Рішення № 25097285, 13.06.2012, Дарницький районний суд міста Києва

Справа № 2-346/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

"13" червня 2012 р. Дарницький районний суд м. Києва

в складі : головуючого судді -Дубаса В.А.,

при секретарі -Ридзель О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового приміщення, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2010 року ПАТ «СЕБ Банк»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового приміщення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги банк виходить з того, що між АБ «АЖІО»(правонаступником якого є ПАТ «СЕБ Банк») та ТОВ «Рекламне агентство «ЕД-ВОРЛД»28.12.2005 року укладено договір про №321, згідно умов якого вказане товариство отримало від позивача кредит у сумі 340 000 Євро на строк до 27.12.2010 року зі сплатою 14% річних за користування кредитом.

Позивач виконав умови кредитного договору та надав ТОВ «Рекламне агентство «ЕД-ВОРЛД»зазначені грошові кошти у повному обсязі.

Разом з тим, ТОВ «Рекламне агентство «ЕД-ВОРЛД»умови кредитного договору належним чином не виконує і станом на 27.09.2010 року сума загальної заборгованості перед позивачем складає 380 695 грн. 05 коп.

28.12.2005 року між позивачем та ОСОБА_1, ОСОБА_2 (з кожним окремо) з метою забезпечення згаданого кредитного договору укладено договори поруки. Відповідно до п.2.2. зазначених договорів поруки ОСОБА_1, ОСОБА_2 зобов'язуються солідарно відповідати перед позивачем у повному обсязі за своєчасне та повне виконання ТОВ «Рекламне агентство «ЕД-ВОРЛД» зобов'язань, передбачених кредитним договором №321.

Крім того, 28.12.2005 року між позивачем та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 з метою забезпечення згаданого кредитного договору укладено договір іпотеки №321/1, відповідно до якого відповідачі передали в іпотеку позивачу нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності у рівних частинах відповідачам.

Також, 26.07.2006 року між позивачем та ОСОБА_5, ОСОБА_6 з метою забезпечення згаданого кредитного договору №321 укладено договір іпотеки №321/6, відповідно до якого відповідачі передали в іпотеку позивачу нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_2, яка належить на праві власності у рівних частинах відповідачам.

Зважаючи на неналежне виконання ТОВ «Рекламне агентство «ЕД-ВОРЛД»умов вказаного кредитного договору від 28.12.2005 року ПАТ «СЕБ Банк»просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у сумі 380 695 грн. 05 коп.; звернути стягнення на зазначені предмети іпотеки у вигляді квартири АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та квартири АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_5, ОСОБА_6 та виселити мешканців з вказаних житлових приміщень.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи у їх відсутність до суду не надходило.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідачів та ухвалити заочне рішення відповідно до ст.ст.169 ч.4, 224-226 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що між між АБ «АЖІО»(правонаступником якого є ПАТ «СЕБ Банк») та ТОВ «Рекламне агентство «ЕД-ВОРЛД»28.12.2005 року укладено договір №321, згідно умов якого вказане товариство отримало від позивача кредит у сумі 340 000 Євро на строк до 27.12.2010 року зі сплатою 14% річних за користування кредитом.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредити) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

ПАТ «СЕБ Банк» є правонаступником всіх прав та обов'язків АБ «АЖІО» та відповідно до Статуту ПАТ «СЕБ Банк» затвердженого Рішенням Загальних зборів акціонерів від 17.02.2010 року Протокол №52 АБ «АЖІО» перейменовано на ПАТ «СЕБ Банк».

Позивач виконав умови кредитного договору та надав ТОВ «Рекламне агентство «ЕД-ВОРЛД» зазначені грошові кошти у повному обсязі про що свідчить меморіальний ордер №321 (#13330337 від 28.12.2005 року (а.с 39).

Відповідно до ст.ст.525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, при цьому зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Частиною 2 ст. 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідачам ОСОБА_1, ОСОБА_2 з жовтня 2007 року по листопад 2009 року надсилались листи-вимоги про усунення порушень та дострокове погашення заборгованості за кредитним договором №321 (а.с. 41-50).

Приписами статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом, що встановлено ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позика частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася. та сплати процентів, належних йому відповідно до кредитного договору.

Судом встановлено, що ТОВ «Рекламне агентство «ЕД-ВОРЛД»своїх зобов'язань за договором споживчого кредиту належним чином не виконує та має заборгованість станом на 27.09.2010 року на загальну суму 380 695 грн. 05 коп. Наявність вказаної заборгованості підтверджується наданим позивачем розрахунком, який перевірено судом (а.с.7).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_2 було укладено договір поруки №321/3 та №321/4 від 28.12.2005 року відповідно (а.с.26, 27).

Відповідно до п.1.1. договорів поруки, поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником зобов'язань по кредитному договору №321 від 28.12.2005 року, а також відповідно до п.2.2. вказаного договору поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за невиконання зобов'язань по кредитному договору.

Крім того, 28.12.2005 року між позивачем та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 з метою забезпечення згаданого кредитного договору укладено договір іпотеки №321/1, згідно якого відповідачі передали в іпотеку позивачу нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності у рівних частинах відповідачам на підставі свідоцтва про право власності на житло від 22.01.1999 року, яке видане Державним комунальним управлінням житлового господарства Мінського району у м.Києві згідно з розпорядженням від 12.01.1999 року за №1356.

Також, 26.07.2006 року між позивачем та ОСОБА_5, ОСОБА_6 з метою забезпечення згаданого кредитного договору №321 укладено договір іпотеки №321/6, згідно якого відповідачі передали в іпотеку позивачу нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_2, яка належить на праві власності у рівних частинах відповідачам на підставі свідоцтва про право власності на житло від 09.11.2000 року, яке видане Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації 08.11.2000 року серії КВ №50043 на підставі Наказу Головного управлінням житлового забезпечення від 07.11.2000 року №1346-С/КІ.

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або належного виконання боржником основного зобов'язання iпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог iпотекодержателя.

Статтею 38 Закону України "Про іпотеку" передбачено право iпотекодержателя на продаж предмета іпотека будь-якій особі - покупцеві на підставі рішення суду.

Відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: зокрема, опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Окрім того, ст. 38 цього Закону передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, у частині 6 визначає, що ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна субєктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача з приводу звернення стягнення на предмети іпотеки в рахунок погашення наявної заборгованості за договором кредиту та щодо солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором відповідають чинному законодавству України та підлягають задоволенню.

Однак, в частині пред'явлених банком позовних вимог про зобов'язання відповідачів звільнити вказані квартири та забезпечити їх виселення суд вважає за необхідне відмовити виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом.

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.

Разом з тим, у частині 1 статті 40 цього ж Закону зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

У частинах 2 і 3 цієї ж статті 40 законодавець встановлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в частині 3 статті 109 ЖК України. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою частиною 1 статті 35 Закону України "Про іпотеку".

У матеріалах справи відсутні докази про отримання відповідачами письмової вимогу іпотекодержателя добровільно звільнити житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги.

Оскільки законом передбачений певний порядок добровільного виселення за вимогою банку, і цей порядок банком не дотриманий, позов про виселення без дотримання попереднього порядку є передчасним.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, відповідачами суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і ході судових засідань.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4; ідентифікаційний номер -НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ідентифікаційний номер -НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк»(код ЄДРПОУ 14351016, розташований у м.Києві по вул. Червоноармійській, 10) заборгованість за кредитним договором у сумі 380 695 грн. 05 коп.

У рахунок погашення заборгованості Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «ЕД-ВОРЛД»(код ЄДРПОУ 31108420, розташований у м.Києві по вул. Червоноармійській, 38, к. 3) перед Публічним акціонерним товариством «СЕБ Банк»(код ЄДРПОУ 14351016, розташований у м.Києві по вул. Червоноармійській, 10) за кредитним договором від 28.12.2005 року №321 у сумі 380 695 грн. 05 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 (загальною площею 52,80 кв.м, жилою площею 29,10 кв.м.), що належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 (на підставі свідоцтва про право власності на житло від 22.01.1999 року, яке видане Державним комунальним управлінням житлового господарства Мінського району у м.Києві згідно з розпорядженням від 12.01.1999 року за №1356) у межах процедури виконавчого провадження у порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

У рахунок погашення заборгованості Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «ЕД-ВОРЛД»(код ЄДРПОУ 31108420, розташований у м.Києві по вул. Червоноармійській, 38, к. 3) перед Публічним акціонерним товариством «СЕБ Банк»(код ЄДРПОУ 14351016, розташований у м.Києві по вул. Червоноармійській, 10) за кредитним договором від 28.12.2005 року №321 у сумі 380 695 грн. 05 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_2 (загальною площею 93,20 кв.м, жилою площею 46,80 кв.м.), що належить на праві власності ОСОБА_5, ОСОБА_6 (на підставі свідоцтва про право власності на житло від 09.11.2000 року, яке видане Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації 08.11.2000 року серії КВ №50043 на підставі Наказу Головного управлінням житлового забезпечення від 07.11.2000 року №1346-С/КІ) у межах процедури виконавчого провадження у порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк» витрати по сплаті судового збору у сумі 1700 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва через Дарницький районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В.А. Дубас