Вирок № 25070452, 18.06.2012, Марківський районний суд Луганської області

Справа № 1216/63/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2012 смт Марківка

Марківський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Логвіненко Т. Г.

секретаря Грибєнік О. В.

за участю прокурора Шило Т. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду с.Марківка кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження

смт. Марківка Луганської області, українець, громадянин Росії, розлучений, проживає в цивільному шлюбі, неповнолітніх дітей не має, військовозобов'язаний, освіта середня-спеціальна, водій ПП СПЕЦТРАНС ВЕСТА- тимчасово, раніше не судимий, зареєстрований: АДРЕСА_2 фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3, запобіжний захід -підписка про невиїзд, -

у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового слідства ОСОБА_1. звинувачувався в тому, що він, 02.03.2012 року, приблизно між 20 та 21 годинами, знаходячись вдома у свого брата ОСОБА_4 та матері ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своїм братом ОСОБА_4 вживали спиртне, після чого, приблизно о 21 годині 30 хвилин, в ході прибирання квартири між ними виник конфлікт на побутовому грунті, під час якого ОСОБА_1, будучи у стані алкогольного сп'яніння, діючи на грунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи умисел на спричинення ОСОБА_4 легких тілесних ушкоджень, примінив до свого брата фізичне насилля: заштовхав ОСОБА_4 до ванної кімнати, схопив його обома руками за одяг з переду і почав бити об стіну, також хапав руками за шию, а тоді схопив руками за волосся та кілька разів вдарив ОСОБА_4 головою об стіну та вішалку. У цей час до них втрутилась матір ОСОБА_5 і ОСОБА_1 облишив бити ОСОБА_4, після чого останній вибіг на кухню. ОСОБА_1 зайшов на кухню, де, продовжуючи свої злочинні насильницькі дії, почав штовхати брата та ще наніс йому кілька ударів в область живота та грудної клітки кулаками. ОСОБА_5 зайшла на кухню і знову втрутилась між братами, заступаючись за ОСОБА_4, під час чого намагалася завадити діям ОСОБА_1, тоді останній схопив її за руки та силою потяг до кімнати залу, а ОСОБА_4 кричав йому в слід, щоб він не чіпав матір. ОСОБА_5 впала на підлогу і скрикнула від болю, однак ОСОБА_1 продовжував тягти її до дивану і штовхнув на нього, ОСОБА_4 у цей час схопив на кухні ніж, який лежав на підвіконні, і з ним вибіг до коридору, де зупинився і продовжував вимагати від брата не чіпати матір. Однак ОСОБА_1, продовжуючи свої насильницькі дії, схопив дерев'яний стілець, який стояв у кімнаті залу і, піднявши його, кинувся на ОСОБА_4, та наніс йому стільцем два удари, які прийшлись по лівій руці, якою останній затулився в момент нанесення ударів. Насильницькі дії ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_4 були припинені останнім шляхом нанесення удару ножем в область живота.

Згідно висновку судово-медичної експертизи, в результаті вказаних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_4 було спричинене тілесне ушкодження у вигляді крововиливів потилиці, лівого передпліччя, передньої поверхні грудної клітки, які згідно висновку судово-медичного експерта № 05 від 03.03.2012 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4, свою вину в скоєному злочині, передбаченому ч.1 ст. 125 КК України визнав повністю, дав суду докладні свідчення щодо обставин вчинення ним злочину, які не викликають у суду сумнівів щодо їх добровільності та достовірності. Кається у скоєному.

Законний представник потерпілого ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, надала судові письмову заяву в котрій прохала справу розглянути без її присутності. притензій матеріального та морального характеру до підсудного не має.

З цих підстав суд керуючись ст. 299 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів по справі.

Таким чином, проаналізувавши показання підсудного суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_4 обгрунтовано кваліфіковані за ч.1 ст. 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання, суд у відповідності зі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненного злочину- відноситься до злочинів невеликої тяжкості, особу винного- позитивно характеризується в побуті, раніше не судимий, працює, розлучений, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра.

Обставиною, пом'якшуючою покарання ОСОБА_4 суд у відповідності за ст. 66 КК України визнає щире каяття підсудного. Обтяжуючих обставин покарання судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що цілі покарання, передбачені ст. 50 КК України- виправлення засудженого, а також запобігання вчинення ним нових злочинів можуть бути досягнені шляхом призначення йому покарання у межах санкції ч.1 ст. 125 КК України, а саме у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 510 гривень.

Запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд обраний ОСОБА_4 на досудовому слідстві слід залишити без зміни до вступу вироку у законну силу.

Судові витрати по даній кримінальній справі відсутні.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 321-346 КПК України,

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 510 /п'ятсот десять гривень/ штрафу.

Обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд залишити без зміни до вступу вироку у законну силу.

На вирок суду може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Луганської області через Марківський районний суд.

ГОЛОВУЮЧИЙ Т.Г. ЛОГВІНЕНКО