Рішення № 251054, 01.11.2006, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 23/488

01.11.06

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Дельфін”

До

Товариства з обмеженою відповідальністю „Сусід”

Про

стягнення 25 762,90 грн.

Суддя Демидова А.М.

Представники:

Від позивача

Лещенко Л.В. –юрисконсульт

Від відповідача

Єрмак В.О. –предст.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 25 765,90 грн., у тому числі основний борг у розмірі 16 142,24 грн., пеня у розмірі 853,94 грн., 30% річних у розмірі 1348,33 грн., інфляційні втрати у розмірі 154,38 грн., 45% штрафної неустойки у розмірі 7264,01 грн. Позивач також просить стягнути з відповідача судові витрати.

Провадження у справі порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2006 р. та призначено розгляд справи на 01.11.2006 р.

У судове засідання, призначене на 01.11.2006 р., з’явилися представники позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив:

22.12.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Дельфін” (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Сусід” (відповідач) було укладено Договір купівлі-продажу з відстрочкою платежу № 23447. На підставі вищезазначеного договору позивач зобов‘язався доставити і передати у власність відповідачу, а відповідач –прийняти і оплатити товар на умовах та в порядку, визначених Договором.

Також 22.12.2005 р. між позивачем та відповідачем було укладено Протокол погодження протиріч № 1 до Договору №23447 від 22.12.2005 р. (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Відповідно до п.2 Протоколу (п.1.4 договору) обов’язок позивача передати товар та всі необхідні супровідні документи відповідачу, наявність яких передбачена законодавством України, вважається виконаним в момент підписання представниками сторін товарних накладних, що свідчить про прийом-передачу товару позивачем відповідачу.

Позивач свої зобов‘язання виконав належним чином. Позивач поставив відповідачу товар на суму 16 192,48 грн. по видатковим накладним:

- № ГЛВ-012255 від 20.04.2006 р. на суму 519,60 грн. –строк оплати 28.04.2006 р.;

- № ГЛВ-015522 від 18.05.2006 р. на суму 5 453,89 грн. –строк оплати 26.05.2006 р.;

- № ГЛВ-019117 від 15.06.2006 р. на суму 3 649,46 грн. –строк оплати 23.06.2006 р.;

- № ГЛВ-021163 від 29.06.2006 р. на суму 3 929,04 грн. –строк оплати 07.07.2006 р.;

- № ГЛВ-022195 від 06.07.2006 р. на суму 2640,49 грн. –строк оплати 14.07.2006р.; (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Факт поставки товару позивачем та прийняття його відповідачем підтверджується підписами та печатками сторін на вищезазначених видаткових накладних.

Відповідно до п.14 Протоколу (п. 6.2 Договору) за попередньою домовленістю сторін оплата за товар може здійснюватись шляхом передплати за товар або з відстрочкою платежу, але не пізніше терміну зазначеного в накладній.

Відповідач взяті на себе зобов’язання по договору виконав частково, по видатковій накладній № ГЛВ-012255 від 20.04.2006 р. на суму 519,60 грн. сплатив 50,24 грн. та повністю не розрахувався по іншим видатковим накладним. Таким чином, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 16 142,24 грн.

Позивач Листом від № 707 від 15.09.2006 р. повідомив відповідача про виникнення заборгованості в сумі 16 142,24 грн. з пропозицією на протязі трьох днів з дати отримання з дати отримання повідомлення про заборгованість. Разом з листом позивач направив відповідачу акт звірки взаєморозрахунків станом на 15.09.2006 р.(належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Відповідач вищезазначені Лист та акт отримав 20.09.2006 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, додане позивачем до позовної заяви.

У судовому засіданні позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, у якій він збільшив розмір позовних вимог станом на 31.10.2006р. та просить стягнути з відповідача 26 358,94 грн., у тому числі основний борг у розмірі 16 142,24 грн., пеня (за прострочку оплати товару до дати уточнення позову ) у розмірі 1 012,16 грн., 30% річних у розмірі 1786,16 грн. інфляційні втрати у розмірі 154,38 грн., 45% штрафної неустойки у розмірі 7262,01 грн. До заяви про уточнення позовних вимог позивач додав оригінал платіжного доручення № 4566 від 31.10.2006 р., що свідчить про доплату позивачем державного мита за збільшення розміру позовних вимог.

Відповідач у судовому засіданні надав акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.10.2006 р. та відзив на позовну заяву, у якому відповідач визнає позовні вимоги позивача у розмірі основного боргу –16 142,24 грн.

Відповідно до п. 18 Протоколу (п. 7.6.2 Договору) за несвоєчасну (неповну) оплату товару відповідачем згідно накладної, він зобов’язаний виплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу. Тому позивач просить стягнути з відповідача пеню, яка за його розрахунком, доданим до заяви про уточнення позовних вимог, складає 1 012,16 грн.

Як вбачається з розрахунку позивача, пеня за несвоєчасну (неповну) оплату товару по накладній № ГЛВ-012255 від 20.04.2006 р. на суму 519,60 грн. –строк оплати 28.04.2006 р., нараховується № ГЛВ-012255 від 20.04.2006 р. на суму 519,60 грн. –строк оплати 28.04.2006р. нараховується з 29.04.2006 р. по 31.10.2006 р. і складає 43,51 грн.

Але відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Тому сума пені за несвоєчасну (неповну) оплату товару по накладній № ГЛВ-012255 від 20.04.2006 р. на суму 519,60 грн. –строк оплати 28.04.2006 р. повинна нараховуватись з 29.04.2006 р. по 27.10.2006 р. і складає 42,64 грн.

Також позивач згідно п. 18 Протоколу (п.7.6.3 Договору) за несвоєчасну або неповну оплату отриманого товару відповідач зобов’язаний сплатити позивачу 30% річних від простроченої суми та ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача 30% річних у розмірі 1786,16 грн. та інфляційні втрати у розмірі 154,38 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.18 Протоколу (п.7.6.1 Договору) відповідач за несвоєчасну (неповну) оплату товару сплачує штрафну неустойку у розмірі 45% від суми боргу. Тому позивач просить стягнути з відповідача 45% штрафної неустойки, яка за його розрахунком, доданим до заяви про уточнення позовних вимог, складає 7264,01 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання. Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язань.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у частині стягнення основного боргу у розмірі 16 142,24 грн., 30% річних у розмірі 1786,16 грн., інфляційних втрат у розмірі 154,38 грн., 45% штрафної неустойки у розмірі 7 264,01 грн. Вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі 1 012,16 грн., зважаючи на положення ч. 6 ст. 232 ЦК України, підлягають задоволенню частково, в сумі 1 011,29 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав –на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 46, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сусід” (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 21, р/р 26001300000132 в ПФК АКБ „Форум” м. Києва, МФО 300948, код 32251091) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дельфін” (10004, м. Житомир, вул. М. Гречка, 11, к.76, р/р 260031175 в ОД АППБ “Аваль”, МФО 311528, код 30620802) основний борг у розмірі 16 142,24 грн., пеню у розмірі 1 011,29 грн., 30% річних у розмірі 1 786,16 грн., інфляційні втрати у розмірі 154,38 грн., 45% штрафної неустойки у розмірі 7 264,01 грн., державне мито в розмірі 263,58 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.

Видати наказ.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя А.М.Демидова