Постанова № 25041111, 02.07.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2012 № 5011-6/3888-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Алданової С.О.

Дикунської С.Я.

при секретарі: Кравчук О.І.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - Кримець Ю.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгарант» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2012 року (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НТІ-Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгарант»

про стягнення 4 149, 60 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НТІ-Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгарант" про стягнення 4149,60 грн. боргу та 4375,00 грн., сплачених позивачем адвокату за надання правової допомоги.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення суду від 17.05.2012 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 року, в складі колегії суддів: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді - Алданова С.О., Дикунська С.Я., прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 18.06.2012 року.

15 червня 2012 року, через канцелярію суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-22/2 від 14.06.2012 року, в зв'язку з відпусткою судді Алданової С.О., залучено до розгляду справу суддю Калатай Н.Ф.

В судове засідання 18.06.2012 року з'явився представник позивача. Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився.

18 червня 2012 року, через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю прибуття до суду представника.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2012 року розгляд справи відкладено на 02.07.2012 року.

Розпорядженням Секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами від 26.06.2012, в зв'язку з зайнятістю судді Калатай Н.Ф., сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді - Алданова С.О., Дикунська С.Я.

В судове засідання 02.07.2012 року з'явився представник відповідача. Представник позивача у зазначене судове засідання не з'явився.

Представник відповідача підтримав доводи, викладенні в апеляційній скарзі, та просив скасувати рішення суду від 17.05.2012 року.

02 липня 2012 року від представника позивача, через канцелярію суду подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Беручи до уваги, що зазначене клопотання надійшло до суду після винесення постанови, колегією суддів прийнято рішення про розгляд справи у відсутність представника позивача.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Передача продавцем та прийняття покупцем товару свідчить про укладення між ними договору купівлі-продажу.

Так, зважаючи на попередні домовленості та співпрацю, за замовленням № 375 від 06.07.2011 року за видатковою накладною № 198 від 06.07.2011 року на суму 1756,80 грн. та за замовленням № 383 від 06.07.2011 року за видатковою накладною № 201 від 06.07.2011 року на суму 2392,80 грн. позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 4149,60 грн.,

Відповідач товар отримав, що підтверджується наявним на видаткових накладних підписом ОСОБА_3, який діяв на підставі виданої відповідачем довіреності № 165 від 01.07.2011 року.

Відповідно до 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки, відповідач не сплатив за поставлений позивачем товар, останній відправив відповідачу вимогу від 27.02.2012 року про оплату товару, яка залишена останнім без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з приписами ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що товар, поставлений позивачем, використано при проведені будівельних робіт.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що між сторонами існують договірні відносини, в силу яких та на підставі вищезазначених вимог законодавства, у відповідача існує зобов'язання щодо сплати суми в розмірі 4 149, 60 грн. за отриманий товар за за замовленням № 375 від 06.07.2011 року за видатковою накладною № 198 від 06.07.2011 року на суму 1756,80 грн. та за замовленням № 383 від 06.07.2011 року за видатковою накладною № 201 від 06.07.2011 року на суму 2392,80 грн.

В той же час, колегія суддів вважає необгрунтованим висновок місцевого господарського суду щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми в розмірі 4375,00 грн., сплачених позивачем адвокату ОСОБА_4 за надання правової допомоги, виходячи з наступного.

Встановлено, що 27.02.2012 року між позивачем та адвокатом ОСОБА_4 укладено договір про надання правової допомоги.

Статтею 49 ГПК України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача.

Відповідно до п. 12 Роз'яснення президії Вищого арбітражного (господарського) суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто завищеним. За таких обставин, суд, з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи».

Беручи до уваги, що з угоди № 270212 від 27.02.20012 року про надання правової допомоги не вбачається розрахунок суми, сплаченої за надану правову допомогу, а також враховуючи, що місцевим господарським судом при стягненні суми в розмірі 4 375, 00 грн. порушено принцип співрозмірності стягненої суми боргу, сумі за надання правової допомоги, колегія суддів приходить до висновку про стягнення на користь позивача суми в розмірі 414, 90 грн.

Враховуючи викладене вище, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2012 року у справі № 5011-6/388-2012 підлягає скасуванню в частині стягнення витрат за надання правової допомоги, з прийняттям нового, яким стягнути з відповідача на користь позивача суми в розмірі 414,90 грн. витрат на оплату адвокатських послуг.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгарант» задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 17.05.2012 року по справі № 5011-6/3888-2012 скасувати частково.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгарант» (04060, м. Київ, вул. Академіка Щусєва, 36, код 32596431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НТІ-Україна» (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, код 36195831) 4149,60 грн. боргу, 1609,50 грн. судового збору та 414, 90 грн. витрат на оплату адвокатських послуг.

В іншій частині позову відмовити.»

Матеріали справи № 5011-6/3888-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Сітайло Л.Г.

Судді Алданова С.О.

Дикунська С.Я.

05.07.12 (відправлено)