Постанова № 25102763, 24.05.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2012 р. Справа № 5019/698/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого с суддівМіщенка П.К., Заріцької А.О., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Трипілля"

на постанову у справі господарського суду Рівненського апеляційного господарського суду від 02.02.2012 року №5019/698/11 Рівненської області

за заявою доТовариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Трипілля"провизнання банкрутом В судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "ВТБ Банк" -Демченко В.С.,

ТОВ "УкрТехноФос" - не з'явився;

ТОВ "Агрофірма "Трипілля" - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 07.12.2011 року №5019/698/11 (суддя Церковна Н.Ф.) затверджено реєстр вимог кредиторів боржника Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Трипілля", в сумі грошових вимог кредиторів 40 915 653 грн. 53 коп., а саме:

- ПП "УкрАгроЗахід" сума вимог 421 393 грн. 77 коп. в т.ч. основний борг - 421 268 грн. 77 коп. (4 черга вимог); 125 грн. 00 коп. судові витрати (1 черга вимог кредиторів).

- ПП "Верес" сума вимог 2 747 040 грн. 36 коп. в т.ч. основний борг - 2 746 915 грн. 36 коп. (4 черга вимог); 125 грн. 00 коп. судові витрати (1 черга вимог кредиторів).

- ТОВ "УкрТехноФос" (ініціюючий кредитор ) сума вимог 27 840 414 грн. 06 коп. в т.ч. основний борг - 27 839 968 грн. 06 коп. (4 черга вимог) 446 грн. 00 коп. судові витрати (1 черга вимог кредиторів).

- ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" сума вимог 1271687 грн. 50 коп. в т.ч. основний борг 1271562 грн. 50 коп. (4 черга вимог); 125 грн. 00 коп. судові витрати (1 черга вимог кредиторів).

- ТОВ "Львівська лізингова компанія" сума вимог 963 435 грн. 30 коп. в т.ч. основний борг 963310 грн.30 коп. (4 черга вимог) 125 грн. 00 коп. судові витрати (1 черга вимог кредиторів).

- ПАТ "Кредобанк" сума вимог 7 138 959 грн. 24 коп. в т.ч. основний борг 2 702 103 грн. 92 коп. (4 черга вимог), 4 261 846 грн. 54 коп. - вимоги забезпечені заставою (1 черга вимог кредиторів), 174 883 грн. 78 коп. - (шоста черга вимог кредиторів), 125 грн. 00 коп. судові витрати (1 черга вимог кредиторів).

- ПАТ "ВТБ Банк" сума вимог 532 723 грн. 30 коп. в т.ч. 479 999 грн. 99 коп. - вимоги забезпечені заставою (1 черга вимог), 4 636 грн. 63 коп. (4 черга вимог), 47 961 грн. 68 коп. - (6 черга вимог), 125 грн. 00 коп. судові витрати (1 черга вимог кредиторів).

Цією ж ухвалою, зобов'язано розпорядника майна внести зміни в реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Трипілля" у відповідності до п.1 резолютивної частини даної ухвали та протягом десяти днів повідомити кредиторів згідно з реєстром вимог про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення. Господарському суду подати рішення зборів про створення та складу комітету кредиторів, а також письмове клопотання комітету кредиторів про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури чи надання згоди на укладання з боржником мирової угоди. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

Постановою Рівненнського апеляційного господарського суду від 02.02.2012 року (колегія суддів у складі: головуючий Демидюк О.О., Бригинец Л.М., Щепанська Г.А.) апеляційну скаргу кредитора Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 07.12.2011 року у справі №5019/698/11 - залишено без задоволення; апеляційну скаргу боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Трипілля" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 07.12.2011 року у справі №5019/698/11 - задоволено частково. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 07.12.2011 року у справі №5019/698/11 змінено в частині визнання грошових вимог кредитора Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в сумі 4 636 грн. 63 коп. - судових витрат у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки. Пункт перший резолютивної частини ухвали господарського суду Рівненської області від 07.12.2011 року у справі №5019/698/11 викладено в наступній редакції:

"Затвердити реєстр вимог кредиторів боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Трипілля", вул.40-річчя перемоги, 1115-В, Зарічне, Радивилівський район, Рівненська обл., в сумі грошових вимог кредиторів 40 911 016 грн. 90 коп., а саме:

- ПП "УкрАгроЗахід" сума вимог 421 393 грн. 77 коп. в т.ч. основний борг - 421 268 грн. 77 коп. (4 черга вимог); 125 грн. 00 коп. судові витрати (1 черга вимог кредиторів).

- ПП "Верес" сума вимог 2 747 040 грн. 36 коп. в т.ч. основний борг - 2 746 915 грн. 36 коп. (4 черга вимог); 125 грн. 00 коп. судові витрати (1 черга вимог кредиторів).

- ТОВ "УкрТехноФос" (ініціюючий кредитор ) сума вимог 27 840 414 грн. 06 коп. в т.ч. основний борг - 27 839 968 грн. 06 коп.. (4 черга вимог) 446 грн. 00 коп. судові витрати (1 черга вимог кредиторів).

- ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" сума вимог 1271687 грн. 50 коп. в т.ч. основний борг 1271562 грн. 50 коп. (4 черга вимог); 125 грн. 00 коп. судові витрати (1 черга вимог кредиторів).

- ТОВ "Львівська лізингова компанія" сума вимог 963 435 грн. 30 коп. в т.ч. основний борг 963310 грн.30 коп. (4 черга вимог) 125 грн. 00 коп. судові витрати (1 черга вимог кредиторів).

- ПАТ "Кредобанк" сума вимог 7 138 959 грн. 24 коп. в т.ч. основний борг 2 702 103 грн. 92 коп.(4 черга вимог), 4 261 846 грн. 54 коп. - вимоги забезпечені заставою (1 черга вимог кредиторів), 174 883 грн. 78 коп. - (шоста черга вимог кредиторів), 125 грн. 00 коп. судові витрати (1 черга вимог кредиторів).

- ПАТ "ВТБ Банк" сума вимог 528 086 грн. 67 коп. в т.ч. 479 999 грн. 99 коп. - вимоги забезпечені заставою (1 черга вимог), 47 961 грн. 68 коп. - (6 черга вимог), 125 грн. 00 коп. судові витрати (1 черга вимог кредиторів)."

Відхилено грошові вимоги кредитора Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до боржника в сумі 4 636 грн. 63 коп. - судових витрат у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Зобов'язано розпорядника майна внести зміни в реєстр вимог кредиторів Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Трипілля" у відповідності до п.4 резолютивної частини даної ухвали. Справу №5019/698/11 направлено на розгляд до господарського суду Рівненської області.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, кредитор Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову у справі, та змінити абзац восьмий пункту першого ухвали господарського суду Рівненської області від 07.12.2011 року у справі №5019/698/11 та викласти його в наступній редакції: "ПАТ "ВТБ Банк" сума вимог 532 723 грн. 30 коп. в т.ч. 479 999 грн. 99 коп. (основний борг), 47 961 грн. 68 коп. (пені), 4 761 грн. 63 коп. (судові витрати) - вимоги забезпечені заставою (перша черга); зобов'язати розпорядника майна внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів. На думку скаржника, основний борг, неустойка (пеня, штраф), судові витрати, що забезпечуються заставою суду першої інстанції необхідно було внести в першу чергу задоволення вимог кредиторів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Трипілля" не погоджуючись з прийнятою постановою, в частині визнання кредитором ПАТ "ВТБ Банк", звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову у справі, та абзац 7 ухвали господарського суду Рівненської області від 07.12.2011 року, прийняти нове рішення, яким вимоги Банку в розмірі 532723,30 грн. відхилити в повному обсязі.

Боржник посилається на те, що визнання ПАТ "ВТБ Банк" одночасно кредитором з грошовими вимогами, що виникли за одним і тим же зобов'язанням - кредитним договором №01-980-307 від 30.07.2007 року призведе до подвійного стягнення заборгованості, що суперечить вимогам чинного законодавства України.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку що касаційна скарга ПАТ "ВТБ Банк" підлягає задоволенню, а для касаційної скарги ТОВ "Агрофірма "Трипілля" відсутні підстави для задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі -Закон про банкрутство)

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Рівненської області від 04.04.2011 року, за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Трипілля" на загальних підставах Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 20.04.2011 року введено процедуру розпорядження майном боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Трипілля", призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Книш Зоряну Іванівну.

У відповідності до ст. 1 Закону про банкрутство, кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

За приписами ст. 14 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Виходячи зі змісту ст. 14 Закон про банкрутство кредитор, подаючи до господарського суду відповідну заяву самостійно визначає розмір таких вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.

До господарського суду та розпоряднику майна надійшли письмові заяви з вимогами до боржника та документи, що їх підтверджують від кредиторів, в тому числі і від ПАТ "ВТБ Банк" з сумою грошових вимог до боржника, як "поручителя" 532 723 грн. 30 коп. включаючи 479 999 грн. 99 коп. - вимоги забезпечені заставою (підтверджені кредитним договором №01-980-307 від 30.07.2007 року, додатковою угодою №1 від 30.07.2007 року, додатковою угодою №2 від 30.09.2008 року, іпотечним договором №320/01-980-307 від 30.07.2007 року, банківськими виписками), 4 636 грн. 63 коп. судові витрати у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки, 47961 грн. 68 коп. - пеня (штраф), 125 грн. 00 коп. судові витрати.

Як вбачається з касаційної скарги боржника, щодо заяви ПАТ "ВТБ Банк" про визнання кредитором, боржник та розпорядник майна не визнає вимоги ПАТ "ВТБ Банк" в повному обсязі, оскільки Заявником подано заяву про визнання його кредитором ТОВ "УкрТехноФос" на суму заборгованості в розмірі 445 845,07 грн., що виникла на підставі Кредитного договору № 01-980-307 від 30.07.2007 року, в межах провадження у справі №8/32 про банкрутство ТОВ "УкрТехноФос". Також ПАТ "ВТБ Банк" подано заяву про визнання його кредитором ТОВ "Агрофірма 'Трипілля" за вказаним кредитним договором, як до майнового поручителя ТОВ "УкрТехноФос". Таким чином, кредитором одночасно заявлено вимоги про стягнення суми боргу з позичальника - ТОВ "УкрТехноФос" та іпотекодавця - ТОВ "Агрофірма Трипілля". Визнання ПАТ "ВТБ Банк" одночасно кредитором з грошовими вимогами, що виникли за одним і тим же зобов'язанням - кредитним договором №01-980-307 від 30.07.2007 року приведе до подвійного стягнення заборгованості, що суперечить вимогам чинного законодавства України. Крім того, вимоги ПАТ "ВТБ Банк" до ТОВ "Агрофірма "Трипілля" ґрунтуються на договорі іпотеки, тобто як майнового поручителя за Кредитним договором, укладеним з ТОВ "УкрТехноФос". Таким чином, вимоги ПАТ "ВТБ Банк" не визнаються, а відтак, включенню до реєстру вимог кредиторів не підлягають.

Суд апеляційної інстанції в постанові погодився із висновком суду першої інстанції, щодо включення кредиторських вимог ПАТ "ВТБ Банк" на суму 532 723 грн. 30 коп. в т.ч. 479 999 грн. 99 коп. - вимоги забезпечені заставою (1 черга вимог), 47 961 грн. 68 коп. - (6 черга вимог), 125 грн. 00 коп. судові витрати (1 черга вимог кредиторів), оскільки, такий висновок, на думку суду другої інстанції, викладений з вірним застосуванням норм діючого законодавства.

Постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 02.02.2012 в цій частині мотивована посиланням на норми ст.ст. 554, 583 ЦК України ч. 2 ст. 11 Закону України " Про заставу" , ст.ст.11,12,33 Закону України "Про іпотеку" , в силу яких, майновий поручитель та основний боржник, зобов'язання якого перед кредитором забезпечені іпотекою майна, що належить на праві власності майновому поручителю, відповідають перед кредитором солідарно.

Відповідно до ст. 543 ЦК України в разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Ст.583 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та нормами ч.2 ст.11 Закону України "Про заставу" передбачено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Відповідно до ст.11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Норми ст.12 цього ж Закону встановлюють правові наслідки порушення обов'язків іпотекодавця, які полягають у тому, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

В силу норм, вказаних в частинах 1,2 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Виходячи із викладеного системного аналізу норм законодавства, майновий поручитель та основний боржник, зобов'язання якого перед кредитором забезпечені іпотекою майна, що належить на праві власності майновому поручителю, відповідають перед кредитором солідарно.

Відповідно до ст.543 ЦК України в разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, сутність солідарного обов'язку полягає в тому, що у випадку невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого, зокрема, іпотекою майна третьої особи, кредитор має право вимагати виконання зобов'язання у тому числі одночасно від боржника та майнового поручителя.

При цьому, норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не обмежують право кредитора на звернення з грошовими вимогами до майнового поручителя у випадку, якщо основний боржник не сплатив борг.

Крім того, незалежно від того, до кого звертається кредитор із вимогами, забезпеченими заставою - основного боржника, або майнового поручителя (третьої особи, якою майно було передано у заставу) - суть кредиторських вимог при цьому не змінюється, а тому вони все одно залишаються такими, що забезпечені заставою майна.

Вказане право, а відповідно і грошовий обов'язок майнового поручителя ТОВ "Агрофірма Трипілля", перед ПАТ "ВТБ Банк"(ділі - Банк), передбачені умовами договору укладеного між Банком та ТОВ "УкрТехноФос" та іпотечного договору, що були укладені між заявником та майновим поручителем ТОВ "Агрофірма Трипілля", на підставі яких Банком були заявлені кредиторські вимоги у даній справі.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що заявлені у справі вимоги Банку до ТОВ "Агрофірма Трипілля" забезпечені іпотекою (як вид застави - ст. 575 ЦК України), вказані вимоги є грошовими та такими, що забезпечені заставою майна Боржника і в силу норм ч.6 ст.14 та пп. "а" п.1 ч.1 ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів окремо.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку про підставність та обґрунтованість заявлених грошових вимог : ПАТ "ВТБ Банк" до боржника на загальну суму 532 723 грн. 30 коп. та необхідність включення їх до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Агрофірма Трипілля".

Отже, вимоги касаційної скарги боржника про скасування судових актів в частині визнання кредитором Банку, колегією суддів залишаються без задоволення як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Однак, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду не погодилась з висновками господарського суду Рівненської області в частині включення до реєстру вимог кредиторів грошових вимог Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до боржника в сумі 4 636 грн. 63 коп. судових витрат у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Апеляційний суд, змінюючи ухвалу в частині черговості вимог Банку дійшов помилкового висновку, що суд першої безпідставно включив до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до боржника в сумі 4 636 грн. 63 коп. судових витрат у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки вказані вимоги не пов'язані з господарською діяльністю боржника та не забезпечені заставою, не навів правових підстав для такого висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитор ПАТ "ВТБ Банк" звернувся до суду першої інстанції з заявою про визнання його кредитором боржника з сумою грошових вимог до боржника, як "поручителя" 532 723 грн. 30 коп. включаючи 479 999 грн. 99 коп. - вимоги забезпечені заставою (підтверджені кредитним договором №01-980-307 від 30.07.2007 року, додатковою угодою №1 від 30.07.2007 року, додатковою угодою №2 від 30.09.2008 року, іпотечним договором №320/01-980-307 від 30.07.2007 року, банківськими виписками), 4 636 грн. 63 коп. судові витрати у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки, 47961 грн. 68 коп. - пеня (штраф), 125 грн. 00 коп. судові витрати.

Судова колегія зазначає, що оскільки ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено черговість задоволення вимог кредиторів, тому судом першої інстанції на час вирішення питання стосовно черговості кредитора, безпідставно віднесено задоволення кредиторських вимог Банку до різних черги, та не враховано умови договору, на яких ґрунтуються заявлені кредиторські вимоги банку.

Вимоги Банку по кредитному договору №01-980-307 від 30.07.2007 року, укладеного між банком та боржником, забезпечено Договором іпотеки Комплексу тракторної бригади № 320/01-980-307 від 30.07.2007 року, яким забезпечено всі вимоги заставодержателя, що витікають із кредитного договору, у тому числі щодо повернення кредиту, сплати плати за користування кредитом, комісій, інших платежів, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюється кредитним договором.

Крім того, п. 4 Договору передбачено, що за рахунок Предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за кредитним договором у повному обсязі, включаючи сплату основної суми боргу, неустойки, процентів та інших платежів, витрат пов'язаних з пред'явленням вимоги і звернення стягнення на Предмет іпотеки, збитків, завданих порушенням основного зобов'язання та/або цього договору іпотеки.

Отже, на підставі викладеного, правомірним є вимоги Банку з віднесенням до першої черги задоволення.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів ст.ст.1115, 1117 ГПК України вважає, що ухвалу господарського суду та постанову в частині визнання та включення до реєстру вимог кредиторів вимог Банку змінити, визнавши вимоги Банку та включивши їх до реєстру вимог кредиторів у передбачену законом чергу.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновків про задоволення касаційної скарги Банку та скасування постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 02.02.2012 року, в частині відхилення вимог Банку та ухвалу господарського суду від 07.12.2012 року в частині включення вимог банку до різних черг задоволення, та включення вимог Банку з віднесенням їх до першої черги задоволення.

З урахуванням вищевикладеного, в іншій частині постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 02.02.2011р. та (в оскаржуваній частині) ухвала господарського суду Рівненської області від 07.12.2011р. прийняті у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства, тому підстави для їх скасування в цих частинах відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Трипілля" залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.02.2012 року у справі №5019/698/11 та ухвалу господарського суду Рівненської області від 07.12.2011 року змінити: абзац 8 п.1 ухвали господарського суду Рівненської області від 07.12.2011 року та абзац 9 п.4. п.5 постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 02.02.2012 року викласти в наступній редакції:" вимоги ПАТ "ВТБ Банк" у сумі 532 723 грн. 30 коп. в тому числі 479 999 грн. 99 коп. -(основний борг), 4 636 грн. 63 коп. (судові витрати), 47961 грн. 68 коп. - (пеня, штраф), - вимоги забезпечені заставою (перша черга вимог кредиторів), та 125 грн. 00 коп. (судові витрати)- (перша черга вимог кредиторів)."

Зобов'язати розпорядника майна Книш З.І. внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Трипілля".

В іншій частині постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.02.2012 року, та в оскарженій частині ухвалу господарського суду Рівненської області від 07.12.2011 року у справі №5019/698/11 залишити в силі.

Головуючий Міщенко П.К.

Су д д я Заріцька А.О.

С у д д я Поліщук В.Ю.