Рішення № 25034993, 21.06.2012, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21.06.2012

Справа № 1507/390/2012

Провадження № 2/1507/215/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2012 року, м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря -Бачур А.В.,

представника позивача -Карабан О.А.,

відповідача -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»(надалі ПАТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2 (а.с.2-3) мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до умов кредитного договору № ODО0GA0000000632 від 23.05.2008 року, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_2 позивач надав останньому кредит у розмірі 65 700.00 гривен зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20.04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23.05.2023 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк»і відповідач ОСОБА_2 23.05.2008 року уклали іпотечний договір. За вказаним договором відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 39.40 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу № 2918 від 29.03.2008 року. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 90 000.00 грн..

Позивач посилається на те, що у порушення вимог кредитного договору, що стосується своєчасного погашення заборгованості по кредиту, відсотків нарахованих за користування кредитом та по винагороді, відповідач належним чином не виконує, в зв'язку з чим у нього, тобто відповідача ОСОБА_2 перед позивачем, тобто ПАТ КБ «ПриватБанк»виникла заборгованість станом на 10.10.2011 р. у розмірі 73 136.35 грн., яка складається з наступного:

- 55 206.03 грн. - заборгованість за кредитом;

- 9 873.45 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 2 214.29 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 2 121.80 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;

а також штрафи відповідно до умов кредитного договору:

- 250.00 грн. - штраф (фіксована частина);

- 3 470.78 грн. - штраф (процентна складова).

Позивач просить позов задовольнити. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ODО0GA0000000632 від 23.05.2008 року в розмірі 73136.35 гривен: - звернути стягнення на предмет іпотеки: на квартиру загальною площею 39.40 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 належну на праві власності відповідачу ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу квартири;

- виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у названій квартирі (предмет іпотеки), зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України.

- стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 739.86 гривен.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, в поясненнях посилався на обставини, викладені в поданій до суду заяві (а.с.2-3), наполягав на задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, обґрунтовував свої заперечення тим, що він виконував взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, проте банк неправомірно змінював процентну ставку за якою він мав сплачувати щомісячний платіж в дещо більшому розмірі. Надав суду письмові заперечення, копії листів про переписку з банком та копії квитанцій про сплату щомісячних платежів протягом строку з 05.07.2008 року по 05.01.2011 року (а.с.59 -60,74-77, 79-87). Не заперечував, що починаючи з лютого 2011 року він не здійснює необхідні за кредитним договором платежі, оскільки втратив роботу та є неплатоспроможним.

За клопотанням відповідача, суд неодноразово оголошував перерву в розгляді справи, надаючи можливість останньому вирішити спірне питання з позивачем мировою угодою.

В судове засідання 21.06.2012 року -відповідач не прибув, сповіщений належним чином (а.с.93). Причин неявки суду не повідомив, будь-яких заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заяви сторін по справі, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, що випливають з кредитного договору.

Так, 23 травня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк»і відповідачем, ОСОБА_2, був укладений кредитний договір № ODО0GA0000000632, за яким 23.05.2012 року відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 65 700.00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20.04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23.05.2023 року.

За умовами кредитного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати відповідач зобов'язався надавати позивачу грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

Свої зобов'язання за кредитним договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит (а.с.12).

В порушення умов кредитного договору та вимог цивільного законодавства, відповідач свої зобов'язання виконував не добросовісно, що призвело до збитків позивача, які мають вираз у залученні позивачем вільних коштів до страхового резерву, створеного в забезпечення простроченої заборгованості відповідача, ОСОБА_2, та нести витрати по сплаті податків та інших обов'язкових платежів з цих коштів.

Станом на 10.10.2011 року відповідач ОСОБА_2 має перед позивачем, тобто ПАТ КБ «ПриватБанк»заборгованість у розмірі 73 136.35 грн. (а.с.5-6), яка складається з наступного:

- 55 206.03 грн. - заборгованість за кредитом;

- 9 873.45 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 2 214.29 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 2 121.80 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;

а також штрафи відповідно до умов кредитного договору:

- 250.00 грн. - штраф (фіксована частина);

- 3 470.78 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідач дійсно протягом часу з 05.07.2008 року по 05.01.2011 року регулярно сплачував щомісячні платежі згідно встановленого графіку (а.с.10-11), що підтверджується відповідними квитанціями (а.с.59 - 60,74-77, 79-87).

