Рішення № 25093307, 31.05.2012, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 2033/2-2844/11

Провадження 2/2033/575/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2012 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Горпинич О.В.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „ПроКредитБанк до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство „ПроКредитБанк звернулися до суду із вищевказаним позовом, яким просили стягнути з відповідачів на їх користь заборгованість за кредитним договором № 2.26491 від 14.03.2008 року, гривневий еквівалент якої за курсом НБУ на дату розрахунку заборгованості становить 46 157 грн. 59 коп., а також стягнути з відповідачів на користь Банку заборгованість за кредитним договором № 2.28778 від 27.08.2008 року, гривневий еквівалент якої за курсом НБУ на дату розрахунку заборгованості становить 47 304 грн. 51 коп.. В обґрунтування позову посилалися на те, що між Банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 2.26491, відповідно до якого було надано кошти в сумі 5100 доларів США, строком на 36 місяців. ОСОБА_2 порушила умови кредитного договору та не забезпечила своєчасне погашення кредиту, внаслідок чого утворилася заборгованість. Також між Банком та ОСОБА_2 27.08.2008 року було укладено кредитний договір № 2.28778. Відповідно до умов цього договору сума кредиту становить 5 350 доларів США, строком на 48 місяців. Але ОСОБА_2 по наданому кредитному договору також порушила умови щодо погашення кредиту, внаслідок чого утворилася заборгованість з тривалою затримкою у погашенні. В забезпечення зобовязань ОСОБА_2 між Баком та ОСОБА_3 було укладено договори поруки від 14.03.2008 року № 2.26491-ДП та № 2.28778-ДП від 27.08.2008 року.

На підставі викладеного ОСОБА_4 звернувся до суду із відповідним позовом.

У судовому засіданні представник Банку підтримав позовні вимоги у повному обсязі просивши суд про їх задоволення.

Представник відповідачів ОСОБА_5, що діяв на підставі довіреності, проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, пояснивши, що ОСОБА_4 не міг видавати кредит в іноземній валюті, крім того, відповідачка ОСОБА_2 просила у Банку кредит у гривні, проте всупереч її вимогам було надано кредит у доларах.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідачів, дослідивши письмові докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлені факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором ОСОБА_4 або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

14.03.2008 року було укладено Кредитний договір № 2.26491 відповідно до якого ОСОБА_4 надає позичальнику грошові кошти в сумі 5100 доларів США на строк користування 36 місяців, а позичальник зобовязується повернути наданий кредит, сплатити відсотки та платежі за кредитом, а також комісії у встановлений договором строк і виконати свої обовязки за договором у повному обсязі (п. 1.1). Кредит надається шляхом перерахування коштів на рахунок позичальника після оплати позичальником у день видачі кредиту комісії за видачу кредиту в розмірі 1,5% від суми кредиту в національній валюті України відповідно до офіційного курсу гривні до валюти кредиту встановленого ОСОБА_4 Банком України на день видачі кредиту (п. 1.3).

Також 27.08.2008 року між Банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 2.28778 відповідно до якого ОСОБА_4 надає позичальнику грошові кошти у сумі 5 350 доларів США на строк користування 48 місяців, а позичальник зобовязується повернути наданий кредит, сплатити відсотки, платежі за кредитом, а також комісії у встановлений договором строк і виконати свої обовязки за даним договором у повному обсязі (п.1.1). Кредит надається шляхом перерахування коштів на рахунок позичальника в національній валюті України відповідно до офіційного курсу гривні до валюти кредиту встановленого НБУ України на день видачі кредиту (п. 1.3).

Пунктом 2.1 кредитного договору від 14.03.2008 року передбачено, що погашення кредиту та сплати відсотків за його користування здійснюється в порядку та строки згідно графіка повернення кредиту і сплати відсотків, наведеному у додатку № 1, який є невідємною частиною даного договору.

Пунктом 2.1 кредитного договору від 27.08.2008 року передбачено, що погашення кредиту та сплата відсотків за його користування здійснюється в порядку та строки згідно графіка повернення кредиту і виплати відсотків наведеному у додатку № 1, який є невідємною частиною договору.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такий самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцеві) у строк та в порядок, що встановлений договором.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін), то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 1 ст. 1048 ЦК України розмір і порядок отримання відсотків встановлюється договором позики. Правила цієї статті поширюється і на кредитні правовідносини (п. 2. ст. 1054 ЦК України).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог закону.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, тоді воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Згідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом може бути збільшений у договорі (ст. 551 ЦК України).

У позичальника утворився та існує перед Банком борг за кредитним договором від 14.03.2008 р., розмір якого становить:

- 4229,94 доларів США борг по капіталу;

- 303,53 доларів США - борг по процентам;

- 43 219,11 грн. пеня.

Разом сума заборгованості становить 79 376,71грн..

Проте за рішенням Банку було зменшено розмір пені.

За кредитним договором від 27.08.2008 р. утворилася заборгованість, розмір якої становить:

-3859,01 доларів США борг по капіталу;

-818,26 доларів США борг по процентах;

-18033,16 грн. пеня.

Разом сума заборгованості становить 55 337,66 грн.

Проте за рішенням Банку було зменшено розмір пені до 10000 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, а за правилами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Посилання представника відповідачів на те, що ОСОБА_2 просила кредит у гривні, проте всупереч її вимогам було укладено кредитний договір у доларах США, висновків суду про задоволення позову не спростовують.

Обидва кредитні договори підписані ОСОБА_2.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Укладаючи договір з Банком, ОСОБА_2 могла відмовитися від його підписання у разі не згоди з його умовами.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Між Банком та ОСОБА_3 на виконання зобовязань ОСОБА_2 було укладено два договори поруки від 14.03.2008 р. № 2.26491-ДП та від 27.08.2008 р. № 2.28778-ДП.

За умовами договорів поруки поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобовязання перед кредитором відповідати за зобовязаннями ОСОБА_2, які виникають з умов кредитних договорів в повному обсязі

Відповідно до ст. 553 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязань, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у том ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Частина 1 ст. 543 ЦК України передбачає, що у разі солідарного обовязку боржників, кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь кого з них окремо.

Не знайшли свого підтвердження посилання представника відповідачів на те, що за спірним кредитним договором ОСОБА_4 не мав права видавати кредит у іноземні валюті, виходячи з наступного.

Порядок та правила використання іноземної валюти на території України встановлений Декретом Кабінету Міністрів „Про систему валютного регулювання і валютного контролю, відповідно до ст. 2 Декрету резиденти і нерезиденти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

Статтею 5 Декрету передбачено, що ОСОБА_4 України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадаються під режим ліцензування згідно з Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам на здійснення валютних операцій, що не потребуються індивідуальної ліцензії на весь період дії режиму валютного регулювання.

Стаття 11 Декрету передбачає, що ОСОБА_4 України у сфері валютного регулювання видає обовязкові для виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України. Відповідно до ст. 44 Закону України „Про ОСОБА_4 України ОСОБА_4 банк як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль, до компетенції якої належить: видання нормативно правових актів щодо ведення валютних операцій, видача та відкликання ліцензій, здійснення контролю у тому числі шляхом здійснення планових і позапланових перевірок, за діяльністю банків, юридичних та фізичних осіб, які отримали ліцензію ОСОБА_4 Банку України на здійснення валютних операцій, в частині дотримання ними валютного законодавства.

Відповідно до п. 5.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління ОСОБА_4 Банку України від 17.07.2001 року, наданий банку письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення банком валютних операцій згідно з Декретом.

Згідно п. 2.3 Положення за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу ОСОБА_4 банку, банки мають право здійснювати, в тому числі операції з валютними цінностями, зокрема залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

Розміщення банком залучених коштів від свого імені, на власний умовах на власний ризик також віднесено до кредитної операції ст.ст. 47, 49 Закону України „Про банки та банківську діяльність.

Відповідно до п. 8.12 Правил використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджених Постановою ОСОБА_4 Банку України від 30.05.2007 року № 200, фінансові установи, які одержали генеральну ліцензію ОСОБА_4 банку на здійснення валютних операцій, і національний оператор поштового звязку можуть використовувати готівкову іноземну валюту для проведення валютних операцій відповідно до отриманих генеральних ліцензій ОСОБА_4 Банку та здійсненню валютних операцій.

ОСОБА_4 банком України було надано ЗАТ «ПроКредитБанк» банківську ліцензію якою передбачено право на виконання банківських операцій, визначених ст. 47 Закону України „Про банки та банківську діяльність», в тому числі і розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, та Дозвіл яким передбачено право здійснення валютних операцій, в тому числі, операції щодо залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України. Вказані документи були чинні на момент укладання кредитного договору в іноземній валюті.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Банку.

На підставі ст. ст. 526, 554, 555, 651, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов Публічного акціонерного товариства „ПроКредитБанк до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства „ПроКредитБанк ідентифікаційний номер 21677333, МФО 320984, рахунок № 290930002.980 у АТ „ПроКредитБанк заборгованість за кредитним договором № 2.26491 від 14.03.2008 року в сумі 46 157 (сорок шість тисяч сто пятдесят сім) грн. 59 коп..

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства „ПроКредитБанк ідентифікаційний номер 21677333, МФО 320984, рахунок № 290930002.980 у АТ „ПроКредитБанк заборгованість за кредитним договором № 2.28778 від 27.08.2008 року в сумі 47 304 (сорок сім тисяч триста чотири) грн. 51 коп..

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства „ПроКредитБанк ідентифікаційний номер 21677333, МФО 320984, рахунок № 290930002.980 у АТ „ПроКредитБанк судовий збір по 467 грн. 31 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: