Рішення № 25099014, 12.06.2012, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2-1879/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2012 року року Подільський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гребенюк В.В.,

при секретарі - Литовченко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен банк Аваль» (надалі за текстом - позивач) звернулось з позовом до ОСОБА_3 (надалі за текстом - ОСОБА_3), про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.11.2007 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 014/2555/73/65156 (надалі за текстом - кредитний договір) на придбання автомобіля за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 63 551 грн. зі сплатою процентної ставки, яка становила 13,5 % річних строком на 72 місяці. ОСОБА_3 зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути позивачу зазначені кредитні кошти у строки, передбачені договором, а також сплатити відповідну плату за користування кредитними коштами і виконати всі інші зобов'язання, визначені договором.

ОСОБА_3 не дотримувався умов кредитного договору, щомісячно, відповідно до графіку, не погашав кредит та не сплачував відсотки за його користування, з березня 2010 року почав порушувати графік погашення кредиту.

Станом на 07.09.2010 року борг ОСОБА_3 складав 56 452 грн. 74 коп., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі - 46 563 грн. 62 коп., заборгованість за простроченими відсотками у розмірі - 4 052 грн. 48 коп., пеня за прострочення кредиту у розмірі - 3 471 грн. 48 коп., пеня за прострочення відсотків у розмірі - 2 365 грн. 60 коп.

В забезпечення зобов'язань ОСОБА_3 по кредитному договору 30.11.2007 року було укладено договір застави транспортного засобу. Договір застави забезпечує вимоги позивача, що випливають з кредитного договору (п. 1.1 договору застави). Відповідно до пункту 1.2 договору застави ОСОБА_3 на умовах передбачених даним договором, передає у заставу належний йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «НОМЕР_5», 2007 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_4, видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 28 листопада 2007 року та договору купівлі-продажу від 27 листопада 2007 року (п. 1.2 договору застави). Предмет застави оцінюється сторонами в сумі 64 551 грн. 00 коп. (п.1.3 договору застави).

Позивач набуває права стягнення заборгованості за рахунок предмета застави у випадку якщо кредит, проценти, комісійна винагорода, штрафні санкції, які були забезпечені заставою не будуть сплачені у строк, передбачений кредитним договором, або достроково у випадку порушення Заставодавцем умов цього договору або кредитного договору, а також у випадках передбачених ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

З метою відновлення порушених прав позивач звернувся з позовом до ОСОБА_3 до суду.

На виконання вимог ч. 3 ст. 122 ЦПК України, судом було направлено запит до органів реєстрації місця проживання фізичної особи, згідно отриманої відповіді ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, помер ІНФОРМАЦІЯ_1, знятий з реєстраційного обліку як померлий 18.02.2011 року (а.с. 38).

Згідно ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити.

Відповідача проти задоволення позову заперечував.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом, 30.11.2007 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 014/2555/73/65156 на придбання автомобіля за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 63 551 грн. зі сплатою процентної ставки, яка становила 13,5 % річних строком на 72 місяці. ОСОБА_3 зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути позивачу зазначені кредитні кошти у строки, передбачені договором, а також сплатити відповідну плату за користування кредитними коштами і виконати всі інші зобов'язання, визначені договором (а.с. 9 - 16).

Факт отримання коштів підтверджується заявами на переказ та видачу готівки (а.с. 20).

В забезпечення зобов'язань ОСОБА_3 по кредитному договору 30.11.2007 було укладено договір застави транспортного засобу (а.с. 17-19). Договір застави забезпечує вимоги позивача, що випливають з кредитного договору (п. 1.1 договору застави). В забезпечення виконання зобов'язань, вказаних у пункті 1.2 договору застави ОСОБА_3 на умовах передбачених даним договором, передав у заставу належний йому транспортний засіб «НОМЕР_5», 2007 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_4, видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 28 листопада 2007 року та договору купівлі-продажу від 27 листопада 2007 року (п. 1.2 договору застави). Предмет застави оцінюється сторонами в сумі 64 551 грн. (п. 1.3 договору застави). Позивач набуває права стягнення заборгованості за рахунок предмета застави у випадку якщо кредит, проценти, комісійна винагорода, штрафні санкції, які були забезпечені заставою не будуть сплачені у строк, передбачений кредитним договором, або достроково у випадку порушення Заставодавцем умов цього договору або кредитного договору, а також у випадках передбачених ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

ОСОБА_3 не дотримувався умов кредитного договору, щомісячно, відповідно до графіку, не погашав кредит та не сплачував відсотки за його користування, з березня 2010 року ОСОБА_3 почав порушувати графік погашення кредиту.

Станом на 07.09.2010 року борг ОСОБА_3 складав 56 452 грн. 74 коп., з якого: заборгованість за кредитом у розмірі 46 563 грн. 62 коп., заборгованість за простроченими відсотками у розмірі 4 052 грн. 48 коп., пеня за прострочення кредиту у розмірі 3 471 грн. 48 коп., пеня за прострочення відсотків у розмірі 2 365 грн. 60 коп. (а.с. 7 - 8, 98).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (а.с. 84). Судом вживались заходи щодо направлення запиту до нотаріальної контори для встановлення кола спадкоємців (а.с. 51, 61, 68, 80).

Позивачем було уточнено позовну заяву та визначено належного відповідача на ОСОБА_2 з якої просив стягнути заборгованість шляхом звернення стягнення на предмет застави (а.с. 94 - 97).

Згідно копії спадкової справи єдиним спадкоємцем є ОСОБА_3 є ОСОБА_2 (надалі за текстом - відповідач) (а.с. 81 - 91).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 21.09.2011 року спадщину на яку видане це свідоцтво відповідачу складається з 1/8 частини квартири АДРЕСА_1, інвентаризаційна оцінка квартири становить 214 430 грн., вартість спадкового майна, на яке видане це свідоцтво, становить 26 803 грн. 75 коп. (а.с. 88).

Згідно свідоцтва про право на спадщину від 16.05.2012 року спадщину на яку видане це свідоцтво відповідачу складається з легкового автомобіля «НОМЕР_5», легковий седан 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1, що належав померлому на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_4, видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 28 листопада 2007 року, вартість спадкового майна, на яке видане це свідоцтво, становить 26 803 грн. 75 коп. (а.с. 88).

18.05.2012 року представник позивача подав заяву про залишення позовних вимог в частині звернення стягнення за кредитним договором заборгованості шляхом реалізації автомобіля та надання права зняття з обліку, без розгляду. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 09.12.2011 року було прийнято заяву представника позивача про уточнення позовних вимог в частині залишення позовних вимог в частині звернення стягнення за кредитним договором заборгованості шляхом реалізації автомобіля та надання права зняття з обліку.

Відповідно до п. 6.6 кредитного договору, кредитор має право вимагати дострокового погашення позичальником заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом, неустойки, відшкодування збитків у випадку невиконання позичальником умов цього договору.

У відповідності до п. 10.1 кредитного договору, за порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0, 5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Згідно п. 1.3 договору застави предмет застави оцінюється сторонами в сумі 64 551 грн. 00 коп.

Відповідач в первісних запереченнях заперечував проти задоволення позову, оскільки свідоцтва про право на спадщину за законом на автомобіль вона не отримувала (а.с. 123 - 124), в подальшому, заперечуючи проти позову вказала на обставини згідно яких, автомобіль заборгованість по кредиту виникла у зв'язку з тяжкою хворобою ОСОБА_3, яка була пов'язана з неможливістю його регулярної праці та подальшою його смертю у зв'язку з чим вважала такі обставинами винятковими, а тому у задоволенні позовної вимоги в частині стягнення пені, слід відмовити (а.с. 143 - 152).

Розрахунки банку відповідачем, з посиланням на належні та допустимі докази, спростовані не були.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 607 ЦК України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Згідно зі ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України відповідач зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ч. 2. ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок відповідача повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до узагальнень судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, згідно зі ст. ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за невиконання ним свого обов'язку. У разі порушення такого зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Якщо боржник помер, то в силу ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Таким чином, спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором в межах вартості майна, одержаного в спадщину. Потрібно також враховувати, що за ст. 607 ЦК України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. У зв'язку з цим, враховуючи, що спадкоємці відповідають за борги спадкодавця в межах вартості майна, одержаного в спадщину, то за відсутності чи недостатності спадкового майна кредитне зобов'язання припиняється неможливістю виконання чи недостатністю спадкового майна.

Згідно ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи, розмір нарахованих позивачем процентів за користування кредитом у розмірі 6 290 грн. 93 коп., як плати за користування кредитними коштами та нараховану позивачем пеню за прострочення сплати кредиту та відсотків у розмірі 13 515 грн. 41 коп., а також той факт, що заборгованість по кредитним договором пов'язана з тяжкою хворобою ОСОБА_3 та подальшою його смертю, відповідачем здійснюються заходи щодо добровільної реалізації позивачем предмету застави, з урахуванням розумності та справедливості, суд вважає за доцільне на підставі ст. 551 ЦК України зменшити розмір нарахованої позивачем неустойки до 1 351 гривні 54 копійок.

На основі з'ясованих обставин справи, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 46 563 гривні 62 копійки; 6 290 гривень 93 копійки заборгованості за відсотками, 1 351 гривня 54 копійки пені за прострочення сплати кредиту та відсотків.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати у розмірі 650 грн. 06 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 551, 553 - 554, 607, 610, 612, 1049 - 1050, 1054 ЦК України, положеннями ст. ст. 3 - 14, 60, 88, 209, 213 - 215, 224, 294 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково;

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (Код ЄДРПОУ 23494105, МФО 322904) заборгованість за кредитним договором в розмірі - 46 563 (сорок шість тисяч п'ятсот шістдесят три) гривні 62 копійки; 6 290 (шість тисяч двісті дев'яносто) гривень 93 копійки - заборгованості за відсотками; 1 351 (одна тисяча триста п'ятдесят одна) гривня 54 копійки - пені за прострочення сплати кредиту та відсотків;

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити;

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (Код ЄДРПОУ 23494105, МФО 322904) понесені судові витрати: у розмірі 650 (шістсот п'ятдесят) гривень 06 копійок;

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ Гребенюк В. В.