Постанова № 25105965, 04.07.2012, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 0604/3-1843/12

Стаття 355 МК України

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2012 року м.Житомир

Суддя апеляційного суду Житомирської області Ляшук В.В., з участю прокурора Шамрай О.В., адвоката ОСОБА_1, скаржника ОСОБА_2, представника митниці Омельчука М.М. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.ст. 339, 355 Митного Кодексу України /редакція 2002 року/ щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Нова Борова, В.Волинського району Житомирської області, проживаючого АДРЕСА_1, громадянина Російської Федерації

в с т а н о в и в :

Постановою Богунського районного суду від 25.05.2012 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушень митних правил, передбачених ст. ст. 339, 355 МК України /редакція 2002 року/ та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 5000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 витрати у справі за зберігання транспортного засобу на складі Житомирської митниці в розмірі 710 євро за період з 15.03.2012 року по 25.05.2012 року (за 71 день)

Відповідно до постанови у ОСОБА_2, який слідував з республіки Білорусь в Україну керуючи транспортним засобом марки „BMW -525" д.н.з. НОМЕР_1, 15.03.2012 року на митному посту „Виступовичі" Житомирської митниці під час проведення прикордонно-митного контролю було встановлено порушення митних правил, зокрема в'їжджаючи в зону митного контролю в напрямку „в'їзд" пред'явив контрольний талон для проходження по „зеленому коридору" транспортного засобу без причепа та товарів, що підлягають обов'язковому письмовому декларуванню та оподаткуванню.

ОСОБА_2 було надано документи на ТЗ, який належить громадянину Литовської Республіки Гинтаутасу Стасюкинасу та який надав ОСОБА_2 право керування ТЗ відповідно до договору про використання автомобіля, окрім того під час письмового декларування виказав про наявність газової плити „Гефест", вартістю 3008 грн. 60 коп.

При перетині митного контролю ОСОБА_2 було надано паспорт громадянина РФ та тимчасову посвідку на постійне місце проживання на території України, яка свідчить про те, що ОСОБА_2 є резидентом України, а тому не має права на ввезення на територію України без сплати митних платежів автомобіля та користуватися спрощеним порядком проходження митного контролю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 оспорює фактичні обставини справи вказує на невідповідність висновків суду дійсним обставинам просить скасувати постанову суду, закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу правопорушення, а витрати по зберіганню майна покласти на митну службу. Просить вжити відповідних заходів до посадових осіб митної служби, які порушили його права при проходженні митного контролю, а зокрема затримали його на чотири години, необґрунтовано склали протокол та вилучили його майно, а також вчинили і інші незаконні дії. Апелянт вважає, що будь яких порушень митного законодавства не допускав, оскільки заїхав в „зелений коридор" для спрощеної процедури за вказівкою працівника прикордонної служби, та вважав, що у нього не має товарів, які підлягають письмовому декларуванню. Після цього він склав митну декларацію де вказав про наявність у нього товару, а саме газової плити та був готовий сплатити необхідні платежі. Однак йому цього зробити не дозволили. Щодо автомобіля яким він керує за договором та який належить громадянину Литви то він вважає, що має право на тимчасове ввезення вказаного транспортного засобу без сплати платежів, оскільки являється громадянином іншої держави та вже неодноразово на таких підставах ввозив цей автомобіль на митну територію України.

Вислухавши пояснення ОСОБА_2 та його представника - адвоката ОСОБА_1, які підтримали апеляцію, заперечення прокурора та представника митного органу, дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частково задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 Закону України „Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" № 2681 від 13.09.2001 року тимчасове ввезення транспортних засобів за кодом 87.03 УКТЗЕД на митну територію України громадянами резидентами дозволяється терміном до одного року після сплати ввізного мита та інших податків (зборів), передбачених законодавством при ввезенні автомобілів. Громадянами - нерезидентами тимчасове ввезення транспортних засобів для власних потреб за змістом цієї норми закону, терміном до одного року, не вимагає сплати податків та зборів.

Нерезиденти, згідно до положень п. 20 ст. 1 МК України, це громадяни, які мають постійне місце проживання за межами України, в томі числі, що тимчасово перебувають на території України.

Як вбачається з матеріалів справи транспортний засіб особистого користування, яким ОСОБА_2 в'їхав в „зелений коридор" для проходження спрощеної митної процедури підлягав письмовому декларуванню, оскільки згідно до наданої ним тимчасової посвідки НОМЕР_2 він постійно проживає на території України, а відповідно являється резидентом.

Крім того, ОСОБА_2 у вказаному транспортному засобі перевозив товар (газову плиту „Гефест") вартість якої становить 3008.60 грн., що перевищує неоподатковану норму переміщення через митний кордон України, визначену п.1 ч.2 ст. 252 МК України (редакція 2002 року) та становить суму еквівалентну 200 євро.

За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновком суду про те, що в діях ОСОБА_2 мається склад правопорушення, передбаченого ст. 339 МК України (редакція 2002 р.).

Апеляційна інстанція погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність та голослівність доводів ОСОБА_2 про в'їзд в „зелений коридор" за вказівкою працівника прикордонної служби, оскільки відповідно до положень ст. ст. 68, 339 МК України (2002 р.), які є аналогічними відповідним положенням чинного МК, громадянин самостійно на свій розсуд вибирає процедуру спрощеного митного контролю, в такий спосіб шляхом вчинення цих дій декларує відсутність у нього товарів, що підлягають обов'язковому письмовому декларуванню та оподаткуванню. Наявність у громадянина під час проходження спрощеного митного контролю товарів, які підлягали письмовому декларуванню, утворює склад правопорушення, передбаченого ст. 339 МК України (ред. 2002 р.) чи ст. 471 МК України (ред. 2012 р.), який набрав чинності з 1.06.2012 р. санкція якого є більш суворою.

Згідно до ст. 268 МК України від 13 березня 2012 року, який набув чинності з 01.06.2012 року допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі дії не вчиненні систематично (більше двох разів протягом місяця), не тягне застосування санкцій, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.

За таких обставин враховуючи, що згідно до матеріалів справи дії ОСОБА_2, передбачені ст. 355 МК України (ред. 2002 р.) не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, та не були вчиненні систематично, виходячи з положень ст. 3 МК України (редакції 2012 р.), яка встановлює, що норми законів, які пом'якшують та скасовують відповідальність за порушення митних правил мають зворотну дію в часі постанова суду в цій частині підлягає скасуванню, а справа закриттю провадженням за відсутністю складу правопорушення.

З врахуванням того за вказаних обставин зменшився обсяг порушень митних правил у вчиненні яких був визнаний винним ОСОБА_2 апеляційний суд вважає за необхідне пом'якшити йому адміністративне стягнення ближче до мінімальної межі санкції, передбаченої ст. 339 МК України (ред. 2002 р.)

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції вирішуючи питання про необхідність стягнення з ОСОБА_2 витрат митного органу за зберігання товарів, що були безпосереднім предметом порушення митних правил дотримався вимог ст. 384 МК України. (ред. 2002 р.)

Разом з тим, суд постановив стягнути з ОСОБА_2 витрати в Євро, що на думку апеляційного суду суперечить положенням ч.1 ст. 192 ЦК України відповідно до якої законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня, а тому вносить у постанову відповідні зміни, виходячи з встановленого судом терміну зберігання - 71 доба та курсу Євро.

Підстав для звільнення ОСОБА_2 від сплати вказаних витрат чи зменшення їх розміру апеляційний суд не знаходить, обґрунтованість розміру цих витрат підтверджується відповідними розрахунками зробленими на підставі діючих нормативних актів (а.с. 26).

Апеляційний суд не знаходить підстав для скасування постанови Богунського районного суду, в частині визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 336 МК України, не дають для цього підстав і інші доводи наведені у апеляції ОСОБА_2

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

В порядку ч.7 ст. 294 КУпАП постанову Богунського районного суду м. Житомира від 25 травня 2012 року щодо ОСОБА_2, в частині визнання його винним та застосування стягнення, передбаченого ст. 355 МК України ( редакція 2002 року) скасувати, а справу в цій частині закрити на підставі ст. 3 МК України (редакція 2012 року) та п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Внести зміни в постанову Богунського районного суду м. Житомира від 25 травня 2012 року та вважати ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 336 МК України (редакція 2002 року) та застосувати до нього стягнення у виді штрафу в розмірі 900 гривень.

Вважати правильним стягнення з ОСОБА_2 на користь митного органу витрат за зберігання предметів порушення митних правил в розмірі 7 125 грн. 06 коп., одержувач: код 13565844, Житомирська митниця, р/р 31251272211925 в ГУДКУ в Житомирській області, МФО 811039, код платежу 031, призначення: митний збір за зберігання майна на складі митниці.

В решті постанову суду залишити без змін.

Суддя апеляційного суду

Житомирської області В.В.Ляшук