Постанова № 25041571, 18.06.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2012 р. Справа № 5019/166/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Філіпова Т.Л.

судді Огороднік К.М. ,

судді Грязнов В.В.

при секретарі Карпець О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Коробенюк Олександр Володимирович

відповідача - не з'явився

прокурор - Дьомкін Назарій Вікторович

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс-М" на рішення господарського суду Рівненської області від 31.01.12 р. у справі № 5019/166/11

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс-М", м.Рівне

за участю Військового прокурора Рівненського гарнізону, м.Рівне

про розірвання договору оренди та звільнення нежитлового приміщення

Рішенням господарського суду Рівненської області від 14.06.2011р. залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.07.2011 р., у позові Квартирно-експлуатаційного відділу до Товариства з обмеженою відповідальності «Автосервіс-М»за участю Військового прокурора Рівненського гарнізону про розірвання договору оренди та звільнення нежитлового приміщення відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.10.2011р. задоволено частково касаційну скаргу Військового прокурора Рівненського гарнізону, рішення господарського суду Рівненської області від 14.06.2011 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.07.2011 р. у справі №5019/166/11 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Рівненської області.

Скасовуючи рішення господарського суду Рівненської області від 14.06.2011 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.07.2011 р., та направляючи справу на новий розгляд суд касаційної інстанції зазначив, що позовні вимоги ґрунтуються саме на нормі ч. 2 статті 651 ЦК України, яка передбачає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом . Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Тобто, саме такі інші випадки і підстави встановлені нормою ст. 783 ЦК України.

Отже, з метою правильного вирішення спору у справі судам слід було встановити обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, а саме -істотність порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором.

Натомість, суди попередніх інстанцій вдались до визначення права позивача на відмову від договору, що йому надається нормою статті 782 ЦК України у разі несплати орендних платежів протягом 3 місяців підряд і, відмовляючи в позові про дострокове розірвання договору оренди , суди попередніх інстанцій виходили з відсутності обставин, які в розумінні суті ч. 3 ст. 651 ЦК України та ч. 1 ст. 782 ЦК України можуть бути підставою для відмови від договору , відтак, судами внаслідок невірного визначення предмету доказування у справі, в порушення вимог ст. ст. 36, 38, 43, 84 ГПК України, не встановлена наявність чи відсутність обставин, які входять до предмету доказування і які мають значення для правильного вирішення спору.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 31.01.2012р. у справі №5019/166/11 (суддя Войтюк В.Р.) задоволено позов Квартирно-експлуатаційного відділу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс-М»за участю Військового прокурора Рівненського гарнізону про розірвання договору оренди та звільнення нежитлового приміщення.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Рівненської області від 31.01.2012р. у справі №5019/166/11 відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить прийняти апеляційну скаргу на рішення господарського суду Рівненської області від 31.01.2012р. по справі №5019/166/11 до свого провадження, скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 31.01.2012р. та прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне -відмовити за їх безпідставністю.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Автосервіс-М»посилається на ту обставину, що судом першої інстанції неповно досліджено фактичні обставини справи та неналежне з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін, що спричинило неправильне застосування матеріального права. Відтак, судом при розгляді справи не було достатньо враховано вимоги законодавства, і як наслідок, прийняте у справі рішення не відповідає вимогам ст..84 ГПК України.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.04.2012р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс-М»у справі №5019/166/11 прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

06.06.12 р. від судді-учасника колегії Василишина А.Р. та судді-учасника колегії Юрчука М.І. надійшли заяви про самовідвід з посиланням на те, що вони брали участь у розгляді апеляційної скарги Військового прокурора Рівненського гарнізону на рішення Господарського суду Рівненської області від 14.06.11 р. у справі №5019/166/11 в якості суддів-учасників колегії. За результатами розгляду апеляційної скарги Військового прокурора Рівненського гарнізону було винесено постанову від 27.07.11 р., яка скасована постановою Вищого господарського суду України від 13.10.11 р.

У зв'язку з задоволенням заяв про самовідвід судді Василишина А.Р., судді Юрчука М.І., розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 18.06.2012р. у справі №5019/166/11 змінено склад колегії, окрім заміни головуючого судді, змінено склад суду, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Грязнов В.В., суддя Огороднік К.М.

У судове засідання представник позивача Квартирно-експлуатаційний відділ м. Рівне Коробенюк О.В. з'явився та заперечив проти доводів апеляційної скарги, а також надав пояснення на обгрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 31.01.12 р. у справі №5019/166/11 є законним та обгрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Прокурор Дьомкін Н.В. підтримав позицію представника позивача Коробенюк О.В. в повному обсязі та надав суду додаткові пояснення по суті.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесу-ального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 20.10.2006р. між Міністерством оборони України в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосервіс-М" (орендар) був укладений договір оренди нерухомого військового майна (надалі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - будівлю майстерні інвентарний № 59, літера "А-1" площею 1698.5 м2, що знаходиться на балансі та обліковується в КЕВ м. Рівне, розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Бахарєва, буд. 22, вартість якого визначена на 27.06.2006р. за експертною оцінкою та становить згідно акту оцінки 885150 грн. 00 коп. (пункт 1.1. Договору).

