Постанова № 25079659, 13.06.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2012 р. 11 год.25 хв.Справа № 2-а-1428/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Осташевському Е.Є.,

за участю:

представників позивача- Довбиш Г.В., Андрєєва Д.В., Протас О.П.,

представника відповідача- Кістінь І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Вендельн Україна"

до Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Дочірнє підприємство "Вендельн Україна" (далі - ДП "Вендельн Україна", позивач) звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ, відповідач) про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.01.2012р. № 0000042301 про зменшення заявленого до бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2009р. у сумі 83654,00 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, пояснили, що оскаржуване повідомлення-рішення прийняте на підставі акту перевірки від 03.01.2012 р. Як вбачається з акту, підставою для висновку про порушення вимог законодавства про податок на додану вартість (далі - ПДВ) є відсутність можливості у податкової інспекції перевірити всіх учасників господарської операції по ланцюгу постачання, що, в свою чергу, позбавляє позивача права на податковий кредит по такій операції. Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" головною умовою для формування податкового кредиту платника ПДВ є наявність належним чином складеної податкової накладної та використання придбаних за цими податковими накладними товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах власної господарської діяльності платника податків. Всі зазначені вимоги для формування податкового кредиту, а отже і для отримання бюджетного відшкодування, підприємством виконані, тому у відповідача відсутні правові підстави для зменшення належної до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість. Висновки відповідача про неможливість підтвердження сплати до бюджету сум ПДВ постачальниками товарів (робіт, послуг) по ланцюгу проходження товару не можуть бути підставою для зменшення заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ, оскільки у платника податку відсутній механізм та не передбачений обов'язок по контролю за декларуванням та сплатою ПДВ до бюджету постачальниками товарів (робіт, послуг) по ланцюгу до виробника. Також позивач наголошує на порушенні, допущеному податковим органом під час проведення перевірки, а саме - не надіслання підприємству наказу та повідомлення про проведення перевірки до її початку.

Представник відповідача проти позову заперечив, суду пояснив, що перевіркою встановлено завищення суми бюджетного відшкодування, а тому зменшення суми ПДВ є правомірним. Головною умовою для отримання бюджетного відшкодування з ПДВ платником податку є сплата ПДВ до бюджету постачальниками товарів (робіт, послуг) на всіх етапах (ланцюгах) проходження товарів (робіт, послуг) починаючи від виробника або експортера цих товарів (робіт, послуг). Перевіркою не встановлено факт надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету по постачальникам позивача, а тому відсутні і підстави для повернення сум надмірно сплаченого податку позивачу.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

У січні 2012 р. ДПІ у Білозерському районі Херсонської області було проведено невиїзну документальну перевірку ДП "Вендельн Україна" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ в рахунок майбутніх періодів за грудень 2009 р. За результатами перевірки складено акт від 03.01.2012 р. № 2/23-020/23702294.

Перевіркою встановлено порушення п.п. 7.7.1. п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.97 № 168 97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168/97-ВР) позивачем, завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за грудень 2009 року на 83654,00 грн.

Відповідно до виявлених в ході перевірки порушень ДПІ Білозерському районі прийняте податкове повідомлення - рішення 13.01.2012р. № 0000042301 на суму 120060,00 грн.

Щодо законності проведення перевірки, суд відмічає наступне.

Податковим органом була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка у приміщенні податкової інспекції.

Порядок проведення перевірок податковими органами регламентований Податковим кодексом України.

Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Тобто, проведенню перевірки має передувати отримання платником податків копії наказу та повідомлення.

Копію наказу від 29.12.2011р. № 350 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП „Вендельн Україна" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість» підприємству було надіслано разом із актом перевірки, що не заперечувалось відповідачем у судовому засіданні.

Таким чином податковим органом порушено порядок проведення невиїзної документальної перевірки ДП „Вендельн Україна".

У акті перевірки встановлено, що ДП „Вендельн Україна" на порушення пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на загальну суму 83654,00 грн. за грудень 2009р., що в свою чергу спричинило прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Зазначений висновок зроблений на підставі аналізу господарської діяльності позивача по взаємовідносинам із ПП „Ганеша-Люкс" у грудні 2009 року.

Так постачальником позивачу насіння соняшника у листопаді 2009 року по першому ланцюгу постачання є ПП „Ганеша-Люкс" на загальну суму ПДВ 157113,54 грн. Зазначений постачальник не є виробником поставленого товару. Його постачальниками по другому ланцюгу постачання є ПСП „Колосок" (ПДВ - 23737,66 грн.), СТОВ „Шевченко" (ПДВ - 13868,63 грн.), ПП „Свасти-Аста" (ПДВ - 22407,44 грн.), ПП „Тріада-Трейд" (ПДВ - 97099,81 грн.). Відносно ПП „Тріада-Трейд" у акті із посиланням на лист ДПІ у м. Херсоні зазначено, що це підприємство не має можливості надати первинні бухгалтерські документи у зв'язку із їх викраденням. У зв'язку із цим податковий орган не може підтвердити факт реальних взаємовідносин з поставки ПП „Тріада-Трейд" до ПП „Ганеша-Люкс", а відповідно не можна підтвердити надмірну сплату податку до бюджету усіма учасниками у ланцюгу постачання товару.

Суд не погоджується із такою позицією податкового органу з огляду на наступне.

Аналіз викладених у акті ДПІ порушень свідчить про те, що причиною зменшення бюджетного відшкодування із ПДВ позивачу стало неможливість підтвердити факт надмірної сплати ПДВ його котрагентами.

Для надання правової оцінки щодо заявлення позивачем до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість необхідно застосовувати положення Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час формування податкового кредиту та заявлення податку на додану вартість до бюджетного відшкодування), якими регламентується порядок визначення податкового кредиту та порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Виходячи із вимог п.п.7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону №168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), позивач має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у разі виникнення від'ємного значення за відсутності законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутності з боку платника податку порушення приписів п.п. 7.4.5. п. 7.4., 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону при формуванні податкового кредиту, за наявності факту дотримання платником податку вимог п.п. «а» п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 щодо заявлення до бюджетного відшкодування частини від'ємного значення у межах суми податку, фактично сплаченої ним у попередньому податковому періоді постачальникам товару, та вимог п.п. 7.7.4 щодо подання податковому органу податкової декларації, розрахунку та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування.

Доводи податкового органу щодо необхідності зменшення заявлених позивачем до бюджетного відшкодування сум з підстав непідвердження сплати ПДВ постачальниками товару у ланцюгу постачання не ґрунтуються на нормах Закону України «Про податок на додану вартість» з огляду на наступні обставини.

Податковий орган не враховує, що порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований п. 7.4, п. 7.5, п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту та заявлення від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Актами перевірок не встановлено жодного фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість.

У судовому засіданні досліджені первинні бухгалтерські документи, на підставі яких позивачу його контрагентом був поставлений товар, поставка підтверджується видатковими накладними, оплата проведена у повному обсязі у безготівковому порядку, продавець виписав позивачу податкові накладні, що за своїм змістом та формою повністю відповідають вимогам законодавства.

Позивач використав придбаний товар (соняшник) у своїй господарській діяльності.

Представник податкового органу у судовому засіданні підтвердив про відсутність будь-яких зауважень щодо товарності проведених операцій позивачем із його контрагентами, привильності оформлення податкових накладних, реальності повної оплати за поставлений товар, використання позивачем придбаного товару у господарській діяльності.

Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час формування спірного податкового кредиту та заявлення суми до бюджетного відшкодування) не ставив таке право платника податку в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання усіма постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань зі сплати ними сум податку.

ПП „Ганеша-Люкс" у повному обсязі задекларував зобов'язання по господарській операції із позивачем у листопаді 2009р.

Пунктом 10. 2 статті 10 Закону № 168/97-ВР встановлено, що платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до пункту 10.4 статті 10 цього Закону контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.

Суд вважає, що обов'язки контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ покладено на податковий орган, а не позивача. Тому немає підстав для позбавлення ДП "Вендельн Україна" права на бюджетне відшкодування через можливе порушення податкового законодавства постачальниками товару (послуг) по ланцюгу. Оскільки, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність саме для цієї особи. А тому, правові наслідки для зменшення заявленої ДП "Вендельн Україна" суми бюджетного відшкодування з ПДВ відсутні.

Суд також відмічає, що відповідно до ч. 2 ст 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Так Верховний Суд України у постанові від 31 січня 2011 року (справа № 21-47а10У) зазначив, що у разі якщо товарність операцій з поставки контрагентом позивачу товару не оспорюється, а надані останнім документи є підставою для висновку про сплату ним сум податку в ціні придбання товару безпосередньому постачальнику товару, сума податкового кредиту з ПДВ підтверджена належним чином оформленими податковими накладними та сплачена, застосування підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) є правильним. Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

У постанові від 29 жовтня 2010 року (справа № 21-14а10) зазначив, що ЗУ № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Положення пункту 1.8 статті 1 цього Закону щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам. Несплата продавцем чи його контрагентом ПДВ до бюджету у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

За таких обставин, суд повністю задовольняє позовні вимоги ТОВ "ДП "Вендельн Україна".

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Задовольнити повністю позовні вимоги Дочірнього підприємства "Вендельн Україна" до Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби щодо проведення перевірки ДП "Вендельн Україна" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 29.12.2011р. № 350.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.01.2012р. № 0000042301.

Стягнути із Державного бюджету на користь Дочірнього підприємства "Вендельн Україна" понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 868,73 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18 червня 2012 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.1