Рішення № 25030591, 26.06.2012, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 0503/2566/2012

2/0503/1685/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.06.2012 . Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Худіної О.О.

при секретарі Корніясовой Д.Б.

за участю представника позивача

Публічного акціонерного товариства

«Укрсоцбанк» Бистрицької І.О.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Артемівську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»до ОСОБА_2 про стягнення боргу та розірвання договору кредиту та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»про визнання угод за кредитним договором недійсними, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу та розірвання договору кредиту, в якому вказав, що АКБ «Укрсоцбанк»з метою приведення його діяльності у відповідність із вимогами Закону України «Про акціонерні товариства»був перетворений у публічне акціонерне товариство. З 14 червня 2010 року повна назва банку: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»(надалі за текстом «Позивач»). Відповідно до п. 1.2. Статуту в новій редакції, що зареєстрована 14.06.2010 року, ПАТ «Укрсоцбанк»є правонаступником АКБ «Укрсоцбанк», йому належать всі права та обов'язки, рухоме та нерухоме майно, що належало АКБ «Укрсоцбанк».

14.05.2007 року відповідно до Договору кредиту № 45-14/75 банк надав ОСОБА_2 кредит у сумі 25000,00 доларів США. В забезпечення виконання зобов'язань за Договором кредиту останній згідно до Договору застави № 1 від 14 травня 2007 року передав в заставу банку власний автомобіль марки TOYOTA, модель CAMRY 2005 рік випуску, колір сірий, реєстраційний номер НОМЕР_1, об'єм двигуна 2995 куб. см., шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, тип транспортного засобу - легковий седан, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3, видане РЕВ 8-го МРВ ДАЇ міста Артемівська 08 травня 2007 року. Згідно з умовами п.1.1., п. 2.4.1.., 3.3.7., 3.3.9. Договору кредиту Позичальник зобов'язався: щомісяця до 10 числа сплачувати транші основної заборгованості у сумі 297,62 доларів США; до 10 числа місяця наступного за звітним сплачувати відсотки за користування кредитними коштами. В зв'язку з систематичним невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по сплаті траншів кредиту та процентів, позивач двічі звертався в Артемівський міськрайонний суд з позовами про примусове стягнення з відповідача боргу. Позов про стягнення боргу станом на 09 липня 2009 року Артемівський міськрайонний суд розглянув та ухвалив по справі № 2-3755-2009 рішення, згідно якого підлягає стягненню з відповідача на корить позивача кредитна заборгованість, що виникла станом на 09.07.2009 року у сумі 21035,68 доларів США, або 160386,51 грн. Позов про стягнення боргу за відсотками станом на 01.03.2011 р. перебуває на розгляді в Артемівському міськрайонному суді, рішення не винесено. Задля примусового виконання рішення Артемівського міськрайонного суду по справі № 2-3755-2009 за заявою позивача ВДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції відкрило 30.07.2009 р. виконавче провадження № 13981205. 19 грудня 2011 року в межах виконавчого провадження автомобіль TOYOTA був реалізований на прилюдних торгах за ціною 88800,00 гривень, що засвідчують Протокол № 0511619-1 по проведенню аукціону по реалізації арештованого рухомого майна від 19.12.2011 року та акт державного виконавця про реалізацію предмета застави від 11.01.2012 року. Відповідно до Розпорядження ВДВС Артемівського МРУЮ від 30.12.2011 року від примусової реалізації стягувачу надійшла сума 68749,50 гривень, от же не погашеною залишилася сума 81017,33 гривень. Позивач вважає за необхідне стягнути з відповідача прострочені проценти за період з 01.03.2011 року по 01.03.2012 року у сумі 1818,14 доларів США, або 13846,95 гривень та розірвати договір кредиту в зв'язку з істотним порушення відповідачем умов по поверненню основного боргу та сплаті процентів. З довідки про стан заборгованості за Договором кредиту на 01.03.2012 - року убачається наступне: основна заборгованість по кредиту становить 12101,70 доларів США, заборгованість по процентам за період з 01.03.2011 року по 0.03.2012 року становить 1818,14 доларів США, або 13846,95 гривень. З посиланням на ст..ст. 3,15 ЦПК України, ст. ст. 525, 526,611,651, 1048, 1054 ЦК України, ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Артемівського відділення заборгованість по простроченим процентам за період з 01.03.2011 року по 01.03.2012 року у сумі 1818,14 доларів США, або за курсом НБУ на 01.03.2012 року в гривневому еквіваленті 13846,95 гривень за Договором кредиту № 45-14/75 від 14 травня 2007 року, та розірвати Договір кредиту № 45-14/75, що укладений від 14 травня 2007 р між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк" та ОСОБА_2, щодо надання останньому у тимчасове користування грошових коштів у сумі 25000,00 доларів США у зв'язку з істотним порушенням позичальником-відповідачем умов договору кредиту по поверненню основного боргу та сплаті процентів, та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

ОСОБА_2 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»про стягнення боргу за кредитним договором та розірвання договору кредиту не визнав, та надав суду зустрічний позов до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»про визнання угод за кредитним договором недійсними, в якому вказав, що 14.05.2007 року між ним та АКБ «Укрсоцбанк»був укладений кредитний договір №45-14/75 у валюті США, на суму 25 000 доларів, під 13% річних, на строк до 10.05.2014 року. У забезпечення зобов'язань за кредитним договором №45-14/75 14.05.2007 року між ним та банком було укладено договір застави № 1. Згідно даного договору він передав банку, як забезпечення виконання кредитних зобов'язань транспортний засіб марки TOYOTA, модель CAMRY 2005 рік випуску, номер кузова НОМЕР_2, заставна вартість якого на момент оформлення кредитного договору складала 148975,00 гривень, що складає в еквіваленті 29500,00 доларів США. 14.05.2007 року, через касу Банку, за заявою про видачу готівки, були видані готівкою 25000 доларів США. Умовами договору №45-14/75 встановлено: 2.1Надання кредиту проводитися шляхом перерахуванні Банком коштів з позичкового рахунку Позичальника на цілі, визначені п. 1.2 цього Договору. 2.2 Моментом (днем) надання кредиту вважається день перерахування з позичкового рахунку Позичальника на поточній рахунок Позичальника, в повній сумі кредиту згідно даного Договору. 2.3 Моментом (днем) повернення кредиту вважається день зарахування на відповідні рахунки кредитора суми кредиту, нарахованих відсотків та можливих пені і штрафних санкцій, визначених цим Договором. 2.4. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в валюті кредиту. 2.4.1 Сплата процентів здійснюється у валюті кредиту. Пунктом 1.1. кредитного договору №45-14/75 Банком був встановлений графік щомісячного погашення заборгованості по кредиту в доларах США, а також передбачена сплата Позичальником відсотків за користування кредитом. Також Договором передбачена грошова одиниця, в якій повинні були погашатися відсотки за користування кредитом, а саме в доларах США. У період з 14.05.2007 по сьогоднішній день Позичальником було в сплачено в касу Банку готівкою 5357,16 доларів США в рахунок погашення тіла кредиту і 5048,32 доларів США в рахунок погашення відсотків по кредиту. На початку 2009 року Позичальник отримав Постанову ВДВС Артемівського МРУЮ про арешт всіх рахунків, що належать йому. У переліку арештованих рахунків не був вказаний поточний рахунок, відкритий в ДОФ АКБ «Укрсоцбанк». ОСОБА_2 вказує, що після цього він зрозумів, що дії банку при видачі кредиту не відповідали умовам договору кредиту, а саме не був виконаний п. 2.2. договору кредиту (перерахування грошових коштів з кредитного рахунку на поточних рахунок). В зв'язку з вказаним, не враховуючи той факт, що гроші були отримані, момент виконання зобов'язань перед банком у нього не настав, і він має право не виконувати умов Договору, передбачені пунктами 1.1,2.4.1,333,3.3.7,3.3.9. Крім того, ОСОБА_2 вважає, що такими діями банк змусив його порушити валютне законодавство, за порушення якого він міг би бути підданий стягненню. В зв'язку з порушенням банком при укладанні кредитного договору діючого законодавства, надання кредиту, сплата тіла кредиту та процентів є правочинами, які повинні бути визнанні недійсними, так як вони вчинені під впливом обману та з порушенням приписів Постанови НБУ від 20.10.2004 року № 495, Постанови НБУ № 337 «про затвердження Інструкції про касові операції в банках України», Постанови НБУ № 200 від 30 травня 2007 року «Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України», Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю ". Крім того ОСОБА_2 вказує, що банк не мав права видавати кредит та отримувати плату по ньому у іноземній валюті. Посилався на ст.. 19 Конституції України, рішення Конституційного суду України від 10 листопада 2011 року, та просив суд визнати п.п.1.1, 2.1, 2.4.1, 3.1.1 Договору № 45-14/75 від 14.05.2007 року -недійсними; визнати, що згідно п. 2.2 Договору № 45-14/75 від 14.05.2007 року строк виконання зобов'язань Позичальником ще не настав; визнати, що позивальник згідно ст.. 19 Конституції України та рішення Конституційного суду від 10.11.2011 року мав право не виконувати умови п.п. 1.1, 2.4.1 Договору № 45/14/75 від 14.05.2007 року. Крім того, ОСОБА_2 просив суд у порядку застосування наслідків недійсності п.п. 1.1,2.1,2.4,2.4.1,3.1.1 Договору № 45-14/75 від 14.05.2007 року визнати недійсним договір застави № 1 від 14.05.2007 року, укладений між ним та банком відмінити Рішення Артемівського міськрайонного суду від 09.07.2009 року по справі № 2-3755-2009. У задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк»просив відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача ПАТ «Укрсоцбанк» первісний позов підтримала повністю на підставах викладених у ньому та просила його задовольнити, зустрічний позов не визнала, та просила у його задоволенні відмовити на підставі доводів вказаних у письмовому запереченні, а саме: платежі позичальника на погашення кредиту та процентів не є правочинами, а є дією направленою на виконання правочину, яким у даному випадку є Договір кредиту. Кредит в сумі 25000,00 доларів США був дійсно виданий відповідно до заяви про видачу готівки без номеру від 14.05.2007 року через касу банку. Договір кредиту та чинне законодавство не містить приписів, які б забороняли видачу кредитних грошей через касу Банку. П. 2.1. Договору кредиту передбачає можливість надання кредиту шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку, не обмежуючи його способи та форми. Відповідно до п. 3.1.1. кредитор відкрив на ім'я позичальника ОСОБА_2 позичковий рахунок НОМЕР_5 для виплати з нього кредиту. Відповідно до Заяви на видачу готівки без номера від 14.05.2007 року з вказаного позичкового рахунку НОМЕР_4 позичальник через касу банку отримав суму кредиту 25000,00 доларів США. Відкриття позичкового рахунку для аналітичного обліку довгострокового кредиту фізичній особі - відповідає вимогам, встановленим НБУ у межах його повноважень. Станом на 14.05.2007 року укладання Договору кредиту в іноземній валюті з фізичною собою і видача кредиту в іноземній валюті - операція законна. Відповідно до законодавства України, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак і обіг іноземної з валюти також є правомірним, якщо він здійснюється відповідно до спеціального законодавства України, основу якого становить Декрет Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю". На час укладення Договору кредиту банк мав банківську ліцензію №5, видану йому Національним банком України 29.12.2001, на право здійснення операцій, визначених частиною 1 та пунктами 5-11 частини 2 статті 47 Закону України „Про банки і банківську діяльність" (у тому числі, на право розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик - пункт 3 частини 1 статті 47 Закону України „Про банки і банківську діяльність") та дозвіл № 5-2 від 29.07.2003 (з додатком) на право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини 2 та частиною четвертою статті 47 Закону України „Про банки і банківську діяльність" (у тому числі, на право здійснювати операції з валютними цінностями - пункт 1 частини 2 статті 47 Закону України „Про банки і банківську діяльність"). В період дії Договору кредиту вищевказаний дозвіл був замінений дозволом №5-3 від 21.09.2009 (з додатком). Через зміну найменування Національний банк України 29.06.2010 видав Відповідачу банківську ліцензію № 5 та дозвіл № 5-3 (з додатком). При укладенні Договору кредиту ОСОБА_2 були відомі усі його умови, ніщо не перешкоджало йому звернутися до Відповідача з клопотанням про отримання кредиту в національній валюті - гривні. Отже підстав для задоволення вимог ОСОБА_2 щодо визнання пунктів договору кредиту недійсними не має. Крім того, ОСОБА_2 особисто укладав договір кредиту, то він міг довідатись про порушення свого права в день його укладання - 14.05.2007 року. Строк позовної давності для звернення ОСОБА_2 до суду сплив 14.05.2010 pоку. Вимога визнати, керуючись п. 2.2. Договору кредиту, той факт що строк для виконання позичальником основного зобов'язання ще не настав не підлягає задоволенню. До позову за цією справою додане Рішення Артемівського міськрайонного суду від 09.07.2009 р. по справі № 2-3755-2009 pоку, згідно якого з ОСОБА_2 стягнуто на користь АКБ «Укрсоцбанк»заборгованість за Договором кредиту від 14 травня 2007 року № 45-14/75, що виникла станом на 09.07.2009 року, у сумі 160386,51 грн. З мотивувальної частини вказаного рішення убачається наступне: «Судом встановлено, що з 20.02.2009 р. - дати спливу 30 днів з моменту вручення відповідачу претензії, позивач набув право вимагати повернення заборгованості за договором у повному обсязі з урахуванням неустойки відповідно до ст. ст. 1048-1050 ЦК України та умов Договору. Тобто, чинним судовим рішенням встановлено, що з 20.02.2009 року банк набув право вимагати повернення заборгованості за договором у повному обсязі. Що стосується вимоги про визнання недійсним Договору застави № 1, який був укладений між банком та ОСОБА_2 14.05.2007 pоку, в зв'язку з тим, що відсутнє належне виконання кредитних зобов'язань з боку позичальника ОСОБА_2, в наявності є дійсне кредитне зобов'язання, яке позичальник ОСОБА_2 не виконав у повному обсязі, ОСОБА_2 не довів, що є підстави, передбачені договором застави чи законом для визнання останнього недійсним,та враховуючи сплив позовної давності для звернення до суду, у даній частині позовних вимог також слід відмовити.

У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав зустрічний позов на підставі викладених у ньому доводів, просив суд задовольнити його позов у повному обсязі, у задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк»до нього просив відмовити у повному обсязі.

У подальшому, ОСОБА_2 після постановлення судом ухвали про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами, було надано клопотання про уточнення позовних вимог, яке було відхилено судом. У судове засідання для виступу у судових дебатах ОСОБА_2 не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутність.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглядаючи позови в межах заявлених вимог та на підставі наявних доказів, суд приходить до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором та розірвання договору підлягає задоволенню у повному обсязі у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»про визнання угод за кредитним договором недійсними треба відмовити у повному обсязі, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами по справі,

14 травня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», в особі Артемівського відділення Донецької обласної філії та ОСОБА_2 було укладено Договір кредиту № 45-14/75. Відповідно до п. п. 1.1, 1.2., 2.1. Договору кредиту, банк в порядку та на умовах, визначених Договором кредиту, надав ОСОБА_2 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 25000,00 доларів США, зі сплатою 13 процентів річних та комісій, для оплати придбаного ОСОБА_2 автомобіля за договором купівлі-продажу № 33 від 07.05.2007 року. Згідно з умовами п.1.1., п. 2.4.1., 3.3.7., 3.3.9. Договору кредиту ОСОБА_2 зобов'язався: щомісяця до 10 числа сплачувати транші основної заборгованості у сумі 297,62 доларів США; до 10 числа місяця наступного за звітним сплачувати відсотки за користування кредитними коштами. (а.с. 5-10).

