Рішення № 25074971, 15.06.2012, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Провадження № 2/2202/59/2012

Справа № 2202/69/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2012 року Віньковецький районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого -судді Волкової О.М.

при секретарі Павлішен Ю.В.

за участю :

представника позивача - ліквідатора ВАТ «Віньковецький консервний завод » ОСОБА_2 та за довіреністю ОСОБА_3

представників відповідача -адвоката ОСОБА_4 та за довіреністю -ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Віньківці цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Віньковецький консервний завод» до ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач -- ВАТ«Віньковецький консервний завод»в особі ліквідатора ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, у якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений 28 вересня 2007 року між ВАТ «Віньковецький консервний завод»та ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за № 3063, витребувати у ОСОБА_6 з незаконного володіння частину комплексу по АДРЕСА_1, яку було незаконно отримано ним у власність, а саме: літ «Я-1» димову трубу площею 6,3 кв.м., що складає 4/1000 частки комплексу.

В обґрунтування позову ліквідатор ОСОБА_2 посилався на те, що в межах процедури ліквідації підприємства після отримання у січні 2012 року відповіді із Віньковецького БТІ про співвласників частини об'єктів нерухомості ВАТ «Віньковецький консервний завод», було виявлено, що частина нерухомого майна підприємства, а саме димова труба, була відчужена на користь відповідача згідно договору купівлі-продажу від 28.09.2007 року. Вказував, що даний договір вважає протиправним, укладеним із порушенням норм законодавства та таким, що підлягає визнанню недійсним, оскільки в порушення ч. 2 ст. 207 ЦК України від імені акціонерного товариства підписаний головою правління ОСОБА_7, що не відповідає дійсності, так як на момент підписання договору ОСОБА_7 не була призначена на посаду голови правління акціонерного товариства, а лише за рішенням спостережної Ради від 21.09.2006 року до скликання загальних зборів акціонерів товариства виконувала обов'язки голови правління. Однак нотаріус не перевірив повноваження та коло можливих дій, які може вчинити від імені акціонерного товариства ОСОБА_7, про що свідчить відсутність у договорі вказівки нотаріуса про перевірку установчих документів товариства, документа про призначення головою правління представника продавця та документації, яка дозволяє укласти правочин. В даному випадку була необхідна згода загальних зборів товариства, оскільки предметом оскаржуваного договору є відчуження частини виробних приміщень акціонерного товариства, необхідних для здійснення виробництва, а голова правління без згоди акціонерів може розпоряджатись лише обіговими засобами підприємства (обладнання, сировина, виготовлена продукція, тощо). Фактично із відчуженням частини виробничих приміщень стало неможливим виробництво продукції, припинилось одержання прибутків, що призвело до кредиторської заборгованості. Крім цього, у договорі відсутня вказівка на реквізити земельної ділянки, що свідчить про те, що ОСОБА_7 не мала доступу до необхідної документації. Вартість предмету оскаржуваного правочину занижена, а кошти покупцем димової труби на розрахунковий рахунок акціонерного товариства не вносились. Незаконно придбане нерухоме майно по акту прийому - передачі від продавця до покупця не передавалось. Також при укладенні спірного правочину не було дотримано вимоги ст. 362 ЦК України в частині надання згоди на відчуження частини комплексу (частки у власності ) іншими співвласниками комплексу. Крім того, на момент укладення спірного договору на майно підприємства було накладено арешт, а саме 17.07.2007 року ДПІ у Віньковецькому районі було накладено податкову заставу до 17.07.2012 року. Враховуючи, що спірний правочин суперечить вимогам ст. 203 ЦК України, позивач просив у відповідності до ст. 215 цього Кодексу визнати його недійсним, та в силу приписів ст. ст. 387, 388 ЦК України витребувати від відповідача незаконно отримане у власність майно.

У судовому засіданні ліквідатор ВАТ «Віньковецький консервний завод »ОСОБА_2 та його представник за дорученням -- ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, зазначених у позові, та просили задовольнити.

