Постанова № 25080022, 28.05.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 травня 2012 року 10:20 № 2а-4695/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., при секретарі судового засідання Паньківу В.В. розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Балкорм»

до Київської регіональної митниці

про визнання неправомірних податкових повідомлень від 21.03.2012 р. №73,74

за участю представників сторін:

від позивача: Ніколаєнко О.О., Прокопчук О.В.;

від відповідача: Куліш Н.П.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28.05.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Балкорм»(далі по тексту -Позивач) з позовом до Київської регіональної митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень Київської регіональної митниці від 21.03.2012 №73 та №74 повністю.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем не правомірно донараховано суму додаткових податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до Державного бюджету України, та прийняття податкових повідомлень форми «Р»№ 73 та № 74 від 21.03.2012 року прийнято без урахувань всіх норм закону, а отже на думку Позивача податкові повідомлення підлягають скасуванню в повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, в обґрунтування заперечень зазначає, що ним нараховано та направлено позивачу податкові повідомлення № 73 та № 74 в порядку здійснення митної справи та забезпечення на території закріпленого за нею регіону комплексного контролю за додержанням законодавства України з митної справи, діючи на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений положеннями законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, заслухавши думку сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що відповідно до статутної діяльності підприємства Позивач з 2003 року імпортує на територію України вітаміни, ферменти, амінокислоти.

Позивачем було ввезено наступний товар: по-першій групі «Ronozyme NP (CT)»за ВДМ №100000020/2010/711554 від 15.06.2010 р.; №100000020/2010/711554 від 15.06.2010 р.; №100000020/2010/713525 від 18.11.2010 р.; №100000020/2011/241994 від 18.01.2011 р., товар було задекларовано та випущено митницею у вільний обіг за кодом УКТЗЕД 3507 90 90 00 (ставка мита 5%). По-другій групі «Microvit D3 Promix»за ВДМ №100000020/2009/239552 від 05.03.2009 р.; №100000022/2010/710103 від 27.01.2010 р.; №100000022/2010/710505 від 16.03.2010 р.; №100000020/2010/712363 від 18.08.2010 р.; №100000020/2010/713525 від 18.11.2010 р.; №100000020/2011/241994 від 18.01.2011 р. товар було задекларовано та випущено митницею у вільний обіг за кодом УКТЗЕД 2936 29 90 00 (ставка мита 0%). По-третій групі «Microvit H Biotin 2%»за ВДМ №100000020/2009/239861 від 07.04.2009 р.; №100000022/2010/710103 від 27.01.2010 р.; №100000022/2010/710505 від 16.03.2010 р.; №100000020/2011/241994 від 18.01.2011 р. товар було задекларовано та випущено митницею у вільний обіг за кодом УКТЗЕД 2936 29 30 00 (ставка мита 0%). По-четвертій групі «Ronozyme Р5000 (СТ)»за ВДМ №100000020/2009/239861 від 07.04.2009 р.; №100000020/2009/241232 від 29.07.2009 р.; 100000020/2009/242017 від 09.10.2009 р. товар було задекларовано та випущено митницею у вільний обіг за кодом УКТЗЕД 3507 90 90 00 (ставка мита 5 %). По-п'ятій групі «Rovabio Excel AP»за ВДМ №100000020/2009/241232 від 29.07.2009 р.; №100000020/2009/242017 від 09.10.2009 р.; 100000020/2009/242516 від 18.11.2009 р.; №100000020/2010/710505 від 16.03.2010 р.; №100000020/2010/711554 від 15.06.2010 р.; №100000020/2010/712363 від 18.08.2010 р.; №100000020/2010/713525 від 18.11.2010 р.; №100000020/2011/241994 від 18.01.2011 р.; №100000020/2011/243174 від 28.04.2011 р.; №100000020/2011/245801 від 05.12.2011 р.; №100000020/2011/245958 від 16.12.2011 р. товар було задекларовано та випущено митницею у вільний обіг за кодом УКТЗЕД 3507 90 90 00 (ставка мита 5 %).

ТОВ «Балкорм»було виконано вимоги митного органу щодо надання необхідних документів та висновків відповідних установ: акти про проведення митного огляду товарів, митна оцінка товарів, що проводилась відповідної установою Київської регіональної митниці, сертифікати відповідності та інші документи.

Співробітниками Київської регіональної митниці з 17.02.2012 року по 24.02.2012 року було проведено невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Балкорм»вимог законодавства України з питань митної справи при декларуванні товарів: «Ронозим»та «Ровабіо Ексель АП»за кодом 350790 90 00 згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, «Мікровіт Д3 Промікс 500»та «Мікровіт К3 Промікс МНБ»за кодом 2936 29 90 00 згідно з УКТ ЗЕД за період з 01.03.2009 по 31.01.2012 р.

За результатом перевірки складено акт перевірки № н/12/100000000/30861140 від 24.02.2012 року (надалі по тексту Акт перевірки).

В акті зазначено, що під час перевірки встановлено, що Позивачем було задекларовано товар по-першій групі «Ronozyme NP (CT)»за ВДМ №100000020/2010/711554 від 15.06.2010 р.; №100000020/2010/711554 від 15.06.2010 р.; №100000020/2010/713525 від 18.11.2010 р.; №100000020/2011/241994 від 18.01.2011 р., товар було задекларовано та випущено митницею у вільний обіг за кодом УКТЗЕД 3507 90 90 00 (ставка мита 5%), а відповідно до перевірки код товару за УКТЗЕД змінений на 2309 90 31 00 (ставки мита 10%). По-другій групі «Microvit D3 Promix»за ВДМ №100000020/2009/239552 від 05.03.2009 р.; №100000022/2010/710103 від 27.01.2010 р.; №100000022/2010/710505 від 16.03.2010 р.; №100000020/2010/712363 від 18.08.2010 р.; №100000020/2010/713525 від 18.11.2010 р.; №100000020/2011/241994 від 18.01.2011 р. товар було задекларовано та випущено митницею у вільний обіг за кодом УКТЗЕД 2936 29 90 00 (ставка мита 0%), а відповідно до перевірки код товару за УКТЗЕД змінений на 2309 90 41 00 (ставки мита 10%). По-третій групі «Microvit H Biotin 2%»за ВДМ №100000020/2009/239861 від 07.04.2009 р.; №100000022/2010/710103 від 27.01.2010 р.; №100000022/2010/710505 від 16.03.2010 р.; №100000020/2011/241994 від 18.01.2011 р. товар було задекларовано та випущено митницею у вільний обіг за кодом УКТЗЕД 2936 29 30 00 (ставка мита 0%), а відповідно до перевірки код товару за УКТЗЕД змінений на 2309 90 51 00 (ставки мита 10%). По-четвертій групі «Ronozyme Р5000 (СТ)»за ВДМ №100000020/2009/239861 від 07.04.2009 р.; №100000020/2009/241232 від 29.07.2009 р.; 100000020/2009/242017 від 09.10.2009 р. товар було задекларовано та випущено митницею у вільний обіг за кодом УКТЗЕД 3507 90 90 00 (ставка мита 5 %), а відповідно до перевірки код товару за УКТЗЕД змінений на 2309 90 31 00 (ставки мита 10%). По-п'ятій групі «Rovabio Excel AP»за ВДМ №100000020/2009/241232 від 29.07.2009 р.; №100000020/2009/242017 від 09.10.2009 р.; 100000020/2009/242516 від 18.11.2009 р.; №100000020/2010/710505 від 16.03.2010 р.; №100000020/2010/711554 від 15.06.2010 р.; №100000020/2010/712363 від 18.08.2010 р.; №100000020/2010/713525 від 18.11.2010 р.; №100000020/2011/241994 від 18.01.2011 р.; №100000020/2011/243174 від 28.04.2011 р.; №100000020/2011/245801 від 05.12.2011 р.; №100000020/2011/245958 від 16.12.2011 р. товар було задекларовано та випущено митницею у вільний обіг за кодом УКТЗЕД 3507 90 90 00 (ставка мита 5 %), а відповідно до перевірки код товару за УКТЗЕД змінений на 2309 90 51 00 (ставки мита 10%), у зв'язку з тим, що відповідно до висновку ЦМУЛДЕР від 21.04.2011 №13.1-161 у складі товару міститься 48,3 % крохмалю.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки Позивачем було подано заперечення після розгляду заперечень відповідачем Листом №14/4-17/12890 від 16.03.2012 р. повідомив Позивача, що висновки Акту перевірки є обґрунтованими, а заперечення Позивача не беруться до аги.

На підставі акту перевірки митницею були винесені податкові повідомлення форми «Р»від 31.03.2012 за № 74, № 73, загальна сума податкового зобов'язання, що визначена у податкових повідомленнях та підлягає сплаті до Держбюджету.

Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу України, законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, виданих на основі та на виконання Конституції України, Митного кодексу та законів України.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що підставою для проведення позапланової перевірки слугувало лист Держмитслужби України від 16.05.11 №11.1/2-16/7598, яким було надано роз'яснення стосовно препаратів, що призначені для використання як кормові добавки, рішення від 27.04.2011 №КТ-100-2417-2011 було скасовано службовою запискою ВДМ від 13.02.2012 №11-30/165.

Суд звертає увагу, що підставою для перевірки та зміни коду товару слугував лист Держмитслужби України від 16.05.11 №11.1/2-16/7598 та рішення від 27.04.2011 №КТ-100-2417-2011, яке було скасовано службовою запискою ВДМ від 13.02.2012 №11-30/165, проте, як свідчать матеріали справи Позивачем ввозився товар в 2009 р. -2011 р., до моменту появи даного листа та рішення, а отже, Відповідач прийшов до помилкового висновку щодо зміни коду товару.

У відповідності до п. 35 ст. 1 Митного кодексу України, пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Згідно п. 19 ст. 1 Митного кодексу України, визначено, що митні процедури - це операції, пов'язані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також зі справлянням передбачених законом податків і зборів.

З аналізу вищезазначених норм, можна зробити висновки, що митні процедури охоплюють митний контроль, митне оформлення та справляння податків і зборів. При цьому виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів, є митним оформленням.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі Митного кодексу України відповідно до заявленого митного режиму.

У відповідності до ст. 69 Митного кодексу України, незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Відповідно до ст. 265 Митного кодексу України, порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 25 Закону України від 5 лютого 1992 року №2097-XII «Про Єдиний митний тариф»установлено, що мито, несплачене у строки, на які було надано відстрочку та розстрочку сплати, а так само не сплачене в результаті інших дій, що спричинили його недобір, стягується за розпорядженням митних органів України у безспірному порядку.

Наведені норми права дають підстави вважати, що за наслідками перевірки правильності визначення митної вартості товарів можуть бути донараховані обов'язкові платежі.

За змістом пункту 10.3 статті 10 Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних відносин) платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-ІІІ якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми в порядку, встановленому цим Законом.

За змістом статті 313 МК класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, є виключною компетенцією митних органів.

Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи (стаття 69 МК).

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Відповідачем не надану Суду переконливих доказів того, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, зокрема з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення підпункту "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-ІІІ.

Крім того, Суд звертає увагу, що в матеріалах справи мітяться докази того, що Відповідачем було оглянутий товар, перевірена митна оцінка товарів надані висновки і жодних зауважень не виникло.

Аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що при винесені податкові повідомлення форми «Р»№ 73 та № 74 від 21.03.2012 року Київською регіональною митницею не було враховану всіх існуючих обставин, а тому дані податкові повідомлення підлягає скасуванню в повному обсязі.

Аналогічна позиція викладена в Постановах Верховного суду України від 07.11.2011 р. по справі №21-233а11, від 23.02.2012 р. по справі № 21-272а11 та від 21.02.2012р. по справі № 21-813во10.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення Київської регіональної митниці від 21.03.2012 №73 та №74.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук