Рішення № 25039375, 23.01.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.01.12 р. Справа № 12/33пн

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сковородіної О.М., суддів: Гриник М.М., Лейби М.О.

при секретарі судового засідання: Несвіт О.О.

за участю

прокурора: Лисенко С.І. за посвідченням

представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

у справі за позовом: Іловайського транспортного прокурора м. Іловайськ в інтересах держави в особі центрального органу виконавчої влади - Міністерства транспорту та зв'язку України м. Київ його статутного об'єднання Державного підприємства „Донецька залізниця", м. Донецьк

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Горлівка

про зобов'язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0018га

Іловайський транспортний прокурор, м. Іловайськ в інтересах держави в особі центрального органу виконавчої влади - Міністерства транспорту та зв'язку України м. Київ його статутного об'єднання Державного підприємства „Донецька залізниця" звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Горлівка про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0018 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1, що використовується відповідачем без правоустановчих документів, а також про зобов'язання відповідача забезпечити приведення зазначеної земельної ділянки у придатний для використання стан.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на матеріали перевірки дотримання вимог земельного законодавства, внаслідок чого було встановлено факт самовільного використання Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 спірної земельної ділянки без відповідних правоустановчих документів, що є порушенням ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України.

Позивач надав пояснення б/н та дати, що надійшли на адресу господарського суду Донецької області 25.02.2011р. за змістом яких позов прокурора підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання 21.03.2011р., 04.05.2011р, 10.05.2011р., 16.06.2011р., 30.06.2011р. не з'явився, проте у судовому засіданні 11.04.2011р. надав усні заперечення до позовної заяви.

11.08.2011р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3, м. Горлівка, як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору до відповідача Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м. Горлівка про визнання права на оренду будівлі крамниці.

При поданні до господарського суду Донецької області вищезазначеної позовної заяви позивачем не було надано доказів сплати державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також не надано листа з описом вкладення документів які були направлені відповідачу, що в розумінні Господарсько процесуального кодексу України не свідчить про направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача.

За таких обставин, позовна заява третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору була повернена без розгляду, про що була винесена ухвала господарського суду Донецької області від 12.08.2011р.

Відповідно до постанови Донецького апеляційного господарського суду від 20.09.2011р. та постанови Вищого господарського суду України від 22.11.11р., ухвала господарського суду Донецької області від 12.08.2011р була залишена без змін.

Повторного звернення з позовною заявою Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3, м. Горлівка, як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, не надходило.

Виходячи з викладеного, позовна заява третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору не розглядається в межах даної справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та прокурора, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.15 Земельного кодексу України, ч.1 ст.5 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Згідно із ч.1, ч.4 ст.9 вказаного Закону України державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи, зокрема, шляхом проведення перевірок.

За змістом ст.10 зазначеного нормативно-правового акту державні інспектори у сфері державного контролю за використанням і охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель наділені правом, в тому числі, складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель.

Як встановлено судом, 19.05.2010р. головним державним інспектором сектору Державної інспекції з контролю та охороною земель управління Держкомзему у м. Горлівка було здійснено обстеження земельної ділянки, яка розташована у АДРЕСА_1, що оформлено актом №19/05-10 від 19.05.2010р.

19.05.2010р. вказаною уповноваженою особою контролюючого органу було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, яким встановлено, що відповідач самовільно займає та використовує земельну ділянку із земель транспорту площею 0,0018 га, яка розташована у АДРЕСА_1 без правоустановчих документів, що є порушенням вимог ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України.

За приписами ст. 10 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, у тому числі, давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також, про зобов'язання привести земельну ділянку у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків.

19.05.2010р. головним державним інспектором сектору Державної інспекції з контролю та охороною земель управління Держкомзему у м. Горлівка було видано припис №000020 на усунення порушень вимог земельного законодавства, про виконання якого порушника зобов'язано повідомити до 18.06.2010р.

З вимогами припису №000020 від 19.05.2010р. відповідача повідомлено належним чином, про що свідчить підпис Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на вказаному документі.

Одночасно, головним державним інспектором сектору Державної інспекції з контролю та охороною земель управління Держкомзему у м. Горлівка було складено протокол про адміністративне правопорушення №000005 від 19.05.2010р. та прийнято постанову №16 про накладення адміністративного стягнення.

20.07.2010р. уповноваженою особою контролюючого органу було проведено повторну перевірку дотримання вимог земельного законодавства, результати якої оформлені актом від 20.07.2010р.

Перевіркою встановлено, що відповідачем вимоги припису №000020 від 19.05.2010р. не виконано.

За таких обставин, головним державним інспектором сектору Державної інспекції з контролю та охороною земель управління Держкомзему у м. Горлівка було складено протокол про адміністративне правопорушення №000022 від 20.07.2010р. та постанову про накладання адміністративного стягнення №33 від 27.07.2010р.

Одночасно, відповідача було ознайомлено з вимогами припису №000047 від 20.07.2010р. на усунення порушень вимог земельного законодавства в строк до 05.08.2010р.

Таким чином, за висновками суду, станом на час проведення перевірки, результати якої оформлено актом від 27.07.2010р., відповідач вимоги припису №000020 від 19.05.2010р. не виконав, встановлені порушення вимог ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України не усунув.

При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які докази виконання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 вимог приписів №000020 від 19.05.2010р. та №000022 від 20.07.2010р. на теперішній час.

Господарський суд вважає вимоги прокурора обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Згідно із ч.1 ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Частиною 1 ст.3 вказаного Кодексу встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень місцевих рад у галузі земельних відносин на території міст належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування з земель комунальної власності, а також передача земельних ділянок у власність громадянам та юридичним особам.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Тобто, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно із ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч.1 ст.124 вказаного нормативно-правового акту передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

За змістом с.126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом; цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, а право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Одночасно, до матеріалів справи не надано будь-яких доказів набуття Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку загальною площею 0,0018 га, яка розташована у АДРЕСА_1.

Відповідно до приписів ст.1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельних ділянок -це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Таким чином, враховуючи зміст ст.1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель", приймаючи до уваги матеріали перевірки дотримання вимог земельного законодавства, судом встановлено, що земельна ділянка загальною площею 0,0018 га, яка розташована у АДРЕСА_1 зайнята та використовується відповідачем самовільно.

Сттатею 212 Земельного кодексу України передбачено імперативне правило, відповідно до якого самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Підприємства, установи, організації та громадяни, винні у самовільному зайнятті земель, зобов'язані самостійно (за власний рахунок) привести ділянку до стану, придатного для використання, відновити порушені межові знаки, знести самовільно зведені будівлі.

Згідно із ч.3 ст.212 вказаного Кодексу повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Таким чином, враховуючи, що матеріалами справи доведено факт порушення відповідачем вимог ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України, позовні вимоги про зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0018 га, яка розташована у АДРЕСА_1, що використовується відповідачем без правоустановчих документів, а також, про зобов'язання відповідача забезпечити приведення зазначеної земельної ділянки у придатний для використання стан, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Іловайського транспортного прокурора, м. Іловайськ в інтересах держави в особі центрального органу виконавчої влади - Міністерства транспорту та зв'язку України м. Київ його статутного об'єднання Державного підприємства „Донецька залізниця" до ОСОБА_2, м. Горлівка про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0018 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1, та використовується відповідачем без правоустановчих документів, а також про зобов'язання відповідача забезпечити приведення зазначеної земельної ділянки у придатний для використання стан задовольнити.

Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, м.Горлівка звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0018 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1, яка використовується без правоустановчих документів та забезпечити приведення зазначеної земельної ділянки у придатний для використання стан.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1, банківські реквізити невідомі) на користь Державного бюджету України (п/р 31210264700006 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687001, отримувач: УДК у Київському районі м.Донецька, код бюджетної класифікації 22050003) державне мито в сумі 85 грн. 00 коп.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1, банківські реквізити невідомі) на користь Державного бюджету України (п/р 31210264700006 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687001, отримувач: УДК у Київському районі м.Донецька, код бюджетної класифікації 22050003) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236 грн. 00 коп.

Повний текст рішення підписано 30.01.2012р..

Рішення набирає законної сили 10.02.2012р.

Рішення може бути оскаржено в Донецькому апеляційному господарському суді згідно розділу XII ГПК України.

Головуючий суддя Сковородіна О.М.

Суддя Гриник М.М.

Суддя Лейба М.О.