Ухвала суду № 25119502, 13.06.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2012 р.Справа № 2-а-6749/09/1470

Категорія:Головуючий в 1 інстанції:

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів: Кравця О.О. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в місті Одесі в порядку письмового провадження у зв'язку з неявкою сторін в судове засідання апеляційну скаргу представника приватного підприємства «Лаймос» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Лаймос»до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (раніше Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва) про скасування рішення про застосування штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2009 року ПП «Лаймос»звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02 вересня 2009 року № 0024272350.

В обґрунтування позову зазначалося, що 14 серпня 2009 року посадовими особами ДПА у Миколаївській області проведено планову перевірку ПП «Лаймос»з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За наслідками перевірки складено акт за № 0919/14/00/23/34651059, зареєстрований 17 серпня 2009 року, в якому зазначено про порушення підприємством п. п. 1, 2, 12 та 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». На підставі акта перевірки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва прийнято рішення за № 0024272350 від 02 вересня 2009 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції на суму 8388 грн. 35 коп.. На думку позивача, перевірку проведено з порушенням Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що є підставою для визнання перевірки незаконною та скасування прийнятого на підставі акта перевірки рішення про застосування штрафних санкцій.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року відмовлено ПП «Лаймос» у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник позивача в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушено норми матеріального та процесуального права. Так, судом не прийнято до уваги вимоги Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»щодо порядку проведення планових перевірок, недотримання якого тягне за собою недійсність висновків перевірки. Крім того, судом в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України обов'язок доказування неправомірності рішення державного органу покладено на позивача, тоді як ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва повинно довести правомірність прийнятого ним рішення. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що 14 серпня 2009 року посадовими особами ДПА у Миколаївській області проведено перевірку бару-клубу «Піраміда», що розташований за адресою: Миколаївська область, м. Очаків, вул. 60 років СРСР, 18/3, який належить ПП «Лаймос».

За результатами перевірки співробітниками податкового органу складено акт за № 0919/14/00/23/34651059, зареєстрований 17 серпня 2009 року, в якому зазначено про порушення приватним підприємством пунктів 1, 2, 12 та 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не проведення розрахункової операції через РРО на суму 45 грн., невидача особі, яка отримує товар (послугу), відповідного розрахункового документу, невідповідність на 366 грн. 55 коп. сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО, порушення порядку ведення обліку товарів (товарних запасів) за місцем їх реалізації.

На підставі акта перевірки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва прийнято рішення за № 0024272350 від 02 вересня 2009 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції на суму 8388 грн. 35 коп..

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПП «Лаймос», суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що перевірку посадовими особами податкового органу проведено у відповідності до вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а штрафні санкції правомірно застосовано на підставі Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно ч. 1 ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

На підставі положень ч. 2 названої статті Закону ненадання перелічених у частині 1 цієї статті Закону документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки. Однак, якщо посадових осіб органу державної податкової служби допущено до проведення перевірки, вказані порушення не є безумовною підставою для скасування прийнятого на підставі акта перевірки рішення податкового органу про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності штрафних (фінансових) санкцій.

Як встановлено матеріалами справи, посадових осіб ДПА у Миколаївській області було допущено до проведення перевірки, за результатами якої складено акт від 14 серпня 2009 року за № 0919/14/00/23/34651059 та опис наявних готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків.

В процесі перевірки бару-клубу встановлено проведення розрахункової операції з продажу 100 мл горілки «Неміров»за ціною 10 грн., пляшки напою «Кока Кола»за ціною 5 грн. та з надання послуги по грі на більярді вартістю 30 грн.. При проведенні розрахункової операції продавцем не проведено зазначені грошові кошти в розмірі суми покупки (45 грн.) через реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункової операції. Особам, які отримували товар та послуги, не надано розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції, що є порушенням пунктів 1 та 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 названого Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за рішенням відповідних органів державної податкової служби України у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій (у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки) до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг) (45 грн. х 5 = 225 грн.).

В процесі перевірки посадовими особами податкового органу встановлено також порушення п. 13 ст. 3 названого Закону, а саме невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Так, згідно наданого Х-звіту сума готівкових коштів, проведених через реєстратор розрахункових операцій, склала 0 грн.. При цьому сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків, відповідно до акта, склала 366 грн. 55 коп. (411 грн. 55 коп. (сума готівкових коштів на місці розрахунків) -45 грн. (сума контрольної покупки) = 366 грн. 55 коп. (сума невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків).

Відповідно до ст. 22 названого Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність (366 грн. 55 коп. х 5 = 1832 грн. 75 коп.).

Крім того, співробітниками податкового органу встановлено порушення підприємством п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме невиконання обов'язку щодо ведення суб'єктом підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, вартість яких становить 3165 грн. 30 коп..

Відповідно до ст. 6 названого Закону (у вказаній вище редакції) облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

При цьому обов'язковість ведення обліку товарних запасів суб'єктом господарювання, що здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями, передбачений п. 5 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року № 854.

Згідно п. 3 названих Правил ці правила поширюються на всіх суб'єктів господарської діяльності на території України незалежно від форм власності, які зареєстровані в установленому порядку і мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, отриману згідно з вимогами законодавства.

На підставі ст. 21 Закону (у вказаній вище редакції) до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3165 грн. 30 коп. х 2 = 6330 грн. 60 коп.).

Із врахуванням викладеного висновок суду першої інстанції про правомірність застосування відповідачем до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 8388 грн. 35 коп. (225 грн. + 1832 грн. 75 коп. + 6330 грн. 60 коп. = 8388 грн. 35 коп.) є правильним.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду -без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника приватного підприємства «Лаймос» залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: