Рішення № 25115303, 06.07.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №2-3774/12

(№2609/13070/12)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

06 липня 2012 року. Солом'янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Оксюти Т.Г.

при секретарі Прохоровій К.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) Страхового Бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просив стягнути з відповідача кошти в розмірі понесених витрат в сумі 25406,39 грн., витрати за послуги аварійного комісара в сумі 250,00 грн., витрати на правову допомогу в сумі 2000,00 грн. та судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 16.08.2006 року о 09.45 годин на а/д Київ-Харків з вини відповідача ОСОБА_1, який керував автомобілем «Деу Нубіра», д.н. НОМЕР_2, сталася дорожньо-транспортна пригода.

На дату ДТП ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Вина водія ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується постановою Апеляційного суду м. Києва від 02.06.2009 року.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль «ВАЗ-21095», д.н. НОМЕР_3, власником якого є ОСОБА_2, який на момент пригоди мав поліс обов'язкового страхування цивільно -правової відповідальності №ВА/1148494, укладений з Страховою компанією ЗАТ «СГ «ТАС».

Відповідно до положень п. 40.3 ст. 40 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ залучило аварійного комісара , у зв'язку з чим понесло витрати в розмірі 250,00 грн.

Відповідно до звіту №6-196 від 28.08.2006 року, складеного спеціалістом ПП ОСОБА_3, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «ВАЗ-21095», д.н. НОМЕР_3 складає 31954,58 грн. Ринкова вартість становить 27114,56 грн. Матеріальний збиток складає 27114,56 грн.

Зазначив, що ремонт є економічно необґрунтованим, оскільки передбачені згідно звіту витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.

Отже, з урахуванням вимог чинного законодавства була визначена вартість ліквідних залишків транспортного засобу після ДТП, яка складає 1708,17 грн.

У зв'язку з тим, що зазначена шкода не була відшкодована особисто винуватцем ДТП, МТСБУ виплатило потерпілому відшкодування в сумі 25406,39 грн. (27114,56 грн. -1708,17 грн.).

На підставі вищевикладеного просив позов задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з'явилась, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила справу розглядати без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач та його представник у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, однак причини неявки суду не повідомили.

Суд, відповідно до ст.ст. 169, 224 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів у їх відсутність, оскільки неявка відповідача не перешкоджає постановленню заочного рішення, проти чого не заперечувала представник позивача.

Згідно ч. 2 ст. 197 ЦК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду. У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Врахувавши заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 16.06.2006 року о 09.45 годин ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Деу Нубіра», д.н. НОМЕР_2 на 33 км. а/д Київ-Харків, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, відповідно не зреагував на її зміни, в результаті чого сталося зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21095», д.н. НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_2, чим вчинив правопорушення передбачене ст. ст. 124 КУпАП.

На дату ДТП ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Автомобіль «ВАЗ-21095», д.н. НОМЕР_3, належить на праві власності ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №ВА/1148494, укладений з Страховою компанією ЗАТ «СГ «ТАС».

Внаслідок ДТП автомобіль «ВАЗ-21095», д.н. НОМЕР_3 отримав механічні пошкодження.

Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1, який керував автомобілем «Деу Нубіра», д.н. НОМЕР_2, що підтверджується постановою Апеляційного суду м. Києва від 02.06.2009 року.

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно -правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача у скоєнні ДТП є підтвердженою.

Відповідно до положень п. 40.3 ст. 40 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ залучило аварійного комісара у порядку, встановленому уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у ст. 41 цього закону.

У зв'язку з залученням аварійного комісара, відповідно до положень ст. 40 вказаного закону, МТСБУ понесло витрати в сумі 250,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2487 від 26.06.2009 року.

Відповідно до звіту №6-196 від 28.08.2006 року, складеного спеціалістом ПП ОСОБА_3, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «ВАЗ-21095», д.н. НОМЕР_3 складає 31954,58 грн.

Ринкова вартість представленого транспортного засобу на ушкодження складає 27114,56 грн.

Матеріальний збиток нанесений власнику вказаного транспортного засобу дорівнює його ринковій вартості визначеній на момент ДТП і складає 27114,56 грн.

Будь -яких доказів які б викликали сумнів у повності, ясності, правильності звіту оцінювача, чи доказів пов'язаних з його недостатньою професійною кваліфікацією, сторонами надано не було, а тому суд вважає його вірним та обґрунтованим і таким, що не суперечить матеріалам справи, і може бути взятим до уваги судом при ухваленні рішення.

Відповідно до положень ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визначенням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведено відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовуються різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця пригоди. Якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується в розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратами на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП. Право на залишення транспортного засобу отримує страховик або МТСБУ.

Отже, з урахуванням вимог чинного законодавства була визначена вартість ліквідних залишків транспортного засобу після ДТП, яка склала 1708,17 грн., що підтверджується звітом №9-117 від 11.06.2009 року, складеним ПП ОСОБА_3

09.06.2009 року потерпілий повідомив про страховий випадок та 11.06.2009 року, з метою отримання страхового відшкодування, звернувся до МТСБУ з відповідною заявою.

Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі.

Договірних зобов'язань між МТСБУ, потерпілою особою та відповідачем не виникало.

В зв'язку з настанням події, передбаченої п.п. «а»п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ 14.07.2009 року здійснило виплату відшкодування потерпілому в розмірі 25406,39 грн., керуючись нормами п.п. 41.1 ст. 41 закону в редакції, яка діяла на момент ДТП та відповідно до наказу МТСБУ №1767 від 14.07.2009 року про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, що підтверджується платіжним дорученням №2791.

Згідно п.п. «а»п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п. 1.7 ст. 1 цього закону, та майну, яке знаходилось в такому транспортному засобі.

Згідно п.п. 2.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, заподіяна неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утримання бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача коштів в розмірі понесених витрат в сумі 25406,39 грн. та витрати за послуги аварійного комісара в сумі 250,00 грн.

Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної допомоги.

Відповідно до платіжного доручення №2136 від 03.05.2012 року, позивачем були оплачені витрати на правову допомогу в сумі 2000,00 грн. (а.с. 35), згідно контракту про надання правової допомоги №24 від 11.02.2009 року та додаткової угоди №92 до контракту про надання юридичних послуг №24 від 11.02.2009 року (а.с. 36-38).

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору 256,56 грн. та вартість витрат на правову допомогу 2000,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 38, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України; ст.ст. 27, 28, 29, 30, 57-58, 60, 84, 88, 169, 197, 208-209, 212-215, 218, 224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Моторного (транспортного) Страхового Бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Моторного (транспортного) Страхового Бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, Русанівський бульвар, 8, понесені витрати по виплаті страхового відшкодування в сумі 25406,39 грн. та витрати за послуги аварійного комісара в сумі 250,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Моторного (транспортного) Страхового Бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, Русанівський бульвар, 8 вартість витрат на правову допомогу 2000,00 грн., судовий збір в сумі 256,56 грн.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги через Солом'янський районний суд міста Києва в десятиденний термін з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя