Рішення № 25075082, 03.07.2012, Апеляційний суд Херсонської області

03.07.2012

Справа №22ц-2190/1625/2012 Головуючий в І інстанції:

Скрипнік Л.А.

Категорія: 27 Доповідач: Майданік В.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2012 року липня місяця 03 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого: Орловської Н.В.

суддів: Кутурланової О.В.,

Майданіка В.В.

при секретарі Дягілевій В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 06 грудня 2011 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Кредобанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

17 червня 2011 року публічне акціонерне товариство "Кредобанк" (далі -Банк, ПАТ "Кредобанк") звернулося до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_3, в якому просило: стягнути з ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 82025,64 доларів США, що еквівалентно 654031,44грн., з яких - заборгованість за кредитом в сумі 68698,65 доларів США (з них прострочена заборгованість за кредитом 10440,65 доларів США), заборгованість за процентами в сумі 13326,99 доларів США, пеню в сумі 36897,65грн. та судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що 16.04.2008 року між ВАТ "Кредобанк" (після зміни 29.12.2009 року найменування -ПАТ "Кредобанк") та відповідачкою ОСОБА_3 був укладений кредитний договір. Згідно вказаного договору Банк надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 79200 доларів США строком до 14.12.2019 року, під 9,5% річних. В забезпечення виконання вказаного договору між Банком та відповідачкою було укладено 17.04.2008 року договір іпотеки житлового будинку, який знаходиться в м.Херсоні по вул.Західній,13. Відповідачка з 01.09.2009 року порушує свої грошові зобов'язання за договором кредиту, що призвело до заборгованості, яка за станом на 17.06.2011 року становить 82025,64 доларів США, що еквівалентно 654031,44грн. та пені в сумі 36897,65грн.

Заочним рішенням суду від 06 грудня 2011 року позов було задоволено. Суд вирішив: стягнути з відповідачки на користь позивача 82025,64 доларів США, що еквівалентно сумі 655376грн.66коп. та заборгованість по сплаті пені в сумі 36897грн.65коп.; стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати в сумі 1820грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить вказане рішення суду скасувати і закрити провадження по справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначила, що суд не врахував такі обставини. Обов'язковою умовою надання кредиту стало використання коштів для придбання нерухомості, а саме житлового будинку по АДРЕСА_1. Вказаний будинок було придбано у ОСОБА_4, якій він належав на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та заочного рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 13.03.2008 року. Однак, ухвалою суду від 02.10.2008 року зазначене заочне рішення було скасовано. За період 2008 року до кінця 2011 року вона була змушена захищати свої права на будинок в суді як третя особа з самостійними вимогами, витрачала кошти, пов'язані з розглядом справи, в тому числі на правову допомогу, сплату обов'язкових платежів, тощо. Рішенням суду від 24.03.2011 року її позов було задоволено. Через перенесені стреси в неї значно погіршилося здоров'я, самопочуття, що негативно вплинуло на професійну діяльність та рівень прибутку. В силу ст.617 ЦК України вважає вищевказані обставини такими, що виникли поза її волею, внаслідок непереборної сили, негативно вплинули на можливість виконання кредитних зобов'язань і стали причиною в їх неумисному порушені. Крім того, зазначила, що суд не звернув уваги на безпідставність нарахування пені, а також на те, що позивачем не надано письмових доказів щодо отримання нею кредиту.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.

Між ВАТ "Кредобанк" (після зміни найменування - ПАТ "Кредобанк") та відповідачкою укладено 16.04.2008 року кредитний договір №А160013, згідно з яким остання отримала від банку кредит в сумі 79200 доларів США для придбання нерухомості за адресою м.Херсон, АДРЕСА_1 зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 9,5% на рік та кінцевим терміном повернення 14.12.2019 року (а.с.42-43).

Згідно вказаного кредитного договору: у разі несвоєчасної сплати процентів та/або повернення кредиту (частини кредиту) банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим договором, про що письмово повідомляє позичальника (п.п.4.9.); за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за цим договором позичальник, крім відшкодування збитків, сплачує пеню у розмірі подвійної процентної ставки, вказаної у п.3.2 договору, але не менше однієї гривні за кожен день прострочення (п.5.2).

17.04.2008 року сторони уклали договір іпотеки №А160013 для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 та вимог Банку за вищевказаним кредитним договором, п.1.1 договору (а.с.11-15).

Відповідно до зазначеного договору іпотеки предметом іпотеки є житловий будинок, який розташований на земельній ділянці площею 517кв.м, загальною площею 124,2кв.м, житловою 68,5кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_1 (п.1.3 договору).

З розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що заборгованість ОСОБА_3 перед Банком за кредитним договором від 16.04.2008 року становить 82025,64 доларів США, яка складається з залишку по кредиту 68698,65 доларів США за станом на 17.06.2011 рік; заборгованості за відсотками в сумі 13326,99 доларів США за станом на 17.06.2011 рік; пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором в сумі 36897,65грн., яка нарахована з 01.09.2009 року по 17.06.2011 рік (а.с.16).

06 травня 2010 року позивачем на адресу відповідача направлено, згідно п.4.9. кредитного договору, повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту, яка отримана відповідачкою 13.05.2010 року (а.с.17-19).

З заявою про застосування судом позовної давності відповідачка до суду першої інстанції не зверталася, оскільки справу було розглянуто за її відсутності.

При апеляційному розгляді справи представник відповідачки ОСОБА_5 заявив про застосування судом позовної давності до вимоги про стягнення пені.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення кредиту та процентів за кредит, оскільки позичальник за вказаним кредитним договором неналежним чином виконує свої зобов'язання, а Банк за цим договором має право на дострокове повернення всієї суми кредиту, сплати процентів за кредит.

Доводи апеляційної скарги в цій частині до уваги не приймаються, оскільки не підтверджені належними доказами і висновків суду не спростовують. Зокрема, при апеляційному розгляді справи за клопотанням представника Банку до матеріалів справи була залучена належна копія кредитного договору з підписом відповідачки. Також при цьому представник відповідачки не заперечував проти того, що його довіритель отримала всю суму кредиту і використала його.

В той же час, стягуючи пеню, суд допустився помилки у застосуванні норм матеріального права, зокрема, не врахував положення п.1 ч.2 ст.258 ЦК України (позовна давність в один рік до вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені)) та ч.5 ст.261 ЦК України (за зобов'язаннями з визначеним строком викнання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання).

Оскільки в кредитному договорі передбачено, що його виконання здійснюється за графіком погашення кредиту, то початок перебігу строку позовної давності є день, коли боржник повинен був сплатити черговий платіж, але не сплатив його.

Тобто, судом першої інстанції не враховано початок перебігу строку позовної давності і не застосовано до вимоги про стягнення пені позовну давність.

Ця помилка підлягає виправленню судом апеляційної інстанції, відповідно до положень ч.2 ст.303 ЦПК України.

Позовну заяву подано позивачем 29.06.2011 року, а тому з урахуванням позовної давності в один рік до вимоги про стягнення неустойки стягненню підлягає пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором (за період з 29.06.2010 року) на суму 6800,58грн. менше, ніж вказано у судовому рішенні, тобто 30097грн.07коп.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідачка у своїй апеляційній скарзі, а її представник і при апеляційному розгляді справи, посилалися на те, що з 2008 року до кінця 2011 року вона була змушена захищати свої права на будинок в суді.

Вказане підтверджується наданою при апеляційному розгляді справи копією рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 24.03.2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності.

Вказані обставини колегія суддів вважає за істотними у цій справі, а тому вважає за необхідне зменшити розмір пені до 18000грн.

Таким чином, з урахуванням позовної давності в один рік до вимоги про стягнення неустойки, згідно з п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції слід змінити в частині стягнення пені, зменшивши суму стягнення з 36897грн.65коп. до 18000грн.

В решті це рішення, яке постановлено при дотриманні норм матеріального і процесуального права, слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309 ЦПК України, п.1 ч.2 ст.258, ч.5 ст.261, ч.3 ст.551 ЦК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 06 грудня 2011 року змінити в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства "Кредобанк" заборгованості по сплаті пені, зменшивши суму стягнення з 36897грн.65коп. до 18000грн.

В решті це рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і на нього може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий:

Судді: