Рішення № 25103933, 03.07.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.07.12 Справа № 8пд/5014/947/2012.

За позовом Селянського (фермерського) господарства "Світанок", с. Містки Сватівського району Луганської області,

до Селянського фермерського господарства "Тополя", с. Містки Сватівського району Луганської області, -

про визнання недійсним договору та про вилучення комбайна.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача -представник не з'явився;

від відповідача -ОСОБА_1 -представник, - довіреність №б/н від 18.05.12 року; ОСОБА_2 -засновник господарства, - паспорт НОМЕР_1, вид. Сватівським РВ УМВСУ у Луганській обл. 16.07.02 року, статут СФГ "Тополя", -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу №21, укладеного між ним та відповідачем -Селянським фермерським господарством "Тополя" (далі -СФГ "Тополя") 17.12.10 року.

Позов мотивовано тим, що вищезазначений договір був укладений у простій письмовій, а не нотаріальній формі, що, на думку позивача, є прямим порушенням закону.

В ході розгляду спору судом встановлено, що в ухвалах по даній справі припущено наступні описки:

1)назву відповідача викладено у наступній редакції: "Селянське (фермерське) господарство "Тополя", - в той час, як згідно статуту останнього, затвердженого засновником господарства ОСОБА_2 04.04.06 року, та спеціальному витягу з ЄДРПОУ №13800357 від 17.05.12 року (а.с.35) правильною назвою відповідача є Селянське фермерське господарство "Тополя";

2)назву зернозбирального комбайну в ухвалі від 24.05.12 року про забезпечення позову викладено у наступній редакції: КЛАСС "Домінатор-2004", в той час, як згідно з наданим до справи свідоцтвом про реєстрацію машини серії АС №068200, вид. ІДТН Луганської ОДА у Сватівському районі 26.01.11 року, правильною назвою комбайну є "КЛААС "Домінатор-204".

Обидві описки відповідно до приписів ст. 89 ГПК України підлягають виправленню, а назва відповідача та предмету спору (зернозбирального комбайну) - зазначенню у правильних редакціях при подальшому викладенні цього рішення.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 03.05.12 року до 17.05.12 року -у зв'язку з неявкою відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали в частині надання витребуваних документів.

03.05.12 року позивач подав заяву (без номеру та без дати), якою зазначив, що при поданні позову до суду ним не було заявлено вимогу щодо застосування наслідків недійсності правочину та повернення майна. Повернення предмету договору походить з основної вимоги щодо визнання правочину недійсним та позивач вважає доцільним розглядати такі вимоги в межах одного провадження, - з огляду на що просить суд:

визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу №21 від 17.12.2010, укладений між Селянським (фермерським) господарством "Світанок" (далі -С(Ф)Г "Світанок") та СФГ "Тополя";

негайно вилучити з користування відповідача комбайн КЛААС "Домінатор-204", 1997 року випуску, заводський №93501093, двигун №445600.

Розглянувши цю заяву, суд дійшов висновку, що вона є заявою про зміну предмету позову.

Виходячи з того, що розгляд спору по суті станом на 03.05.12 року судом не розпочато, заява не суперечить приписам частини 4 ст. 22 ГПК України, судом її прийнято та буде враховано при вирішенні спору по суті.

У судовому засіданні, яке відбулося 17.05.12 року, позивач подав заяву про продовження терміну розгляду справи на 15 днів.

Розглянувши заяву, заслухавши позивача, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.ст.22 та ч.3 ст. 69 ГПК України, суд задовольнив викладене у ній клопотання, продовживши термін розгляду справи на 15 днів, - до 03.07.12 року.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 17.05.12 року до 27.06.12 року -у зв'язку з неявкою відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали суду в частині надання витребуваних документів.

24.05.12 року, через канцелярію суду, від позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову (вих. №б/н від 24.05.12 року), у якій він просив вжити заходів забезпечення позову у вигляді заборони відповідачеві здійснювати будь-які дії, спрямовані на відчуження комбайну КЛААС "Домінатор-204", 1997 року випуску, заводський №93501093, двигун №445600, та здійснювати експлуатацію (користуватися) ним.

Розглянувши заяву, суд ухвалою від 24.05.12 року задовольнив викладене у ній клопотання та вжив заходів забезпечення позову у вигляді заборони СФГ "Тополя" здійснювати будь-які дії, спрямовані на відчуження комбайну КЛААС "Домінатор-204", 1997 року випуску, заводський №93501093, двигун №445600, а також його експлуатацію.

19.06.12 року відповідач через канцелярію суду подав заяву про скасування забезпечення позову, мотивуючи свої вимоги тим, що заява про їх застосування є незаконною та необґрунтованою.

Розгляд цієї заяви по суті у зв'язку з відпусткою судді господарського суду Луганської області Середи А.П. було здійснено 02-03.07.12 року.

До початку судового засідання 02.07.12 року відповідач заявив усне клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами, яке, з урахуванням приписів частини 7 ст.811 ГПК України, судом задоволено.

У судовому засіданні 02.07.12 року позивач заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та надав документальні докази на підтвердження вартості спірного комбайну (договір №43 купівлі-продажу сільськогосподарської техніки від 18.04.05 року, - згідно якому позивач придбав у власність вищезазначений зернозбиральний комбайн; акт передачі-приймання сільськогосподарської техніки від 18.05.05 року; рахунок №202 від 18.05.05 року на суму 115000,00 грн.; видаткову накладну №42 від 05.08.05 року на суму 115100,87 грн.; інші докази), які, на думку позивача, підтверджують, що на час укладення з відповідачем спірного договору вартість комбайна становила 100000,00 грн.

Відповідач позов не визнав, пославшись на те, що твердження позивача про необхідність нотаріального посвідчення спірного договору суперечить чинному законодавству та фактичним обставинам справи, оскільки чинним Цивільним кодексом України (далі -ЦКУ) для даної категорії договорів така форма укладення не визнана обов'язковою, а докази того, що сторони за договором досягли домовленості про його обов'язкове нотаріальне посвідчення, у справі відсутні (заперечення проти позову від 26.06.12 року за вих. №б/н).

Заперечуючи проти позову, відповідач, крім того, з метою підтвердження дійсних намірів сторін та факту повного виконання умов спірного договору, надав для долучення до справи наступні документальні докази:

1)накладну №386 від 17.12.10 року на відпуск Селянського (фермерського) господарства "Світанок" (далі - С(Ф)Г "Світанок") на користь СФГ "Тополя" зернозбирального комбайну КЛААС "Домінатор-204" вартістю 50400,00 грн. (з ПДВ);

2)податкову накладну №74 від 17.12.10 року на вищезазначений комбайн на суму 50400,00 грн., складену С(Ф)Г "Світанок" та скріплену його печаткою;

3)довідку СФГ "Тополя" від 26.06.12 року за №б/н -про перебування на балансі СФГ "Тополя" зернозбирального комбайну КЛААС "Домінатор-204", 1997 року випуску, заводський №39501093, двигун №445600;

4)довідку СФГ "Тополя" від 26.06.12 року за №б/н -про здійснення ним як власником комбайну його експлуатації, технічного обслуговування та поточного ремонту.

Позивач, дослідивши вищезазначені докази, в усній формі повідомив суду, що видаткову накладну №386 від 17.12.10 року та податкову накладну №74 від 17.12.10 року він вважає підробленими колишнім заступником директора СФГ "Світанок" ОСОБА_3, яка, згідно його твердженням, незаконно заволоділа круглою печаткою С(Ф)Г "Світанок", яка не містить у текстовій частині рисочки (-) та цифри "1", у зв'язку з чим господарство було змушене виготовити ще одну круглу печатку, яка містить у текстовій частині значок (-) та цифру "1".

З метою надання їм можливості подати до справи додаткові докази обидві сторони заявили усні клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні.

Заслухавши клопотання сторін, враховуючи обставини справи, а також те, що термін розгляду справи добігає кінця 03.07.12 року, суд оголосив перерву у судовому засіданні до 14 год. 00 хв. 03.07.12 року.

До судового засідання, призначеного на 03.07.12 року, о 14 год. 00 хв., позивач не з'явився без пояснення причин, хоча належним був поставлений до відома про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (формуляр (протокол) судового засідання від 02.07.12 року).

03.07.12 року, через канцелярію суду, він надав для долучення до справи наступні документи та докази:

1)пояснення від 03.07.12 року, у якому він, між іншим, стверджує, що колишній заступник директора С(Ф)Г "Світанок" ОСОБА_3 та засновник СФГ "Тополя" перебувають у дружніх відносинах, а кругла печатка СФГ "Світанок" без рисочки (-) та цифри "1", на його думку, є недійсною (документальні докази у цій частині до справи не надано);

2)рішення Сватівського районного суду Луганської області від 27.02.12 року по справі №2-758/2011 за цивільним позовом СФГ "Світанок" до ОСОБА_3 -про витребування з незаконного користування та володіння Статуту та круглої печатки, - яким у задоволенні позову відмовлено за недоведеністю заявлених вимог;

3)постанову прокурора Сватівського району від 08.12.11 року -про порушення щодо ОСОБА_3 кримінальної справи №28/11/0401 за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 ст. 191 Кримінального кодексу України (за фактом крадіжки нею 10 залізобетонних плит загальною вартістю 82000,00 грн.);

4)постанову слідчого відділу Сватівського РВ УМВСУ у Луганській області від 05.06.12 року про порушення щодо ОСОБА_2 кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 ст. 358 Кримінального кодексу України (за фактом підробки нею розписки про отримання грошових коштів у сумі 450000,00 грн.);

5)копію наказу СФГ "Світанок" за №15 від 07.10.10 року - про прийняття ОСОБА_3 на посаду фінансового директора господарства з правом вирішення усіх фінансових питань та підписання усіх фінансових документів, вирішенням кадрових питань;

6)копію наказу СФГ "Світанок" за 18 від 13.09.11 року -про звільнення ОСОБА_3 з посади фінансового директора господарства на підставі п.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України;

7)постанову Сватівського районного суду Луганської області від 13.12.11 року -про здійснення обшуку у домоволодінні, яке належить ОСОБА_4.

Судом звернуто увагу на те, що документальні докази про результати досудового слідства по обох справах, а також про результати їх судового розгляду станом на день розгляду по суті даної справи (№8пд/5014/947/2012) позивачем не надано.

Згідно частині 3 ст. 35 ГПК України господарський суд має право прийняти до уваги лише вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, який у такому разі є обов'язковим для нього при вирішенні питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 34 та 35 ГПК України, суд на день розгляду цього спору по суті не визнає усі три вищезгадані постанови належними та допустимими доказами по справі.

У судовому засіданні 03.07.12 року відповідач надав для долучення до справи наступні документальні докази, оригінали кожного з яких оглянуті судом:

1)квитанції до прибуткових касових ордерів про прийняття Селянським (фермерським) господарством "Світанок" від Селянського фермерського господарства "Тополя" в якості оплати вартості зернозбирального комбайну КЛААС "Домінатор-204" наступних сум грошових коштів: №1 від 17.01.10 року -5400,00 грн.; №76 від 21.12.10 року -10000,00 грн.; №74 від 18.12.10 року на суму 10000,00 грн.; №75 від 20.12.10 року -10000,00 грн.; №77 від 29.12.10 року -5000,00 грн.; №72 від 17.12.10 року -10000,00 грн., - а разом на суму 50400,00 грн.;

2)рахунок №78 від 16.123.10 року на суму 50400,00 грн., виставлений Селянським (фермерським) господарством "Світанок" -СФГ "Тополя" - про сплату вартості отриманого останнім спірного зернозбирального комбайну КЛААС "Домінатор";

3)акт приймання-передачі від 17.12.10 року, підписаний сторонами по цій справі та скріплений їх печатками, згідно якому С(Ф)Г "Світанок" передало на користь СФГ "Тополя" зернозбиральний комбайн КЛААС "Домінатор-204", випуску 1997 року, заводський №93501093, двигун №445600;

4)свідоцтво про реєстрацію машини серії АС №068200, вид. ІДТН Луганської ОДА у Сватівському районі 26.01.11 року, яким підтверджено, що власником зернозбирального комбайну з вищенаведеними номерними даними, реєстраційний номер 08354ВВ, - є СФГ "Тополя".

Крім того, відповідач подав клопотання (вих. №б/н від 03.07.12 року) про отримання у судовому засіданні пояснень від ОСОБА_5 - про обставини видачі Селянським (фермерським) господарством "Світанок" вищезгаданої податкової накладної №74 від 17.12.10 року та отримання ним же від СФГ "Тополя" вартості проданого зернозбирального комбайну КЛААС "Домінатор-204" у розмірі 50400,00 грн.

Судом це клопотання було задоволено.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 з 03.01.12 року за власним бажанням звільнилася з посади головного бухгалтера С(Ф)Г "Світанок", - тобто на час розгляду цієї справи по суті вона не є працівником названого господарства.

У зв'язку з виявленням даної обставини суд керувався приписами частини 1 ст. 30 ГПК України, відповідно до якої у судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

З огляду на те, що ОСОБА_5 на час вирішення спору по суті не є працівником СФГ "Світанок", а чинним ГПК України не передбачено право господарського суду на отримання показань свідків (яким по суті на час розгляду спору є ОСОБА_5.), - суд визнав неможливим отримання пояснень від неї.

Відповідач не заперечив проти розгляду справи за відсутності позивача.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги обставини справи, наявні у ній докази, враховуючи, що термін її розгляду добігає кінця сьогодні, - тобто 03.07.12 року, що унеможливлює подальше відкладення її розгляду, а також те, що позивач належним чином поставлений до відома про дату, час та місце судового слухання, керуючись ст.ст.43,ч.3 ст.22. ст.ст.32-36,43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути цей спір по суті у даному судовому засіданні за відсутності позивача, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши відповідача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

17.12.10 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) у простій письмовій формі укладено договір купівлі-продажу №21, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця зернозбиральний комбайн КЛААС "Домінатор-204", 1997 року випуску, заводський №93501093, двигун №445600 (надалі -товар), а покупець зобов'язується прийняти його та сплатити вартість (п.1).

Вартість та кількість товару визначаються сторонами та зазначаються у видатковій накладній та рахунку-фактурі. Покупець сплачує вартість товару безготівково або готівкою. Поставка товару здійснюється після оплати вартості товару (п.2).

Зі змісту договору вбачається, що сторони узгодили усі інші його істотні умови, у т.ч. щодо їх відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов договору (п.3) та порядок розгляду та вирішення спірних питань (п.4) (а.с.7).

Отже, дослідження судом змісту договору показало, що сторони узгодили предмет договору, його ціну, порядок розрахунків, умови поставки товару, відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, порядок вирішення спорів та ін.

Відповідач надав до справи документальні докази повного виконання договору обома його сторонами.

Оцінюючи докази щодо вартості предмету спору -зернозбирального комбайну, надані позивачем, згідно яким він вважає, що ціна комбайну становить 100000,00 грн., - суд виходить з того, що у таку суму його оцінив позивач, звертаючись до суду, та, виходячи з неї, сплатив судовий збір, - але відповідач надав до справи документальні докази, які суд, керуючись ст.34 ГПК України, вважає належними та допустимими, з яких вбачається, що ціна зернозбирального комбайну згідно договору становить 50400,00 грн., - з огляду на що суд вважає саме її належним чином доведеною.

Оцінивши доводи позивача щодо недійсності круглої печатки, яка не містить у своєму тексті значка (-) та цифри"1" та якою скріплено вищезгадану накладну №386 від 17.12.10 року -на відпуск комбайну і податкову накладну №74 від 17.12.10 року, - суд не погоджується з ними та при вирішенні спору виходить з того, що позивач на день вирішення спору по суті не надав до справи будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували їх (доводи).

Як сказано вище у цьому рішенні, С(Ф)Г "Світанок" у судовому порядку не довело факт незаконного заволодіння колишнім фінансовим директором ОСОБА_3 круглою печаткою господарства (рішення Сватівського райсуду від 27.02.12 року по справі №2-758/2011).

Що стосується двох вищезгаданих кримінальних справ, то позивачем навіть не доведено, що в них йдеться про незаконне заволодіння ОСОБА_3 згаданою круглою печаткою; вироки по цих справах до справи не надано.

Підставою для звернення позивача з цим позовом до суду є його посилання на укладення спірного договору купівлі-продажу у простій письмовій, а не нотаріальній формі.

Відповідач позов не визнав.

ІІ.Заслухавши відповідача, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як сказано у ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, які встановлені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, між іншим, являються договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦКУ правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або

припинення цивільних прав та обов'язків.

Частинами 1-5 статті 203 ЦКУ встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В силу ст.204 Цивільного кодексу правочин вважається правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він судом не визнаний недійсним.

Відповідно до приписів ст. 209 Кодекесу правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу. На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.

Главою 54 Цивільного кодексу України, якою врегульовано питання укладення, виконання та ін. договору купівлі-продажу, не передбачено обов'язку сторін укласти договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки у нотаріальній, а не простій письмовій формі.

За загальним правилом договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов'язковим до виконання (ст.629 ЦКУ).

Згідно ст. 6 Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦКУ).

Частиною 1 ст. 628 ЦКУ передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку (ч. 1 ст. 630 ЦКУ).

Як сказано у ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних його умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою

хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З нею кореспондується ст. 180 Господарського кодексу України.

З обставин справи та змісту спірного договору вбачається, що він є господарським та належить до різновиду договорів купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦКУ встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 названого Кодексу за загальним правилом за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Аналіз вищецитованих статей Цивільного та Господарського кодексів України підтверджує, що вони не містять приписів про обов'язкову нотаріальну форму укладення договору купівлі-продажу сільгосптехніки.

Відповідно до частин 1-2 ст. 265 ГКУ за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Перелік істотних умов господарського договору встановлено статтею 180 ГКУ.

У частині 2 названої статті сказано, що істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода, а відповідно до приписів ч. 3 цієї статті при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Зі змісту спірного договору (пункт 2) вбачається, що сторони, укладаючи його, керувалися приписами частини 2 ст. 267 ГКУ, відповідно до якої строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством. Зі змісту названого пункту договору видно, що ним визначено строк поставки: після оплати вартості товару.

Системний аналіз вищецитованих норм чинного законодавства надає суду підстави дійти висновку, що при укладенні спірного договору вони не припустилися порушення вимог чинного законодавства.

Як сказано у статті 215 ЦКУ, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч.1).

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч.2).

Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Оцінивши обставини справи та наявні у ній докази, суд дійшов висновку, що докази недійсності або нікчемності спірного правочину -у ній відсутні, з огляду на що у суду немає правових та фактичних підстав для визнання його недійсним або нікчемним.

Таким чином, позивач не довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог.

За таких обставин позов задоволенню не підлягає.

При вирішенні питання про подальшу долю заходу забезпечення позову, вжитого судом по даній справі відповідно до ухвали від 24.05.12 року, суд керується наступним.

Згідно ст. 68 ГПК України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це у рішенні або ухвалі.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, враховуючи обставини даної справи, - вважає, що воно підлягає задоволенню, а заходи забезпечення позову - скасуванню тільки після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.ст.44 та 49 ГПК України суд сплату судового збору покладає на позивача.

В ході розгляду спору встановлено, що позивач, звертаючись з позовом до суду, припустився зайвої сплати судового збору.