Пунктом 1.2. Договору визначено, що майно, вказане у п. 1.1. Договору, належить до державної власності згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Рівненської міської ради 06.09.2006р. (бланк ЯЯЯ № 460047), на підставі розпорядження міського голови № 1624-р від 06.09.2006р., зареєстрованого в КП РМБТІ 11.09.2006р. за реєстраційним номером 15997311, в книзі 15 за номером запису 125-2085 згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 11789589 від 11.09.2006р. (бланк ССА № 957317).

У відповідності до пункту 2.1. Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами та нотаріального посвідчення цього договору та акта приймання-передачі майна.

20.10.2006р. ОСОБА_5, приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу був посвідчений Договір та зареєстровано в реєстрі за № 283.

У відповідності до пунктів 3.1. та 3.2. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати затвердженої Кабінетом Міністрів України, за результатами конкурсу та за домовленістю сторін та становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (грудень 2005 року) 18387 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування базової орендної плати на індекси інфляції за період з базового до першого місяця оренди. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.3. Договору визначено, що орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний реєстраційний рахунок орендодавця в територіальному органі Державного казначейства щомісячно не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

Відповідно до п.5.2. Договору Орендар зобов'язаний своєчасної в повному обсязі сплачувати орендну плату. Понад орендну плату за нерухоме майно Орендар повинен сплачувати щомісячно фактичні комунальні та загальноексплуатаційні витрати на його утримання (п.5.10. Договору).

Крім того, пунктом 5.11. Договору визначено, що орендар зобов'язаний щомісячно компенсувати орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно, а також прилегла до будівлі чи споруди земельна ділянка площею 2800 м2, на яку орендарю відповідно до статті 796 ЦК України надається право користування для досягнення мети оренди.

Умовами пункту 8.2. Договору оренди визначено, що Орендодавець має право виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього Договору або його розірвання в разі погіршення стану орендованого майна внаслідок невиконання або неналежного виконання його умов Орендарем.

Строк дії договору встановлено за домовленістю сторін до 20.10.2016 р.

Договір підписано уповноваженими представниками Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне та Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс-М" та скріплено відбитками печаток сторін.

Між сторонами складено та підписано акт прийому-передачі нежилих приміщень будівлі інв. № 59 у в/м № 3, м. Рівне, вул. Бахарєва, буд. 22.

Відповідач свої зобов'язання по сплаті орендної плати та комунальних платежів належним чином не виконував. Внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем по сплаті орендної плати у розмірі 320 396,78 грн. Вказана обставина підтверджується наявним у матеріалах справи актом звірки взаєморозрахунків (а.с.63).

Тому Квартирно-експлуатаційним відділом м. Рівне на адресу відповідача було надіслано пропозицію вих. №1728 від 15.12.2010 р., у якій запропоновано ТзОВ «Автосервіс-М» з'явитися до позивача для розірвання Договору оренди від 20.10.2006 р. та повернути орендоване майно (а.с.34). Відповідь на дану пропозицію позивача у матеріалах справи відсутня.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як випливає із встановлених у справі обставин, спір між сторонами виник з орендних відносин, а саме з виконання договору оренди нежитлового приміщення.

Згідно частини 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.За приписами статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Таким чином, однією з кваліфікуючих ознак договору оренди (найму) майна є оплатність, та, відповідно, однією з істотних умов - орендна плата.

Виконання господарського зобов"язання має бути належним, здійснюватись у відповідності до закону, інших правових актів, договору (ст.193 ГК України). Цивільно-правове зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу (ст.526 ЦК України).

Невиконання або неналежне виконаня однією із сторін умов договору породжує правові наслідки, зокрема, у вигляді розірвання, припинення дії або односторонньої відмови від договору.

Зокрема, положеннями частини 2 ст.651 ЦК України передбачено, що договір може змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Позивач посилається на порушення орендарем умов п.п. 9.2. та 10.4. Договору від 20.10.2006 р. щодо повноти та строків проведення орендарем оплати орендованого нежитлового приміщення.Зазначене підтверджується також і наявністю таких, що набрали законної сили, рішень господарського суду про стягнення з відповідача зоборгованості із сплати орендних платежів.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Таким чином, норма частини 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у спірних правовідносинах є спеціальною по відношенню до норми ст. 783 ЦК України, якою встановлені підстави для розірвання договору на вимогу наймодавця, отже, систематичне невиконання відповідачем своїх зобов'язань шляхом щомісячної недоплати орендних платежів правильно віднесена судом першої інстанції до належних підстав дострокового розірвання договору.

Оскільки судом першої інстанції встановлено, що відповідач сплачував орендну плату не у повному обсязі, що не можна вважати належним виконанням умов договору, то позивач був значною мірою позбавлений того, на що він розраховував при його укладенн, а це є законною підставою для розірвання договору оренди нежитлового приміщення.

Апеляційна скарга відповідача не містить обгрунтованих доводів щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також інших підстав для скасування або зміни рішення , визначених статтею 104 ГПУ України.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,109,110 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс-М" на рішення господарського суду Рівненської області від 31.01.2012р. у справі №5019/166/11 - залишити без задоволення, а рішення господарського суду Рівненської області - без змін.

Справу №5019/166/11 повернути до господарського суду Рівненської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Грязнов В.В.