Рішення № 25102030, 11.06.2012, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/4949/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 червня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Саадулаєва А.І.,

при секретарі Голубенко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2012 року до Шевченківського районного суду міста Києва звернулося Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»»(далі-позивач, Компанія) з позовом до ОСОБА_1(далі - ОСОБА_1), ОСОБА_2(далі - ОСОБА_2), про відшкодування шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає те, що Державною фінансовою інспекцією України встановлено перерахування Державним публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»»коштів ТОВ «Супутник»за фактично не поставлені зернозбиральні комбайни КЗС 9-1-01 «Славутич»в загальній сумі 3 999 000,00 грн., чим порушено вимоги ст. 193 Господарського кодексу України , ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України. Порушення допущено з вини колишнього голови правління Компанії ОСОБА_1 (з 15 лютого 2007 року генерального директора), яким прийнято рішення про перерахування коштів товариству за фактично не поставлення 7 зернозбиральних комбайнів КЗС 9-1-01 «Славутич»та заступника генерального директора Компанії ОСОБА_2, яким підписані договори відповідального зберігання та акти приймання-передачі фактично непоставлених ТОВ «Супутник»зернозбиральних комбайнів.

Керуючись статтями 132, 133 КЗпП України, позивач вважає, що за заподіяну шкоду Компанії при виконанні трудових обов'язків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають понести відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, тобто ОСОБА_1 у розмірі середнього місячного заробітку, що складає 15 474,02 грн. та ОСОБА_2 - 4 445,40 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 20.03.2012 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

У судовому засіданні, яке відбулося 11.06.2012 року, представник позивача -Пустовіт Т.П. позов підтримала з підстав викладених у позовній заяві, проти заочного рішення не заперечувала.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, судові повістки направлялися відповідачам за місцем їх реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 січня 2006 року між ВАТ «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Супутник»укладеного договір поставки за номером № 06-2/2(а. с. 5)(далі - Договір). Згідно з його вимогами ТОВ «Супутник»зобов'язується передати у встановлені договором строки сільськогосподарську техніку, вантажні автомобілі та обладнання для сільгосппереробки щодо яких немає обмеження надання її в лізинг(п. 1.1 Договору). Товар передається у власність Компанії з метою надання його у користування на визначений строк третім особам (лізингоодержувачам) на умовах договору фінансового лізингу(п. 1.2 Договору).

На виконання умов договору поставки № 06-2/2 від 20 січня 2006 року Компанією неодноразово здійснювалось придбання (оплата) товару для лізингоотримувачів, згідно з укладеними договорами фінансового лізину та актами приймання-передачі до них.

Як зазначає позивач, за дорученням ОСОБА_1 Компанією перераховано остаточну оплату за 8 зернозбиральних комбайнів в розмірі 50 %, що становить 2 255 243,50 грн. в порушення умов п. 7.4.2. договору поставки № 06-2/2 від 20.01.2006р., яким визначено, що остаточний розрахунок за кожну одиницю товару, вартість якого не є оплаченою здійснюється в місячний строк після укладення тристороннього акту, за умови надходження бюджетних коштів для закупівлі.

Як вбачається з обставин справи такі акти приймання-передачі не укладались, тобто ОСОБА_1 свідомо порушив умови договору поставки та безпідставно дав доручення перерахував кошти.

В подальшому придбані комбайни, згідно з договорами зберігання від 31.05.2007р. № 134(а. с. 26-28), від 31.08.2007 № 31-08/1(а. с. 34-36), від 28.09.2007 № 28-09(а. с. 40-42) укладеного з ТОВ «ВКТ «Супутник»та Компанією в особі ОСОБА_2 передано на зберігання.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході перевірки проведеної Державною фінансовою інспекцією України на виконання постанови Апеляційного суду міста Києва від 26.10.2011 року № 01-9241-ПП, проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Компанії, на підставі якої складено акт від 9 грудня 2011 року(а. с. 54-92).

Згідно з акта Державної фінансової інспекції України встановлено, що за наданою інформацією Інспекцією Держтехнагляду 7 зернозбиральних комбайнів КЗС 9-1-01 «Славутич», що передані позивачем на зберігання, зареєстровано на праві власності за суб'єктами господарювання, які придбали їх самостійно за власні кошти, а не у Компанії.

Державною фінансовою інспекцією України, також встановлено перерахування Компанією коштів ТОВ «Супутник»за фактично не поставлені зернозбиральні комбайни КЗС 9-1-01 «Славутич»в загальній сумі 3 999 000,00 грн., чим порушено вимоги ст. 193 Господарського кодексу України , ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України .

Даним актом встановлено, що порушення допущено з вини колишнього голови правління Компанії ОСОБА_1 (з 15 лютого 2007 року генерального директора), яким прийнято рішення про перерахування коштів товариству за фактично не поставлення 7 зернозбиральних комбайнів КЗС 9-1-01 «Славутич»та заступника генерального директора Компанії ОСОБА_2, яким підписані договори відповідального зберігання та акти приймання-передачі фактично непоставлених ТОВ «Супутник»зернозбиральних комбайнів.

Таким чином, внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Компанії завдано збитки на суму 3 990 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 Кодексу законів про працю України, за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Згідно положень ст. 133 Кодексу законів про працю України, у відповідності з законодавством обмежену матеріальну відповідальність несуть: керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям, випускові недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуттю матеріальних, грошових чи культурних цінностей.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд погоджується з думкою позивача, що за заподіяну шкоду Компанії при виконанні трудових обов'язків, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають понести відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, тобто ОСОБА_1 у розмірі середнього місячного заробітку, що складає 15 474,02 грн. та ОСОБА_2 - 4 445,40 грн.

Таким чином, позов Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»»підлягає повному задоволенню.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст. ст. 3, 57-61, 208, 209, 213, 214, 215, 218, 223, 224-233 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»» -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1(АДРЕСА_1) на користь Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»»(01023, м. Київ, вул. Мечникова, 16-а, код 30401456) 15474(п'ятнадцять тисяч чотириста сімдесят чотири)грн. 02 коп.

Стягнути з ОСОБА_2(АДРЕСА_2) на користь Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»»(01023, м. Київ, вул. Мечникова, 16-а, код 30401456) 4445(чотири тисячі чотириста сорок п'ять)грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1(АДРЕСА_1) на користь Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»»(01023, м. Київ, вул. Мечникова, 16-а, код 30401456) витрати по сплаті судового збору у розмірі 167(сто шістдесят сім)грн. 39 коп.

Стягнути з ОСОБА_2(АДРЕСА_2) на користь Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»»(01023, м. Київ, вул. Мечникова, 16-а, код 30401456) витрати по сплаті судового збору у розмірі 47(сорок сім)грн. 21 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: А.І. Саадулаєв