Представники відповідача -ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судовому засіданні позов не визнали та просили у його задоволенні відмовити. В заперечення пояснили, що позов є необґрунтованим з тих підстав, що на час виконання обов'язків головою правління ОСОБА_7 у Статут «ВАТ «Віньковецький консервний завод»не було внесено жодних обмежень щодо укладення нею договорів, а тому при укладенні спірного договору вона діяла у межах наданих їй повноважень. Вказували, що димова труба у податковій заставі на момент укладення договору купівлі-продажу у податковій заставі не перебувала. Оскільки сума вартості відчужуваного майна по балансовій вартості згідно довідки ВАТ «Віньковецький консервний завод»становить 9384 гривні при загальній вартості нерухомого майна 1023800,00 гривень, тобто сума спірної угоди не перевищує 10 % статутного фонду товариства, тому відповідно до Статуту підприємства згода Ради товариства на відчуження димової труби не була потрібна. Стверджували ,що відповідач ОСОБА_6 до моменту підписання договору купівлі-продажу димової труби через банк перерахував суму , яка була визначена за погодженням сторін, а саме 30 тисяч гривень, які надійшли на рахунок підприємства. Після укладення договору димову трубу було передано ОСОБА_6 згідно акту. Звертали увагу, що внаслідок відчуження димової труби права інших співвласників ніяким чином порушені не були, так як дане майно у спільній частковій власності акціонерів товариства не перебувало. Крім того, продаж димової труби ніяким чином не вплинув на процес виробництва заводу.

Нотаріус Віньковецької державної нотаріальної контори ОСОБА_9, залучена до участі у справі ухвалою суду в якості третьої особи без самостійних вимог, на запит суду надала копію нотаріальної справи по посвідченню спірного договору. У судовому засіданні пояснила, що її дії як нотаріуса під час посвідчення договору купівлі-продажу від 28.09.2007 року були вчинені відповідно до чинного законодавства -- Закону України «Про нотаріат», Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Вказувала, що нею було перевірено повноваження голови ВАТ «Віньковецький консервний завод»ОСОБА_7 шляхом ознайомлення із Статутом підприємства, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, довідкою ЄДРПОУ, протоколом засідання спостережної ради про призначення керівника та ін… Проаналізувавши надані їй документи, вона дійшла висновку про відповідність вчинюваних нотаріальних дій обсягу цивільної правоздатності юридичної особи. Також нотаріус зазначала, що ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»передбачено обов'язкову незалежну оцінку майна лише у випадках застави державного чи комунального майна, відчуження державного чи комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів або за згодою сторін. Крім того, розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, стали істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти лише в листопаді 2009 року після внесення відповідних змін до ст. 377 ЦК України

Заслухавши пояснення сторін представників, третьої особи, свідка, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що 28.09.2007 року між ВАТ «Віньковецький консервний завод»(продавець ) в особі голови правління ОСОБА_7 та ОСОБА_6 (покупець ) було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого продавець продав, а покупець придбав частину комплексу, а саме димову трубу «літ-Я-1», загальною площею 6,3 кв.м., що складає 4/1000 ідеальної долі комплексу за адресою смт. Віньківці вул. Першотравнева,12 Віньковецького району Хмельницької області.

Як вказано у п.1 договору , комплекс належить продавцю на підставі договору про поділ нерухомого майна, посвідченого Віньковецькою державною нотаріальною конторою Хмельницької області від 02.03.2006 року в реєстрі № 375 та зареєстрованого у Віньковецькому бюро технічної інвентаризації Хмельницької області від 06.03.2006 року в реєстровій книзі № 18 за реєстровим № 89.

Відповідно до п.2 зазначеного договору продаж димової труби вчинено за 30000 гривень, які покупець одержав від продавця до підписання цього договору, а згідно п.3 договору інвентаризаційна оцінка частини комплексу становить 9384 гривні.

На виконання даного договору, ОСОБА_6 на рахунок підприємства сплачено 30000 гривень, що вбачається із квитанції № 15 від 28.09.2007 року із відміткою «плата за димову трубу»та довідки №с23-88-0-1/44 від 11.04.2012 року Хмельницької обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», згідно якої відповідачем були перераховані кошти на поточний рахунок № 2600210250 ,що належить ВАТ «Віньковецький консервний завод».

ОСОБА_6 згідно акту -- накладної №112 від 17.09.2007 року відпущено як товар димову трубу ВАТ «Віньковецький консервний завод»за 30 тисяч гривень.

Згідно довідки позивача №137 від 04.10.2007 року, на основі вищезазначеної накладної та договору купівлі-продажу від 28.09.2007 року димова труба знята з балансу підприємства та виключена з складу основних засобів.

Відповідно до Витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно ОСОБА_6 здійснив державну реєстрацію права власності на майно, придбане за договором від 28.09.2007 року.

Судом встановлено, що пунктом 3.1 Статуту у новій редакції, яка затверджена протоколом загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства «Віньковецький консервний завод»№ 3 від 11.02.2000 року зазначено, що товариство є юридичною особою від дня його державної реєстрації.

Відповідно до пункту 3.5 Статуту товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність; продукції, виробленої товариством внаслідок господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених чинним законодавством.

Згідно з пунктами 3.7 та 3.8 Статуту товариство здійснює володіння, користування та розпорядження належним йому майном відповідно до цілей своєї діяльності; продавати, купувати, передавати безкоштовно, обмінювати, передавати в оренду юридичним чи фізичним особам основні та допоміжні засоби виробництва та інші матеріальні цінності, використовувати та відчужувати їх іншими способами, якщо це не суперечить чинному законодавству України та цьому Статуту.

Крім того, пунктом 8.1 Статуту (зі змінами та доповненнями, зареєстрованими 17.01.2002 року ) встановлено, що у товаристві створюються та функціонують :

1. Вищий орган товариства -загальні збори товариства ;

2. Рада акціонерного товариства (спостережна рада), надалі по тексту Рада товариства ;

3. Виконавчий орган -правління;

4. Ревізійна комісія.

Згідно з п. 8.3.4 підрозділу 8.3 Статуту Рада товариства (спостережна рада ), зокрема, а) надає згоду на укладення правлінням угод на суму, що перевищує 10 відсотків Статутного фонду товариства, б) обирає та відкликає голову правління товариства .

Згідно протоколу № 11 засідання спостережної ради ВАТ «Віньковецький консервний завод»від 21.09. 2006 року до скликання загальних зборів акціонерів товариства ОСОБА_7 було призначено тимчасово виконуючою обов'язки голови правління з 22.09.2006 року.

Рішенням спостережної ради ВАТ «Віньковецький консервний завод»від 20.02.2009 року за протоколом № 3 виконуюча обов'язки голови правління ОСОБА_7 звільнена із займаної посади з 23.02.2009 року.

Згідно п. п. 5.1, 8.3.1 Статуту, статутний фонд товариства складає суму 1262220 гривень, а у відповідності до п.8.4.7 голова правління від імені товариства укладає цивільно-правові угоди та договори на суму, що не перевищує 20 % балансової вартості основних фондів (у випадках укладення угод та договорів на суму, що перевищує вказану, голова правління повинен отримати дозвіл Ради товариства ).

Рада є органом управління товариством, що представляє інтереси акціонерів в проміжках між загальними зборами акціонерів і контролює та регулює діяльність правління товариства.

У зв'язку із зареєстрованими Віньковецькою районною державною адміністрацією 09.12.2002 року змінами до статуту, п.8.4.7 підрозділу 8.4 в частині повноважень голови правління, викладено у наступній редакції: «від імені товариства укладає угоди (договори, контракти ), з урахуванням обмежень, зазначених у підпункті а) п.8.3.4 підрозділу 8.3.»

Підпунктом а) п.8.3.4 підрозділу 8.3. передбачено , що рада товариства надає згоду на укладення правлінням й угод на суму, що перевищує 10 (десять ) відсотків статутного фонду товариства.

Згідно протоколів № 8 від 10.09.2007 року та № 9 від 12.09.2007 року засідання спостережної ради ВАТ «Віньковецький консервний завод», ОСОБА_7 значиться як голова правління. Зокрема, вказаними протоколами надано згоду на продаж майна для погашення кредиторської заборгованості та уповноважено голову правління ВАТ «Віньковецький консервний завод »ОСОБА_7 укласти від імені товариства відповідні договори купівлі-продажу , визначаючи всі їх суттєві умови самостійно на власний розсуд.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 12.08.2009 року порушено провадження в справі про визнання банкрутом відсутнього боржника - ВАТ «Віньковецький консервний завод»відповідно до ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою господарського суду Хмельницької області від 27.08.2009 року визнано банкрутом ВАТ «Віньковецький консервний завод» і відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором боржника ініціюючого кредитора Віньковецької МАПІ та призначено ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_2

Відповідно до абз. 13 ч.1 ст.25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідатор вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Як пояснювали у суді ліквідатор ОСОБА_2 та представник ОСОБА_3, про наявність оспорюваного договору їм стало відомо у січні 2012 року з інформації Віньковецького БТІ про співвласників частини об'єктів нерухомості ВАТ «Віньковецький консервний завод», після чого звернулись до суду.

В обґрунтування позовних позивач зазначав, що спірний договір купівлі-продажу було укладено з боку ВАТ «Віньковецький консервний завод»неповноважною особою, всупереч інтересів товариства й акціонерів по занижені вартості, що призвело до зупинення виробництва, без надання згоди спостережною радою на укладення спірної угоди та без затвердження цієї угоди рішенням загальних зборів акціонерів товариства, що суперечить статуту ВАТ «Віньковецький консервний завод»та вимогам закону.

Згідно частини першої статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами ) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою -третьою статті 203 Цивільного Кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Крім того, статтею 207 Цивільного Кодексу України передбачено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Частинами першою та третьою статей 92 та 154 ЦК України визначено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону, порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені ,зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень ; установчим документом акціонерного товариства є його статут; статут акціонерного товариства крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити , зокрема , відомості про склад і компетенцію органів управління товариством та про порядок ухвалення ними рішень.

Статутом ВАТ «Віньковецький консервний завод»передбачено такі його органи : загальні збори акціонерів ,рада товариства та правління , як виконавчий орган , роботою якого керує голова правління (пункт 8.4 ). Зазначене статутне положення не суперечить нормам статей 97, 99, 160, 161 ЦК України, згідно з якими управління товариством здійснюють його органи (загальні збори , наглядова рада та виконавчий орган ).

Частиною 2 статті 160 ЦК України передбачено, що статутом акціонерного товариства і законом встановлюється виключна компетенція наглядової ради. Питання, віднесені статутом до виключної компетенції наглядової ради, не можуть бути передані нею для вирішення виконавчому органу товариства.

Згідно п.8.3.4 статуту ВАТ «Віньковецький консервний завод» рада товариства надає згоду на укладення правлінням угод на суму, що перевищує 10 відсотків статутного фонду товариства, а за п.8.4.7 статуту голова правління від імені товариства укладає угоди з урахуванням обмежень, визначених п.8.3.4 статуту.

Як встановлено судом, інвентаризаційна вартість відчужуваного майна -димової труби складає 9384 гривні, тобто менше 1% статутного фонду (126222 ,00 гривень).

Враховуючи, що предметом оспорюваного договору є нерухоме майно, вартість якого не перевищує 10% статутного фонду, тому в силу п. п. 8.2.3 ,8.3.4 ,8.4.4 ,8.4.5 статуту ВАТ «Віньковецький консервний завод » згода ради товариства на відчуження димової труби , яка була реалізована за погодженням сторін за 30 тисяч гривень, не потребувалась.

Ліквідатор ОСОБА_2 та представник ОСОБА_3 у суді доводили, що ОСОБА_7 не мала права на укладення будь-яких угод, оскільки не була призначена головою правління, а лише виконувала обов'язки.

Як видно із змісту протоколів засідання спостережної ради ВАТ «Віньковецький консервний завод»№8 від 10.09.2007 року та № 9 від 12.09.2007 року, ОСОБА_7 значиться як голова правління.

