Постанова № 2509039, 02.12.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02.12.2008 р.                                                                                                               № 6/430

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Добрянську Я.І. , судді Кишинському М.І. Цвіркуна Ю.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу

Державна податкова інспекція у Солом"янському районі міста Києва

доМіністерство промислової політики України

простягнення заборгованості в розмірі 62580913,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Гега В.В. (довіреність від 05.07.2007р. №98), Ярмак М.М. (довіреність від 14.01.2008р. №2), Припіяло С.В. (довіреність від 14.01.2008р. №5)

від відповідача: Калусенко В.В. (довіреність від 12.01.2008р. №20/5-4-17)

треті особи: Іщенко Р.А., Суббота О.В.(довіреність від 22.01.2008р. № 05-30/508), ЛяшкоН.П. (довіреність від 15.07.2008р. №18-22/7757), Наталич А.А. (довіреність від 02.07.2008р. №31-28020-02-2/15), Кучук Р.М. (довіреність від 12.06.2008р. №18-22/6633), Онашко Є.М. (довіреність від 22.09.2008р. №05-04/310-3141)

          На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 02.12.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Державна податкова інспекція у Солом’янському районі м. Києва, звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідача - Міністерства промислової політики України та третіх осіб Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Головного управління державного казначейства України в м. Києві про стягнення бюджетної заборгованості в розмірі 62580913,00 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що не виконання відповідачем умов договору №3-09-505/95 від 03.02.1995 р. укладеного між Міністерством фінансів України та Міністерством промисловості України про надання Міністерству промисловості України фінансової допомоги на кредитній основі в розмірі 6000 млрд. крб. та Угоди №1 від 10.04.1995р. укладеної між Міністерством фінансів України, з однієї сторони та Державним комітетом з легкої і текстильної промисловості і Державним комітетом України по харчовій промисловості про надання Міністерством фінансів України фінансової допомоги на кредитній основі в розмірі 698 млрд. крб., призвело до порушення вимог ч.4 ст. 17 Бюджетного кодексу України та виникнення у відповідача зобов’язання по відшкодуванню бюджетної заборгованості в розмірі 62580913,00 грн.

Відповідач проти позову заперечує, зазначаючи, що отримані Мінпромом в 1995 році кошти не могли бути взяті з бюджету та ніякого відношення до бюджетних коштів не мають, оскільки згадані договір та угода були укладені на виконання Урядової телеграми, в тексті якої зазначено, що кошти для Мінпрому іменуються як фінансова допомога на кредитній основі.

Треті особи - Міністерство фінансів України, Державне казначейство України та Головне управління державного казначейства України в м. Києві, з вимогами позивача погоджуються, вважають, їх правомірними, обґрунтованими та такими, що надають позивачу право на безспірне стягнення існуючої у відповідача заборгованості. Тому, вважають дії позивача правомірними.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Урядової телеграми від 03.02.1995 р. №09-407/003-02/95 між Міністерством фінансів України та Міністерством промисловості України укладено договір №3-09-505/95 від 03.02.1995 р. про надання Міністерству промисловості України фінансової допомоги на кредитній основі в розмірі 6000 млрд. крб. для погашення заборгованості за вугілля та енергоносії , перерахувавши їх на рахунки обласних фінансових управлінь.

Згідно з платіжними дорученнями від 02.02.1995р. №4 на суму 375 млрд. крб., №5 на суму 2141 млрд. крб., №6 на суму 100 млрд. крб., №6 на суму 3384 млрд. крб. на виконання умов договору №3-09-505/95 від 03.02.1995 р. Міністерством фінансів України кошти в розмірі 6000 млрд. крб. були перераховані на рахунки обласних фінансових управлінь.

Відповідно до п. 4 договору №3-09-505/95 від 03.02.1995 р. термін повернення фінансової допомоги та нарахованих процентів за її використання встановлюються до 28.04.1995р. з правом пролонгації до 31.07.1995р.

Пунктом 5.3 передбачено, що в разі несвоєчасного повернення Міністерством промисловості України позички і процентів за користування нею надається право безспірного стягнення відповідної заборгованості.

Відповідно до подання Управління державного казначейства України №408 від 21.04.2006р. Міністерством промислової політики України як правонаступником прав і обов'язків Міністерства промисловості України, що затверджено Указом Президента України від 25.07.1997р. №701/97 «Про утворення Міністерства промислової політики України»не сплачено прострочену заборгованість перед Державним бюджетом в розмірі 55858323,00 грн. основного боргу, що виникла на підставі неповернення Міністерством промисловості України бюджетної позички наданої відповідно до Договору №3-09-505/95 від 03.02.1995р.

Крім того, між Міністерством фінансів України, з однієї сторони, та Державним комітетом з легкої і текстильної промисловості (надалі «Держкомлегтекс») і Державним комітетом України по харчовій промисловості (надалі «Держхарчопром»), з другої сторони, укладено Угоду №1 від 10.04.1995 р. про надання Міністерством фінансів України фінансової допомоги на кредитній основі в розмірі 698 млрд. крб..

На виконання п. 1 Угоди №1 від 10.04.1995 р. Міністерством фінансів України Держкомлегтексу у квітні 1995 р. надано фінансову допомогу на кредитній основі в розмірі 698 млрд. крб., в тому числі: на 628 млрд. крб. передано заборгованість Держхарчопрому по бюджетній позичці і 70 млрд. крб. передано Держкомлегтексу для розрахунків за транзитні перевезення , на закупівлю сировини у відповідності до укладеної в листопаді 1994 р. Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Узбекистан.

Відповідно до п. 3 Угоди №1 від 10.04.1995 р. Держкомлегтекс зобов'язаний забезпечити повне повернення державних коштів до 01.08.1995 р. та щомісячне нарахування і сплату процентів на рахунок Міністерства фінансів України.

Пунктом 4 Угоди №1 від 10.04.1995 р. передбачено, що у разі невиконання чи несвоєчасного виконання Держкомлегтексом свого зобов’язання, зазначеного у пункті 3 цієї Угоди, Міністерство фінансів України має право у безспірному порядку стягнути відповідні кошти з рахунків Держкомлегтексу у банках України або зменшити на відповідну суму перерахування коштів, передбачених в державному бюджеті Держкомлегтексу.

Відповідно до подання Управління державного казначейства України № 409 від 21.04.2006 р., Міністерством промислової політики України, як правонаступником прав і обов'язків Державного комітету з легкої і текстильної промисловості, що затверджено Указом президента України від 28.07.1995р. №668/95 «Про ліквідацію Державного комітету України з легкої і текстильної промисловості», не сплачено прострочену заборгованість перед Держбюджетом в розмірі 6722 590,00 грн. основного боргу, яка виникла на підставі неповернення Міністерством промисловості України бюджетної позички наданої відповідно до Угоди №1 від 10.04.1995р.

Пунктом 4. ст. 17 Бюджетного кодексу України передбачено, що у разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов'язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

Як встановлено судом, відповідно до частини другої статті 9 Закону України „Про бюджетну систему Української РСР" (діяв на момент укладення Договору від 03.02.1995р. № 3-09-505/95 та Угоди від 10.04.1995р. №1) Республіканський бюджет виконується за розписом доходів і видатків.

Статтею 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 1995 рік" встановлювався обсяг видатків державного бюджету на 1995 рік. Одним із видів цих видатків є бюджетні позички .

Згідно із частиною третьою статті 3 Закону України „Про бюджетну систему Української РСР" правила складання і виконання республіканського і місцевих бюджетів встановлює Рада Міністрів Української РСР.

Частиною першою статті 9 Закону України „Про бюджетну систему Української РСР" встановлено, що Рада Міністрів Української РСР організує виконання республіканського бюджету через Міністерство фінансів Української РСР, міністерства, державні комітети, відомства і виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів Української РСР.

Крім того, підпунктом 3 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 1993 р. N 147 (чинне на момент укладення Договору від 03.02.1995р. № 3-09-505/95 та Угоди від 10.04.1995р. №1) встановлено, що організація виконання державного бюджету по доходах і видатках, здійснення фінансування видатків у межах наявних фінансових ресурсів у Державному бюджеті по видатках є одним із основних завдань, покладених на Міністерство фінансів України.

Враховуючи вищезазначені норми бюджетного законодавства для погашення заборгованості за вугілля та енергоносії, перерахувавши їх на рахунки обласних фінансових управлінь платіжними дорученнями від 02.02.1995р. № 4 на суму 375 млрд. крб., № 5 на суму 2141 млрд. крб., № 6 на суму 100 млрд. крб., № 7 на суму 3384 млрд. крб., були перераховані кошти в розмірі 6000 млрд. крб. на рахунки обласних фінансових управлінь.

Відповідно до пункту 4 Договору, термін повернення фінансової допомоги та нарахованих процентів за її використання встановлюються до 28.04.1995р. з правом пролонгації до 31.07.1995р.

Згідно з поданням Головного управління державного казначейства України в місті Києві № 930 від 12.10.2007 р., Міністерством промислової політики України, як правонаступником прав і обов'язків Державного комітету з легкої і текстильної промисловості, що затверджено Указом президента України від 28.07.1995р. № 668/95 «Про ліквідацію Державного комітету України з легкої і текстильної промисловості»не сплачено прострочену заборгованість перед Держбюджетом в розмірі 6.722.590,00 гривень основного боргу, що виникла на підставі неповернення Міністерством промисловості України бюджетної позички наданої відповідно до Угоди. Докази наявності боргу знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 30 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України до органів стягнення відносяться податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення, до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Згідно з пунктом 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Статтею 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та статтею 20 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»встановлено, що в 2007 та 2008 роках органи державної податкової служби України визнані органами стягнення заборгованості юридичних осіб перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі.

Відповідно до ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - переданій на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владну управлінську на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

          Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

          Відповідно до пункту 3 частини І статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів.

          Пункт 14 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України дає ; визначення адміністративного договору, згідно з яким це - дво- або багатостороння і угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.

          Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем та Державним казначейством України підтверджують обставини, на які позивач посилається при їх обґрунтуванні.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. Суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі та стягнути з Міністерства промислової політики України на користь Держави бюджетну заборгованість в розмірі 62580913,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ :

1.           Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Міністерства промислової політики України на користь Держави бюджетну заборгованість в розмірі 62580913,00 грн. (шістдесят два мільйони п’ятсот вісімдесят тисяч дев’ятсот тринадцять грн. 00 коп.) на рахунок Державного казначейства України №31139419645026 в ОПЕРУ Державного казначейства України код банку 820172, код ЄДРПОУ Державного казначейства України 20055032, код бюджетної класифікації 00264900, символ звітності банку 419.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Головуючий Суддя                                                                       Добрянська Я.І.

Судді                                                                                                     Кишинський М.І.                                                                                                     Цвіркун Ю.І.