Рішення № 25053684, 14.05.2012, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Справа № 0616/1355/12

РІШЕННЯ

Іменем України

14 травня 2012 року

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуюча - суддя Заполовська Тетяна Григорівна

за секретаря Ковальової З.С.,

сторони по справі: позивач ОСОБА_1, представники позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, відповідач ОСОБА_4, його представник ОСОБА_5,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у місті Новоград-Волинський справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої внаслідок пошкодження майна, ушкодження здоров'я, душевних страждань, приниження честі та гідності,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 12.05.2011 року звернулася до суду з позовом та просить стягнути з відповідача 6359, 67 грн. на відшкодування майнової шкоди та 10000 моральної шкоди та судові витрати.

Свої вимоги мотивує тим, що 05.11.2010 року ОСОБА_1 поверталася додому і на площадці четвертого поверху будинку АДРЕСА_1 в м. Новоград-Волинський її зустрів ОСОБА_4, який, нічого не пояснюючи, почав її нецензурно ображати та схопив рукою за куртку і пошкодив її. Вона злякалась, їй стало погано і впала на площадку. Вдома чоловік їй пояснив, що вони затопили квартиру ОСОБА_4 Того ж дня близько 17-00 год. ОСОБА_4 гучно стукав їм у двері та нецензурно лаявся, від квартири його забрали матір та дружина. Після вказаних подій позивач стала себе почувати значно гірше, 08.11.2010 року стався сердечний напад, також перебувала на лікуванні у окуліста. Також позивач зверталася до Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області, однак 06.02.2011 року винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 та останньому оголошено офіційне застереження про недопустимість антигромадської поведінки. Внаслідок протиправних дій відповідача ОСОБА_1 завдано матеріальних збитків на суму 3765 грн., які складаються з пошкоджених вхідних дверей, порваної куртки та витрат на придбання медикаментів. За оплату правової допомоги нею було сплачено 2000 грн. Розмір моральної шкоди пов'язує з ушкодженням здоров'я, душевних стражданнях, яких вона зазнала внаслідок неправомірних дій щодо неї, приниження честі та гідності, пошкодженні її майна та визначає у сумі 10000 грн. В добровільному порядку вирішити спір не має можливості, за захистом своїх прав змушена звернутись до суду.

В судовому засіданні представник позивача та її представники уточнили позовні вимоги, вказавши, що на даний час позивачем витрачено на лікування кошти в сумі 2314,10 грн. Решту позовних вимог просили задовольнити.

Відповідач позов не визнав у повному обсязі, просить відмовити в його задоволенні за безпідставністю.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтвердили, що ввечері 05.11.2010 року ОСОБА_4 гримав кулаками в двері сім'ї ОСОБА_6 та висловлювався нецензурною лайкою.

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 дали показання, що відповідач не торкався до ОСОБА_1 під час сварки та площадці та голосно розмовляв ввечері біля квартири ОСОБА_1, щоб вирішити питання про відшкодування останніми збитків, завданих залиттям їх квартири.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, показання свідків, дослідивши письмові докази по справі, матеріали № 3361 про відмову в порушенні кримінальної справи по ЖРЗПЗ № 4419 від 08.11.2010 року, судом встановлено наступне.

Відповідно до постанов про відмову в порушенні кримінальної справи від 17.11.2010 року та 06.02.2011 року ОСОБА_4 05.11.2010 року влаштував сварку з ОСОБА_1, під час якої висловлював словесні образи на її адресу та порвав куртку і пошкодив вхідні двері її квартири. У порушенні відносно ОСОБА_4 кримінальної справи за ст. 194 КК України «Умисне знищення або пошкодження майна»відмовлено, останньому оголошено офіційне застереження про недопустимість антигромадської поведінки (а.с. 8).

В ході додаткової перевірки за заявою ОСОБА_1 її було 04.02.2011 року направлено на проходження судово-медичної експертизи для встановлення тяжкості тілесних ушкоджень (а.с. )

Згідно акту судово-медичного обстеження № 126 від 18.02.2011 року при обстеженні ОСОБА_1 не виявлено та в наданих медичних документах не описується об'єктивних ознак тілесних ушкоджень. ОСОБА_1 згідно з записами в медичних документах хворіє на ряд хронічних захворювань, розвиток даних хвороб будь-якого відношення до подій 05.11.2010 року не має (а.с. 9-10).

Даний документ не оскаржений позивачем, та сприймається судом як належний доказ відсутності тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 після подій 05.11.2010 року (що також підтвердила позивач особисто в судовому засіданні), тому судом відмовлено у призначені судово-медичної експертизи стосовно наявності у останньої тілесних ушкоджень.

Виходячи з принципу змагальності сторін цивільного судочинства (ст. 10, 60 ЦПК України), кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Проте суд не знаходить підстав для задоволення вимог про відшкодування вартості пошкоджених вхідних дверей та куртки у розмірі 1800 грн. Хоча в протоколі огляду місця пригоди від 16.11.2010 року та показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в судовому засіданні був встановлений факт пошкодження вхідних дверей у квартирі ОСОБА_1 та її куртки, однак позивачем не доведено розміру завданої шкоди, так як експертиза по даних питаннях не проводилася, будь-яких інших документів, що підтверджують дані розрахунки до матеріалів справи не долучено, і, взагалі, зі слів позивача визначений розмір -це її оціночне судження.

Також майновою шкодою позивач називає витрати на лікування у розмірі 2314,10 грн., які підтверджує копіями та оригіналами чеків, накладних на придбання медикаментів, довідкою з лікарняної каси, проїзних білетів, копіями з лікарняної картки ОСОБА_1, де зазначено про лікування в кардіологічному відділенні Новоград-Волинського ТМО, звернення до окуліста, невропатолога, хірурга, лікаря загальної практики, діагностування в «Клініці Зір»м. Житомира за період з листопада 2010 року по теперішній час (а.с. 11-14, 17-22).

Відповідно до п.2 ППВСУ № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами справ за позовами про відшкодування шкоди»шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

В даній справі судом встановлено неправомірність дій ОСОБА_4, його винність, однак позивачем не доведено безпосередній причинний зв'язок між антигромадською поведінкою відповідача та наявністю у ОСОБА_1 хронічних захворювань та витрат на їх лікування.

За змістом ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, а відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі, зокрема, неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, якщо інше не встановлено законом.

Про наявність моральної шкоди, тобто втрат немайнового характеру для позивача в даному випадку свідчить той факт, що відповідач вчинив сварку з особою літнього віку, неправомірними діями пошкодив її майно, душевні хвилювання з приводу агресивної поведінки відповідача.

Факт неправомірних дій ОСОБА_4 -антигромадської поведінки та пошкодження майна -встановлений постановами про відмову в порушенні кримінальної справи (які відповідачем не оскаржені та сприймаються судом як достовірні), а між вказаною немайновою шкодою та протиправними діями ОСОБА_4 наявний прямий причинний зв'язок та винність у її заподіянні.

Таким чином судом встановлені загальні підстави цивільно-правової відповідальності, тому суд зобов'язує винну сторону відшкодувати моральну шкоду.

На підтвердження розміру завданої моральної шкоди за клопотанням позивача була проведена судово-психологічна експертиза (а.с. 81-85). Розмір моральної шкоди - 24 мінімальні заробітні плати - визначений на підставі методики А.М. Ерделевського, яка є науковою рекомендацією по визначенню можливого розміру компенсації моральної шкоди.

Оскільки дана методика носить рекомендаційний характер, також представники позивача розмір моральної шкоди і після експертизи визначили у розмірі 10000 грн., суд не приймає її до уваги і тому відмовляє у відшкодуванні позивачу 2251,20 грн., сплачених за її проведення (а.с. ).

У висновку експертизи зазначено, що події 05.11.2010 року вплинули та впливають на психологічний стан ОСОБА_1, викликаючи та підтримуючи психологічно руйнівні переживання.

При визначені розміру відшкодувань, суд приймає до уваги характер та обсяг переживань позивача, не приймає до уваги висновок експертизи, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості суд визначає достатнім і необхідним розмір моральної шкоди 1500 грн.

Стосовно відшкодування витрат на правову допомогу, то суд відмовляє в їх задоволенні, оскільки і ОСОБА_2, і ОСОБА_3 виступали представниками ОСОБА_1 згідно довіреності (а.с. 49). Крім того, в наданій копії договору про надання юридичних послуг від 05.01.2011 року в розділі 3 визначений порядок розрахунків, однак позивачем не надано акту про надання послуг, а лише квитанцію до прибуткового ордеру на суму 2000 грн. (а.с. ).

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати пропорційно задоволених вимог, а саме: 17 грн. судового збору та 75 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ.

Керуючись ст.ст. 3, 10-11, 57-60, 88, 208-209, 212-216, 294 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 1167, 1168 Цивільного кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Ємільчино Житомирської області, на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1500 грн.

В решті позовних вимог -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати: 17 грн. судового збору та 75 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуюча