ЯЛС № 347841 від 18.03.08р. (а.с.36), довіреністю ЯЛС № 347790 від 17.01.08р. (а.с.40) та не заперечується відповідачем-2.

Твердження відповідача-2 стосовно того, що зобов'язання по оплаті кожної окремої партії товару (поставленої за окремою накладною) є окремим зобов'язанням, а не загальним зобов'язанням за Договором не відповідає дійсності та спростовується пунктами 2.1., 2.2.. 8.1 Договору.

Згідно з п.2.1. Договору, позивач продає відповідачу-2 товар по договірним цінам, вказаним у накладних до кожної партії товару.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що загальна сума платежів по даному договору визнається згідно сум, вказаних у накладних до кожної партії товару. Загальна сума Договору відповідає сумі усіх накладних.

Як зазначено в п. 8.1. Договору, цей Договір і накладні, які є невід'ємною частиною договору, є підставою для оплати за товар.

Крім того, як вбачається з виписок по рахунку позивача за період з 01.02.11р. по 31.03.11р.(а.с.21-29), відповідачем-2 здійснювались періодичні платежі, в тому числі останній платіж був здійснений 14.10.11р. на суму 1 000,00 грн., призначення платежу - це сплата за товар згідно договору № 60 від 21.10.05р.

З огляду на договірні зобов'язання між сторонами, наявність часткового погашення суми заборгованості відповідачем-2, господарський суд не вбачає за можливе застосувати строк позовної давності, оскільки дії відповідача по погашенню суми заборгованості за Договором фактично свідчать про визнання заборгованості та є такими діями, що переривали перебіг позовної давності.

Пунктом 23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.08р. № 01-8/211 роз'яснено, що діями вказаними у ч.1 ст.264 Цивільного кодексу України, можуть бути будь-які дії боржника, які свідчать, що боржник визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до кредитора. Зокрема, до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситися: повне або часткове визнання претензії, часткове погашення самим боржником чи за його згодою іншою особою основного боргу і (або) неустойки, сплата процентів по основному боргу; прохання про відстрочку виконання. При цьому в тих випадках, коли передбачалось виконання зобов'язання частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник здійснив дії, які свідчать про визнання лише частини (періодичного платежу), такі дії не можуть бути підставою для перерви перебігу строку позовної давності по іншим частинам (платежам).

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення з відповідача-2 заборгованості за отриманий товар у розмірі 12 027,96 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані до сплати відповідачу-2 інфляційні витрати у розмірі 5 989,75 грн. та 3% річних у розмірі 1 501,27 грн., розрахунок яких господарським судом перевірений та визнаний таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення з відповідача-2 інфляційних витрат у розмірі 5 989,75 грн. та 3% річних у розмірі 1 501,27 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Стаття 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 554 Цивільного кодексу України встановлено, що:

1. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

2. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

3. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства, вимога позивача щодо стягнення з відповідача-1 заборгованості за поставлений товар у розмірі 100,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача-2.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 543, 554, 599, 610, 612, 625, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, п.23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.08р. № 01-8/211, ст.ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_2; паспортні дані: серія НОМЕР_2, виданий Октябрьським РВХГУ УМВС України в Харківський області 10.04.1996 року) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Спутнік" (юридична адреса: 49000, м.Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 1, кв. 13; поштова адреса: 49008, м. Дніпропетровськ, а/с 794, код ЄДРПОУ 30548674) заборгованість за отриманий товар у розмірі 12 027,96 грн. (дванадцять тисяч двадцять сім грн. 96 коп.), інфляційні витрати у розмірі 5 989,75 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять грн. 75 коп.), 3% річних у розмірі 1 501,27 грн. (одна тисяча п'ятсот одна грн. 27 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.).

Стягнути з суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1; паспортні дані: серія НОМЕР_3, виданий Бабушкінським РВД МУ УМВС України в Дніпропетровській області 19.03.1996 року) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Спутнік" (юридична адреса: 49000, м.Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 1, кв. 13; поштова адреса: 49008, м. Дніпропетровськ, а/с 794, код ЄДРПОУ 30548674) заборгованість в розмірі 100,00 грн. (сто грн. 00 коп.).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко

Повне рішення складено 06.07.12р.