Постанова № 25080131, 18.06.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 червня 2012 року 11:14 № 2а-16735/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., за участю секретаря судового засідання Бурди А.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби

до

Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок"

про

стягнення податкового боргу в розмірі 2727824,92 грн.

Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок" податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 2727824,92 грн. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, прийнятої в судовому засіданні, 11 червня 2012 року).

Позов обґрунтований зокрема тим, що відповідачем не сплачено самостійно узгоджену та нараховану контролюючим органом суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість за 2010-2012 роки.

Ухвалою суду від 25 квітня 2012 року позивача – Державну податкову інспекцію у Святошинському районі міста Києва замінено правонаступником – Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби.

Представник позивача у судовому засіданні, 18 червня 2012 року, позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача не заперечив щодо наявності в підприємства податкового боргу, однак заперечив проти задоволення позову, зазначивши, що підприємство має податковий борг з податку на додану вартість, водночас постійно, в міру фінансових можливостей, здійснює погашення боргу. Також, представник зазначив, що підприємство повторно звернулося до державної податкової служби з заявою про розстрочення податкового боргу.

Ухвалами суду від 15 лютого 2012 року та від 15 березня 2012 року провадження у справі зупинялось з метою надання сторонам часу для примирення – розгляд заяви про розстрочення податкового боргу.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Державне підприємство дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок", ідентифікаційний код 05422987, місцезнаходження: 03179, м. Київ, вул. Михайла Чалого, 3, зареєстровано 10.03.2004 р. Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією, як платник податків, відповідач узятий на облік в органах державної податкової служби 02.01.1992 р. за №03-101/176, на момент розгляду справи перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість: за червень 2010 року №191742 на суму 272947,00 грн.; за липень 2010 року №224187 на суму 161231,00 грн.; за серпень 2010 року №205801 на суму 154520,00 грн.; за вересень 2010 року №238372 на суму 170263,00 грн.; за жовтень 2010 року №277888 на суму 157232,00 грн.; за листопад 2010 року №298582 на суму 118203,00 грн.; за грудень 2010 року №350607 на суму 516388,00 грн.; за січень 2011 року №17504 на суму 71674,00 грн.; за лютий 2011 року №66903 на суму 171743,00 грн.; за березень 2011 року №120059 на суму 236834,00 грн.; за серпень 2011 року №9008035274 на суму 178505,00 грн.; за вересень 2011 року №9009319642 на суму 155186,00 грн.; за жовтень 2011 року №9011721539 на суму 339663,00 грн.; за листопад 2011 року №9012923747 на суму 289970,00 грн.; за грудень 2011 року №9014208837 на суму 198212,00 грн.; за січень 2012 року №9001047368 на суму 2320,00 грн.; за лютий 2012 року №9013210201 на суму 152238,00 грн.; за березень 2012 року №9020997853 на суму 182661,00 грн.; за квітень 2012 року №9027885291 на суму 203114,00 грн.

Крім того, позивачем неодноразово проводились перевірки відповідача щодо дотримання ним вимог податкового законодавства, про що складено акти: від 08.10.2010 р. №2738/7/15-220; від 15.12.2010 р. №3926/15-220; від 31.12.2010 р. №3974/15-220; від 13.05.2011 р. №282/15-220; від 19.09.2011 р. б/н; від 24.02.2012 р. №481/15-220 за наслідками яких винесено податкові повідомлення-рішення, відповідно: від 15.12.2010 р. №0056671502/0 на суму 1999,82 грн. та №0056681502/0 на суму 449,93 грн.; від 31.12.2010 р. №0058171502/0 на суму 18789,44 та №0058161502/0 на суму 10959,84 грн.; від 08.10.2010 р. №0040841502/0 на суму 112671,93 грн. та №0040881502/0 на суму 93685,53 грн.; від 13.05.2011 р. №0006681502 на суму 18400,00 грн.; від 19.09.2011 р. №0037681502 на суму 122772,29 грн.; від 24.12.2012 р. №0006751502 на суму 161012,11 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на корінцях вказаних повідомлень-рішень, копії яких наявні у матеріалах справи, а також повідомленням про вручення поштового відправлення з податковим повідомленням-рішенням від 24.12.2012 р. №0006751502 з відповідною відміткою про вручення.

У зв’язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість, позивачем прийнято першу від 06.07.2010 р. №1/983 та другу від 07.09.2010 р. №2/1319 податкові вимоги на суми 150514,29 грн. та 369421,75 грн. відповідно. Вказані вимоги отримані відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення з відповідною відміткою.

Станом на час розгляду справи судом, податковий борг відповідача перед бюджетом з податку на додану вартість становить 2727824,92 грн. (у тому числі 108889,08 грн. – пеня), що підтверджується даними довідки Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про заборгованість Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок", а також даними зворотного боку облікової картки платника податків Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок" за платежем 14010100 (податок на додану вартість).

Як пояснив представник позивача, податковий борг відповідача з моменту надіслання йому податкових вимог не переривався.

Під час судового розгляду справи позивач звертався до Державної податкової служби у місті Києві з заявою про відстрочення сплати податкового боргу з податку на додану вартість, яка залишена без задоволення рішенням Державної податкової служби у місті Києві від 12.04.2012 р. №2177/10/19-120, в зв’язку з відсутністю економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошового зобов’язання та/або збільшення податкових надходжень внаслідок застосування режиму розстрочення.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 січня 2000 року №2181-ІІІ, чинного на час існування спірних правовідносин, (далі – Закон №2181-ІІІ) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181-ІІІ встановлювалось, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності-протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового Кодексу України податкова декларація, розрахунок – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (абзац перший пункту 58.1). Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення (абзац перший пункту 58.3).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем самостійно було узгоджено податкове зобов’язання з податку на додану вартість шляхом подання податкових декларацій за 2010-2012 роки. Також частину податкового зобов’язання з податку на додану вартість визначено контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях, які отримані відповідачем.

Крім того, судом встановлено, що з метою погашення податкового боргу відповідачу надсилались податкові вимоги за правилами, встановленими статтею 6 Закону №2181-ІІІ, чинного на час виникнення податкового боргу, які платником податку були отримані.

Представником відповідача під час судового розгляду подавались копії платіжних доручень про сплату сум податку на додану вартість, які судом долучені до матеріалів справи. Як зазначив представник позивача, сплачені відповідачем суми податку на додану вартість згідно з наданих платіжних доручень були враховані при визначенні суми податкового боргу в заявленому до стягнення розмірі.

Станом на час розгляду справи судом, відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу в розмірі 2727824,92 грн., оскарження податкових повідомлень-рішень, податкових вимог. При цьому, представник відповідача не заперечував щодо розміру суми податкового боргу з податку на додану вартість, який має підприємство, станом на час розгляду справи в суді в розмірі 2727824,92 грн.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі в розмірі 2727824,92 грн., відтак адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок" (ідентифікаційний код 05422987) на користь Державного бюджету України (р/р 31110029700009, в ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100, одержувач: УДК у Святошинському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077945) податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 2727824,92 грн. (два мільйони сімсот двадцять сім тисяч вісімсот двадцять чотири грн. 92 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець