Рішення № 25104245, 25.06.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" червня 2012 р.Справа № 5017/1256/2012

за позовом Заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України в особі Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ФФС"

про звернення стягнення на предмет застави

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю учасників процесу:

від прокуратури: не з'явився

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю від 21.05.2012р.

Суть спору: Заступник прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі МФУ, в особі ПАТ „АКБ „Київ" звернувся до ТОВ „ФФС" з позовом, в якому просить господарський суд Одеської області звернути стягнення на предмет застави за договором застави майнових прав № 005/10-З-4 від 26.02.2010р. шляхом переведення від ТОВ „ФФС" на ПАТ „АКБ „Київ" права на отримання грошових коштів, розміщених відповідно до договору № 10/497 банківського вкладу від 02.04.2010р. у сумі 1850000 грн. та нарахованих по ньому процентів в повному обсязі.

У письмових поясненнях від 14.05.2012р. за вх.№14495/2012 Міністерство фінансів України просить суд позов Заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України, в особі ПАТ „АКБ „Київ" задовольнити у повному обсязі та справу розглядати без участі представника МФУ, з посиланням при цьому на те, що Постановою КМУ від 10.06.2009р. №566 „Про капіталізацію акціонерного комерційного банку „Київ" прийнято рішення про участь держави в капіталізації ПАТ „АКБ „Київ" шляхом придбання акцій додаткової емісії зазначеного банку в сумі 3565294000 грн. в обмін на облігації внутрішньої державної позики. Пунктом 1 зазначеної постанови встановлено, що після придбання державою в особі Міністерства фінансів акцій додаткової емісії АКБ „Київ" та належного оформлення корпоративних прав на придбані акції частка держави статутному капіталі зазначеного банку становитиме 99,936931402 відсотка.

У заяві від 21.05.2012р. за вх.№15290/2012 ПАТ „АКБ „КИЇВ" просить суд прийняти рішення, яким звернути стягнення на предмет застави за договором застави майнових прав №005/10-З-4 від 07.04.2010р. шляхом переведення від ТОВ „ФФС" на ПАТ „АКБ „КИЇВ" права на отримання грошових коштів, розміщених відповідно до договору №10/497 банківського вкладу від 02.04.2010р. в сумі 1 850 000 грн. та нарахованих по ньому процентів в повному обсязі, з посиланням при цьому на те, що у позовній заяві договір застави майнових прав №005/10-З-4 помилково датований 26.02.2010р., замість 07.04.2010р.

05.06.2012р. за вх.№17130/2012 господарський суд одержав письмові пояснення, згідно з якими ПАТ „АКБ „КИЇВ" просить суд врахувати у спірних відносинах між ПАТ „АКБ „КИЇВ" та ТОВ „ФФС" преюдиціальне значення рішення ГСОО від 17.04.2012р. у справі № 5-9/17-47-2011 та задовольнити позов Заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі МФУ в особі ПАТ „АКБ „Київ" в повному обсязі.

У письмових поясненнях за вх.№19622/2012 від 25.06.2012р. перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва також просить суд врахувати у спірних відносинах між ПАТ „АКБ „КИЇВ" та ТОВ „ФФС" преюдиціальне значення рішення ГСОО від 17.04.2012р. у справі № 5-9/17-47-2011 та задовольнити позов Заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в повному обсязі.

У заяві за вх.№19623/2012 від 25.06.2012р. перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва посилається на те, що у позовній заяві допущено помилку у даті договору застави майнових прав №005/10-З-4 від 07.04.2010р. та просить суд прийняти рішення, яким звернути стягнення на предмет застави за договором застави майнових прав № 005/10-З-4 від 07.04.2010р. шляхом переведення від ТОВ „ФФС" на ПАТ „АКБ „Київ" права на отримання грошових коштів, розміщених відповідно до договору № 10/497 банківського вкладу від 02.04.2010р. у сумі 1850000 грн. та нарахованих по ньому процентів в повному обсязі.

