Ухвала суду № 25073516, 21.05.2012, Кадіївський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Стахановський міський суд Луганської області)

Справа № 4-с-4/12/1231

Провадження №4-с/1231/3712/12

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2012 р. Стахановський міський суд Луганської області

у складі : головуючого судді Юрченко І.М.

при секретарі Поляруш Я.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Стаханові скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Ленінського ВДВС Луганського міського управління юстиції,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Стахановського міського суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Ленінського ВДВС Луганського міського управління юстиції.

В обґрунтування своїх вимог заявник зазначив, що 23 травня 2011року набрало чинності рішення Стахановського міського суду від 15.12.2010року по справі №2-161/2010р. за позовом ОСОБА_1 до ОКП «Компанія «Луганськвода»про оспорювання дисциплінарного стягнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу

14 грудня 2011року на підставі дубліката виконавчого листа №2-161/2010 та її заяви від 30.11.2011року було відкрито виконавче провадження ВП №30327835.

13.02.2012року заявниця отримала копію постанови від 09.02.2012р. про закінчення виконавчого провадження.

Заявниця вважала, що старшим державним виконавцем порушені вимоги діючого законодавства, а саме не поновлено виконавче провадження ВП №27275492 протягом трьох робочих днів з дня надходження ухвали суду щодо визнання незаконною постанови про закінчення виконавчого провадження та не були застосовані заходи примусового виконання рішення Стахановського міського суду від 15.12.2010р.; порушена вимога ч.2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», де зазначено, що Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження; не виконана вимога ч.1 ст.27 Закону України, так як божник не приступив до виконання рішення суду у строки передбачені в постанові про відкриття виконавчого провадження ВП №30327835, а державний виконавець в свою чергу так і не приступив до примусового виконання рішення суду .

Заявниця послалась на те, що відповідно до ч.1 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження»зазначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

На підставі вищевикладеного заявник просив визнати бездіяльність старшого державного виконавця ОСОБА_3 неправомірною, визнати пункт 2 резолютивної частини постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №30327835 від 09.02.2012року незаконним, зобов'язати старшого державного виконавця ОСОБА_3 поновити виконавче провадження з метою перерахувати на її рахунок грошові кошти ОКП «Компанія «Луганськвода»в сумі 21087грн.04коп.

У судовому засіданні представник заявника вимоги заявниці підтримав у повному обсязі, обґрунтувавши їх доказами, викладеними у скарзі.

Представником посадової особи, дії якої оскаржуються, доводи скарги не визнавались у повному обсязі. У судовому засіданні пояснювалось, що 14.12.2011р. державним виконавцем на виконання дублікату виконавчого листа № 2-161/2010 Стахановського міського суду Луганської області від 23.11.2011 про стягнення з ОКП «Компанія Луганськвода»на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу у сумі - 32805,02 грн. та стягнення в рахунок відшкодування моральної шкоди 3000,00 грн., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, боржнику надано строк для добровільного виконання рішення суду.

Але відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців було встановлено, що 31.03.2008 внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи ОКП «Компанія Луганськвода».

16.01.2012р. до відділу надійшло повідомлення від ОКП «Компанія Луганськвода», в якому зазначено, що на засіданні ліквідаційної комісії ОКП «Компанія Луганськвода»було розглянуто питання про включення до реєстру кредиторських вимог грошових коштів відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження № 30327835 від 14.12.2011 року. Виплата коштів ОСОБА_1 планується з січня 2012р. В порядку черговості задоволення вимог кредиторів відповідної черги.

Окрім цього, 07.02.2012р. отримано копію рішення Луганської обласної ради № 21/5 від 21.03.2008 року, в якій зазначено, що діяльність юридичної особи ОКП «Компанія Луганськвода»припинено шляхом ліквідації, у зв'язку з чим, керуючись вимогами п.7 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження»державним виконавцем 09.02.2012 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, а саме дубліката виконавчого листа №2-161/2010 Стаханівського міського суду Луганської області від 23.11.2011р. про стягнення з ОКП «Компанія Луганськвода»на користь ОСОБА_1 та направлено голові ліквідаційної комісії ОСОБА_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 постанову про закінчення виконавчого провадження, направлено ОСОБА_1- для відома, на адресу: м. Стаханов, вул.Орджонікідзе, 2/18.

Вважав, що оскільки ОКП «Компанія Луганськвода»знаходиться в стадії ліквідації, то державним виконавцем правомірно вчинено дії по закінченню виконавчого провадження відповідно до пункту 7 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», якою визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника - юридичної особи.

Також зазначив, що скаржниця заявляє, що державним виконавцем порушено порядок вчинення виконавчих дій, а саме необхідно було скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження та відповідною постановою відновити виконавче провадження. Однак ухвалою суду було зобов'язано державного виконавця відновити виконавче провадження, а тобто зобов'язати винести постанову про поновлення виконавчого провадження. Також зазначив, що постанова про закінчення виконавчого провадження судом не скасована, а тільки визнані дії державного виконавця по її винесенню неправомірними.

19.04.2012року апеляційним судом Луганської області було скасовано Ухвалу Стахановського міського суду Луганської області від 11.11.2011р. у справі № 4-с-12/11/1231, тому вважав, що дії державного виконавця вчинено правомірно,законно та у повному обсязі відповідно до норм чинного законодавства.

Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що скарга задоволенню не підлягає, при цьому суд виходив з наступного.

Ніким не заперечується та відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України судом вважається доведеним, що:

На підставі рішення Стахановського міського суду від 15.12.2010року по справі №2-161/2010р. за позовом ОСОБА_1 до ОКП «Компанія «Луганськвода»про оспорювання дисциплінарного стягнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, заявниці було видано виконавчий лист, який вона пред'явила на виконання до Ленінського ВДВС Луганського міського управління юстиції.

01.07.2011року державним виконавцем Ленінського ВДВС Луганського міського управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВР №27275492. Дані дії державного виконавця заявницею були оскаржені і ухвалою Стахановського міського суду Луганської області від 11 листопада 2011 року скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Ленінського ВДВС Луганського МУЮ ОСОБА_3 - задоволено. Визнано дії старшого державного виконавця Ленінського ВДВС Луганського МУЮ ОСОБА_3 по винесенню ухвали про закінчення виконавчого провадження ВП №27275492 від 01.07.2011р. неправомірними. Зобов'язано старшого державного виконавця Ленінського ВДВС Луганського МУЮ ОСОБА_3 відновити виконавче провадження ВП №27275492 у терміни, передбачені ст.51 Закону України «Про виконавче провадження», і приступити до примусового виконання рішення Стахановського міського суду від 15.12.2010р. у справі №2-161/10, зобов'язано старшого державного виконавця Ленінського ВДВС Луганського МУЮ ОСОБА_3 перерахувати грошові кошти, раніш заарештовані на рахунку боржника в сумі 21087,04грн. на рахунок ОСОБА_1 №26201360100026 в ПАО КБ «Правекс-Банк», МФО 321983, ОКПО 14360920.

Але ухвалою апеляційного суду Луганської області від 19 квітня 2012року зазначену ухвалу Стахановського міського суду від 11.11.2011року було скасовано та постановлено нову ухвалу, якою в задоволенні вимог ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Ленінського ВДВС Луганського МУЮ ОСОБА_3 було відмовлено.

У судовому засіданні також встановлено, що 14 грудня 2011року на підставі дубліката виконавчого листа №2-161/2010 та заяви ОСОБА_1 від 30.11.2011року (ар.с.13-14), 14 грудня 2011р. (ар.с.18) було відкрито виконавче провадження ВПР №30327835.

09.02.2012року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (ар.с.15).

Відповідно до п.7 ч. 1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження підлягає закінченню у разі передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника - юридичної особи.

Як вбачається з постанови про закінчення виконавчого провадження від 09.12.2012р., підставою для закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-161/10/1231, що виданий 23.11.2011р., про стягнення з ОКП «Компанія «Луганськвода»на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 32805,02грн. та моральної шкоди в сумі 3000грн., стала та обставина, що Луганською обласною радою 21.03.2008р. прийнято рішення №21/5 про припинення діяльності ОКП «Компанія «Луганськвода»шляхом ліквідації, про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 31.03.2008року.

Згідно ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Відповідно до ч. 1 ст. 19 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно з ст.6 зазначеного Закону, державний реєстратор на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці проводить державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; передає органам державної статистики, державної податкової служби. Пенсійного фонду України повідомлення та відомості з реєстраційних карток про вчинення реєстраційних дій. які передбачені цим Законом, у тому числі щодо створення або ліквідації відокремлених підрозділів юридичних осіб.

Частиною 2 статті 17 Закону передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи: дані про перебування юридичної особи в процесі припинення, зокрема дата реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноважених ними органів про припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо); відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення, зокрема про дату реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; дату публікації у виданні спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи; персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), її голову, дату обрання (призначення) або дату обрання (призначення) ліквідатора та інші відомості.

Крім того статтею 67 Закону України «Про виконавче провадження» встановлений порядок звернення стягнення на майно у разі ліквідації боржника - юридичної особи, згідно з яким у разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Як пояснив у судовому засіданні представник посадової особи, дії якої оскаржуються після закінчення виконавчого провадження ВП №30327835, а саме 09.02.2012р. виконавчий лист №2-161/10/1231, що виданий Стахановським міським судом 23.11.2011р., переданий ліквідатору ОКП «Компанія «Луганськвода»для подальшого виконання.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника - юридичної особи.

Що стосується зазначеного виконавчого провадження №30327835, то в ньому ніякі виконавчі дії стосовно арешту будь-якого майна або коштів не проводились, другий пункт постанови щодо припинення чинності арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішення - це просто стандартний пункт встановленого зразку, а отже ніякі права або інтереси заявниці даним пунктом вказаної постанови порушені бути не могли.

Стосовно постанови про арешт коштів боржника від 11.06.2010р. (ар.с.7), то нею дійсно було накладено арешт на кошти ОКП «Компанія «Луганськвода»на виконання ухвали Стахановського міського суду від 28 травня 2010р (ар.с.5). Але це було зовсім інше виконавче провадження, а саме виконавче провадження №19689750, яке 23.07.2010року було закінчено відповідною постановою про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином державний виконавець ніяким чином не міг зняти арешт у виконавчому провадженні, яке вже закінчено 23.07.2010р. Тому суд вважає помилковим твердження представника заявниці, що арешт з зазначених коштів було знято, так як даний факт не знайшов свого підтвердження у судовому засідання.

Окрім цього державним виконавцем не поновлено виконавче провадження ВП №27275492 протягом трьох робочих днів з дня надходження ухвали Стахановського міського суду від 11.11.2011р. щодо визнання незаконною постанови про закінчення виконавчого провадження з огляду на те, що відповідно до ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб на всіх території України. У даному ж випадку ухвала Стахановського міського суду від 11.11.2011року законної сили не набрала та, більш того, була скасована ухвалою апеляційного суду Луганської області від 19 квітня 2012року. А саме зазначену ухвалу Стахановського міського суду від 11.11.2011року було скасовано та постановлено нову ухвалу, якою в задоволенні вимог ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Ленінського ВДВС Луганського МУЮ ОСОБА_3 було відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10.11,14, 60, 209, 210, 383, 386 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні вимог ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Ленінського ВДВС Луганського МУЮ ОСОБА_3 відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя