Рішення № 25045841, 27.06.2012, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

справа № 2/0544/348/2012

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2012 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого суддя - Дубановської І.Д.

при секретарі - Фіщенко Д.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Словянська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, за участю представника ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»»про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Слов»янського міськрайнного суду звернувся ОСОБА_1 за участю представника ОСОБА_2 з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 12.09.2010 року керуючи автомобілем «Митсубиси»з державним номернимзнаком АН7660ЕК не обравши безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням,виїхав на обочину на здійснив наїзд на перешкоду, в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження. Після ДТП він викликав робітників ДАІ та сповістив страхову компанію,оскільки між ним та ПАТ «СК «АХА страхування»»був укладений договір №0530-а-10 від 27.08.2010 року,але відповідач виконувати обов»язок зазначений у договорі не бажає, на не однократні звернення ніяких виплат не було здійснено,посилання відповідача на експертизу, що нібито вказані пошкодження не можуть біти отримані при зазначений обставинах, є не доведеними, оскільки оригінали зазначеної експертизи відповідачем не булі надані. Відповідно до чого ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою у який просить стягнути з ПАТ «СК «АХА страхування»»страхове відшкодування за матеріальну шкоду у розмірі 88947,43 грн, послуги евакуатора у розмірі 400,00 грн, судовий збір у розмірі 950,00 грн, витрати на ІТЗ у розмірі 120,00 грн, витрати за проведення автотоварозначої експертизи у розмірі 750,00 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн, а також 5000,00 грн моральної шкоди, усього 106194,43 грн.

03 жовтня 2011 року по справі було винесено заочне рішення. Відповідно до заяви про перегляд заочного рішення наданої ПАТ «СК «АХА страхування»»,заочне рішення від 03 жовтня 2011 року було скасовано, справу призначено до розгляду.

18.01.2012 року ОСОБА_1 надав заяву про збільшення позовних вимог, зазначивши, що між ним та ПАТ «СК «АХА страхування»»було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу№0530-а/10 від 27.08.2010 року, але після страхового випадку страхове відшкодування у розмірі 88974,43 грн. не було виплачено. Так відповідно до договору у разі несвоєчасної виплати страхового відшкодування, відповідач забов»язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% за кожен день прострочення від суми страхового відшкодування. Враховуючи розрахунок, сума страхового відшкодування з урахуванням індексу інфляції складає 95380,58 грн, сума пені складає 15917,52 грн, три відсотки річних у розмірі 3025,13 грн.,також просить стягнути витрати за послуги евакуатора у розмірі 400,00грн., судовий збір у розмірі 1203,50 грн, витрати на інформаційно-технічний розгляд справи у розмірі 120,00 грн., витрати за проведення експертизи у розмірі 750,00 грн., моральну шкоду у розмірі 5000,00грн., витрати за послуги адвоката у розмірі 10000,00грн. усього 131796,73 грн.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні наполягав на задоволені позовних вимог, навівши доводи аналогічні зазначеним у позовній заяві з урахуванням збільшенняф суми позовних вимог.

Представник позивача ОСОБА_2 ,що діє на підставі довіреності №203 від 24.01.2011 року у судовому засідання наполягав на задоволені позовних вимог, оскільки відповідачем не були виконанні зобов»язання договору добровільного страхування транспортного засобу та не виплачено страхове відшкодування.

Представник відповідача ПАТ «СК «АХА страхування»» в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, до суду надав заперечення, в якому зазначає, що відповідно до експертного дослідження було встановлено, що дійсно транспортний засіб «Митсубиси»з державними номерними знаками АН7660ЕК отримав механічне пошкодження, але механізм утворення наявних пошкоджень автомобіля з технічної точки зору не узгоджується із слідової інформацією та просторовим розташуванням перешкоди - дерева на місці пригоди, що свідчить про надання страховику свідомо неправдивої інформації про факт та обставини заявленого випадку. Відповідно до п.3ч.1 ст.26 ЗУ «Про страхування»та п. 28 договору добровільного страхування,підставою для відмови страховика у здійснені страхових виплат або страхового відшкодування є подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку. Також посилання позивача на постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності,як на доказ не може бути прийнятий до уваги судом,оскільки при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності не вирішуються питання стосовно виникнення пошкоджень на транспортному засобі. Зазначене свідчить, що рішення страховика про відмову у виплаті страхового відшкодування є законним, відповідно до чого не може бути застосовано пені,індексу інфляції, та 3% річних. Щодо відшкодування моральної шкоди, то взагалі зазначені вимоги необґрунтовані, оскільки невідомо на підставі чого зазначено суму у розмірі 5000,00 грн, не доказано винність відповідача, також відшкодування моральної шкоди не передбачена страховим договором. У зв»язку з чим просить відмовити у позовних вимогах ОСОБА_1 у повному обсязі.

Суд вислухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з»ясувавши всі фактичні обставини справи, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини у сфері страхування регулюються гл. 67 розд. III (статті 979 - 999) Цивільного кодексу України і Закон України "Про страхування" від 7 березня 1996 р. N 85/96-ВР.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні з достовірністю встановлено, що згідно Постанови Словянського міськрайонного суду Донецької області від 12 жовтня 2010 року, що набула чинності 27.10.2010 року, ОСОБА_1 визнаний винним за ст. 124 КУпАП та притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 340 грн. 00 коп.(а.с.10)

Постановою встановлено, що 12.10.2010 року о 15-30 год на 77 км. а/ш Добропілля-Кр.Лиман водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом автомобілем «Митсубиси»з державними номерними знаками АН 7660ЕК не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, виїхав на праве узбіччя та наїхав на перешкоду, в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження,чим порушив п.12.1 ПДР України

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільний, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно договору добровільного страхування наземного транспорту № 0530-а/10 від 27.08.2010 року (а.с.17-21), укладеного між ПАТ «СК «АХА страхування»» та ОСОБА_1, останній застрахував свій автомобіль на страхову суму (ліміт) відповідальності 130000,00 грн. Строк дії договору з 27.08.2010 року до 26.08.2011 року.

Відповідно до п. 22.2. зазначеного договору страховим випадком за договором страхування є будь яке пошкодження, знищення транспортного засобу, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП. Забезпеченим транспортним засобом, згідно Договору страхування, є автомобіль марки MITSUBISHI OUTLANDER 3НГ, реєстраційний номер НОМЕР_1, реєстр свідоцтво САА 504929, номер кузова НОМЕР_2,рік випуску 2008,колір чорний, об»єм двігуна 1997.

Статтею 8 Закону України "Про страхування" встановлено, що страховий випадок - це певна подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно зі ст. 988 ЦК України страховик зобовязаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що 12.09.2010 року о 15 годині 30 хвилин мав місце страховий випадок, що передбачений зазначеним договором, при цьому позивачем були виконані всі умови Договору страхування, а саме дії страхувальника при настанні страхового випадку. В результаті ДТП був складений протокол про адміністративне правопорушення стосовно позивача та накладено адміністративне стягнення.

Позивачем ОСОБА_1 було замовлено авто-товарознавчу експертизу, відповідно до акту авто-товарознавчого дослідження спеціаліста № 322 від 23 вересня 2010 року, що був складений експертно-консультаційним бюро, спеціалістом-автотовароведом ЕКБ Слов»янська ОСОБА_3 (а.с.21-24) вартість матеріальної шкоди спричиненої автомобілю «Мітсубісі»складає на час висновку 88974,43 грн.

Відповідачем також було замовлено авто-товарознавчу експертизу, так відповідно до висновку №469/09 від 30.09.2010 року наданої незалежною судовою авто-товарознавчою експертизою, експертом СПД-ФО ОСОБА_4, вартість відновлюваного ремонту автомобіля на час проведення дослідження складає 114031,55 грн(а.с.128-135)

Позивачем ОСОБА_1 ставиться питання про стягнення страхового відшкодування у розмірі 88974,43 грн., що не перевищує суму зазначену незалежним експертом СПД-ФО ОСОБА_4, звернення позивача з позовними вимогами є правом позивача, відповідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, отже суд вважає, що немає підстав стягувати з відповідача суму відновлювального ремонту автомобілю «Мітсубісі»у розмірі 114031,55 грн.

Місце зіткнення автомобілю ОСОБА_5 з перешкодою, а саме деревом підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_6, який у судовому засідання зазначив, що дійсно мале місце ДТП, оскільки він проїжджав місце скоєння ДТП та бачив, як автомобіль було відкинуто на дерево, також він допомагав ОСОБА_1 вибратись з пошкодженого автомобілю.

Суд вважає пояснення свідка належним доказом на підтвердження саме зіткнення автомобілю ОСОБА_1 з перешкодою у вигляді дерева та у суду немає підстав ставити під сумнів пояснення, які надав свідок, оскільки він не є родичем,не є сусідом та не має корисних намірів.

За клопотання позивача по справі було здійснено судову транспортно- трасологічну експертизу №1863/19 від 11.06.2012 року, в якій зазначено, що оскільки транспортний засіб не був наданий для експертного дослідження, але як зазначив в судовому засідання позивач ОСОБА_1 на час проведення транспортно-трасологічної експертизи, ним було здійснено відновлювальний ремонт автомобілю, відповідно до чого автомобіль не був наданий експерту, експертом не виявляється за можливе встановити відповідність пошкоджень автомобіля обставинам наданим в поясненнях ОСОБА_1

Відповідачем з метою перевірки достовірності повідомленої інформації та з»ясування можливості виникнення заявлених пошкоджень за обставин, вказаних в повідомлені було замовлено транспортно- трасологічну експертизу у ДП «Центр Експертних досліджень» висновком №190-10 від 27.11.2010 року було встановлено, що механізм утворення наявних пошкоджень автомобіля з технічної точки зору не узгоджується із слідової інформацією та просторовим розташуванням перешкоди - дерева на місці пригоди, що свідчить про надання страховику свідомо неправдивої інформації про факт та обставини заявленого випадку.

Суд не може прийняти до уваги зазначений висновок експерта, оскільки при вирішенні поставлених питань експертом не були враховані пояснення свідка місця ДТП, висновок експерта ґрунтується лише на фотознімках та поясненнях позивача щодо обставин виникнення пригоди.

08.12.2010 року страховою компанією було прийнято рішення про відмову у відшкодуванні страхових виплат, оскільки відсутні правові підстави для визнання вказаної події страховим випадком та здійснення страхового відшкодування щодо заявленої події.

Стаття 991 ЦК та ст.26 ЗУ «Про страхування»встановлюють перелік підстав для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування: 1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку;2)вчинення страхувальником-громадянином або іншою особою на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3 ) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про обєкт страхування або про факт настання страхового випадку;4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;6) наявності інших підстав, встановлених законом.

Зазначене міститься також і у договорі про страхування, так відповідачем було відмовлено у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_1 з посиланням на п.28.4.3 та п.28.4.23 договору про подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про обєкт страхування або про факт настання страхового випадку.

Задовольняючи вимоги про стягнення страхового відшкодування, суд виходь з того, що у страхової компанії не було підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування, оскільки факт ДТП, місце події та обставини були зафіксовані матеріалами ДАЇ, яка виїздила на місце. Розмір реальних збитків, встановлений висновком автотоварознавчої експертизи.

Сума безумовної франшизи при настанні дорожньо-транспортної пригоди відповідно до договору складає 1300,00 грн. Поняття франшиза слід розуміти як частину збитків, що не відшкодовуються страховиком згідно з договором страхування.

Оскільки позивачем у позовних вимогах ставиться питання про стягнення страхового відшкодування у розмірі 88974,43 грн, яка є меншою ніж встановлено незалежним експертом у розмірі 114031,55 грн., виключаючи з цієї суми безумовну франшизу у розмірі 1300,00грн, сума складатиме 112731,55 грн., що також перевищує суму заявлену позивачем, а отже сума страхового відшкодування заявлена позивачем у розмірі 88974,43 грн., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно ст. 992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальнику або іншій особі страхового відшкодування страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі встановленому договором або законом. Відповідно до ст. 549 ЦК України, пеня це різновид неустойки, що передбачена як відповідальність.

Частина 2 ст. 625 ЦК України, також передбачає відповідальність боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 30.1 договору було встановлено відповідальність у вигляді пені, розмір якої встановлено 0,01% за кожний робочий день прострочення здійснення страхового відшкодування.

Відповідно до п.30.3 договору, сторони домовились, що в разі виникнення між ними судового спору щодо визнання події страховим випадком та/або щодо розміру страхового відшкодування на період до вступу судового рішення в законну силу не нараховується пеня та інші санкції, передбачені діючим законодавством України (інфляційні нарахування, штрафи, 3% річних та інші) за неналежне виконання зобов»язань.

Пунктом 30.4 Договору страхування встановлено, що сторони домовились, що до правовідносин за цим Договором застосовується виключно пеня передбачена умовами договору та не застосовується неустойка(пеня) передбачена Законом України «Про захист прав споживачів»та іншими законами.

Враховуючи зазначене у задоволені позовних вимог в частині нарахування індексу інфляції за весь час прострочення виплати страхового відшкодування та 3% річних від простроченої суми не має підстав.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, суд вважає вони підлягають частковому задоволенню у розмірі 0,01 % за кожний робочий день прострочення здійснення страхового відшкодування, оскільки за договором страхування не передбачено застосування ставки НБУ при розрахунку пені.

Сума пені складає 0,01% за кожний робочий день прострочення здійснення страхового відшкодування, ОСОБА_1 звернувся до страховика 14.09.2010 року, відповідно до п.27.13 договору, страховик має право відстрочити складання Страхового акту у випадку: якщо у нього є сумніви в правомірності вимог на одержання Страхувальником страхового відшкодування - до того часу, поки не будуть представлені необхідні докази, але не більше, ніж на три місяці з дня отримання від Страхувальника Повідомлення про страховий випадок; якщо відповідними органами внутрішніх справ відносно Страхувальника порушено кримінальну справу щодо настання страхової події і ведеться розслідування обставин, які призвели до збитку - до закінчення розслідування; якщо обсяг і характер пошкоджень ТЗ не відповідають причинам і обставинам страхового випадку або існують суперечки між Страховиком та Страхувальником відносно суми збитків (страхового відшкодування) - до з`ясування фактичних збитків, але не більше, ніж на три місяці з дня отримання від Страхувальника повідомлення про страховий випадок. Відповідь про відмову визнання події страховим випадком датована 08.12.2010 року, тобто винесена у тримісячний строк, що не суперечить умовам страхового договору, оскільки в судовому засіданні встановлено, що мав місце страховий випадок, отже пеню необхідно розраховувати з 09.12.2010 року.

Розмір суми відшкодування складає 88947,43 грн. з 09.12.2010 року розрахунок пені вважаю слід проводи по 27.06.2012 року (день винесення рішення по справі) наступним чином:

за 2010 рік:

грудень з 09.12.2010 року по 31.12.2010 року - 17 робочих днів.

88947,43 грн. х 17 днів х 0,01% = 151,21 грн.

за 2010 рік =151,21 грн

за 2011 рік з вирахуванням святкових днів відповідно до вимог ст.73 КЗпП та вихидних днів:

січень - 19 робочих днів,

88947,43грн. х 19 днів х 0,01% = 169,00 грн.

лютий -20 робочих днів,

88947,43грн. х 20 днів х 0,01% =177,90 грн.

березень 22 робочих дня,

88947,43грн. х 22 днів х 0,01% =195,69 грн.

квітень 20 робочих днів,

88947,43грн. х 20 днів х 0,01% =177,90 грн.

травень 19 робочих днів,

88947,43грн. х 19 днів х 0,01% =169,00 грн.

червень 20 робочих днів,

88947,43грн. х 20 днів х 0,01% =177,90 грн.

липень 21 робочих днів,

88947,43грн. х 21 днів х 0,01% =186,79 грн.

серпень 22 робочих дня,

88947,43грн. х 22 днів х 0,01% =195,69 грн.

вересень 22 робочих дня,

88947,43грн. х 22 днів х 0,01% =195,69 грн.

жовтень 21 робочих днів,

88947,43грн. х 21 днів х 0,01% = 186,79 грн.

листопад 22 робочих дня,

88947,43грн. х 22 днів х 0,01% =195,69 грн.

грудень 22 робочих днів,

88947,43грн. х 22 днів х 0,01% = 195,70 грн.

за 2011 рік =2223,73 грн.

за 2012 рік з вирахуванням святкових днів відповідно до вимог ст.73 КЗпП та вихидних днів:

січень - 20 робочих днів,

88947,43грн. х 20 днів х 0,01% =177,90 грн.

лютий -21 робочих днів,

88947,43грн. х 21 днів х 0,01% = 186,79 грн.

березень 21 робочих дня,

88947,43грн. х 21 днів х 0,01% = 186,79 грн.

квітень 20 робочих днів,

88947,43грн. х 20 днів х 0,01% = 177,90 грн.

травень 20 робочих днів,

88947,43грн. х 20 днів х 0,01% = 177,90 грн.

червень по день винесення рішення 18 робочих днів,

88947,43грн. х 18 днів х 0,01% =160,10 грн.

за 2012 рік = 1067,38грн.

Загальна сума пені, яка підлягає стягненню складає 3442,32 грн.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги позивача щодо стягнення пені за несвоєчасне здійснення виплат страхового відшкодування підлягають задоволенню у розмірі 3442,32 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат за послуги евакуатора у розмірі 400,00 грн,суд виходить з того, що відповідно до п.24.1.5 договору страхування, страховик зобов»язаний відшкодувати витрати, понесенні страхувальником при настанні страхового випадку на рятування транспортного засобу та/або його буксирування в межах передбачений п.31.4, п. 31.5 договору.

Згідно п.31.5 договору страхування страховик відшкодовує підтверджені документально витрати (у розмірі до 1% від страхової суми по відповідному ТЗ) з транспортування (буксирування ) пошкодженого ТЗ від місця аварії до місця зберігання чи місця ремонту,якщо ТЗ не може рухатися своїм ходом від пошкоджень,що є наслідками страхового випадку.

Враховуючи положення договору страхування витрати здійснені ОСОБА_1 пов»язанні з послугами евакуатора не мають свого документального підтвердження,тобто позивачем не надано квитанції про сплату зазначених витрат, відповідно до чого вимоги про стягнення суми за послуги евакуатора у розмірі 400,00 грн. не підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги стосовно стягнення моральної шкоди, суд вважає, що вимоги також не підлягають задоволенню.

Враховуючи положення договору страхування, а саме п.28.3.12 страховик не відшкодовує непрямі збитки, викликані страховим випадком, якими є відшкодування моральної шкоди, відповідно до чого позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню.

Витрати за проведення дослідження №322 від 23.09.2010 року у розмірі 750,00 грн. також не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до вимог ст. 82 ЦПК України вони не відносяться до судових витрат, також відповідно до договору страхування п.27.12 закріплено лише право страхувальника провести за власні кошти додаткове дослідження у випадку не погодження з експертизою, проведеною страховиком.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд вважає, що вимоги стосовно стягнення з відповідача судового збору у розмірі 1203,50 грн, та витрат на інформаційно- технічний розгляд справи у розмірі 120,00 грн. в порядку ст. 88 ЦПК України, підлягають частковому задоволенню, оскільки рішення в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди вирішено на користь позивача частково, з урахуванням заявлений первісних сум позовних вимог. Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір 950,00 грн. (а.с.1), витрати на оплату ІТЗ розгляду справи 120,00 грн.(а.с.2), Враховуючи зазначене, судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 950,00 грн, витрати на ІТЗ у розмірі 120,00 грн.

Стосовно стягнення з відповідача судових витрат, повязаних з одержанням правової допомоги у розмірі 10000,00 грн. (а.с.3) суд вважає, що в цій частині позов підлягає задоволенню.

Так, позивачем було надано довіреність про представництво у суді(а.с.9), квитанцію від 01.02.2011 року (а.с.3) про надання позивачу ОСОБА_1 юридичних послуг та представництва у суді, відповідно до чого вважаю, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки документально підтвердженні.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 979,988,991,992 ЦК України, Постановою ПВС України № 6 від 27.03.2002 року Про практику розгляду судами цивільних справ по позовах про відшкодування шкоди, Законом України Про страхування, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 210, 213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1, за участю представника ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»»про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»», інн 20474912, юридична адреса: м. Київ, вул. Іллінська,8, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкаю чого за адресою: Донецька область, м. Слов»янськ, пров. Красногірський,3 «а», страхове відшкодування у розмірі 88947,43 грн., пеню за несвоєчасне здійснення виплат страхового відшкодування у розмірі 3442,32 грн., судовий збір у розмірі 950,00 грн., витрати за інформаційно- технічний розгляд справи у розмірі 120,00 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення складено у нарадчий кімнаті у єдиному екземплярі.

Суддя Словянського

міськрайонного суду ОСОБА_7