Рішення № 25104356, 27.06.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" червня 2012 р.Справа № 5017/1184/2012

Господарський суд Одеської області

У складі судді -Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань -Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ПР-ЮГ" до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення 4 119,86 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ПР-ЮГ" (далі по тексту -ТОВ „ПР-ЮГ") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (далі по тексту -ОСОБА_2) про стягнення заборгованості в загальному розмірі 4 119,86 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 2 049,02 грн., пені в сумі 1 175,70 коп., трьох відсотків річних в сумі 275,79 грн. та збитків від інфляції в сумі 619,35 коп. Крім того, позивач просив покласти на відповідача судові витрати по справі, до складу яких включити витрати ТОВ „ПР-ЮГ" на надсилання на адресу ОСОБА_2 копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача прийнятих на себе грошових зобов'язань за договором постачання товарів № ТОВ-000010-11 від 21.01.2010р. щодо своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаної продукції.

Згідно із заявою від 26.06.2012р. позивач просив суд розглядати справу за відсутності його повноважного представника.

На адресу відповідача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у відповідності до спеціального витягу з цього реєстру від 13.06.2012р. /а.с. 95 -95/, яка і була визначена ТОВ „ПР-ЮГ" у поданій ним позовній заяві, господарським судом, в порядку ст. 87 ГПК України, надсилались копії процесуальних документів, винесених в ході розгляду справи № 5017/1184/2012. Конверти з поштовими відправленнями, надіслані на адресу ОСОБА_2, були повернуті до господарського суду у зв'язку з неможливістю їх вручення адресату.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"). Водночас громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 Господарського кодексу України (частина перша статті 128 названого Кодексу). Таким чином, у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку щодо належного повідомлення ОСОБА_2 про час та місце розгляду даної справи. Однак, незважаючи на це, даний відповідач жодного разу не скористався наданим законом правом на участь свого представника у судовому процесі, відзиву на позов не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

21.01.2010р. між ТОВ „ПР-ЮГ" (Постачальник) та ОСОБА_2 (Покупець) було укладено договір постачання товарів № ТОВ-000010-11, у відповідності до п. 1.1, 2.1 якого Постачальник зобов'язується передати (поставити) Покупцеві у зумовлені цим договором строки товар -алкогольні напої в асортименті (далі -товар) згідно замовлень Покупця, на умовах і в порядку, передбаченими цим договором і додатками до нього, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за цього обумовлену цим договором ціну. Асортимент товару погоджується між сторонами та викладається в Специфікації (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною цього договору. Сторони можуть змінювати асортимент товару шляхом оформлення та підписання змін до специфікації.

Підписанням специфікації № 1 до договору постачання товарів № ТОВ-000010-11 від 21.01.2010р. сторони по справі погодили асортимент товару, який є предметом даної угоди.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Виходячи з положень п.п. 1.2, 3.3, 3.4, 4.1, 4.3 договору постачання товарів № ТОВ-000010-11 від 21.01.2010р. товар передається у власність Покупця. Перехід права власності на товар відлічується з моменту передачі товару на підставі накладної та інших супровідних документів на товар. Датою переходу права власності на товар є дата підписання накладної про передачу товару. Днем виконання поставки товару вважається дата, зазначена в накладній на постачання товару. Товар приймається Покупцем за кількістю та якістю на складі Постачальника, якщо товар постачається транспортом Покупця, або на території Покупця, якщо товар постачається транспортом Постачальника. В будь-якому випадку, Покупець зобов'язаний уповноважити свого представника прийняти поставлений товар шляхом оформлення довіреності встановленого зразка згідно законодавства України. Представник Покупця, уповноважений приймати товар, зобов'язаний перевірити відповідність кількості та асортименту товару, що постачається, інформації, що зазначена в супровідних документах на товар. Підпис представника Покупця на супровідних документах на товар свідчить про здійснення поставки товару належним чином. Ціна товару встановлюється в національній валюті України та зазначається в накладних на поставку товару. Сума договору визначається сумою вартості всіх поставок, здійснених за цим договором на підставі замовлень Покупця за оформленими та підписаними сторонами накладними на передачу товару, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі видаткових накладних № ТОВ-000198 від 22.01.2010р., № ТОВ-000199 від 22.01.2010р., № ТОВ-000229 від 25.01.2010р., № ТОВ-000383 від 04.02.2010р., № ТОВ-000682 від 22.02.2010р., № ТОВ-001100 від 15.03.2010р., № ТОВ-001754 від 19.04.2010р., № ТОВ-001755 від 19.04.2010р., № ТОВ-002011 від 29.04.2010р., № ТОВ-002422 від 21.05.2010р., № ТОВ-002430 від 21.05.2010р., № ТОВ-004578 від 13.08.2010р., № ТОВ-004578 від 13.08.2010р., № ТОВ-004580 від 13.08.2010р. позивачем на виконання договору постачання товарів № ТОВ-000010-11 від 21.01.2010р. було передано у власність ОСОБА_2 товар на загальну суму 19 457,88 грн., а відповідачем вказаний товар було прийнято, що підтверджується підписами представників сторін та відповідними печатками на названих товаросупровідних документах. В свою чергу, згідно з прибутковими накладними (повернення) № ТОВ-001553 від 21.12.2010р., № ТОВ-001554 від 21.12.2010р., № ТОВ-001555 від 21.12.2010р., № ТОВ -001556 від 21.12.2010р. відповідачем було частково повернуто на користь ТОВ „ПР-ЮГ" придбаний товар на суму 1 978,20 грн. Таким чином, загальна вартість фактично придбаного ОСОБА_2 на виконання умов договору постачання товарів № ТОВ-000010-11 від 21.01.2010р. товару складає 17 479,68 грн.

Згідно з п.п. 5.1, 5.2 договору постачання товарів № ТОВ-000010-11 від 21.01.2010р. якщо сторони не домовились про інше, Покупець зобов'язаний сплатити вартість товару, отриманого за кожною окремою накладною, в строк, що не перевищує 14 календарних днів від дати поставки. Встановлений для Покупця термін сплати за товар зазначається в накладній на поставку товару. Всі розрахунки між сторонами здійснюються в гривнях шляхом безготівкового платежу на рахунок Постачальника в уповноваженому банку. Днем виконання зобов'язань з оплати за товар вважається день зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи, а саме з виписок з особового рахунку ТОВ „ПР-ЮГ" № 26008227688400, відкритому у ПАТ „УкрСиббанк", вбачається, що відповідачем, в порушення прийнятих на себе за договором постачання товарів № ТОВ-000010-11 від 21.01.2010р. грошових зобов'язань, було сплачено на користь ТОВ „ПР-ЮГ" вартість придбаного товару лише частково на суму 15 430,66 грн. із порушенням строків внесення даних платежів, внаслідок чого у ОСОБА_2 на момент вирішення цього спору наявна заборгованість перед позивачем за придбаний товар в сумі 2 049,02 грн. Підсумовуючи вищевикладені обставини, які свідчать про порушення ОСОБА_2 грошових зобов'язань перед ТОВ „ПР-ЮГ", господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість, правомірність та доведеність позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 2 049,02 грн.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із простроченням відповідачем виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань зі своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаної на виконання умов договору постачання товарів № ТОВ-000010-11 від 21.01.2010р. продукції, позивачем, в порядку ст. 625 ЦК України, було здійснено розрахунок збитків від інфляції в сумі 619,35 грн., які є наслідком порушення вказаного грошового зобов'язання. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок суми збитків від інфляції, наведений по тексті позовної заяви та доданий до останньої /а.с. 8, 14 - 16/, господарський суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості та відповідності вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим, позовні вимоги ТОВ „ПР-ЮГ" в частині стягнення з відповідача збитків від інфляції в сумі 619,35 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, в порядку ст. 625 ЦК України позивачем було нараховано три відсотки річних в розмірі 275,79 грн. на суму простроченого грошового зобов'язання. Розглянувши наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних за прострочення виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань, викладеній у тексті позовної заяви та у додатках до неї /а.с. 7, 14 -16/, суд доходить висновку, що вказаний розрахунок було здійснено позивачем обґрунтовано, з урахуванням приписів чинного законодавства, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_2 трьох відсотків річних в сумі 275,79 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Положеннями п. 6.2 договору постачання товарів № ТОВ-000010-11 від 21.01.2010р. передбачено, що у випадку несвоєчасної сплати вартості товару Покупець зобов'язаний сплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, за кожний день прострочення платежу.

З посиланням на п. 6.2 договору постачання товарів № ТОВ-000010-11 від 21.01.2010р. позивачем було додатково нараховано відповідачу до сплати пеню в сумі 1 175,70 грн. за прострочення виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань. Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення зі ОСОБА_2 даного виду неустойки, проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок, викладений по тексту позовної заяви та доданий до неї /а.с. 6 -7, 14 -16/, господарський суд дійшов висновку про його обґрунтованість, відповідність вимогами чинного законодавства та умовам укладеної між сторонами по справі угоди, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1 175,70 грн. підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ОСОБА_2 перед ТОВ „ПР-ЮГ", яка виникла на підставі договору постачання товарів № ТОВ-000010-11 від 21.01.2010р., на загальну суму 4 119,86 грн., що складається з суми заборгованості за придбаний товар в розмірі 2 049,02 грн., збитків від інфляції в сумі 619,35 грн., трьох відсотків річних в сумі 275,79 грн. та нарахованої пені в сумі 1 175,70 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладені обставини, суду вбачаються всі правові підстави для задоволення позовних вимог ТОВ „ПР-ЮГ" у повному обсязі. Таким чином, зі ОСОБА_2 слід стягнути на користь позивача заборгованість за придбаний товар в сумі 2 049,02 грн., збитки від інфляції в сумі 619,35 грн., три відсотки річних в сумі 275,79 грн. та нараховану пеню в сумі 1 175,70 грн. відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 - 612, 615, 617, 625, 629, 662, 664, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями).

Судові витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача у повному обсязі згідно з ч. 2 ст. 49 ГПК України у зв'язку із задоволенням позовних вимог ТОВ „ПР-ЮГ". При цьому, суд відмовляє позивачу в покладенні на ОСОБА_2 витрат в сумі 15,60 грн., пов'язаних з направленням на адресу відповідача копії позовної заяви із додатками, оскільки вказані витрати не віднесені ст. 44 ГПК України до складу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 - 612, 615, 617, 625, 629, 662, 664, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями), ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 /АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ПР-ЮГ" /місцезнаходження: 65026, м. Одеса, вул. Гаванна, 10, код ЄДРПОУ 32834538/ заборгованість за придбаний товар в сумі 2 049 грн. 02 коп. /дві тисячі сорок дев'ять грн. 02 коп./, збитки від інфляції в сумі 619 грн. 35 коп. /шістсот дев'ятнадцять грн. 35 коп./, три відсотки річних в сумі 275 грн. 79 коп. /дві сімдесят п'ять грн. 79 коп./, пеню в сумі 1 175 грн. 70 коп. /одна тисяча сто сімдесят п'ять грн. 70 коп./, судовий збір в сумі 1 609 грн. 50 коп. /одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 02.07.2012р.

Суддя Желєзна С.П.