Ухвала суду № 25036909, 12.06.2012, Апеляційний суд Івано-Франківської області

4

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Ясеновенко Л.В.,

суддів: Васильковського В.М., Проскурніцького П.І.,

секретаря Бойчука Л.М.,

з участю ОСОБА_1 та представника ПАТ «КБ Надра»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Надра» про стягнення нарахованих на вклад процентів та комісії за отримання готівки, відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ПАТ «КБ «Надра» на рішення Івано-Франківського міського суду від 12 квітня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 12 квітня 2012 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Надра» про стягнення нарахованих на вклад процентів та комісії за отримання готівки, відшкодування моральної шкоди.

Постановлено стягнути з ПАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_1 1961,78 євро нарахованих на вклад процентів, що в еквіваленті відповідно до встановленого курсу НБУ станом на день подання уточнених позовних вимог становить 20450,99 грн. та 67,21 євро комісії за отримання готівки, що в еквіваленті відповідно до курсу НБУ станом на день подання уточнених позовних вимог становить 700,64 грн., 350 грн. витрат на оплату послуг фахівця в галузі права та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Постановлено також стягнути з ПАТ КБ «Надра» на користь держави 214,60 грн. судового збору.

У апеляційній скарзі ПАТ КБ «Надра» посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що суд прийшов до помилкового висновку про стягнення на користь позивача додаткових відсотків та 1% комісії за отримання готівки. Судом не було враховано п. 4.2. договору строкового банківського _______________

Справа № 0907/3195/2012 Головуючий у І інстанції Шамотайло О.В.

Провадження № 22ц/0990/1156/2012 Суддя-доповідач Ясеновенко Л.В.

Категорія 19

вкладу, укладеного з позивачем, відповідно до якого проценти на вклад нараховуються від дня наступного за днем надходження вкладу у Банк, до дня, що передує його поверненню вкладникові, а тому, на думку відповідача, у суду не було підстав для стягнення процентів на користь позивача після закінчення строку дії банківського вкладу.

Також суд не врахував того, що Банк не мав можливості вчасно повернути вклад ОСОБА_1, оскільки постановою НБУ №59 від 10.02.2009 року було запроваджено тимчасову адміністрацію та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з послідуючою пролонгацією, а тому ПАТ КБ «Надра» керувався ч.2 ст. 58 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», відповідно до якої Банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію.

Крім того, апелянт не погоджується із стягненням на користь позивача 1% комісії при знятті депозиту, оскільки ОСОБА_1 при укладенні договору строкового банківського вкладу, своїм підписом погодився з умовами вказаного Договору про комплексне обслуговування фізичних осіб і тарифами Банку та зобов'язався їх виконувати.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з мотивів, наведених у ній.

Позивач апеляційну скаргу не визнав.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 29.09.2008 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладеного договір строкового банківського вкладу №631010 в іноземній валюті на суму 6769,28 євро зі сплатою 12% річних та строком дії вкладу 6 місяців від дати надходження вкладу, тобто до 29.03.2009 року.

09.10.2008 року та 20.02.2009 року ОСОБА_1 подав до банку заяви про дострокове повернення депозиту, а 18.03.2009 року та 04.08.2009 року - заяви про повернення коштів у зв'язку із закінченням строку депозитного вкладу.

Листом Банку від 30.09.2009 року йому було відмовлено у видачі коштів у зв'язку з введенням Постановою Національного банку України №59 від 10.02.2009 року мораторію на задоволення вимог кредиторів. Повторне звернення позивача з вимогою про повернення вкладу також залишилось без задоволення.

Судом встановлено, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та безпідставно відмовив позивачу у поверненні вкладу, посилаючись на введення тимчасової адміністрації та мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Згідно із ч. 2 ст. 58 Закону України від 7 грудня 2000 року «Про банки і банківську діяльність» банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Протягом мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) (п. 2 ч. 3 ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Статтею 2 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» визначено, що мораторій - зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Враховуючи вищевикладене, вимоги за депозитними договорами, строк виконання за якими настав після введення тимчасової адміністрації, не підпадають під дію мораторію і мають бути задоволені банками у встановлені договорами строки.

Враховуючи те, що строк виконання банком зобов'язання щодо повернення позивачу депозитних коштів настав після введення в дію мораторію, підстав для відмови у поверненні коштів не було.

З матеріалів справи вбачається, що після спливу строку дії договору банківського вкладу кошти позивача залишились на його депозитному рахунку у користуванні банку. Будь-яких додаткових угод сторони не укладали.

Разом з тим, пунктом 1.3 депозитного договору від 29.09.2008 року передбачено, що банк закриває вкладний рахунок після повернення коштів.

Оскільки відповідач не повернув позивачеві кошти в установлений договором строк, то дія договору згідно його пункту 4.7 продовжується.

При таких обставинах справи, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення відсотків за вкладом.

Також встановлено, що відповідач виплатив позивачеві депозитні кошти в період з 16.08.2011 року по 14.09.2011 року, стягнувши при цьому 1% комісії за видачу готівки.

Задовольняючи позов в частині стягнення комісійних за видачу готівки, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що така комісія не була передбачена умовами договору банківського вкладу.

Враховуючи вищенаведене, підстав для скасування рішення суду немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «Надра» відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 12 квітня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: Л.В. Ясеновенко

В.М. Васильковський

П.І. Проскурніцький