Рішення № 25098996, 03.07.2012, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/4290/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2012 року Подільський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Васильченка О.В.

при секретарі - Кушніренко Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого мають дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають окремо, малолітній син проживає разом з матір'ю та перебуває на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини в добровільному порядку не надає.

До початку судового засідання позивач подала до суду заяву в якій підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити та розглянути справу без її участі (а.с. 62).

Відповідач своє право на участь в судовому засіданні не використав про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 32,59, 60, 61). Повідомлення про причини неявки до суду від відповідача не надходило.

У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч. 4 ст. 169 та ст. 224 ЦПК України). Зважаючи на вищевикладене, суд 03.07.12р. постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, з'ясувавши обставини справи та дослідивши наявні докази встановив наступне.

З 26.10.07р. . сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, який було зареєстровано Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві (а.с. 8).

Від подружнього життя сторони мають малолітню дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві від 02.06.2009 р., актовий запис № 1023 (а.с. 9).

Сторони проживають окремо один від одного. Малолітній ОСОБА_3 проживає разом з матір'ю.

Дитина перебуває на утриманні матері ОСОБА_3 Відповідач ОСОБА_2 в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

ОСОБА_2 працює електриком 5 розряду в Національному університеті харчових технологій, що підтверджується відповідною довідкою про доходи (а.с. 40).

З виписки з історії хвороби ОСОБА_3 вбачається, що останній знаходиться під наглядом поліклініки № 2 з дня виписки із полового будинку по даний час (а.с. 11-13). Згідно довідки Дитячого міського гастроентерологічного центру від 13.04.12р. № 13 ОСОБА_3 хворіє на хворобу Вільсона та підлягає оформленню інвалідності (а.с. 39).

Причиною спору, на думку позивача, стала відмова відповідача в добровільному порядку утримувати малолітнього сина.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Сімейного кодексу України.

Згідно зі ст. 51 ч. 2 Конституції України, ст. 180 Сімейного Кодексу України - батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до їх повноліття, а тому є підстави для стягнення з відповідача аліментів на утримання його дитини.

Обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття визначено у ст. 180 СК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Статтею 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів судом враховується стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

З досліджених в судовому засіданні обставин справи вбачається, що через складні стосунки з відповідачем та позивачем не було досягнуто будь-яких домовленостей щодо утримання дитини, а за власним бажанням відповідач не надає жодної допомоги.

Жодних належних та допустимих доказів, які б обґрунтовували не сплату аліментів відповідача не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання дитини в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки позивач довела, що відповідач не виконує належним чином батьківських обов'язків по утриманню дитини, не надає матеріальної допомоги.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 додаткових витрат на лікування дитини в сумі 500 грн. щомісячно, суд прийшов до висновку про їх задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Таким чином, участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов`язком батька незалежно від сплати ним аліментів і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.

Враховуючи стан здоров'я дитини, а саме хворобу Вільсона, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивачки додаткових витрат на лікування дитини в сумі 500 грн. 00 коп. щомісячно є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини в межах суми платежу за один місяць.

Разом з цим, суд вважає за необхідне роз'яснити, що згідно зі ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України суд, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 107 грн. 30 коп.

На підставі викладеного, ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст.ст. 180, 182, 183, 191, 192, 195 СК України, керуючись ст. ст. 3-14, 60, 79, 88, 209, 213, 214, 215, 218, 367 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Києва, працюючого на посаді електрика 5 розряду в Національному університеті харчових технологій на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 26 березня 2012 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Києва, працюючого на посаді електрика 5 розряду в Національному університеті харчових технологій на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 500 грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з 26 березня 2012 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 107 грн. 30 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Копію заочного рішення направити на адресу сторін

СУДДЯ Васильченко О. В.