Постанова № 2509553, 06.11.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06.11.2008 р.                                                                                                     № 5/461

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Кочана В.М.,

секретаря судового засідання Стріхи В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов

Управління Пенсійного фонду України у Солом"янському районі м.Києва

доДержавного підприємства "КАРЗ" Міністерства оборони України

простягнення заборгованостів сумі 91 939,49 грн.

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва звернулося до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "КАРЗ" Міністерства оборони України про стягнення заборгованості по перерахуванню сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 91 939,49 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив наступне.

Державне підприємство "КАРЗ" Міністерства оборони України є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ".

Відповідач у строк визначений ч. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" самостійно не сплатив суму заборгованості зі страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Враховуючи те, що заборгованість перед Пенсійним фондом України виникла в зв'язку з несплатою Державного підприємства "КАРЗ" Міністерства оборони України внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, Управлінням встановлена заборгованість по сплаті страхових внесків у розмірі 91 939,49 грн.

Представники відповідача в судове засідання не з'явилися, про дату та час проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовну заяву слід задовольнити з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, Державне підприємство "КАРЗ" Міністерства оборони України є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та зареєстрована Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією.

Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Cтаттею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

19.06.2008р. згідно з рішенням № 2127 на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовано фінансові санкції до Державного підприємства "КАРЗ" Міністерства оборони України за несвоєчасне перерахування страхувальником страхових внесків в сумі 7 342,26 грн. та пені 1 186,66 грн.

Крім того, відповідно до 8.2 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" позивачем було виписано та надіслано страхувальнику вимогу: 493 від 01.08.2008р. (на суму 87 340,24грн.) про сплату недоїмки. Зазначена вимога була отримана страхувальником 12.08.2008р., але не була ним оплачена в передбачений Законом термін у повному обсязі.

Судом встановлено, що відповідачу визначено розмір страхових внесків у сумі 91 939,49грн., які він повинен сплатити до Управління пенсійного фонду України у Солом'янському районі м. Києва.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до ч. 9 ст. 106 згаданого закону виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу та за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

Cума страхових внесків у строки, встановлені ч. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., відповідачем самостійно не сплачена.

          Відповідно до ч. 3 ст. 106 зазначеного закону протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Відповідач у судовому порядку зазначені вимоги про сплату боргу не оскаржив.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до абз. 8 ч. 3 ст. 106 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Враховуючи те, що Державне підприємство "КАРЗ" Міністерства оборони України не оскаржувало вимоги про сплату боргу про застосування фінансових санкцій, а також не погасило заборгованості, суд вважає позов обґрунтованим, а позовні вимоги доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст. 20, п.п. 2, 4 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "КАРЗ" Міністерства оборони України (03113, м. Київ, вул. Василенка, 1, код ЄДРПОУ 07790672, р/р 26000300121710 1-а Київська філія АТ "ВіЕйБі Банк", МФО 321637) на користь Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва (03151, м. Київ, вул. Керченська, 5-а, МФО 26063727, р/р 256023012613 в Головному управлінні Ощадбанку по Києву та Київській області, МФО 322669) заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 91 939 (дев'яносто одну тисячу дев'ятсот тридцять дев'ять) грн. 49 коп.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                           Кочан В.М.