Ухвала суду № 25108137, 05.07.2012, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________

Провадження № 22ц/2090/4648/2012 р Головуючий 1 інст-Іващенко С.О.

Справа № 2033/3192/2012

Категорія : на дії Доповідач - Черкасов В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Черкасова В.В.

суддів - Кукліної Н.О., Бобровського В.В.

при секретарі - Каплоух Н.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції

на ухвалу Фрунзенського районного суду м.Харкова від 10 травня 2012 року

по цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції , -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.

В обгрунтування скарги ОСОБА_1 вказував, що постановою державного виконавця Фрунзенського ВДВС ХМУЮ ОСОБА_2 від 16.02.2012 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Київського районного суду м.Харкова про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 солідарно на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна»заборгованість за кредитним договором у розмірі 108 579,63 швейцарських Франків та 606,50 грн.

Постановою державного виконавця Фрунзенського ВДВС ХМУЮ ОСОБА_2 від 17.02.2012 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 суми боргу у розмірі 160 000 грн., судових витрат у розмірі 1 762,47 грн. та 3% річних основного боргу у розмірі 4247,67 грн.

З метою добровільного виконання рішення з урахуванням наявності арешту, накладеного судом в якості забезпечення позову ОСОБА_5, ОСОБА_1 06.03.2012 року надав Фрунзенському ВДВС ХМУЮ підписану мирову угоду між ним та стягувачем для затвердження її судом.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 03.04.2012 року скасовані заходи забезпечення позову, скасований арешт на майно скаржника. Проте, за даною ухвалу державний виконавець знімає арешт накладений судом та знову накладає арешт на майно ОСОБА_1 на підставі невиконання останнім постанов про стягнення виконавчого збору.

Постановою державного виконавця Фрунзенського ВДВС ХМУЮ ОСОБА_2 від 19.04.2012 року вищевказані виконавчі провадження закриті у зв'язку з відмовою стягувача від примусового виконання рішення. Крім того, виділено в окреме провадження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору за виконавчими провадженнями.

В порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження»копії оспорюваних постанов поштою направлялись на адресу ОСОБА_1 з недотриманням строків, що позбавило можливості ОСОБА_1 вчасно добровільно виконувати рішення суду.

Тому, заявник просив суд скасувати постанову державного виконавця Фрунзенського ВДВС ХМУЮ ОСОБА_2 від 27.02.2012 року про стягнення виконавчого збору; Постанову про закриття виконавчого провадження від 19.04.2012 року визнати незаконними в частині не зняття арешту з майна боржника; скасувати арешт, накладений на майно ОСОБА_1; заборонити Фрунзенському ВДВС ХМУЮ вчиняти будь-які виконавчі дії стосовно майна заявника та зупинити виконання окремого виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору до розгляду скарги судом.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 10 травня 2012 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору, винесені 27.02.2012 року. Арешт, накладений на рухоме майно та нерухоме майно ОСОБА_1 скасовано. Заборонено Фрунзенському ВДВС ХМУЮ вчиняти будь-які виконавчі дії стосовно майна заявника. У задоволенні скарги в частині визнання дій державного виконавця Фрунзенського ВДВС ХМУЮ незаконними відмовлено.

В апеляційній скарзі Фрунзенський ВДВС ХМУЮ ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції з залученням до розгляду у справі ВАТ «ОТП Факторинг Україна», як третю особу.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню частково.

При цьому колегія суддів виходить із наступного.

Задовольняючи скаргу ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що виділення в окреме провадження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та накладення арешту на рухоме та не рухоме майно боржника та заборона державному виконавцю вчиняти будь-які дії стосовно майна були передчасним та суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження»

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що в провадженні державного виконавця Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції знаходилось зведене виконавче провадження з примусового виконання виконавчих листів (3 в/л.) виданих 13.01.2012 року на підставі рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова № 2-2633/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 загальної суми боргу у розмірі 166010,14 грн., виконавчих листів (2 в/л.) виданих 05.12.2011 на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова № 2018/2-673/11/06 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «ОТП Факторинг Україна» боргу у розмірі 108579,63 швейцарських Франків та 606,50 грн. Загальні: сума боргу за зведеним виконавчим провадженням складає 166 607,64 грн. та 108 57 швейцарських франків.

Виконавчі листи (3) №№ 2-2633/11, видані 13.01.2012 року Фрунзенським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь ОСОБА_5 на загальну суму 166010,14грн., надійшли на виконання Фрунзенського ВДВС ХМУЮ 13.02.2012 року.

17.02.2012 року державним виконавцем відповідно до ст.ст. З, 18, 20 Закону України"Про виконавче провадження винесено три постанови про відкриття виконавчого провадження, копії яких направлено сторонам. В постановах боржнику запропоновано самостійно виконати вимоги виконавчого документа у строк передбачений положеннями ст. '. 'ЗУ «Про виконавче провадження».

27.02.2012 року у зв'язку з невиконанням боржником рішення суду у строк наданий для самостійного, державним виконавцем винесено три постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, копії постанов направлено боржнику.

Відповідно до положень ст. 35 ЗУ «Про виконавче провадження», за наявності обставин,що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до 10 днів.

Заяви щодо відкладення виконавчих дій від боржника на адресу відділу не надходило.

05.03.2012 року до Фрунзенського ВДВС ХМУЮ від боржника надійшла заява про прийняття мирової угоди від 02.03.2012 року.

15.03.2012 року до Фрунзенського районного суду м. Харкова державним виконавцем направлено для визнання мирову угоду від 02.03.2012 року. За результатами розгляду вказаного; подання 27.04.2012 Фрунзенським районним судом постановлено ухвалу, відповідно до якої

«...визнання мирової угоди між боржником ОСОБА_1 та стягувачем ОСОБА_5, може

порушити права іншого стягувача - ВАТ «ОТП Факторинг Україна» та суперечитиме положенням ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження»щодо визначення черговості задоволення вимог стягувача».

10.04.2012 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, копії постанови направлено на виконання "Харківське міське БТІ, УДАІ ГУМВС України в Харківській області, та до відома стронам.

13.04.2012 року від Фрунзенського районного суду м. Харкова надійшла ухвала від 13.04.2012 року про визнання відмови стягувача від стягнення.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження», - у разі закінчення виконавчого провадження (крім випадків направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби, закінченням виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документу до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника знімається, скасовуються інші вжиті державним. виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також здійснюються інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.

Ч. 7 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження»передбачає, що у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчені виконавчого провадження з підстав, передбачених ст. 49 цього Закону, якщо виконавчий збір стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення ї (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

19.04.2012 року державним виконавцем відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону України

'"Про виконавче провадження", з урахуванням вимог ст.ст. 28, 50 ЗУ «Про виконавче

провадження», винесено три постанови про закінчення виконавчого провадження, копії

постанов направлено сторонам. При цьому три постанови про стягнення з боржника

виконавчого збору та три постанови про стягнення з боржника витрат на проведення

виконавчих дій у зв'язку з їх невиконанням, було виділено в окремі провадження, та у

відповідності до вимог ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження»приєднано до вже існуючо:

зведеного виконавчого провадження.

Матеріалами справи підтверджено, що державним виконавцем у відповідності до вимог ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження» у постановах про відкриття провадження заявнику вказано було про необхідність самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту ухвалення постанови та зазначено, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим законом.

Відповідно державним виконавцем правомірно виділено в окреме провадження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у зв'язку з їх невиконанням, оскільки постанова про стягнення виконавчого збору виділяється у окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому ЗУ «Про виконавче провадження».

Тому судова колегія вважає, що судом першої інстанції необґрунтовано скасовані постанови про стягнення із ОСОБА_1 виконавчого збору від 27.02.2012 року, оскільки він як боржник не виконав рішення майнового характеру у строк встановлений ч.2 ст.25 ЗУ «Про виконавче

провадження», тобто виконав рішення лише після початку примусового виконання державним виконавцем рішення суду.

Стаття 32 ЗУ «Про виконавче провадження»визначає «звернення стягнення на кошти та інше майно боржника», як захід примусового виконання рішень. В свою чергу в ч. 1. ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження»вказано, що «звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації».

Скасовуючи накладення арешту на рухоме та не рухоме майно боржника та заборону державному виконавцю вчиняти будь-які дії стосовно майна заявника, суд першої інстанції всупереч положенням ст.ст.11,32,52 ЗУ «Про виконавче провадження»позбавив державного виконавця можливості скористатися правом здійснити заходи для своєчасного і повного виконання рішення суду в інтересах інших осіб, а саме стягувача за виконавчими листами виданими 05.11.2011 року на підставі рішення Київського районного суду м.Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «ОТП Факторинг Україна»боргу.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає змінити в частині задоволення скарги ОСОБА_1. про скасування постанов про стягнення з нього виконавчого збору, винесені 27.02.2012 року;арешту накледення на рухоме та нерухоме його майно; заборони Фрунзенському відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції вчиняти будь-які виконавчі дії стосовно його майна із відмовою у задоволені його скарги в цій частині та ухвалення рішення у відповідності до вимог передбачених ст.309 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303,304, п.2 ч.2 ст.307, ст.ст. 313, п.2 ч.1 ст.312, п.6 ч.1 ст.314 ст.ст. 315, 317, 319,324 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції - задовольнити частково.

Ухвалу Фрунзенського районного суду м.Харкова від 10 травня 2012 року -змінити.

Ухвалу Фрунзенського районного суду м.Харкова від 10 травня 2012 року в частині:

-скасування постанов про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору, винесені 27.02.2012 року,

-арешту накледеного на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1;

-заборони Фрунзенському відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції вчиняти будь-які виконавчі дії стосовно майна ОСОБА_1 -скасувати.

У задоволені скарги ОСОБА_1 в цій частині -відмовити.

В решті ухвалу суду залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий - (підпис)

Судді: (підписи)

Копіявірна:суддя: