Рішення № 25119609, 05.07.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

Іменем України

05.07.2012Справа №5002-21/2052-2012

За позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

в особі Кримської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

до відповідача Управління державної автомобільної інспекції ДУ МВС України в Автономній Республіці Крим

про стягнення 6 191,71 грн.

Суддя С.І. Чонгова

Представники:

Від позивача ОСОБА_2, ю/к, довіреність № 745 від 15.06.2012,

Від відповідача не з'явився,

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Кримської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача - Управління державної автомобільної інспекції ДУ МВС України в Автономній Республіці Крим, у якому просить сягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за надані виділені не комутовані канали електрозв'язку у розмірі 6 003,50 грн., індекс інфляції у розмірі 8,94 грн., 3 % річних від простроченої суми в розмірі 53,04 грн., пеню у розмірі 126,23 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору у розмірі 1 609,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 09Ик-19 від 01 квітня 2009 року в частині своєчасної та повної оплати відповідачем послуг одержаних від позивача, що привело до утворення заборгованості.

Представник позивача у засіданні суду позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлений належним чином - ухвала Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 червня 2012 року була надіслана на адресу відповідача 22 червня 2012 року рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресою, вказаною відповідачем у позовній заяві - 95493, м. Сімферополь, вул. Київська, 158, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за формою № 119 від 26 червня 2012 року, про причини неявки суд не повідомив. Документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надав.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність представника відповідача виходячи наступного.

Як вказано у постанові Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, суд зауважує, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, розцінюється господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.

Водночас частиною першою статті 33 Господарського процесуального Кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

До того ж згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Тобто, у відповідача був час для надання документів, необхідних за його думкою для розгляду справи по суті.

Також, як вказано в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 р. № 18, - Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору. Також суд зазначає, що статтею 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено двомісячний строк розгляду судом позовної заяви.

У порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно вимогам статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

01 квітня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» у відповідності з протоколом Загальних зборів акціонерів № 8 від 14 червня 2011 року) в особі Кримської філії та Управлінням Державної автомобільної інспекції ДУ МВС України в АР Крим був укладений договір № 09Ик-19 про надання у користування виділених некомутованих каналів (трактів) електрозв'язку.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про телекомунікації» телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Як встановлено умовами договору - Укртелеком (позивач) надає Споживачу (відповідачу) в платне користування виділений некомутований канал (тракт) електрозв'язку, а Споживач сплачує вартість послуг по організації виділеного каналу (тракту) електрозв'язку та середньомісячну плату за надані послуги.

Згідно з пунктом 3.2.3. договору споживач зобов'язався і в повному обсязі вносити плату за організацію та користування каналом (каналами).

Статтею 33 Закону України «Про телекомунікації» обумовлено, що вказані послуги підлягають оплаті абонентом.

Пунктом 5.3. договору сторони передбачили, що оплата проводиться щомісячно до 20 числа поточного місяця на підставі рахунків Укртелекому, виставлених до 10 числа поточного місяця.

У відповідності з пунктом 72 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, розрахунки за отримані послуги на умовах наступної оплати здійснюються шляхом надсилання на адресу абонента рахунків або в інший спосіб відповідно до законодавства та договору. У разі здійснення розрахунків за отримані послуги на умовах наступної оплати абонент оплачує послуги після закінчення розрахункового періоду. Плата вноситься після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не встановлено договором відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідачем розрахунки своєчасно і в повному об'ємі з позивачем не проводилися, у зв'язку з чим, за період з 01 вересня 2011 року по 01 червня 2012 року за відповідачем утворилася заборгованість у загальному розмірі 6 003,50 грн.

Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем не надано доказів сплати виниклої заборгованості.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції в розмірі 08,94 грн. та 53,04 грн. 3 % річних.

Статей 625 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 126,23 грн.

Пунктом 6.5. договору передбачена відповідальність відповідача при невиконанні пункту 3.2.3. договору у вигляді пені відповідно до діючого законодавства.

Відповідно до статті 36 Закону України «Про телекомунікації» у разі затримки плати за надані послуги зв'язку, споживачі даних послуг сплачують пеню, яка обчислюється від вартості несплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. № 546/96-ВР встановлено, що сторони в договорі за прострочення платежу мають право встановити пеню, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача.

В судовому засіданні 05 липня 2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 06 липня 2012 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Управління державної автомобільної інспекції ДУ МВС України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь (95493, м. Сімферополь, вул. Київська, 158; р/р 35228001000021 в ГУ ДКСУ в Автономній Республіці Крим м. Сімферополь, МФО 824026, код ЄДРПОУ 24522128, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Кримської філії, м. Сімферополь (95000, м. Сімферополь, вул. О. Невського, 11; р/р 260002257 в КРД АЬ «Райффайзен Банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, код ЄДРПОУ 22236588, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) суму заборгованості в розмірі 6 003,50 грн., індекс інфляції в розмірі 08,94 грн., 3 % річних в розмірі 53,04 грн., пеню в розмірі 126,23 грн., а також судовий збір в розмірі 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.І. Чонгова