Рішення № 25095968, 04.07.2012, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________

Провадження № 22-ц/2090/4464/2012 р. Головуючий 1 інстанції: Протасова О.М.

Справа № 2/2035/169/2012 Доповідач: Івах А.П.

Категорія: відшкодування шкоди

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого -Івах А.П.,

суддів - Пшенічної Л.В., Борової С.А.,

при секретарі -Чабан А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, подану в особі його представника ОСОБА_2, на заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 лютого 2012 року по справі за позовом прокурора Червонозаводського району м. Харкова, в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и л а:

У вересні 2010 року прокурор Червонозаводського району м.Харкова, в інтересах держави, в особі державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди з підстав, передбачених ч.1 ст.1166 ЦК України.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що ОСОБА_1, працюючи директором та виконуючи обов'язки головного бухгалтера приватного підприємства "Салон», у березні 2000 року вніс завідомо неправдиві відомості до податкових декларацій підприємства -навмисно зазначив наявність неіснуючого податкового кредиту, що призвело до ненадходження до бюджету податку на додану вартість у сумі 119 672 грн.

Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 лютого 2012 року позов прокурора Червонозаводського району м.Харкова в інтересах держави задоволено в повному обсязі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь державного бюджету -119 672 грн., перерахувавши на розподільчий рахунок №34129999700011 УДК Червонозаводського району, 24134627 банк ГУ ДКУ в Харківській області, 851011. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1196 грн. 72 коп.

Не погодившись з заочним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу, в якій просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду для вирішення питання щодо передачі її за підсудністю. При цьому посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що сторонами були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного:

У відповідності до положень ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Задовільняючи позов прокурора та вирішуючи питання про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на відшкодування шкоди 119 672 грн. на користь державного бюджету, суд першої інстанції виходив із того, що спричинення шкоди в розмірі позову підтверджено постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25 червня 2010 року у кримінальній справі відносно ОСОБА_1 про закриття провадження у справі у зв'язку з закінченням строку давності та прийняв до уваги як доказ висновок економічної експертизи №3612 від 23 червня 2003 року, проведеної в рамках кримінальної справи, порушеної відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212, ч.2 ст.366 КК України. При цьому суд керувався вимогами ст.440 ЦК УРСР, який був чинним на час вчинення спірних правовідносин.

Проте погодитися з таким висновком суду першої інстанції не можна, оскільки він дійшов його з порушенням норм матеріального і процесуального права, без повного дослідження матеріалів справи.

За положеннями ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Стаття 214 ЦПК України передбачає, що при вирішенні справи суд повинен: встановити наявність обставин (фактів), якими були обґрунтовані вимоги і заперечення, та підтвердити їх доказами, визначитися щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, а також щодо правових норм, які підлягають застосуванню до цих правовідносин.

Згідно ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Так, главою п'ятою ЦПК України передбачається, що доказами є будь-які фактичні дані, на підтвердження яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.

Належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На зазначене суд першої інстанції належної уваги не звернув та, з посиланням на постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25 червня 2010 року про закриття провадження у кримінальній справі у зв'язку з закінченням строку давності, вважав встановленою та доказаною вину ОСОБА_1 у скоєнні злочину, яким спричинив шкоду державному бюджету в розмірі 119672 грн.

Статтею 61 ЦПК України визначений повний перечень підстав звільнення від доказування. Постанова про закриття провадження у кримінальній справі до вказаного перечня не входить та не може бути обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, яка притягалася до кримінальної відповідальності.

Посилання суду в своєму рішенні як на достовірний та належний доказ у спричиненні шкоди, на висновок судово-економічної експертизи №3612 від 23 червня 2003 року, проведеної в рамках розслідування кримінальної справи відносно відповідача, не основане на законі, оскільки цей доказ не є належним. По цій справі експертиза не призначалась та не проводилась. Суд не може давати оцінку доказам по іншій справі.

За таких обставин судова колегія вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на обґрунтування позову та не доведено тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх позовних вимог. Доказування ж не може ґрунтуватися на припущеннях.

Неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, порушення ним процесуального права відповідно до п.п.1,4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.

Оскільки наведені порушення призвели до неправильного вирішення справи, судова колегія вважає за необхідне, з урахуванням того, що позивачем на виконання вимог ст.60 ЦПК України належним чином не доведена обґрунтованість позовних вимог, рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову -відмовити за недоведеністю.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану в особі його представника ОСОБА_2, задовольнити.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 лютого 2012 року скасувати.

У задоволенні позову прокурора Червонозаводського району міста Харкова -відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржено в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді: