Рішення № 25065632, 04.07.2012, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________

Справа № 703/2422/12

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.07.2012 м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді Леньо В.В., при секретарі - Дорда Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Виноградів цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ПАТ КБ "Надра" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно кредитного договору №304-02/01-2008 від 23.01.2008 року відповідачу було надано кредит у сумі 20000 гривень під 3,1% на місяць з кінцевим терміном погашення до 21.01.2011 року. Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується меморіальним ордером від 23.01.2008 року. При настанні кінцевого терміну повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом Позичальник свої зобов'язання перед Банком не виконав. Згідно умов Кредитного договору №304-02/01-2008 від 23.01.2008 року та розрахунку боргу станом на 22.12.2011 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 42 137,89 гривень, з яких з заборгованість по кредиту 16 574,17 гривень, заборгованість по процентах 16 641,49 гривень, пеня 8562,23 гривень, штраф 360 гривень. У зв'язку з цим Позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість та судові витрати.

Представник позивача Сливка Я.Б. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1, будучи належним чином, своєчасно повідомленим про день, час та місце розгляду справи про що свідчить судове повідомлення наявне в матеріалах справи (а.с.47) в судове засідання не з'явився, проте подав заперечення до позову у якому просив позовні вимоги задоволити частково у сумі 31742грн., а справу розглянути у його відсутності.

В поданому до суду запереченні (а.с.40) відповідач ОСОБА_1 зазначає, що ціна позову складає 42 137, 89 гривень. З вищевказаною сумою не погоджується у зв'язку з тим, що при нарахуванні суми відсотків та пені банком охоплено період, який виходить за рамки кредитного договору, нараховані відсотки та пеня за період з 22.01.2011р. по 22.12.2011року, не можуть бути нараховані, так як вони не обумовлені кредитним договором. Тому Позивач вважає, що розрахунок боргу повинен бути наступний: заборгованість по кредиту - 16574,17 грн., заборгованість по відсоткам станом на 22.01.2011р. - 10904,01 грн., пеня станом на 22.01.2011р. - 4263,82 грн., а разом - 31742 грн. Також просить не застосовувати штраф у розмірі 360 грн.

Вислухавши представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Загальними засадами дизпозитивності цивільного судочинства встановленими ст.11 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Ставлячи вимогу про стягнення заборгованості з відповідача, позивач її обґрунтовує, тим, що згідно кредитного договору №304-02/01-2008 від 23.01.2008 року відповідачу було надано кредит у сумі 20000 гривень під 3,1% на місяць з кінцевим терміном погашення до 21.01.2011 року (а.с.6-8).

Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується меморіальним ордером від 23.01.2008 року (а.с.13).

При настанні кінцевого терміну повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом Позичальник свої зобов'язання перед Банком не виконав. Згідно умов Кредитного договору №304-02/01-2008 від 23.01.2008 року та розрахунку боргу станом на 22.12.2011 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 42 137,89 гривень, з яких з заборгованість по кредиту 16 574,17 гривень, заборгованість по процентах 16 641,49 гривень, пеня 8562,23 гривень, штраф 360 гривень (а.с.9-10.).

Згідно із ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Суд констатує, що правовідносини, яким відповідають встановлені фактичні обставини, врегульовані нормами Цивільного кодексу України.

Даючи оцінку доводам відповідача стосовно неправомірного нарахування позивачем заборгованості по відсотках з 22.01.2011р. по 22.12.2011р., суд такі не бере до уваги оскільки, в силу ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 прострочив виконання зобов'язання, а саме порушив строки повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, оскільки як вбачається із розрахунку заборгованості за період з 25.04.2008 року по 22.12.2011року відповідачем було частково погашено заборгованість по кредитному договорі на загальну суму 12185,61 грн. (а.с.10)

Внаслідок прострочення станом на 22.12.2011 року відповідач боргує позивачу 16574,17 грн. кредиту, 16641,49 грн. відсотків за користування кредитними коштами.

Відповідно до ст.ст.1049,1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Цивільно-правові зобов'язання повинні виконуватися належним чином, особа відповідальна за порушення зобов'язання, позичальник, який не виконує кредитний договір, повинен повернути кредит, відшкодувати кредитору збитки в повному обсязі та сплатити неустойку (ст.ст.11-16, 509, 525, 526, 550, 552, 611, 614, 623-625, 1054 ЦК України).

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов банку до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості по кредиту в розмірі 16574,17 грн. та заборгованості по відсотках в розмірі 16641,49 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно п.3 ч.1 ст.611 ЦК сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання.

Суд констатує, що відповідач належним чином вимогу про зменшення розміру пені, нараховану банком у сумі 8562,23грн. необгрунтував, а доводи заперечення в частині нарахування пені станом на 22.01.2011 року - тобто останній день дії кредитного договору суд відхиляє як необґрунтовані і такі, що суперечать вимогам ч.1 ст.546 та ст. 549 ЦК України.

Проте позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу у сумі 360грн. суд вважає такими, що не підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Згідно ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Суд констатує, що умовами кредитного договору (п.4.1.-4.2.) за одне й те саме порушення зобов'язання передбачено дві відповідальності одного виду (неустойка за порушення строків повернення кредиту та /або відсотків за користування кредитом у вигляді пені та штрафу).

Отже, сплата штрафу та пені за одне й те саме порушення договірних зобов'язань є подвійним застосуванням такого правового наслідку порушення зобов'язання, як неустойка, тобто подвійним притягненням до цивільно-правової відповідальності, що є порушенням положень Конституції України. А тому підстав для стягнення з Відповідача на користь Позивача штрафу не має, і в цій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати, і у разі часткового задоволення позову судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимоги.

Позивачем при пред'явленні позову була заявлена вимога на загальну суму 42137,89 грн. Судом встановлено що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 41777,89 грн., Позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір в сумі 421,38 грн. (а.с. 1). Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог з відповідача слід стягнути на користь позивача пропорційно до задоволених вимог судові витрати в сумі 417,78 грн.

Керуючись ст.ст.10, 31, 60, 169, 212-215, ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити - частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" м.Київ к/р 32002180102, МФО 321024, код ЄДРПОУ 20025456 заборгованість за кредитним договором №304-02/01-2008 від 23.01.2008 року в сумі 41777,89 гривень (сорок одну тисячу сімсот сімдесят сім гривень 89 копійок) та 417,78 гривень (чотириста сімнадцять гривень 78 копійок) судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГоловуючийВ. В. Леньо