Згідно відповіді державного реєстратора Віньковецької районної державної адміністрації № 215 від 28.02.2012 року, наданого на запит суду за клопотанням представника відповідача ОСОБА_4, станом на 28.02.2007 року були включені відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (дата включення 14.03.2007 року ) про те, що ОСОБА_7 -керівник ВАТ «Віньковецький консервний завод »та особа , яка мала право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без обмежень. Запису в ЄДР про наявність обмежень повноважень цієї особи на укладення правочинів від ВАТ «Віньковецький консервний завод »при внесенні змін до відомостей 14.03.2007 року про юридичну особу не вказано.

Таким чином суд доходить висновку , що на час підписання ОСОБА_7 спірного договору 28.09.2007 року вона діяла від імені товариства в межах наданих їй повноважень.

Посилання позивача на те, що факт обмеження повноважень виконуючої обов'язки голови правління ВАТ « Віньковецький консервний завод »ОСОБА_7 встановлено рішеннями Господарського суду Хмельницької області та постановою Вищого Господарського суду, а тому доведенню не підлягають , суд відхиляє виходячи з того ,що рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.08.2011 року та постанова Вищого Господарського суду України від 22.12.2011 року стосуються спору про відчуження спірного майна , що складає 74 % виробничих приміщень акціонерного товариства вартістю 330 000 гривень, тобто суму, що перевищує 10 відсотків статутного фонду товариства.

Крім того суд зауважує, що доказом схвалення ВАТ «Віньковецький консервний завод »угоди купівлі-продажу димової труби свідчать дії щодо фактичної передачі майна за актом приймання -передачі відповідачеві ,отримання і використання підприємством коштів від реалізації спірного майна , володіння і користування цим майном ОСОБА_11 без заперечень з боку акціонерів підприємства протягом більш ніж чотирьох років з дня укладення договору .

Відповідно до ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані , на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин , що обґрунтовують вимоги із перечення сторін , та інші обставини , які мають значення для справи.

Однак , позивач , стверджуючи , що через продаж димової труби стало неможливим виробництво продукції акціонерного товариства, припинилось одержання прибутків, на підтвердження цього не надав суду належних та допустимих доказів , а згідно пояснень свідка ОСОБА_7 димова труба на час її відчуження ніякої цінності як виробничий об'єкт не представляла, так як вже давно не функціонувала через встановлення у цехах газового обладнання .

Судом не приймаються до уваги твердження позивача про те, що була занижена реалізаційна вартість димової труби, а також відсутність розрахунків між сторонами до підписання угоди, оскільки кошти від покупця на розрахунковий рахунок акціонерного товариства не вносились.

Як вбачається з матеріалів справи , при залишкові балансові вартості димової труби 9384 гривні , вона була відчужена за погодженням сторін за 30000 гривень, що згідно пояснень нотаріуса повністю відповідало вимогам нормативно -правових актів. Визначену суму 30000 гривень відповідач ОСОБА_6 перерахував на рахунок підприємства по квитанції №15 від 28.09.2007 року із відміткою «плата за димову трубу», після чого вказані кошти були зараховані на поточний рахунок ВАТ «Віньковецький консервний завод» № 2600210250.

01.05.2009 року вступив у дію Закон України №1066-VІ від 05.03.2009 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку , а також порядку поділу та об'єднання земельних ділянок », яким внесено зміни до Земельного Кодексу України щодо механізму набуття права власності на земельні ділянки та порядку їх відчуження. Згідно вказаних змін право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного Кодексу ).

Посвідчуючи договори відчуження житлових будинків , будівель , споруд , земельних ділянок (часток у праві спільної власності на земельну ділянку ) нотаріуси повинні враховувати , що з 10.12.2009 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю » від 05.11.2009 року №1702-VІ, згідно з яким викладено у новій редакції ст. 377 ЦК України. Зокрема , ч.2 цієї статті встановлено , що розмір та кадастровий номер земельної ділянки , право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю чи споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти(крім багатоквартирних будинків ).

Частиною першою ст.628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти ), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним , якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору . Істотними умовами договору є умови про предмет договору , умови , що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду , а також усі умови , щодо яких за заявою хоча б однієї сторін має бути досягнуто згоди.

Отже , виходячи із викладеного , зазначення у договорах відчуження житлових будинків, будівель або споруд розміру та кадастрового номеру земельної ділянки , на яких вони розташовані , стали обов'язковими з 01.01.2009 року , і до спірного договору купівлі-продажу димової труби від 28.09.2007 року застосовуватись не можуть . Однією з підстав визнання недійсності договору купівлі-продажу димової труби позивач вважає відсутність надання згоди на відчуження частини комплексу (частки у власності ) іншими співвласниками комплексу всупереч вимог ст. 362 ЦК України, так як при укладенні оскаржуваного правочину продавець не повідомив інших співвласників про намір продажу нерухомого майна , чим позбавив їх переважного права на придбання майна.

Як випливає із матеріалів справи та пояснювала у суді нотаріус ОСОБА_9 , на момент укладення договору 28.09.2007 року існувало два співвласники майна -ОСОБА_12 згідно рішення суду від 22.08.2007 року як приватний власник, та ВАТ «Віньковецький консервний завод». Димова труба , як відокремлений об'єкт, була виділена в натурі, позначена літерою «Я-1», а тому згода інших співвласників на відчуження труби не була потрібна.

Крім того, суд зауважує, що право на оскарження договору купівлі-продажу іншим співвласником допускається лише особою, права та інтереси якої порушено, в спосіб переведення прав та обов'язків покупця .

Як роз'яснено у п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними »недотримання вимог статті ст.362 ЦК України у разі продажу учасником спільної часткової власності своєї частки іншій особі не є підставою для визнання правочину недійсним. В цьому випадку інші співвласники вправі вимагати переведення на них прав і обов'язків покупця .

Суд не приймає посилання позивача на те, що на момент укладення спірного договору на майно ВАТ «Віньковецький консервний завод»було накладено арешт, а саме 17.07.2007 року ДПІ у Віньковецькому районі було накладено на активи боржника публічне обтяження у вигляді податкової застави до 17.07.2012 року.

Як встановлено судом, заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ВАТ «Віньковецький консервний завод»на момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу димової труби не існувало . Дане підтверджується Витягом з державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави № 14643909 від 28.09.2007 року та Витягом є Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 35479730, наданого Хмельницькою філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 30.03.2012 року ,згідно яких заборон відчуження об'єктів нерухомого майна , та зокрема димової труби станом на 28.09.20207 року, не було.

Вищевикладене свідчить , що доводи позивача про те , що продавець спірного майна діяв з перевищенням своїх повноважень, не маючи право його відчужувати; про занижену вартість проданого майна та заподіяння шкоди підприємству внаслідок припинення господарської діяльності підприємства через відчуження димової труби, допущені грубі порушення нотаріусом при посвідченні спірного договору не підтверджені безспірними доказами , які позивач повинен був надати відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України.

А тому суд вважає позов необґрунтованим та підстав для його задоволення не вбачає.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для стягнення із позивача на користь відповідача витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги адвоката у сумі 4000 гривень.

При цьому суд виходить з того, що на підтвердження розміру витрат , пов'язаних з оплатою правової допомоги, суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги ( договір доручення , договір про надання юридичних послу тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку: це може бути квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ.

Враховуючи , що представник відповідача ОСОБА_4 не надав суду належних доказів на підтвердження оплати відповідачем гонорару, а надана ним квитанція № 019365 не відповідає встановленим законом вимогам, суд не вбачає підстав для стягнення витрат на оплату правової допомоги.

Під час розгляду справи до ухвалення судового рішення представником відповідача ОСОБА_4 подана заява про застосування строків давності.

Оскільки підстави для задоволення позовних вимог по суті спору відсутні, необхідності застосування позовної давності немає.

Керуючись ст. ст. 203,215 ЦК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». ст. ст. 8, 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -

вирішив :

У задоволенні позову відкритого акціонерного товариства «Віньковецький консервний завод » до ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу відмовити повністю.

У зв'язку з необхідністю значного часу на виготовлення повного тексту рішення та відрядженням судді, рішення в повному обсязі було складено 21 червня 2012 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд Хмельницької області через Віньковецький районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Волкова О. М.