Відповідач надав до суду відзив на позов від 25.06.2012р. за вх.№19666/2012, згідно з яким просить суд припинити провадження у справі на підставі п.2 ст.80 ГПК України, оскільки рішенням господарського суду Одеської області від 17.04.2012р., яке набрало законної сили 12.06.2012р., вирішений спір між ПАТ „АКБ „КИЇВ" і ТОВ „ФФС" про стягнення з ТОВ „ФФС" суми боргу по кредитному договору. Також відповідач просить суд припинити провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, з посиланням при цьому на те, що предмету спору у даній справі немає, оскільки згідно чинного цивільного законодавства подвійне стягнення за тотожними вимогами не допускається.

Окрім того, відповідач посилається на те, що право вимоги отримання грошових коштів згідно договору банківського вкладу та договору застави майнових прав виникає 09.09.2012р.; що у матеріалах справи відсутній оригінал договору застави майнових прав №005/10-З-4 від 07.04.2010р., оскільки даний договір був вилучений ВВС ВПМ ДПА в Одеській області, про що свідчить Протокол виїмки від 04.06.2010р., а відповідно до вимог ст. 36 ГПК України без наявності оригіналу первинного документу господарський суд не може виносити рішення; що ухвалою господарського суду Одеської області у справі №30/17-3477-2011 за позовом ГО інвалідів „РЦ „Довіра" до ТОВ „ФФС" про стягнення заборгованості змінено порядок і спосіб виконання рішення господарського суду Одеської області від 10.11.2011р. по справі №30/17-3477-2011 шляхом звернення стягнення на кошти боржника -ТОВ „ФФС", що містяться на рахунку №26156032020001 в ПАТ АКБ „Київ", МФО 322498.

На підставі ст. 85 ГПК України у судовому засіданні за участю представника відповідача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив:

26.02.2010р. між ПАТ „АКБ „Київ" (кредитор, позивач) та ТОВ „ФФС" (позичальник № 1, відповідач) та ТОВ „Промстрой - Прогрес" (позичальник № 2) укладений генеральний договір про здійснення кредитування № 005/10, згідно з яким кредитор зобов'язується надати позичальникам грошові кошти у гривнях у вигляді невідновлювальної кредитної лінії, в межах загального ліміту, що дорівнює 90 000 000 грн. (загальний ліміт кредитування) на наступні цілі: фінансування будівельних робіт по житловому комплексу, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька,1.

На умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, позичальники зобов'язуються повертати кредит у строки та на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, щомісячно сплачувати проценти у розмірі 25% річних в гривнях, а також сплатити комісію по кредитній операції у розмірі 50000 грн. протягом п'яти календарних днів від дати отримання першого траншу за кредитом. Загальний ліміт кредитування розподіляється між позичальниками відповідно до потреб кожного з них шляхом укладення відповідних додаткових угод. (п. 1. договору).

Відповідно до умов п. 1.1. договору надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами (траншами), в межах загального ліміту кредитування з терміном погашення не пізніше 30.08.2012р., з наступним порядком та умовами надання траншів кредиту: видачу траншів невідновлювальної кредитної лінії здійснити відповідно до графіку фінансування будівельно-монтажних робіт житлового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 1, що міститься у додатку 1 до цього генерального договору шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ „ФФС", відкритий у ПАТ АКБ „Київ". Використання кредитних коштів можливо на авансування робіт відповідно до договору генерального підряду, а також придбання матеріалів/устаткування необхідних для здійснення будівництва. Видача та погашення зазначених траншів здійснюється на підставі оформлених додаткових угод до цього договору. (пп. 1.1.1. договору).

Згідно з умовами п. 2.1. договору зниження загального ліміту кредитування здійснюється згідно наступного графіку: березень 2011р. -травень 2011р. -по 1000000 грн. щомісячно; червень 2011р. -серпень 2011р. -по 2000000 грн. щомісячно; вересень 2011р. -серпень 2012р. -по 6750000 грн. щомісячно.

Умовами п. 6 договору передбачено, що виконання зобов'язань кожного з позичальників за цим договором забезпечується в т.ч. договором застави майнових прав на грошові кошти позичальника № 1 та/або позичальника № 2, що будуть розміщені на депозитному рахунку, відкритому в ПАТ „АКБ „Київ" в загальній сумі 3 700 000 грн. згідно наступного графіку: не пізніше 31 календарного дня з дати видачі кредиту -1 850 000 грн.; не пізніше 62 календарних днів з дати видачі кредиту -1 850 000 грн.

Відповідно до умов п.3.2.6., п.3.2.7. договору кредитор має право у разі порушення позичальником протягом більше 30 днів обов'язків, визначених в п.3.3. цього договору, порушення відповідним позичальником та/або третьою особою, з якою укладений договір, спрямований на забезпечення вимог кредитора за цим договором відповідно до п. 6 (Основні положення) договору умов цього договору, в односторонньому порядку відмовитись від цього договору, що має наслідком дострокове, протягом 30 робочих днів від дня отримання позичальниками відповідної письмової вимоги кредитора, повернення кредиту, сплату процентів та/або комісій, а також можливих штрафних санкцій, після чого дія договору вважається припиненою; звернути стягнення на засоби забезпечення виконання зобов'язань за кредитом у разі неповернення позичальником кредиту або його окремого траншу, визначених п. 1 цього договору, несплати процентів, комісій, штрафних санкцій згідно з умовами цього договору.

У п. 7.3 договору встановлено, що цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Тією ж датою між ПАТ „АКБ „Київ" (кредитор, позивач) та ТОВ „ФФС" (позичальник № 1, відповідач) та ТОВ „Промстрой - Прогрес" (позичальник № 2) укладено додаткову угоду № 1 до генерального договору № 005/10 від 26.02.2010р., в якій встановлено, що кредитор відповідно до п.п. 1.1., 1.1.1., 1.1.2. генерального договору № 005/10 від 26.02.2010р. зобов'язується надати позичальнику № 1 грошові кошти у гривнях у вигляді невідновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (кредит), на умовах, визначених цією додатковою угодою. Надання траншу кредиту здійснюватиметься в наступному порядку: 26.02.2010р. в сумі 8 000 0000 грн. на умовах, визначених цією додатковою угодою. Погашення траншу кредиту буде здійснюватися в наступному порядку: з 30.03.2011р. по 30.05.2011р. -по 1 000 000 грн. щомісячно; з 30.06.2011р. по 30.08.2011р. -по 2 00 0000 грн. щомісячно; з 30.09.2011р. по 30.06.2012р. -по 6 750 000 грн. щомісячно; 30.07.2012р. -3500000 грн. та з кінцевим терміном повернення не пізніше 30.07.2012р. (включно), на умовах, визначених цією додатковою угодою та генеральним договором.

02.03.2010р. між ПАТ „АКБ „Київ" (кредитор, позивач) та ТОВ „ФФС" (позичальник № 1, відповідач) та ТОВ „Промстрой - Прогрес" (позичальник № 2) укладено додаткову угоду № 2 до генерального договору № 005/10 від 26.02.2010р., в якій встановлено, що кредитор відповідно до п.п. 1.1., 1.1.1., 1.1.2. генерального договору № 005/10 від 26.02.2010р. зобов'язується надати позичальнику № 1 грошові кошти у гривнях у вигляді невідновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (кредит), на умовах, визначених цією додатковою угодою. Надання траншу кредиту здійснюватиметься в наступному порядку: 02.03.2010р. в сумі 10 000 000 грн. на умовах, визначених цією додатковою угодою. Погашення траншу кредиту буде здійснюватися в наступному порядку: 30.07.2012р. -3 250 000 грн., 30.08.2012р. -6 750 000 грн. та з кінцевим терміном повернення не пізніше 30.08.2012р. (включно), на умовах, визначених цією додатковою угодою та генеральним договором.

На виконання умов генерального договору та додаткових угод до нього кредитор видав позичальнику № 1 ( ТОВ „ФФС") кредит в сумі 90 000 000 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 742364 від 26.02.2010р. на суму 80 000 000 грн. та меморіальним ордером № 745286 від 02.03.2010р. на суму 10 000 000 грн.

Поряд з цим, судом встановлено, що 02.04.2010р. між ПАТ „АКБ „Київ" (банк, позивач) та ТОВ „ФФС" (вкладник, відповідач) укладений договір банківського вкладу № 10/497 (вклад стабільний) , згідно з яким банк відкриває вкладнику депозитний рахунок № 2615 6032020 001, а вкладник вносить на цей рахунок грошові кошти у сумі 1 850 000 грн. на умовах, визначених цим договором та „Правилами обслуговування вкладних (депозитних) рахунків клієнтів - юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, відкритих в ПАТ „АК „Київ", розміщеними на інформаційних стендах, що знаходяться у приміщеннях та на сайті банку.

У п. 1.2., 1.2.1.,1.3.,1.4. договору встановлено, що депозит залучається на строк до 09.09.2012р.; що строк погашення депозиту 09.09.2012р.; що датою початку строку залучення депозиту вважається дата зарахування коштів на депозитний рахунок, відкритий вкладнику, що підтверджується випискою; що процента ставка за депозитом складає 10% річних; що вклад (депозит) виступає забезпеченням за генеральним договором на здійснення кредитування № 005/10 від 26.02.2010р.

Згідно з умовами п.п. 2.1., 2.2. договору нарахування процентів на депозит здійснюється щомісячно у валюті депозиту за фактичну кількість днів у місяці та році (28-29-30-31/365-366), а також в день повернення депозиту. При розрахунку процентів враховується фактичний залишок коштів на депозитному рахунку станом на кінець кожного календарного періоду, за який здійснюється нарахування процентів, при цьому не враховується день внесення та день повернення депозиту; сплата нарахованих процентів здійснюється одночасно з поверненням суми депозиту в останній день строку дії договору шляхом перерахування на поточний рахунок вкладника № 26000003202001, відкритий в ПАТ АКБ „Київ", МФО 322498. Якщо день сплати процентів припадає на неробочий день, сплата процентів здійснюється наступного робочого дня.

На виконання вказаного договору вкладником (ТОВ „ФФС") внесені на депозитний рахунок банку грошові кошти в сумі 1850000 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 06.04.2010р. по 06.04.2010р.

Також судом встановлено, що 07.04.2010р. між ПАТ „АКБ „Київ" (заставодержатель, позивач) та ТОВ „ФФС" (заставодавець, відповідач) укладений договір застави майнових прав № 005/10-З-4, згідно з яким заставодавець передає заставодержателю у якості забезпечення виконання заставодавцем зобов'язань за генеральним договором про здійснення кредитування № 005/10 від 26.02.2010р. (основний договір), майнові права вимоги на отримання грошових коштів (зокрема суми депозитного вкладу та суми нарахованих процентів) за договором № 10/497 банківського вкладу (вклад „стабільний") на відкриття депозитного рахунку укладеного між сторонами від 02.04.2010р. (предмет застави).

Відповідно до умов п. 1.1.1. договору заставна вартість предмету застави за погодженням сторін становить 1 850 000 грн.

Відповідно до умов п.2.3.1. договору заставодержатель має право у разі невиконання або неналежного виконання заставодавцем основного договору задовольнити свої забезпечені заставою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет застави застави.

Згідно з умовами п.п. 1., 2. договору право застави виникає з моменту підписання цього договору повноважними представниками сторін; право застави припиняється виконанням застводавцем забезпечених заставою зобов'язань за основним договором, а також в інших випадках, передбачених приписами статей 28 і 29 ЗУ „Про Заставу".

Окрім того, судом встановлено, що рішенням господарського суду Одеської області від 17.04.2012р. у справі №5-9/17-47-2011 задоволено позов ПАТ „АКБ „КИЇВ" та з ТОВ "ФФС" на користь ПАТ „АКБ „КИЇВ" стягнуто 121 640 918,33 грн., в т.ч. 90 000 000 грн. - заборгованість за кредитом; 30 866 913, 99 грн. -заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 256 611,11грн. -пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 517 393,23 грн. -пеня за несвоєчасну сплату заборгованості по процентам. При цьому у вказаному рішенні суду встановлено про наявність з боку відповідача порушень умов генерального договору про здійснення кредитування №005/10 від 26.02.2010р. щодо сплати кредитних платежів та процентів за кредитом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Ч.2 ст.1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Вимогами ч.1 ст.1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

В силу вимог ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Водночас вимогами ч.1 ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вище встановлено господарським судом, зобов'язання ТОВ „ФФС" щодо повернення ПАТ „АКБ „КИЇВ" кредиту, сплати процентів та комісій виникло на підставі генерального договору про здійснення кредитування №005/10 від 26.02.2010р., який укладений між ПАТ АКБ „КИЇВ" (кредитор) та ТОВ „ФФС" (позичальник №1) та ТОВ „Промстрой-Прогрес" (позичальник №2).

При цьому виконання ТОВ „ФФС" вищевказаного зобов'язання забезпечено останнім таким способом виконання зобов'язання, як застава, про що свідчить відповідний договір застави майнових прав №005/10-З-4 від 07.04.2010р., який укладений між ПАТ „АКБ „КИЇВ" і ТОВ „ФФС", та згідно з яким в якості забезпечення виконання зобов'язань за генеральним договором про здійснення кредитування №005/10 від 26.02.2010р. ТОВ „ФФС" передано у заставу ПАТ „АКБ „КИЇВ" майнові права вимоги на отримання грошових коштів (зокрема: суми депозитного вкладу та суми нарахованих процентів) за договором №10/497 банківського вкладу (вклад „Стабільний") на відкриття депозитного рахунку укладеного між сторонами від 02.04.2010р.

Відповідно до ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

У ч.1 ст.576 ЦК України встановлено, що предметом застави можу бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення).

Згідно з вимогами ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою,заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

У ч.ч.1,2 ст.590 ЦК України встановлено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст.1 Закону України „Про заставу" встановлено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно ст.3 Закону України „Про заставу" заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.

У ч.1 ст.4 Закону України „Про заставу" встановлено, що предметом застави можуть бути майно та майнові права.

Відповідно до ст.49 Закону України заставодавець може укласти договір застави як належних йому на момент укладення договору прав вимоги по зобов'язаннях, в яких він є кредитором, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. У договорі застави прав повинна бути вказана особа, яка є боржником по відношенню до заставодавця. Заставодавець зобов'язаний повідомити свого боржника про здійснену заставу прав. Строкове право вимоги, яке належить заставодавцю - кредитору може бути предметом застави тільки до закінчення строку його дії. У договорі застави прав, які не мають грошової оцінки, вартість предмета застави визначається угодою сторін.

Відповідно до ст.19 Закону України „Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

У ст.20 Закону України „Про заставу" встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно з умовами п.2.3.1. укладеного між ПАТ „АКБ „КИЇВ" і ТОВ „ФФС" договору застави майнових прав у разі невиконання або неналежного виконання ТОВ „ФФС" основного договору (генеральний договір про здійснення кредитування №005/10 від 26.02.2010р.) ПАТ „АКБ „КИЇВ" має право задовольнити свої забезпечені заставою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Факт неналежного виконання ТОВ „ФФС" генерального договору про здійснення кредитування №005/10 від 26.02.2010р. щодо сплати кредитних платежів та процентів за кредитом встановлений рішенням господарського суду Одеської області від 17.04.2012р. у справі №5-9/17-47-2011, яким задоволено позов ПАТ „АКБ „КИЇВ" та з ТОВ „ФФС" на користь ПАТ „АКБ „КИЇВ" стягнуто 121 640 918,33 грн., в т.ч. 90 000 000 грн. - заборгованість за кредитом; 30 866 913, 99 грн. -заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 256 611,11грн. -пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 517 393,23 грн. -пеня за несвоєчасну сплату заборгованості по процентам.

Вказане рішення набрало законної сили 12.06.2012р., а відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог Заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі МФУ в особі ПАТ „АКБ „Київ", а отже і їх задоволення.

Вимоги відповідача щодо припинення провадження у справі відхиляються господарським судом, оскільки на підставі п.2 ч.1 ст.80 ГПК України провадження у справі припиняється господарським судом якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Між тим, у справі №5-9/17-47-2011 господарським судом вирішений спір за позовом ПАТ „АКБ „КИЇВ" про стягнення з ТОВ „ФФС" 121 640 918,33 грн., з підстав неналежного виконання останнім зобов'язань, що встановлені генеральним договором про здійснення кредитування №005/10 від 26.02.2010р. У даній справі №5017/1256/2012 господарським розглядається спір за позовом Заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України в особі Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" до ТОВ „ФФС", предметом якого є звернення стягнення на предмет застави.

Вимоги відповідача щодо припинення провадження у справі відхиляються господарським судом, оскільки на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України провадження у справі припиняється господарським судом, якщо відсутній предмет спору. В даному випадку вирішенням спору у справі №5-9/17-47-2011, предметом якого є стягнення з ТОВ „ФФС" 121 640 918,33 грн., жодним чином не вирішений спір у даній справі, предметом якого є звернення стягнення на предмет застави. Більш того, стягнення з ТОВ „ФФС" боргу, який виник внаслідок неналежного виконання зобов'язань за генеральним договором про здійснення кредитування №005/10 від 26.02.2010р. жодним чином не позбавляє ПАТ „АКБ „КИЇВ" права звернення стягнення на предмет застави за договором застави майнових прав №005/10-З-4 від 07.04.2010р.

Посилання відповідача на те, що у зв'язку з відсутністю у матеріалах у справи договору застави майнових прав №005/10-З-4 від 07.04.2010р. в оригіналі господарський суд не може виносити рішення, також не приймаються до уваги господарським судом, з наступних мотивів.

По-перше, оригінал договору застави майнових прав №005/10-З-4 від 07.04.2010р., який укладений між ПАТ „АКБ „КИЇВ" і ТОВ „ФФС" вилучений слідчими органами ДПС України, як у ПАТ „АКБ „КИЇВ", про що свідчить протокол обшуку від 12.05.2010р., так і у ТОВ „ФФС", про що свідчить протокол виїмки від 04.06.2010р.

По-друге, у матеріалах справи наявна копія договору застави майнових прав №005/10-З-4 від 07.04.2010р., яка надана до суду позивачем, та яка належним чином засвідчена слідчими органами ДПС України.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

У ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Таким чином, із врахуванням того, що відповідачем жодним чином не заперечується факт укладання договору застави майнових прав №005/10-З-4 від 07.04.2010р. з ПАТ „АКБ „КИЇВ", а також жодним чином не заперечується зміст наявної у справі копії договору застави майнових прав №005/10-З-4 від 07.04.2010р., вказаний договір застави майнових прав №005/10-З-4 від 07.04.2010р. у належним чином засвідченій слідчими органами ДПС України копії прийнятий господарським судом в якості належного і допустимого доказу у даній справі. При цьому 31 05.2012р. представник відповідача ознайомлений з матеріалами справи, в якій наявна і вказана копія договору застави майнових прав №005/10-З-4 від 07.04.2010р., яка надана до суду представником позивача супровідним листом від 21.05.2012р. за вх.№15531/2012.

Посилання відповідача на те, що ухвалою господарського суду Одеської області від 17.04.2012р. у справі №30/17-3477-2011 змінений спосіб і порядок виконання рішення господарського суду Одеської області від 10.11.2011р. по справі №30/17-3477-2011 шляхом звернення стягнення на кошти боржника ТОВ „ФФС", що містяться на рахунку №26156032020001 в ПАТ АКБ „Київ" господарський суд також до уваги не приймає з огляду на перегляд даної ухвали господарського суду Одеської області в апеляційному порядку за апеляційною скаргою ПАТ „АКБ „КИЇВ".

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

У п.5 ч.1 ст.5 Закону України „Про судовий збір" встановлено, що від сплати судового збору звільняються органи прокуратури -при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді. Відтак, судовий збір в сумі 45984,50 грн. стягується з відповідача в доход бюджету.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України в особі Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" задовольнити.

2.Звернути стягнення на предмет застави за договором застави майнових прав № 005/10-З-4 від 07.04.2010р. шляхом переведення від Товариства з обмеженою відповідальністю „ФФС" (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 49/2, код ЄДРПОУ 33507295) на Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний банк „КИЇВ" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького,16-22, код ЄДРПОУ 14371869) права на отримання грошових коштів, розміщених відповідно до договору № 10/497 банківського вкладу від 02.04.2010р. у сумі 1 850 000 грн. та нарахованих по ньому процентів в повному обсязі.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ФФС" (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 49/2, код ЄДРПОУ 33507295) до Державного бюджету України (отримувач: ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, р/р 31210206783008, МФО 828011, код класифікації 22030001) судовий збір в сумі 45984 (сорок п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 50 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 02 липня 2012 року.

Суддя Смелянець Г.Є.