Відповідно до Договору застави № 1 від 14.05.2007 року під забезпечення власних кредитних зобов'язань ОСОБА_2 передав банку в заставу транспортний засіб. (а.с.11-15).

Згідно рішення Артемівського міськрайонного суду від 09.07.2009 року з ОСОБА_2 на користь банку була стягнута заборгованість за кредитним договором у сумі 21035,68 доларів США, або 160386,51 гривень (а.с.17-20).

Згідно протоколу №0511619-1 по проведенню аукціону по реалізації арештованого рухомого майна, яке належить ОСОБА_2, та акту державного виконавця про реалізацію предмета застави від 11.01.2012 року, транспортний засіб -автомобіль, який був заставою за кредитним договором було продано за 88800,00 гривень (а.с.30-32).

Згідно до вимог ст.. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1056 -1 ЦК України передбачається, що кредитним договором визначаються розмір процентів та порядок їх сплати.

Згідно довідки про стан заборгованості за Договором кредиту убачається, що станом на 01.03.2012 року за договором кредиту № 45-14/75 від 14.05.2007 року за ОСОБА_2 обліковується заборгованість на загальну суму 20734,00 доларів США: основна заборгованість по кредиту становить 12101,70 доларів США, заборгованість по процентам за період з 01.03.2011 року по 01.03.2012 року складає 1818,14 доларів США, або в еквіваленті за курсом НБУ на 01.03.2012 року у сумі 13846,95 гривень (а.с.40).

Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 526 ЦК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного Кодексу України передбачено, що зобов'язання підлягають виконанню у вказаний в договорі строк, а якщо строк визначений моментом вимоги, то протягом семи днів з моменту отримання вимоги кредитора.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Згідно зі статтею 610, 612 ЦК України -порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 625 ЦК України -боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин», п. 17 - зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України. ,

Враховуючи викладене, суд вважає доведеним той факт, що діями ОСОБА_2 порушуються права банку за кредитним договором, а тому позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано або змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України - у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору. Відповідно до частини другої ст.. 651 ЦК України - договір може бути розірвано за рішенням суду.

Враховуючи викладене, доведеність факту порушення договору кредиту з боку ОСОБА_2, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк»до ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору.

Згідно ч. 2 ст. 192 та ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, в тому числі при здійснені розрахунків на території України за зобов'язаннями, допускається у випадках, в порядку та на умовах, встановлених законом. Законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»- кошти це гроші у національній або іноземній валюті.

Статті 47 та 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»- операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин», п. 11 - надання та одержання кредиту в іноземній валюті, сплата процентів за таким кредитом не потребують наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу у жодної зі сторін кредитного договору.

До матеріалів справи додані: банківська ліцензія №5 надана Акціонерному -комерційному банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», зареєстрованому Національним банком України 27 вересня 1991 за номером №3 на право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність».

Дозвіл № 5-2 наданий Акціонерному -комерційному банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», зареєстрованому Національним банком України 27 вересня 1991 за номером №3, який має банківську ліцензію за номером 5, видану Національним банком України 29 грудня 2001 року на право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої та частиною четвертою статті 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», та додатки до вказаного дозволу.

Банківська ліцензія №5 надана Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк», зареєстрованому Національним банком України 27 вересня 1991 за номером №3 на право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність».

Дозвіл № 5-2 наданий Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк», зареєстрованому Національним банком України 27 вересня 1991 за номером №3, який має банківську ліцензію за номером 5, видану Національним банком України 29 червня 2010 року на право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої та частиною четвертою статті 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», та додатки до вказаного дозволу.

Відповідно до п. 3 ст. 3 та ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договорів та визначенні умов з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628, ст.629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені між ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.

Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частини 1, 3 та 5 ст. 203 ЦК України визначають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст.230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч.1 ст.229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, наведених в п.20 постанови від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

До матеріалів справи додана заява ОСОБА_2 про видачу готівки у розмірі 25000 доларів США.

Заявляючи вимоги про визнання угод за кредитним договором недійсними, ОСОБА_2 як на підставу їх недійсності посилався на те, що угоди за кредитним договором були здійснені під впливом обману, та з порушенням приписів Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю ".

Разом з тим, ОСОБА_2 відповідно до вимог ст.10,60 ЦПК України не надав суду ніяких належних, допустимих доказів на підтвердження своїх доводів.

В зв'язку з вказаним, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ «Укрсоцбанк»про визнання правочинів по погашенню основної суми боргу та правочинів по погашенню процентів недійсними, вчиненими під впливом обману та з порушенням приписів Постанови НБУ від 20.10.2004 року № 495, Постанови НБУ № 337 «про затвердження Інструкції про касові операції в банках України», Постанови НБУ № 200 від 30 травня 2007 року «Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України», Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю "; визнанні недійсними пункти 1.1., 2.1., 2.4., 2.4.1., 3.1.1. Договору кредиту та визнання за позичальником права не виконувати пункти 1.1., 2.4.1.; визнання, спираючись на п. 2.2. Договору кредиту, що строк для виконання позичальником кредитного зобов'язання ще не настав; визнання недійсним договір застави № 1 від 14.05.2007 р., що укладений між банком та ОСОБА_2, в зв'язку з необґрунтованістю та за недоведеністю.

Що стосується вимоги ОСОБА_2 скасувати Рішення Артемівського міськрайонного суду від 09.07.2009 р. по справі № 2- 3755-2009, то дані вимоги також не підлягають задоволенню, адже зовсім не ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»про визнання угод за кредитним договором недійсними.

Що стосується клопотання ПАТ «Укрсоцбанк»про застосування строків позовної давності до вимог ОСОБА_2, то воно не може бути задоволено, оскільки при пред'явленні зустрічного позову ОСОБА_2 посилається як на одну з підстав заявлених вимог, про укладення угод з банком, вчинених під впливом обману.

Згідно ст..258 ЦК України -позовна давність у п'ять років застосовується до вимог про визнання недійсним правочину вчиненого під впливом обману.

Оскільки кредитний договір було укладено ОСОБА_2 14 травня 2007 року, то строк звернення до суду з позовом сплив 14 травня 2012 року, зустрічний позов було пред'явлено 23.04.2012 року, тобто у межах строку встановлених діючим законодавством.

Керуючисьст.ст.5,6,10,107,208,209,215,218ЦПКУкраїни,ст.ст.6,203,215,230,525,526,627,628,629,638,651,1048,1054 ЦК України, ППВСУ за № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», ППВСУ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»до ОСОБА_2 про стягнення боргу та розірвання договору кредиту -задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»в особі Артемівського відділення, ЄДРПОУ 00039019, МФО 300023, рахунок № 37391130000006 в ПАТ «УКРСОЦБАНК», заборгованість по простроченим процентам за період з 01.03.2011 року по 01.03.2012 року за Договором кредиту № 45-14/75 від 14 травня 2007 року у сумі 13846,95 (тринадцять тисяч вісімсот сорок шість гривень 95 копійок).

Розірвати договір кредиту № 45-14/75, укладений 14 травня 2007 року між Акціонерно -комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»та ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»в особі Артемівського відділення, ЄДРПОУ 00039019, МФО 300023, рахунок № 37391130000006 в ПАТ «УКРСОЦБАНК», судові витрати у сумі 282,30 гривень (двісті вісімдесят дві гривні 30 копійок).

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»про визнання угод за кредитним договором недійсними -відмовити у повному обсязі.

Вступна та резолютивна частини рішення складені, підписані у дорадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 21 червня 2012 року.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 25 червня 2012 року.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його оголошення.

Головуючий суддя О. О.Худіна