Проте, починаючи з лютого 2011 року відповідач не здійснив жодного необхідного за кредитним договором платежу, що особисто підтвердив в судовому засіданні.

Пунктом 2.3.3 «б»Кредитного договору передбачено, що у випадку і недотримання відповідачем умов договору позичальник має право повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, винагороду, відсотки за фактичний строк його користування, в повному обсязі виконати інші зобов'язання за договором протягом 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про таку вимогу від банку.

Відповідно до п. 8.1.2 кредитного договору у разі порушення термінів оплати, передбачених п.8.1.1 (в т.ч. оплати заборгованості не в повному обсязі) на 120 календарних днів -сторони дійшли згоди вважати строком повернення кредиту (залишку заборгованості по кредиту), відсотків, винагороди, пені (в повному обсязі) -в останній день місяця, в якому відбулося порушення термінів оплати на 120 календарних днів.

Згідно з п. 8.4 кредитного договору за порушення зобов'язань із погашення кредиту, відповідач зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прос рочки, але не менше 1 гривні.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинне виконуватися належним чином у відповідності з умовами договору. Відповідно до вимог ст. 1050 ч. 2 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів за договором позики.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 23 травня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк»і відповідачем ОСОБА_2 (надалі «Іпотекодавець») був укладений договір іпотеки № 4403 (а.с.14-16). На підставі цього договору Іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру загальною площею 39.40 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 яка належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу № 2918 від 29.03.2008 року та зареєстрована в Комунальному підприємстві «Болградське бюро технічної інвентаризації», номер запису 297, в книзі № 24, реєстраційний № 22297715.

Вказаний договір зареєстровано у Державному реєстрі іпотек 23.05.2008 року, про що видано відповідний витяг (а.с.18).

Цим же договором було встановлено заборону відчуження предмету іпотеки.

До Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено реєстраційний запис, параметрами якого є заборона на нерухоме майно, що є предметом іпотеки (а.с.17).

Відповідачем ОСОБА_3 підписано Заставну серії ПБ № 022050 від 23.05.2008 року на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.19).

До початку процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, позивач надсилав на адресу позивача 19.09.2011 року за № 2900022997 досудову вимогу та пропонував відповідачу у тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги повернути суму кредиту в повному обсязі, а також процентів, комісії та штрафних санкцій, нарахованих на день повернення кредиту (а.с.27, 28). Цією вимогою позивач попереджував, що у випадку невиконання або неналежного виконання порушеного зобов'язання в тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги, банк має намір звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку»основне зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечено іпотекою.

Пунктом 16.7.1 договору іпотеки передбачено, що Банк має право звернути стягнення на Предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Це право банку також походить із змісту ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», згідно до якої у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. ст. 38, 39 Закону України «Про іпотеку»предмет застави, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення, може бути реалізований іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві, зокрема, шляхом застосування процедури продажу предмету застави, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Частиною 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, що згідно з ч.1 ст. 40 зазначеного Закону та ст. 109 ч.3 ЖК України -звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

За час розгляду названої справи судом встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 власником якої є ОСОБА_2 -зареєстрованих осіб не має та ніхто не проживає, квартира знаходиться в запустілому стані. Силами КУП «Житловик»вікна та двері квартири забиті дошками та ДВП. Зазначене підтверджується довідкою № 395 від 20.06.2012 року Комунального унітарного підприємства «Житловик»виконавчого комітету Болградської міської ради Одеської області (а.с.95).

Згідно довідки СГІРФО Болградського РВ ГУМВС України в Одеській області від 07.02.2012 року, позивач ОСОБА_2 по адресно-довідковій картотеці -не значиться (а.с.40).

До складу його сім'ї входять дружина ОСОБА_4, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 та донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.52).