Позивачем заявлено майнові та немайнові позовні вимоги.

В силу приписів підпункту 1 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України від 08.07.11 року №3674-УІ "Про судовий збір" у разі звернення до господарського суду з позовом майнового характеру на користь Державного бюджету України підлягає сплаті судовий збір у розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 (1609,50 грн.) та не більше 60 (64380,00 грн.) мінімальних заробітних плат, встановлених на 01.01.12 року (1073,00 грн.); відповідно до підпункту 2 п.2 ч.2 ст.4 названого Закону у разі звернення до господарського з позовом немайнового характеру на користь Державного бюджету України підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1 вищезазначеної мінімальної заробітної плати, - тобто 1073,00 грн.

Підпунктом 3 п.2 ч.2 ст.4 того ж Закону встановлено, що у разі звернення до господарського суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову на користь Держбюджету підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1,5 вищезгаданих мінімальних заробітних плат, - тобто 1609,50 грн.

Звертаючись з цим позовом до суду, позивач:

за розгляд немайнової частини спору згідно квитанції №00389 від 17.04.12 року сплатив на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 1098,00 грн. (а.с.7), - тобто сума зайвої сплати становить 25,00 грн. (1098,00 грн. -1073,00 грн.);

подаючи заяву від 24.05.12 року про вжиття заходів забезпечення позову він на підставі квитанції №3563.263.1 від 24.05.12 року сплатив судовий збір у сумі 16540,00 грн. (а.с.45), - тобто сума зайвої сплати судового збору становить 40,50 грн. (1650,00 грн. -1609,50 грн.).

Загальна сума зайвої сплати судового збору складає 65,50 грн. (25,00 грн. + 40,50 грн.).

З огляду на викладене та з урахуванням приписів пункту 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08.07.11 року №3674-УІ "Про судовий збір" з Державного бюджету України на користь позивача підлягає поверненню зайво сплачений судовий у сумі 65,50 грн.

На підставі викладеного, ст.ст.11,16,202,203,207-210,215,655,657,658,712 Цивільного кодексу України; ст.ст.180,265-267 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 43,ч.3 ст.22, ст.ст.32-36,43,44,49,75,82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.У задоволенні позову Селянського (фермерського) господарства "Світанок" до Селянського фермерського господарства "Тополя" - про визнання недійсним договору купівлі-продажу №21 від 17 грудня 2010 року - відмовити.

2.У задоволенні позову Селянського (фермерського) господарства "Світанок" до Селянського фермерського господарства "Тополя" - про вилучення зернозбирального комбайну КЛААС "Домінатор-204", 1997 року випуску, заводський №93501093, двигун №445600, - відмовити.

3.Заходи забезпечення позову, вжиті господарським судом Луганської області згідно ухвалі від 24.05.2012 року у вигляді заборони відповідачеві -Селянському фермерському господарству "Тополя", ідентифікаційний код 25362321, яке знаходиться за адресою: село Містки, вул. Дзержинського, 74 Сватівського району Луганської області, - здійснювати будь-які дії, спрямовані на відчуження комбайну КЛААС "Домінатор-204", 1997 року випуску, заводський №93501093, двигун №445600, а також здійснення його експлуатації та користування ним, - скасувати після набрання цим рішенням законної сили.

3.1.Примірник цього рішення спрямувати на адресу Відділу державної виконавчої служби Сватівського районного управління юстиції Луганської області - до відома.

4.Судові витрати покласти на позивача.

5.Повернути з Державного бюджету України на користь Селянського (фермерського) господарства "Світанок", ідентифікаційний код 21781361, яке знаходиться за адресою: село Містки, вул. Ворошилова, 23 Сватівського району Луганської області, - зайво сплачений судовий збір у сумі 65 (шістдесят п'ять) грн. 50 коп.

Підставою для виплати зазначеної суми коштів є примірник цього рішення, скріплений підписом судді та гербовою печаткою господарського суду Луганської області.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 03.07.12 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано - 06 липня 2012 року.

Суддя А.П.Середа