Постанова № 2509132, 10.11.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10.11.2008 р.                                                                                                     № 9/379

13:40

За позовомРайонного центру навчання плаванню

доУправління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва

про скасування рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків №04-35-388 від 14.04.2008 р. Суддя: Кротюк О.В. Секретар судового засідання: Таран Т.К.

Представники:

Від позивача Жуков В.М. (наказ № 2 від 14.01.2008 р.)

Від позивачаБликотюк Т.О. (довіреність № 1 від 30.09.2008 р.)

Від відповідачаГрабійчук Л.Б. (довіреність № 7803/06-1 від 21.07.2008 р.)

Від відповідачаКалько Г.П. (посвідчення № 51 від 03.06.1999 р.) Обставини справи:           Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва з вимогами скасування рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків №04-35-388 від 14.04.2008 р. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та Інструкції № 21-1, оскільки хоча в звітності за січень 2006 р. позивачем допущено описку, яка виправлена звітністю за липень 2007 р., проте страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування страхувальником сплачені за січень 2006 р. в повному обсязі. Тому штрафні санкції, застосовані за донарахування сум штрафних внесків, є необґрунтованими, а рішення про їх застосування підлягає скасуванню.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, оскільки оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень, у спосіб та порядку встановлених Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки позивачем несвоєчасно нараховано та несплачено страхові внески за січень 2006 р.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

актом Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування встановлено, що Районний центр навчанню плаванню порушив п.п. 5.1. п. 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663, щодо порядку нарахування (обчислення) та строків сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. За січень 2006 р. страхувальником донараховані суми страхових внесків у розмірі 940,99 грн., які відображені у додатку № 23 «Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійного страхування, що підлягають сплаті»за липень 2007 р. Виходячи з викладеного Районний центр навчання плаванню підлягає відповідальності із застосуванням фінансової санкції у розмірі 893,95 грн.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків №04-35-388 від 14.04.2008 р. за донарахування сум зборів до Пенсійного фонду України застосовано до Районного центру навчання плаванню фінансові санкції у розмірі 893,95 грн.

За результатом розгляду адміністративної справи, судом встановлено, що позивачем подано до УПФУ у Деснянському районі міста Києва Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за січень 2006 р., яким визначено наступні показники:

Рядок 1: сума рядків 1.1 та 1.2 - 8806,87 грн.;

Рядок 1.1: загальна сума фактичних витрат на оплату праці та інших виплат, пов’язаних з відносинами трудового найму –8806,87 грн.;

Рядок 1.2: суми доходу, що розподіляються між членами колективних, орендних підприємств, сільськогосподарських кооперативів, фермерських господарств –103,93 грн.;

Рядок 9: загальна сума страхових внесків за розділом І (рядки 3+5+6-7+8) –2977,91 грн.

Позивачем подано до УПФУ у Деснянському районі міста Києва Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за липень 2007 р., яким визначено наступні показники:

Рядок 6: сума, на яку збільшені внески у зв’язку з виправленням помилки в період після 01.01.2004 р., - 940,99 грн.;

Рядок 6.1: 32%, 32.3%, 31,8%, 33,2%, 4%, 42%, 6,4%, 6,46%, 13,28% - 885,31 грн.;

Рядок 7: сума, на яку зменшені внески у зв’язку із виправленням помилки у період після 01.01.2004 р. –55,68 грн.

Відповідно Меморіальних ордерів № 5, № 5-1 та Додатку до них за січень 2006 р. загальна сума нарахованої заробітної плати становить відповідно 10916,27 грн. та 2784,00 грн., тобто всього 13700,27 грн. При цьому сума нарахувань до Пенсійного фонду України становить 55.68 грн. та 885,31 грн., 177,32 грн. та 2800,58 грн., тобто всього 3918,90 грн.

Також в матеріалах справи містяться платіжні доручення Районного центру навчання плаванню № 10 від 31.01.2006 р., яким перераховано внески до пенсійного фонду у розмірі 885,32 грн., платіжним дорученням № 11 від 31.01.2006 р.- 55,68 грн., платіжним дорученням № 24 від 07.02.2006 р. –2800,59 грн., платіжним дорученням № 25 від 07.02.2006 р. –177,32 грн. Враховуючи такі відомості, з матеріалів справи вбачається, що позивачем перераховано внесків до Пенсійного фонду України за січень 2006 р. в розмірі 3918,90 грн.

Аналізуючи такі обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року N 1058-IV розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Відповідач є платником внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст. 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»та ст. 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до вказаної статті страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону;

Відповідно до пункту першого частини першої статті 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»страхові внески до солідарної системи нараховуються: для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Відповідно до п. 4 ст. 4 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»із заробітної плати працівників підприємства проводиться утримання у розмірі 0,5 відсотків від об’єкта оподаткування, із заробітної плати або з частини заробітної плати, що не перевищує розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та 2 відсотки від об’єкта оподаткування, з частини заробітної плати в розмірі понад прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Відповідно до ст. ст. 14, п. 6, 12 ст. 20 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»платники збору на обов’язкове пенсійне державне страхування зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду; страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. N 21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за N 64/8663розроблена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та визначає процедуру реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями (далі - Підприємства) незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду України).

Відповідно до пункту 5 Інструкції № 21-1, обчислення страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється щомісячно за ставками, що визначаються відповідно до п.п. 4.1., 4.2., 4.1. Інструкції та відповідно до ст. 4 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»: 33.2 відсотки для суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднань, які використовують працю найманих працівників від суми фактичних витрат на оплату плати працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних витрат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці». Для підприємств, установ і організацій, де працюють інваліди, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування визначається окремо за ставкою чотири відсотки від об’єкта оподаткування для працюючих інвалідів.

Відповідно до пункту 8.1. Інструкції № 21-1, суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка).

Відповідно до положень пункту 11 Інструкції № 21-1 розрахунки за нарахуванням суми страхових внесків, пені, фінансових санкцій та інших платежів до Пенсійного фонду, госпрозрахунковими підприємствами відображаються за дебетом рахунків обліку витрат на виробництво, використання прибутків та інших фінансових джерел і за кредитом рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням", субрахунку 651 "За пенсійним забезпеченням".

Утримання та нарахування страхових внесків з громадян, що працюють, відображається за кредитом рахунку 65, субрахунку 651 "За пенсійним забезпеченням" і дебетом рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці", субрахунку 661 "Розрахунки за заробітною платою".

При перерахуванні коштів до Пенсійного фонду дебетується рахунок 65 субрахунку 651 "За пенсійним забезпеченням" і кредитується рахунок 31 "Рахунки в банках" або інші рахунки в банках.

У бюджетних установах нарахування страхових внесків, пені та фінансових санкцій, інших платежів до Пенсійного фонду та облік розрахунків за страховими внесками з громадян до Пенсійного фонду відображається на субрахунку 651 "Розрахунки з пенсійного забезпечення".

При нарахуванні страхових внесків до Пенсійного фонду дебетується рахунок 801 - 825 "Витрати на бюджет" і кредитується субрахунок 651 "Розрахунки з пенсійного забезпечення".

Утримання страхових внесків з громадян, що працюють, відображається за дебетом субрахунку 661 "Розрахунки із заробітної плати" і кредитом субрахунку 651 "Розрахунки з пенсійного забезпечення".

Платники, зазначені в підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків, за формою згідно з додатком 23 цієї Інструкції.

Пунктом 4 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»встановлено, що за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

Аналізуючи матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідачем безпідставно застосовано штрафні санкції до позивача за донарахування сум страхових внесків, які сплачуються відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Закон визначає критерієм відповідальності наявність двох фактів: не обчислення та не сплату внесків, за наслідком яких відбувається здійснення відповідних донарахувань. Разом з цим, при допущенні описки у Рядку 1 Розрахунку сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за січень 2006 р. в частині зазначення правильної суми, позивачем у встановлені строки та в повному обсязі сплачено суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за січень 2006 р., що підтверджено під час судового розгляду платіжними дорученнями, меморіальними ордерами. Разом з цим, позивач, самостійно виявивши описку в частині зазначення належної суми у Рядку 1 Розрахунку сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за січень 2006 р., самостійно виправив її шляхом подачі Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне, що підлягають сплаті за липень 2007 р. (Рядок 6). Крім того, суд зазначає що зазначена описка жодним чином не вплинула на повноту та своєчасність сплати позивачем відповідних страхових внесків та не спричинила обставин донарахування сум страхових внесків.

Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»від 5 квітня 2001 року N 2346-IIIвизначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України, а також встановлює відповідальність суб'єктів переказу.

Відповідно до Закону № 2346 меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України; платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Отже, враховуючи матеріали справи та пояснення представників сторін, надані сторонами докази, суд дійшов висновку про оплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за січень 2006 р. позивачем у повному обсязі, що підтверджено меморіальними ордерами № 5 та № 5-1 за січень 2006 р., зокрема у сумі 940,99 грн. Оскільки страхові внески за січень 2006 р. сплачені позивачем в повному обсязі, у встановлені законодавством строки. Хоча при подачі звітності за січень 2006 р. платником страхових внесків допущено описку, яка була самостійно виправлена в звітність за липень 2007 р., суд дійшов висновку, що позивачем суми страхових внесків за січень 2006 р. сплачено в повному обсязі, які нараховувались на повну та достовірну суму нарахованої заробітної плати за січень 2006 р.

Оскільки за січень 2006 р. позивачем страхові внески на загальнообов’язкове пенсійне страхування сплачено своєчасно та в повному обсязі, суд дійшов висновку, що рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування таких внесків є безпідставним та необґрунтованим, а отже підлягає скасуванню.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України (№ 254к/96-ВР від 28.06.1996р.) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач не довів правомірність прийняття оскаржуваного рішення.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, судові витрати позивача підлягають відшкодуванню йому з Державного бюджету України в розмірі 3,40 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків № 04-35-388 від 14.04.2008 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Районного центру навчання плаванню (02232, м. Київ, вул. Закревського, 67-а, код ЄДРПОУ 25777741) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 (сорок) коп.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                    О.В.Кротюк

          Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –05.12.2008.