З урахуванням зазначених вимог закону, суд вважає, що вимога позивача про зняття з реєстраційного обліку осіб, зареєстрованих в АДРЕСА_1 -задоволенню не підлягає, оскільки такі особи в зазначеній квартирі відсутні.

Враховуючи, що на час розгляду справи, в цій квартирі ніхто не проживає, проте на час виконання рішення суду, ситуація може дещо змінитися, суд вважає, що відповідач та інші особи, які проживатимуть в АДРЕСА_1 -підлягають виселенню, так як зазначені вимоги не суперечать вимог чинного законодавства.

А саме, згідно ч.3 ст. 109 ЖК України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Статтею 40 Закону України «Про іпотеку»також встановлено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

За викладених обставин суд доходить висновку, що вимоги позивача про звернення стягнення за кредитним договором на предмет іпотеки підлягають задоволенню частково, оскільки вони ґрунтуються на підставах, визначених діючим законодавством.

Заперечення відповідача, що він є неплатоспроможними не приймаються до уваги, так як ст. 625 ЦК визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Правила даної статті розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання. Частина 1 статті встановлює виключення із загального правила про припинення зобов'язання у зв'язку із неможливістю його виконання (ст. 607 ЦК). Оскільки грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей), не звільняє його від відповідальності. Тобто в будь-якому випадку боржник зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані збитки, сплатити неустойку та нести інші наслідки, передбачені зазначеною статтею.

За клопотанням відповідача, суд неодноразово оголошував перерву у розгляді справи з метою надання часу відповідачу для вирішення даного спору позасудовим шляхом та не допускати можливості позбавлення своєї сім'ї житла. За повідомленням представника позивача, відповідач не скористався наданим судом часом та не врегулював спірне питання мировим шляхом, хоча мав таку можливість.

Відповідач в своїх запереченнях вказав, що він має вимоги до позивача. Судом було не одноразово роз'яснено відповідачу про можливість подання зустрічної позовної заяви, оформленої належним чином зі сплатою судового збору та викладом усіх вимог до банку та належним обґрунтуванням. Проте таким правом відповідач не скористався.

Доводи відповідача, що позивач неправомірного змінював відсоткову ставку за вказаним кредитним договором, суд до уваги не приймає, оскільки таке право банку передбачено п.2.3 кредитного договору, з умовами якого відповідач повністю погодився та підписав. Будь-яким чином відповідач не оскаржував дії позивача щодо зміни відсоткової ставки.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати: судовий збір у розмірі 731.36 грн.

Керуючись ст. 10, 11, 60, 131, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України, ст.525, 526, 527, 530, 589, 590, 1050, 1054 ЦК України, ст. 109 Житлового кодексу України, ст.ст. 6, 33, 35, 38, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ODО0GA0000000632 від 23 травня 2008 року, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2, в розмірі 73 136.35 грн. (сімдесят три тисячі сто тридцять шість гривен тридцять п'ять копійок) станом на 10.10.2011 року, з яких

- 55 206.03 грн. -заборгованість за кредитом;

- 9 873.45 грн. -заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

- 2 214.29 грн. -заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 2 121.80 грн. -пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;

а також штрафи відповідно до умов кредитного договору:

- 250.00 грн. -штраф (фіксована частина);

- 3 470.78 грн. -штраф (процентна складова)

звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1 та складається в цілому з 2-х житлових кімнат та підсобних приміщень, загальною площею 39.40 кв.м., житловою площею 25.2 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Одеської області, Агбун М.І. 29.03.2008 року, зареєстровано в реєстрі № 2918,

шляхом продажу вказаної квартири Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, № 50, код ЄДРПОУ 14360570) з застосуванням процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Ціну продажу предмета іпотеки встановити за згодою між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк».

При відсутності такої згоди ціну продажу квартири встановити на підставі її оцінки суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Договір купівлі-продажу квартири, укладений відповідно до ст.38 Закону України «Про іпотеку», є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовій збір у розмірі 731.36 гривен (сімсот тридцять одна гривня тридцять шість копійок).

Виселити ОСОБА_2 та інших осіб, які проживають в АДРЕСА_1

В іншій частині позовних вимог -відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд Одеської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С.В.Кодінцева