Постанова № 250884, 02.10.2006, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2006

м.Київ

Справа № 34/10-А

16 год. 25 хв.

За позовом

Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору та контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України в м. Києві

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімаркет»

про

про стягнення фінансових санкцій (штрафу) в сумі 1 700 грн.

Суддя

Сташків Р.Б.

секретар судового засідання

Волуйко Т.В.

Представники:

від позивача –

Есманова Н.М. (дов. № 126/9/21-231 від 31.05.2006);

від відповідача –

Зулинська І.В. (дов. б/н від 13.12.2005).

Розгляд справи здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) відповідно до пункту 6 Розділу VІІ цього Кодексу.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні 02.10.2006 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

СУТЬ СПОРУ:

Регіональне управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору та контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України в м. Києві (далі –Регіональне управління) у серпні 2006 року звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімаркет»(далі –Товариство) 1 700 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч положенням статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(далі –Закон № 481/95-BP) та пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 № 567 “Про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (далі –Постанова № 567) в магазині відповідача на реалізації знаходився алкогольний напій без марки акцизного збору.

Вказане правопорушення зафіксовано у акті № 260271-0189/21-112 від 12.04.2006 (далі –Акт перевірки), на підставі якого позивачем прийнято рішення від 20.04.2006 № 260045-21-112/0960 про застосування до відповідача фінансових санкцій на суму 1 700 грн. Товариство у добровільному порядку зазначену суму фінансових санкцій не сплатило.

Відповідач позов не визнав. Свої заперечення проти позову мотивував тим, що документи (наказ начальника Регіонального управління від 03.04.2006 № 68 та направлення на перевірку № 21-01/202 від 11.04.2006) на підставі яких була проведена перевірка, в результаті якої було виявлено спірне правопорушення, складені з порушенням вимог чинного законодавства. Окрім того, відповідач не погоджується з розміром фінансової санкції.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство здійснює роздрібну торгівлю алкогольними та тютюновими виробами на підставі ліцензії, виданої Регіональним управлінням.

Регіональним управління на підставі Закону України «Про державну податкову службу»та Закону 481/95-BP 12 квітня 2006 року здійснено перевірку магазину Товариства, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Лебедєва-Кумача, 2/6.

За наслідками вказаної перевірки складено Акт перевірки, яким зафіксовано порушення відповідачем вимог статті 11 Закону 481/95-BP та пункту 20 Постанови № 567, а саме –на реалізації знаходилось вино «Портвейн Таврида Білий»(виробник АР Крим, м. Ялта, СПД ФО Костін В.В., код 2084314899, дата розливу 21.02.2006), 0,7 л за ціною 3 грн. 73 коп. без марки акцизного збору.

Перевірка проводилась в присутності представника відповідача –адміністратора магазина Полевичок Тетяни Григорівни, яка була ознайомлена з Актом перевірки та його підписала. При цьому власноручно зазначивши у Акті перевірки, що: «Зауваження та пояснення до акта будуть надані у терміни, встановлені Законом».

Проте, з пояснень представника Товариства вбачається, що жодних зауважень та пояснень до Акта перевірки не було надано.

На підставі Акта перевірки Регіональним управлінням 20.04.2006 прийнято рішення № 260045-21-112/0960 про застосування фінансових санкцій на суму 1 700 грн. за порушення Товариством статті 11 Закону № 481/95-BP, згідно із абзацом тринадцятим частини другої статті 17 цього Закону.

Зазначене Рішення було надіслано Товариству рекомендованим листом, та вручено його представнику під розписку 25 квітня 2006 року, про що свідчить повідомлення про вручення органу поштового зв’язку.

Відповідач у місячний строк відповідно до чинного законодавства оскаржив рішення про застосування фінансових санкцій до Департаменту з питань адміністрування акцизного збору та контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України. Департамент листом від 1 червня 2006 року за № 3467/21-0417 підтвердив законність вказаного рішення.

У судовому порядку рішення Регіонального управління від 20.04.2006 року № 260045-21-112/0960 про застосування фінансових санкцій не оскаржувалось та вважається чинним.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Закону № 481/95-BP алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Згідно з абзацом другим статті 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізація на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.

Пунктом 12 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року № 854) передбачено, що зберігання та реалізація алкогольних напоїв, крім алкогольних напоїв з вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць, вироблених в Україні, дозволяється тільки за наявності марки акцизного збору встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством.

Факт того, що на реалізації в магазині Товариства знаходився алкогольний напій без марки акцизного збору підтверджується Актом перевірки (скріплений підписами представників Регіонального управління та Товариства) та не заперечується представником відповідача.

Відповідно до частини першої статті 238 Господарського кодексу України (далі –ГК України) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Одним із видів цих санкцій згідно зі статтею 239 цього Кодексу є адміністративно-господарський штраф, яким відповідно до частини першій статті 241 ГК України є грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення (частина друга статті 241 ГК України)

Абзацом тринадцятим частини другої статті 17 Закону № 481/95-BP передбачено, що у разі зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

Оскільки вартість товару, що перебував на реалізації без марки акцизного збору склала 3 грн. 73 коп., то Регіональним управлінням застосований мінімальний розмір штрафу –1700 гривень.

Згідно з частиною четвертою, п’ятою статті 17 Закону № 481/95-BP рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України, а у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення цих органів, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Пунктом 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790) передбачено, що у разі невиконання суб’єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, та доказів самостійної сплати суми фінансових санкцій суду не надав.

Згідно з частиною четвертою статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 23, 71, 86, 94, 98, 158-163, 167, пунктом 6 Розділу VІІ КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімаркет»(м. Київ, вул. Туполева, 17, код ЄДРПОУ 31814050, р/р 260070100475 у ЗАТ “Прокредит Банк”, МФО 320948) в доход Державного бюджету України (р/р № 31111106600009, МФО 820019, одержувач РВДК у Святошинському районі м. Києва, код одержувача 26077945, код платежу 23030300) 1 700 грн. (одна тисяча сімсот гривень) 00 коп. штрафу.

Постанова відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя

Сташків Р.Б.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –23.10.2006.