Ухвала суду № 25115780, 08.12.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2011 р.справа № 2а/0470/11386/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Поспєлової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року по справі за позовом приватного підприємства «Комард»до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2011 року позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська в якому просив суду скасувати податкові повідомлення-рішення від 01 вересня 2011 року № 0000712302, № 0000722302, № 0000732302.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська 10 червня 2011 року здійснила позапланову виїзну перевірку приватного підприємства «Комард»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2010 року, березень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась за червень 2010 року, лютий 2011 року, за результатами якої складено акт № 1404/23-Г/32804325.

17 червня 2011 року, на підставі зазначеного акту, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000422302, яким відмовлено ПП «Комард»у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за березень 2011 року на суму 292926, 00 грн., яке було оскаржено позивачем до ДПА у Дніпропетровській області.

Рішенням ДПА у Дніпропетровській області від 22 серпня 2011 року скаргу було залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 17 червня 2011 року № 0000422302 скасоване як таке, що складено не за встановленою формою, зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за березень 2011 року на суму 292926, 00 грн.; зменшено суму від'ємного значення з ПДВ по декларації за березень 2011 року на суму 165511, 39 грн.; збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за листопад 2010 року на суму 13678, 04 грн. (основний платіж - 10942,43 грн., штрафні (фінансові) санкції-2735,61 грн.).

На виконання цього рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська прийнято такі податкові повідомлення-рішення:

- № 0000712302 від 01 вересня 2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за березень 2011 року на суму 292926 грн.;

- № 0000722302 від 01 вересня 2011 року, яким зменшено суму від'ємного значення з ПДВ по декларації за березень 2011 року на суму 165511,39 грн.;

- № 0000732302 від 01 вересня 2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за листопад 2010 року на суму 13678, 04 грн. (основний платіж - 10942,43 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2735,61 грн.).

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень став висновок, визначений в Акті перевірки, щодо порушення п. 180.1 ст. 180, пп. 14.1.1.18 п. 14.1 ст. 14, п.198.1 ст. 198, п.п. 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України в частині недостовірного визначення суми бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за березень 2011 року на суму 292926 грн. та порушення п. 1.3, п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп.7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 8 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.06.05 № 244, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.05 за №770/11050, п. 5.7 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.05 № 702/10982, а також порушення п. 198.1 ст. 198, п.п. 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме сформовано суму «сумнівного»податкового кредиту за листопад 2010 року, лютий - березень 2011 року по операціях з придбання зошитів, гірлянд новорічних та ялинок штучних на загальну суму ПДВ - 1592494,93 грн. та недостовірно визначено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2010 року на суму 292926 грн., за рахунок включення сум ПДВ з придбання зошитів, гірлянд новорічних та ялинок новорічних у наступних постачальників: ТОВ «Полісвіт», ТОВ «Ластре», що мають багатоступеневий ланцюг постачання, до складу якого входять постачальники, які відсутні за юридичною адресою, приховують фактичне місцезнаходження, не подають податкової та іншої звітності до контролюючих органів, не сплачують податків, документально не підтверджують факт транспортування сировини, товарно-матеріальних цінностей, витрат на їх зберігання за матеріалами перевірок є постійними в ланцюгах поставок, працюють в одному сегменті ринку. Зазначене не дає можливість встановити виробника(імпортера) сировини та товарів по всьому ланцюгу постачання та відповідно сплату податку на додану вартість до Державного бюджету.

За результатом встановлених обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Пунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1- 200.3 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За правилами п. 200.4. ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

На підтвердження товарності операції, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні та рахунки фактури що підтверджують отримання позивачем товару, який ним використовувався в господарської діяльності та платіжні доручення, які свідчать, що отриманий товар позивачем оплачено.

Як зазначає відповідач в Акті перевірки, підставою для зменшення позивачу бюджетного відшкодування стало те, що початково податковий кредит сформовано за рахунок взаємовідносин по ланцюгу постачання товарів із контрагентами що є сумнівними.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що Податковий Кодекс не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання відшкодування ПДВ поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав весь перелік умов, щодо отримання такого відшкодування та має належні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Такої позиції додержується й Вищий адміністративний суд України (інформаційний лист ВАСУ від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби").

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що договори укладені між позивачем та ТОВ «Полісвіт», ТОВ «Ластре»спрямовані на реальне настання наслідків та виконані сторонами в повному обсязі, а той факт, що ТОВ «Полісвіт»та ТОВ «Ластре»сформовано податковий кредит за рахунок взаємодій з контрагентами місцезнаходження яких не встановлено, які ліквідовано або визнано банкрутом і т.ін., не може мати негативних наслідків для позивача у вигляді зменшення суми бюджетного відшкодування.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська -залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 24 січня 2012 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов