Постанова № 25038538, 04.07.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2012 р. Справа № 5019/2321/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоДунаєвської Н.Г.суддів :Мележик Н.І., Подоляк О.А.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ПАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 15.02.2012у справі№ 5019/2321/11 господарського суду Рівненської областіза позовомТОВ-компанія "Пульсар і Ко" (надалі -Компанія)доВАТ "Кредобанк" в особі Рівненської філії ВАТ "Кредобанк" (надалі -Банк)третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" (надалі -Товариство)провизнання договору недійсним за участю представників: від позивача- не з'явилисьвід відповідача- ОСОБА_4від третьої особи- не з'явились

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2011 року Компанія звернулася до господарського суду з позовом до Банку про визнання недійсним Договору поруки від 26.02.2010 укладеного між ними.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 29.11.2011 (суддя Крейбух О.Г.) замінено неналежного відповідача ВАТ "Кредобанк" в особі Рівненської філії ВАТ "Кредобанк" належним відповідачем ПАТ "Кредобанк"; направлено справу за підсудністю до господарського суду Львівської області.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.02.2012 (судді: Саврій В.А., Бучинська Г.Б., Філіпова Т.Л.) ухвалу скасовано, справу передано на розгляду до господарського суду Рівненської області.

Не погоджуючись з постановою, Товариство звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та передати справу до апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є визнання недійсним Договору поруки № 40-09/5 від 26.02.2010 (надалі -Договір поруки), укладеного між Компанією (Поручитель) та Банком (Кредитор) з метою забезпечення виконання Товариством (Боржник) своїх зобов'язань перед Банком, згідно Кредитного договору № 40-09 від 03.12.2009.

Відповідно до п. 1.2. Положення про Рівненське відділення Центральної філії ПАТ "Кредобанк" Відділення -структурна одиниця Банку, що функціонує на балансі Центральної філії ПАТ "Кредобанк", не є юридичною особою, здійснює свою діяльність від імені Банку.

Ухвала господарського суду Рівненської області мотивована тим, що оскільки Рівненське відділення Центральної філії ВАТ "Кредобанк" не наділено повноваженнями на представництво інтересів ПАТ "Кредобанк" у судових справах стороною чи третьою особою в яких є Банк, то справа підлягає розгляду за місцезнаходженням юридичної особи -ПАТ "Кредобанк", тобто господарським судом Львівської області.

Проте, дані доводи обґрунтовано спростовані апеляційним господарським судом, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

При цьому, стороною зобов'язаною здійснити певні дії, може бути будь-яка із сторін, у якої, з огляду на умови договору та з урахуванням фактичних обставин справи, відповідний обов'язок існує на момент подання позову.

Апеляційний господарський суд вірно вказав, що в даних правовідносинах зобов'язаною стороною за Договором поруки є Компанія, оскільки відповідно до п. 2.3 вказаного Договору Поручитель (Компанія), у випадку невиконання Боржником (Товариство) зобов'язань перед Кредитором (Банк) по Кредитному договору, зобов'язується сплатити борг Боржника Кредитору в повному обсязі, а саме в розмірі наданого Боржнику кредиту, нарахованих відсотків, комісій, штрафних санкцій та можливих витрат, понесених Кредитором в разі неналежного виконання Боржником своїх зобов'язань перед Кредитором по Кредитному договору.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що місцезнаходженням Компанії є м. Рівне, вул. Фабрична, 2.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов правомірних висновків про те, що оскільки зобов'язаною стороною за Договором поруки є Компанія, то в силу ч. 1 ст. 15 ГПК України, справа має розглядатися за місцезнаходженням такої сторони, тобто господарським судом Рівненської області.

Доводи скаржника про те, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції, не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на те, що 07.02.2012 Товариство було повідомлено про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення розгляду справи на 15.02.2012, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.02.2012 у справі № 5019/2321/11 залишити без змін.

Головуючий, суддя Н. Дунаєвська

Судді Н. Мележик

О. Подоляк