Рішення № 25103175, 04.07.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.07.12 р. Справа № 5006/9/69/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Стукаленко К.І., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Подколзіної Т.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговуггілля», м.Донецьк

до відповідача: Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк

про стягнення 23 374грн. 80коп.

за участю

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - за довіреністю № 618 від 30.12.2011р.

від відповідача - не з'явився

У судовому засіданні 04.07.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати (зал №1) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ПЕМ-Енерговуггілля», м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк, суми боргу за договором на надання послуг №390 від 04.03.2011р. у розмірі 23 374грн. 80коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором щодо оплати наданих послуг.

В підтвердження позовних вимог позивач надав суду копії договору на надання послуг №390 від 04.03.2011р.; додаткової угоди №1 від 07.04.2011р.; договірної ціни; листа №02/240 від 26.04.2011р.; акту приймання виконаних підрядних робіт за липень 2011р.; рахунку на оплату №ЭУ000000310 від 31.07.2011р.; акту звірки станом на 09.04.2012р. та листа №29/2146 від 17.04.2012р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 528 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 1 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсягу та наполягав на вирішені спору за наявними у справі матеріалами.

Відповідач був повідомлений про судові засідання 07.06.2012р. та 04.07.2012р. належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованого листа з відміткою про його отримання представником відповідача від 28.05.2012р. і від 11.06.2012р. та реєстр поштових відправлень рекомендованої кореспонденції з повідомленням про вручення від 24.05.2012р. та від 08.06.2012р., однак у засідання суду вдруге не з'явився, відзив на позов не надав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

З огляду на достатність наявних в матеріалах справи документів для правильного вирішення спору, враховуючи, що неявка в судове засідання належним чином повідомленого відповідача та ненадання ним відзиву на позовну заяву не впливає на правову оцінку спірних правовідносин та не перешкоджає вирішенню справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України та вислухавши представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля», є суб'єктом підприємницької діяльності зі статусом юридичної особи, зареєстрований виконавчим комітетом Донецької міської ради 27.12.1995р. Відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» позивач був перейменований у Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» з Відкритого акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля», дата заміни свідоцтва про державну реєстрацію у зв'язку зі зміною найменування - 06.04.2011р.

Відповідач, Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія», також є суб'єктом підприємницької діяльності зі статусом юридичної особи.

Між Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк (далі-замовник) та Відкритим акціонерним товариством «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля», м.Донецьк, (далі-виконавець) був укладений договір на надання послуг №390 від 04.03.2011р. (далі - договір), за умовами якого відповідно до заявлених замовником обсягів робіт та вимогам технічної документації, замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати послуги з електричних випробувань та вимірювань згідно з заявками замовника.

Оплата та розрахунки, як домовились сторони в п. 3.2 договору, здійснюється замовником наступним чином: після отримання виконавцем письмової заявки, сторони узгоджують обсяги, строки та вартість послуг, що надаються, та замовник сплачує аванс в розмірі 50% вартості послуг. При цьому, строк надання кожної послуги рахується з дня надходження авансу на розрахунковий рахунок виконавця. Кінцевий розрахунок здійснюється після їх закінчення за актом здачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), в строк не пізніше 2 тижнів з дня підписання замовником акту (форма КБ-2в) за виконану виконавцем роботу.

Факт виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за липень 2011р. (форма КБ-2в) від 31.07.2011р. на суму 23 374грн. 80коп., в тому числі ПДВ 3 895грн. 80коп. Даний акт підписаний сторонами без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 09.04.2012р., вартість наданих послуг за вказаним актом станом на час розгляду справи замовником сплачена не була, внаслідок чого вартість несплачених відповідачем за договором послуг дорівнює 23 374грн. 80коп.

Спрямована відповідачеві вимога №29/2146 від 17.04.2012р. про сплату вартості наданих за липень 2011р. послуг на суму 23 374грн.80коп. протягом 7 календарних днів відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України була залишена без відповіді.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За своєю правовою природою укладений сторонами договір №390 від 04.03.2011р. є договором про надання послуг. Отже відносини між сторонами врегульовано положеннями Глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 903 Цивільного кодексу України, яка міститься в Главі 63, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ст.901 Цивільного кодексу України, які містяться в Главі 63, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ст. 903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з приписами ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання зобов'язання не встановлений, то боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний термін з дня пред'явлення вимог кредитором.

При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обов'язку за договором стосовно оплати наданих послуг в повному обсязі.

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається здійснення відповідачем розрахунку з позивачем впродовж вказаного строку, що призвело до порушення відповідачем грошового зобов'язання як боржником, що прострочив виконання, у розумінні ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором на надання послуг №390 від 04.03.2011р. у розмірі 23 374грн. 80коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат зі сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору встановлена у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Виходячи з того, що мінімальна заробітна плата встановлена станом на 1 січня 2012р. ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» у місячному розмірі 1 073грн., розмір судового збору за подання до господарського суду даної позовної заяви дорівнює 1609грн. 50коп.

При цьому, як вбачається з платіжного доручення №1132 від 11.04.2012р., наданого позивачем в якості доказу сплати ним судового збору, фактично позивачем було сплачено 1 641грн., тобто, позивачем було внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Розмір переплати становить 31грн. 50коп.

На підставі того, що за приписами п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору у розмірі 31грн. 50коп., перерахована позивачем згідно з платіжним дорученням №1132 від 11.04.2012р. на суму 1 641грн., підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Решта витрат по сплаті судового збору у сумі 1 609грн. 50коп. згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного та, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ч.1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, Законом України «Про судовий збір», Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», ст.ст. 1, 4, 42-47, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 63, ідентифікаційний код 33161769) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» (83001, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 151, ідентифікаційний код 00169845) заборгованість за договором на надання послуг №390 від 04.03.2011р. у розмірі 23 374грн. 80коп.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 63, ідентифікаційний код 33161769) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» (83001, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 151, ідентифікаційний код 00169845) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 609грн. 50коп.

Повернути з Державного бюджету України Публічному акціонерному товариству «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» (83001, м.Донецьк, вул. Челюскінців, 151, ідентифікаційний код 00169845) надмірно сплачену решту суми судового збору у розмірі 31грн. 50коп., перераховану згідно з платіжним дорученням №1132 від 11.04.2012р на загальну суму 1 641грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 04.07.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 05.07.2012р.

Суддя Стукаленко К.І.