Постанова № 25041130, 03.07.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2012 № 5011-26/346-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів: Остапенка О.М.

Ільєнок Т.В.

на рішення Господарського суду м. Києва від 01.03.2012

у справі № 5011-26/346-2012 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом Акціонерного страхового товариства «Вексель»

до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

про стягнення 16 557,10 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - дов. № б/н від 31.12.2011р.

від відповідача : ОСОБА_3 - дов. № 69D/2012 від 12.03.2012р.

Постанова приймається 03.07.2012р. у зв»язку з оголошенням в судовому засіданні 12.06.2012р. перерви відповідно до ст. 77 ГПК України.

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне страхове товариство «Вексель» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про стягнення 16 557,10 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.03.2012р. у справі № 5011-26/346-2012 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 01.03.2012р. у справі № 5011-26/346-2012 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2012р. апеляційну скаргу Акціонерного страхового товариства «Вексель» було прийнято до провадження і розгляд справи призначено на 22.05.2012р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2012р. було внесено зміни до складу колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2012р. апеляційну скаргу Акціонерного страхового товариства «Вексель» було прийнято до провадження.

Встановлено, що в судове засідання 22.05.2012р. представник позивача не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2012р. розгляд справи № 5011-26/346-2012 було відкладено на 12.06.2012р. у зв»язку з витребуванням додаткових документів.

Через відділ документального забезпечення 11.06.2012р. представником відповідача був поданий відзив на апеляційну скаргу в якому просить суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 12.06.2012р. представником позивача на вимогу ухвали суду від 22.05.2012р. надано оригінал вимоги про відшкодування збитків в порядку регресу від 28.12.2011р. та оригінал поштового повідомлення, як доказ про направлення вимоги на адресу відповідача.

В судовому засіданні 12.06.2012р. відповідно до ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 03.07.2012р.

Через відділ документального забезпечення 26.06.2012р. представником позивача надані письмові пояснення.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.

30.08.2008 р. на автодорозі В. Бийгань -Косино у Берегівському районі Закарпатської області трапилась дорожньо -транспортна пригода, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля " Skoda Оctavia " ( д. н. НОМЕР_2 ), під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля " Chery Amulet " ( д. н. НОМЕР_1 ), під керуванням водія ОСОБА_5.

Внаслідок ДТП були завдані механічні пошкодження автомобілю " Chery Amulet " ( д. н. НОМЕР_1 ), який був застрахований у позивача, згідно договору добровільного страхування транспортних засобів № 202-0615/08-МКЧ від 31.03.2008 р.

Дорожньо -транспортна пригода відбулася з вини водія автомобіля " Skoda Оctavia " ( д. н. НОМЕР_2 ) -ОСОБА_4, що підтверджується постановою Берегівського районного суду Закарпатської області № 3-5062/08 від 10.10.2008 р.

Згідно звіту № 146 від 21.10.2008 р., вартість відновлювального ремонту транспортного засобу " Chery Amulet " ( д. н. НОМЕР_1 ), пошкодженого внаслідок ДТП становить 16 809, 55 грн.

Позивач у позовній заяві зазначає, що на виконання умов договору добровільного страхування транспортних засобів № 202-0615/08-МКЧ від 31.03.2008 р., на підставі заяви страхувальника, звіту №146 від 21.10.2008 р., розрахунку суми страхового відшкодування, а також на підставі страхового акту №1/202-0615/08 -МКЧ /08 акціонерне страхове товариство " Вексель " виплатило страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 16 557,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 13.11.2008 р. № 1743.

Цивільно -правова відповідальність ОСОБА_4 за шкоду, завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля " Skoda Оctavia " ( д. н. НОМЕР_2 ), згідно полісу обов'язкового страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/9523126 від 29.08.2008 р. застрахована у відповідача ( публічного акціонерного товариства " Страхова компанія " Універсальна " ), а тому позивач просить суд стягнути з відповідача виплачене страхове відшкодування в розмірі 16 557,10 грн.

Місцевий суд в рішенні посилається на те, що позивач у позовній заяві зазначає, що виплатив страхове відшкодування страхувальнику в розмірі 16 557,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 13.11.2008 р. Натомість, в матеріалах справи відсутнє зазначене платіжне доручення. ( позивачем до позовної заяви додане платіжне доручення № 14257 від 18.07.2008 р. на суму 8 300, 00 грн. ), а тому позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки позивач для звернення до суду з позовом пропустив строк позовної давності передбачений ст. 257 ЦК України, і на застосуванні якого наполягає відповідач у відзиві на позовну заяву. ( ч.4 ст. 267 ЦК України ).

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, враховуючи наступне.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що надання іншого платіжного доручення до позовної заяви відбулося через помилку, тому позивачем було надано суду належний доказ, а саме платіжне доручення № 1743 від 13.11.2008р., а помилкове додане платіжне доручення № 14257 від 18.07.2008р. просив не враховувати при оцінці доказів.

В матеріалах справи наявна належним чином завірена копія платіжного доручення № 1743 від 13.11.2008р., яка підтверджує виплату АСТ «Вексель» страхового відшкодування страхувальнику ОСОБА_5 в сумі 16 557,10 грн.

Позивач звернувся з позовом у суд 11.11.2011, про що свідчить конверт із штампом. Таким чином, позивачем не було пропущено трирічний строк позовної давності (ст. 257 ЦК України), який обчислюється з моменту виконання позивачем свого зобов»язання за договором добровільного страхування.

Колегія суддів вважає, що місцевим судом не було досліджено подані позивачем докази та безпідставно задоволено заяву відповідача про застосування позовної давності, яка обґрунтована на підставі платіжного доручення № 14257 від 18.07.2008р.

Згідно з ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, виходячи зі змісту ст.993, ч.1 ст. 1191 ЦК України та ст.27 Закону України "Про страхування" відшкодуванню шкоди в порядку регресу має передувати звернення страховика зі зворотною (регресною) вимогою до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Заперечення відповідача про відсутність порушеного права на момент звернення позивача з позовом до суду колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідно до приписів ст.1 ГПК України особа звертається до суду саме за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів.

Крім того, є неможливим застосування норм ст. ст. 35, 37 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" до спірних правовідносин, пов'язаних з відшкодуванням шкоди в порядку регресу за участю двох страховиків, оскільки вказаними нормами врегульовано відносини щодо виплати страхового відшкодування, які виникли між страхувальником (вигодонабувачем) та страховиком, зокрема, в частині порядку та строку виплати страхового відшкодування на користь страхувальника (вигодонабувача).

Приписами ч.2 ст.530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги.

Чинним цивільним законодавством не визначений строк виконання одним страховиком зобов'язання по відшкодуванню іншому страховику шкоди в порядку регресу, однак, виходячи з системного аналізу змісту ч.2 ст.530, ст.993 та ч.1 ст.1191 ЦК України цей строк пов'язаний з моментом пред'явлення відповідною особою (в даному випадку страховиком) зворотної (регресної) вимоги до відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що вимогу про виплату страхового відшкодування в порядку регресу відповідач отримав 26.12.2011р., що підтверджується повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, тому строк добровільного виконання відповідачем зобовязання перед позивачем закінчився 03.01.2012р.

Отже, на момент прийняття рішення судом першої інстанції, 7-денний строк добровільного виконання зобов'язання відповідача по відшкодуванню позивачу шкоди в порядку регресу вже настав, однак, вимога позивача залишена без відповіді, а в добровільному порядку страхове відшкодування сплачено не було.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач не виконав зобов'язання по оплаті за страховим відшкодуванням в порядку регресу, з нього на користь позивача підлягає стягненню 16 047,10 грн. шкоди (16 557,10 грн. -510 грн. франшизи).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач будь-яких доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" станом на 01.01.2011 мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 941,00 грн.

Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв поданих у 2011 році в господарському суді майнового характеру становив не менше 1 411,50 грн. та не більше 56 460,00 грн.

Оскільки позивачем пред'явлено позовні вимоги в загальному розмірі 16 557,10 грн., то судовий збір мав бути сплачений в розмірі 1 411,50 грн.

Проте, позивачем подано платіжне доручення № 3924 від 07.11.2011, з якого вбачається, що судовий збір сплачено в розмірі 1 477,50 грн., тобто більшому розмірі ніж передбачено законом.

Пункт 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, зайво сплачений позивачем судовий збір в сумі 66 (шістдесят шість) грн. 00 коп. підлягає поверненню позивачу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Акціонерного страхового товариства «Вексель» підлягає частковому задоволенню, отже рішення суду першої інстанції повинно бути скасовано.

Керуючись ст. 101- 105 ГПК України, колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Апеляційну скаргу Акціонерного страхового товариства «Вексель» задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду м. Києва у справі № 5011-26/346-2012 від 01.031.2012р.скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. Позовні вимоги Акціонерного страхового товариства «Вексель» до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про стягнення 16 557,10 грн. задовольнити частково.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 48-А, код 20113829) на користь Акціонерного страхового товариства «Вексель» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 57/3, код 20031391) 16 047,10 грн. шкоди, 1 411,50 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 820,50 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

6. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

7. Повернути Акціонерному страховому товариству «Вексель» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 57/3, код 20031391) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в розмірі 66 (шістдесят шість) грн. 00 коп., що перерахований платіжним дорученням № 3924 від 07.11.2011. Платіжне доручення № 3924 від 07.11.2011 залишити в матеріалах справи Господарського суду міста Києва № 5011-26/346-2012.

8. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

9. Матеріали справи № 5011-26/346-2012 повернути до Господарського суду м. Києва.

10. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Шипко В.В.

Судді Остапенко О.М.

Ільєнок Т.В.